Спосіб кількісного визначення ефективності антиаритмічних препаратів у експериментальних тварин
Номер патенту: 71186
Опубліковано: 15.11.2004
Автори: Мороз Василь Максимович, Козловський Вадим Олексійович, Липницький Тарас Миколайович, Бандурка Наталя Миколаївна
Формула / Реферат
Спосіб кількісного визначення ефективності антиаритмічних препаратів у експериментальних тварин, що передбачає введення лікарських препаратів з метою попередження порушень ритму серця і реєстрацію електрокардіограми, який відрізняється тим, що через дві хвилини після внутрішньовенного введення антиаритмічного препарату вводять аритмогенний кардіотоксин в дозі, яка перевищує мінімальну аритмогенну дозу на 20 %, а через шість хвилин в вену болюсно вводять 1 % розчин АТФ в дозі 1 мг/кг ваги тіла і визначають ступінь антиаритмічної ефективності досліджуваного препарату:
при виникненні аритмій з запізненням на 4 - 6 хв після введення кардіотоксину і періодичному спонтанному відновленні правильного синусового ритму протягом 30 хв;
при відсутності аритмії протягом 6 хв після введення кардіотоксину і її виникненні при АТФ-індукованій повній атриовентрикулярній блокаді; після блокади при відновленні синусового ритму протягом 1 - 2 хв кількість ектопічних комплексів збільшується;
при виникненні аритмії серця тільки після атриовентрикулярної блокади;
при збереженні стабільного синусового ритму протягом досліду.
Текст
Спосіб кількісного визначення ефективності антиаритмічних препаратів у експериментальних тварин, що передбачає введення лікарських препаратів з метою попередження порушень ритму серця і реєстрацію електрокардіограми, який відрізняє ться тим, що через дві хвилини після внутрішньовенного введення антиаритмічного препарату вводять аритмогенний кардіотоксин в дозі, яка перевищує мінімальну аритмогенну дозу 3 71186 4 Необхідність дослідження ефективності антиекспериментальних тварин" поставлена задача; аритмічних препаратів з метою попередження форозробити більш досконалий спосіб оцінки ефекрмування аритмій серця визначається тим, що при тивності антиаритмічних засобів з визначенням не деяких експериментальних моделях порушень тільки явних порушень ритму серця, а і прихованої ритму серця, особливо при аконітиновій аритмії, аритмогенної активності міокарду. Крім того, з меактивність відомих і ефективних препаратів (аміотою порівняльної оцінки ефективності різних дарону, новокаїнаміду, етацизину) трудно оцінюлікарських засобів необхідно розробити принцип вати, оскільки при розвинутих формах аритмій визначення ступеню антиаритмічної активності вони відновлюють правильний синусовий ритм препаратів. Поставлена задача вирішується тим, лише на нетривалий час (0,5-3хв.), після чого арищо після послідовного внутрішньовенного введентмія знову появляється і продовжує прогресувати, ня досліджуваного антиаритмічного препарату та перетворюючись в більш тяжкі форми. Повторні аритмогенного кардіотоксину (наприклад, розчину введення досліджуваного антиаритмічного препааконітину) при відсутності явних порушень ритму рату також не призводять до стабільного синусосерця в вену вводять 0,1% розчин АТФ (1мг/кг), вого ритму, а підвищення доз - до появи побічних створюючи короткочасну повну ефектів (порушення провідності, аритмогенних атріовентрикулярну блокаду серця. При цьому ускладнень, апное і т.ін.). виникає вузловий ритм, частота серцевих скороРазом з тим, аконітинова модель аритмій серчень зменшується в два рази, і в клітинах міокарду ця вважається загальновизнаною, стійкою ( проскладаються умови для активації ектопічного довжується 1,5-2 години), завжди набуває прогреаритмогенезу. Якщо антиаритмічна активність суючого перебігу, і абсолютна більшість тварин препарату не висока, на ЕКГ реєструється аритмія гине. Антиаритмічний препарат, який відновлює серця внаслідок наявності прихованої аритмогенстабільний синусовий ритм серця при аконітиновій ної активності, яка не проявляється при нораритмії і мало токсичний, заслуговує особливої мальній частоті серцевого ритму. Використання уваги. способу визначення прихованої аритмогенної акВідомо, що алкалоїд аконітин активує натрієві тивності після введення антиаритмічного засобу канали сарколеми кардіоміоцитів, внаслідок чого в відкрило можливість розділити антиаритмічну клітину надходить надмірна кількість іонів Na+. В ефективність препаратів на чотири ступені в за+ початковій фазі досліду виникає Na -залежна лежності від того, при яких умовах реєструються шлуночкова екстрасистолічна бігемінія. Але через аритмії серця. декілька хвилин концентрація іонів Na+ в міоцитах Спосіб використовується таким чином: нарконастільки збільшується, що включається Na+-Ca2+тизовану нембуталом (35мг/кг в черевну порожниобмін і в цитозоль клітини поступає значна кільну) тварину фіксують і реєструють вихідну ЕКГ в П кість іонів Са2+. Отже прогресуючі форми аритмії відведенні від кінцівок; в стегнову вен у вводять серця обумовлені аритмогенними концентраціями розчин антиаритмічного препарату в рекомендоіонів Na+ та Са2+, тобто основними іонами, які приваній дозі. Через дві хвилини в ту же вену вводять зводять до електричної нестабільності міокарду та розчин кардіотоксину в дозі, яка на 20% перевипорушення ритму серця. Патогенетичний механізм щує мінімальну аритмогенну дозу, що дозволяє формування ектопічного аритмогенезу при аконівиключити можливість індивідуальної пониженої тиновій аритмії складний, оскільки включаються чутливості тварини до кардіотоксину. Оскільки також центральні нервові фактори, які впливають аконітин частково інактивується в водяному розна ритм серця. Це наближує аконітинову модель чині, його мінімальну аритмогенну дозу необхідно до природних умов виникнення порушень ритму у перевіряти перед кожною серією досліджень. Для людини, що підвищує значущість моделі при доцього щурам контрольної групи вводять розрахунслідженні антиаритмічної ефективності лікарських кову дозу кардіотоксину (для аконітину - 40 мкг/кг), засобів. а в наступних дослідах дозу аконітину зменшують Відомий класичний спосіб моделювання Na+до мінімальної, яка провокує виникнення аритмії залежних аритмій серця аконітином серця на протязі 2,5-3,5хв. Мінімальну дозу розчи(Н.В.Каверина, З.П.Сенова. Методические рекону кардіотоксину збільшують на 20% і вводять щумендации по экспериментальному (фармакологирам в вену. При постійному моніторингу ЕКГ ческому) изучению препаратов, предлагаемых в відмічають час появи порушень ритму серця. Якщо качестве средств профилактики и лечения наручерез 6хв. після інфузії аконітину аритмія не винишений ритма сердца. - М.: МЗ. -1981) полягає в кає, в вену вводять АТФ в дозі 1мг/кг в 0,5% розтому, що тварині внутрішньовенно вводять розчин чині і постійно реєструють ЕКГ до відновленім сиаконітину в дозі 30-40мкг/кг. Але в методичних нусового ритму. Моніторінг і періодичну рекомендаціях не вказано якому методу реєстрацію ЕКГ продовжують на протязі 30хв. з дослідження та при яких умовах слід віддати пемоменту введення аконітину. ревагу: антиаритмічний препарат вводити з метою Оцінка результатів дослідження. Якщо аритмії лікування, чи попередження порушень ритму серсерця виникає на протязі перших 4хв. після інфузії ця. Крім того, автори рекомендацій не розробили аконітину, незважаючи на профілактичне введення кількісний спосіб оцінки антиаритмічної ефективантиаритмічного препарату, необхідно вважати, ності досліджуваного препарату, що не дозволяє що він при даній експериментальній моделі в репровести порівняльну оцінку клінічної цінності анкомендованій дозі не володіє антиаритмічними тиаритмічних засобів. властивостями. Застосування способу визначення В основу винаходу „Спосіб кількісного визнаприхованої аритмогенної активності міокарду дозчення ефективності антиаритмічних препаратів у воляє виділити чотири ступені антиаритмічної 5 71186 6 ефективності. При першій ступені - аритмії серця (10мг/кг). Через 3хв. в ту же вену введено 8мкг виникають після введення аритмогенного аконітину в 0,0001% розчині. При постійному кардіотоксина із запізненням (на 4-6хв.), вони моніторингу ЕКГ на протязі 6хв. порушення ритму періодично спонтанно зникають і перебіг менш серця не виявлено. В вену болюсно введено 0,2мл „агресивний"'. Друга степінь антиаритмічної ефек0,1% розчину АТФ. На ЕКГ зареєстрована повна тивності препаратів проявляється тим, що аритмії атриовентрикулярна блокада з вузловим ритмом. серця не виникають на протязі перших 6хв., але Після 5-ти вузлових комплексів зареєстрована при АТФ-індукованій повній атріовентрикулярній шлуночкова екстрасистолічна бігемінія. Після блокаді появляються аритмії, тобто існує приховавідновлення синусового ритму кількість екстрасина аритмогенна активність міокарду. В перші 1столічних комплексів значно збільшилась. 2хв. після аириовентрикулярної блокади при Результати досліду: амюдарон в дозі 10мг/кг відновленні синусового ритму кількість екстрасипри аконітиновій моделі аритмій серця проявляє столічних комплексів значно збільшується, виниантиаритмічну ефективність II ступеню. кає групова екстрасистолія і можлива її трансфорЗастосування аміодарону з метою лікування мація в шлуночкові тахікардію При: третій ступені розвинутих аконітинових аритмій серця не завжди аритмії серця не появляються і не реєструються успішне і практично ніколи не відновлює стабільпісля введення розчину АТФ, але при відновлені ний синусовий ритм. Об'єктивно визначити його синусового ритму після блокади реєструється екантиаритмічну ефективність в оціночних балах при страсистолія. Четверга ступінь антиаритмічної такому методі дослідження абсолютно неможливо. ефективності препарату характеризується тим, що Розроблений спосіб дослідження ефективності аритмії серця не появляються після введення антиаритічних препаратів методом: попередження АТФ, а також в період після блокади; синусовий аритмій серця: відносно простий, економічно доритм стабільний на протязі 30хв., незважаючи на ступний і може застосовуватися Б лабораторіях введення тварині підвищеної дози кардіотоксину. експериментальної кардіології для кількісного виПриклад. значення антиаритмічної ефективності лікарських Наркотизованому нембуталом (35мг/кг в чезасобів в оціночних балах або в ступенях антиариревну порожнину) щурові вагою 200г після тмічної активності, що дозволяє порівнювати ефереєстрації вихідної ЕКГ в П відведенні в стегнову ктивність різних антиаритмічних препаратів. вену введено 0,4мл 0,5% розчину аміодарону Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко Підписне Тираж 37 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for quantitative estimation of efficacy of anti-arrhythmic drugs in experimental animals
Автори англійськоюMoroz Vasyl Maksymovych, Lypnytskyi Taras Mykolaiovych, Kozlovskyi Vadym Oleksiiovych, Bandurka Nataliia Mykolaivna
Назва патенту російськоюСпособ количественного определения эффективности противоаритмических препаратов у экспериментальных животных
Автори російськоюМороз Василий Максимович, Липницкий Тарас Николаевич, Козловский Вадим Алексеевич, Бандурка Наталья Николаевна
МПК / Мітки
МПК: G09B 23/08, A61P 9/06, A61B 10/00
Мітки: ефективності, спосіб, експериментальних, тварин, антиаритмічних, визначення, препаратів, кількісного
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-71186-sposib-kilkisnogo-viznachennya-efektivnosti-antiaritmichnikh-preparativ-u-eksperimentalnikh-tvarin.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб кількісного визначення ефективності антиаритмічних препаратів у експериментальних тварин</a>
Попередній патент: Гвинт для синтезу дистального міжгомілкового синдесмозу
Наступний патент: Скребковий конвеєр
Випадковий патент: Пристрій для фіксації шийного відділу хребта