Тримач ультразвукового перетворювача і спосіб його виготовлення

1. Тримач ультразвукового перетворювача, що містить корпус з прямокутним отвором для закріплення в ньому перетворювача та порожнину 3 рюють прямокутник, що дорівнює розмірам охоплюваного перетворювача в поперечному перетині. Загальна принципова схема конструкції тримача подана на Фіг.1, перетин по А-А - на Фіг.2. Тримач має корпус 1, для розміщення перетворювача 2, зовнішню обойму 3, яка на двох осях 4 шарнірно закріплена на вилці непоказаного пристрою, що рухає тримач під час контролю. На корпусі 1 закріплена кришка 5 з трубкою 6 для подачі контактної рідини. Перетворювач 2 закріплений в корпусі 1 гвинтами 7, а сам корпус відносно обойми 3 зафіксований гвинтом 8. Під кришкою 5 в корпусі 1 розміщена порожнина 9, в якій знаходиться тильний бік перетворювача 2. Поміж обоймою 3 і корпусом 1 створена порожнина 10, яка з'єднана по кутах прямокутного отвору з порожниною 9 прорізями 11, які виходять на торець корпусу з боку робочої випромінюючої поверхні перетворювача. Схема реалізації способу виготовлення корпуса показана на Фіг.3-6. Спочатку в корпусі з одного торця заготовки проточують циліндричну порожнину як показано на Фіг.3. Зрозуміло, що діаметр порожнини d мусить бути трохи завбільшки діагоналі перетину перетворювача для його розміщення в корпусі. Потім з суцільного торця прорізають чотири пази завширшки h, як показано на Фіг.4, виходячи з мінімального наявного розміру інструмента. Пази виконують попарно взаємо перпендикулярно таким чином, що їх дальні відносно осі перетворювача поверхні утворюють прямокутник, що дорівнює розмірам охоплюваного перетворювача в поперечному перетині. На Фіг.5 показано як пази виконують на глибину l1 більшу ніж відстань l від суцільного торця до циліндричної порожнини. При виконанні умови l1>1 залишок металу М випадає і може бути використаний для виготовлення інших дрібних деталей. На Фіг.6 показано як виглядає готова деталь з прямокутним отвором у виді по стрілці Б. 77563 4 Таким простим чином за допомогою лише дискової фрези виконується прямокутний отвір без застосування внутрішнього фрезерування и довбального верстату. При цьому заощаджується час виробництва і зайвий метал не перетворюється на стружку, а зберігається для подальшого використання. Тримач працює так. У зібраному виді, як показано на Фіг.1, перетворювач 2, зафіксовано в корпусі 1 гвинтами 7 таким чином, щоб поміж робочим випромінюючим торцем перетворювача і підконтрольним об'єктом був технологічно заданий акустичний зазор . У трубку 6 подається контактна рідина. Яка заповнює порожнину 9 і перетікає скрізь пази 11 в порожнину 10, заповнюючи зазор . Далі азимутальним поворотом корпуса 1 відносно обойми 3 встановлюється оптимальний кут дії перетворювача і фіксується гвинтом 8. Ця операція виконується за допомогою дефектоскопу і еталону імітаторів дефектів, які не показані, бо не входять в об'єм винаходу. Після цього тримач пересувається по об'єкту контролю, а перетворювач посилає сигнали в метал і передає результати контролю на дефектоскоп. Така конструкція дозволяє просте корегування при необхідності азимутального положення перетворювача і зміну акустичного зазору без демонтажу тримача за допомогою розкріплення гвинтів 7 і 8. Взагалі підвищується продуктивність процесу не тільки виготовлення, а й використання тримача, що має особливе значення в радіаційних умовах контролю на АЕС. Ефективність запропонованого тримача експериментальне доведено на виготовленому дослідному зразку, який пройшов випробування в виробничих умовах на контролі головного циркуляційного трубопроводу реакторів Запорізької АЕС. 5 Комп’ютерна верстка Б. Голік 77563 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601