Спосіб одержання засобу з протизапальною та анаболічною активністю

Винахід відноситься до хіміко-фармацевтичної галузі, зокрема до одержання біологічно активних засобів рослинного походження з протизапальною та анаболічною активністю з листя та шроту евкаліпту після виділення гідрофобної фракції. Відомий спосіб одержання суми полісахаридів з протизапальною активністю з василька синього або з його шроту після виділення суми флавоноїдів [1]. Спосіб здійснюють шляхом екстракції сировини гарячою водою (95°С) при співвідношенні сировина:екстрагент 1:15-20 протягом 40-50 хвилин. На завершальній стадії екстракції рідкий екстракт відокремлюють від твердої фази (сировини) шляхом центрифугування. Одержаний екстракт згущують під вакуумом, упарюють, осаджують 96% спиртом етиловим та фільтрують на центрифузі. Відокремлений продукт промивають 96% спиртом етиловим і сушать. До недоліків відомого способу можна віднести його багатостадійність, додаткові витрати спирту етилового та моноспрямованість фармакологічної дії одержаного продукту. Відомий також спосіб одержання засобу з анаболічною активністю [2], прийнятий за прототип. Зазначений спосіб полягає у екстракції суцвіть деревію дистильованою водою у співвідношенні 1:10 послідовно 4 рази при 80°С, кожен раз протягом 35 хвилин. Одержані екстракти об'єднують, концентрують до половини об’ему, проводять очищення на сорбенті з суміші поліаміду і активованого вугілля у співвідношенні 1:0,2 та піддають ліофілізованій сушці протягом 20-26 годин у сублімаційному апараті зі зниженням тиску від атмосферного до 5.101 . -5 10-2мм рт.ст. і відповідно зниженням температури від -35 до -50°С через 1-1,5 години. Через 16 годин після початку сушки температуру поступово підвищують до +40°С. Недоліками способу за прототипом можна вважати необхідність виготовлення спеціально призначеного для нього нестандартного сорбенту, а також використання ліофілізованої сушки при значній зміні тиску та перепаді температур у 95°С. При цьому одержаний продукт характеризується односпрямованістю фармакологічної дії. Завданням винаходу є створення способу одержання засобу рослинного походження з протизапальною та анаболічною активністю, який передбачає водну екстракцію як листя евкаліпту, так і його шроту після виділення гідрофобної фракції, наприклад, при промисловому одержанні лікарського засобу хлорофіліпту, при цьому готовий продукт має розширений спектр фармакологічної дії, а використання заявленого способу для переробки шроту листя евкаліпту забезпечить безвідходний процес одержання хлорофіліпту і додатково нового засобу з протизапальною та анаболічною активністю, що позитивно вплине на собівартість одержання обох засобів і дозволить вичерпно використати імпортну сировину. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі одержання засобу з протизапальною та анаболічною активністю, що включає екстракцію рослинної сировини гарячою водою, фільтрацію, упарювання очищення та сушку, винаходом передбачено, що в якості рослинної сировини використовують лист евкаліпту або його шрот після виділення гідрофобної фракції, екстракцію проводять при співвідношенні сировини до екстрагенту 1:3-1:9 при температурі 90-100°С протягом 1,5-2 годин з подальшим настоюванням протягом 11-12 годин, фільтрацією та упарюванням одержаного рідкого екстракту до 1/20-1/22 попереднього об'єму, очищенням шляхом відстоювання у холодильнику та відокремлення надосадової рідини, яку піддають стерилізації. Листя евкаліпту є лікарською рослинною сировиною з багатим вмістом біологічно активних речовин, яку традиційно використовують при одержанні хлорофіліпту. При цьому з листя евкаліпту 96% спиртом етиловим в співвідношенні сировини до екстрагенту 1:12 екстрагується гідрофобна фракція, з якої відомим способом отримують хлорофіліпт [3]. Шрот, одержаний після виділення гідрофобної фракції, містить водорозчинний комплекс біологічно активних речовин (БАР). Авторами встановлено, що переробка такого шроту у відповідності з заявленим способом, дозволяє одержати засіб з протизапальною та анаболічною активністю. Експериментальним шляхом встановлено, що е фективним при здійсненні заявленого способу є використання співвідношення сировини до екстрагенту як 1:3-1:9. При цьому, якщо співвідношення менше 1:3, не забезпечується достатня екстракція БАР, що приводить до зниження фармакологічної активності та виходу цільового продукту. Навпаки, якщо співвідношення більше 1:9, це веде до ускладнення та подовження технологічного процесу, час упарювання та енерговитрати значно зростають. Оптимальне співвідношення 1:3-1:4 тому, що забезпечується достатня екстракція БАР, час упарювання мінімальний та дозволяє отримувати екстракт на стандартному обладнані без додаткової перезавантаження первинної сировини. Згідно з заявленим способом екстракцію проводять при температурі 90-100°С протягом 1,5-2 годин з подальшим настоюванням протягом 11-12 годин. Температура 90-100°С є оптимальною, тому що забезпечує максимальну екстракцію водорозчинних сполук. Настоювання доцільно проводити протягом 11-12 годин, що забезпечує максимальну екстракцію та співпадає з часовими рамками процесу виробництва хлорофіліпту, що дозволяє отримувати екстракт на тому ж стандартному обладнані паралельно з виробництвом хлорофіліпту. Очистку екстракту в процесі здійснення заявленого способу проводять шляхом відстоювання в холодильнику, що забезпечує осадження механічних включень та гідрофобних речовин. Відстоювання в холодильнику для також запобігає прокисанню водного екстракту. Згідно з заявленим способом упарювання проводять до 1/20-1/22 первинного об’єму. При більшому упарюванні залишок має більшу в'язкість та зменшується його текучість, що ускладнює роботу з екстрактом та збільшує його втрати в процесі виробництва. При меншому упарюванні значно подовжується процес сушки, наприклад в вакуум-розпилювальному апараті, та збільшуються енерговитрати. Одержаний після упарювання екстракт стерилізують будь-яким зручним у промислових умовах способом, наприклад в автоклаві при 120°С протягом 3-4 годин. Стерилізація забезпечує усунення мікробної контамінації та спор мікроорганізмів, що підвищує якість продукту, безпечність при його застосуванні та збільшує строк збереження. Стерилізований екстракт сушать, наприклад, в вакуум-розпилювальному апараті при температурі на вході 160°С та на виході 80-90°С, до сухого стан у. Заявлений спосіб забезпечує отримання екстракту листя евкаліпту у вигляді мілкого порошку, зручного для подальшого використання в виробництві та збереження. Заявлений спосіб здійснюють шляхом екстракції подрібненого листя евкаліпту або його шроту після виділення гідрофобної фракції водою очищеною при температурі 90-100°С протягом 2 годин та подальшим настоюванням протягом 11-12 годин при співвідношенні сировина : екстрагент 1:3-1:9, фільтрацію отриманого екстракту та упарювання до 1/20-1/22 попереднього об'єму з подальшим відстоюванням у холодильнику. Надосадову рідину зливають та стерилізують. Екстракт являє собою прозору рідину темно-коричневого кольору, зі специфічним запахом. Далі водний розчин упарюють до одержання сухого продукту. Вихід готового продукту 812 %. Одержаний сухий екстракт - гігроскопічний порошок від світло-коричневого до коричневого кольору, зі специфічним запахом. Колір залежить від якості сировини та умов сушки. Отриманий готовий екстракт містить не менше ніж: 20% поліфенольніх сполук в перерахунку на галову кислоту; 3,1% гідроксикоричних кислот в перерахунку на хлорогенову кислоту; 3,7 % флавоноїдних сполук в перерахунку на р утин; 11% полисахаридів в перерахунку на глюкозу; 0,15% амінокислот в перерахунку на лейцин. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1 5кг подрібненого шляхом вальцювання до розмірів часток 2,5-3,0мм сухого листя евкаліпту екстрагували 15л води очищеної при температурі 95°С протягом 2 годин та подальшим настоюванням протягом 11 годин, екстракцію проводили тричі. Одержані екстракти об'єднували (43л), упарювали при температурі 85°С під вакуумом у вакуум-циркуляційному апараті при розрідженні 690мм рт.ст. до об'єму водного залишку 2л. Кубовий залишок являв собою густу прозору темно-коричневу рідину, яку залишали для відстоювання на 2 доби в холодильнику. Відокремлену надосадову рідину стерилізували та сушили у розпилювальній сушильні з температурою теплоносія на вході 160°С і на виході - 85°С до сухого екстракту листа евкаліпту. Вихід готового продукту -12%. Приклад 2 70кг подрібненого шляхом вальцювання до розмірів часток 2,5-3,0мм сухого листа евкаліпту залили 210л 96% етилового спирту, 4-х кратною екстракціє одержали відомим способом 820л спиртового екстракту евкаліпту, з якого в подальшому отримали густий екстракт хлорофіліпту [3]. Після регенерації спирту з сировини, одержаний шрот листя евкаліпту екстрагували 210л води очищеної при температурі 95°С протягом 2 годин та подальшим настоюванням протягом 11 годин. Екстракцію проводили двічі. Одержані екстракти об'єднували (405л), упарювали при температурі 85°С під вакуумом у вакуум-циркуляційному апараті при розрідженні 690мм рт.ст. до об'єму водного залишку 20л. Кубовий залишок являв собою густу прозору темно-коричневу рідину, яку залишили для відстоювання на 4 доби в холодильнику. Відокремлену надосадову рідину стерилізували та сушили у розпилювальній сушильці з температурою теплоносія на вході 160°С і на виході - 85°С до сухого екстракту. Вихід готового продукту - 9%. Приклад 3 Протизапальну активність засобу у формі сухого екстракту евкаліпту, одержаного за заявленим способом (далі - екстракт евкаліпту), вивчали у дослідах на білих мишах масою 17-22 г на моделі формалінового набряку. Препаратом порівняння обрали вольтарен. Дослідні тварини поділили на три групи: контрольна, група, яку лікували новим екстрактом евкаліпту та лікована препаратом порівняння. Ступінь протизапальної активності нового засобу оцінювали за антиексудативним ефектом. Для відтворення гострого асептичного ексудативного запалення використовували в якості флогену 2% розчин формаліну, який вводили субплантарно в кількості 0,05 мл через 1 годину після перорального введення досліджуваного екстракту евкаліпту, препарату порівняння вольтарену і у контрольній групі - води. Активність досліджуваних засобів вивчали за їх здатністю зменшувати розвиток набряку в порівнянні з контролем. Результати проведеного досліду наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Оцінка протизапальної активності нового екстракту евкаліпту за ступенем антиексудативного ефекту Доза мг/кг Середнє значення величини набряку, г Антиексудативний ефект, % Екстракт евкаліпту 20 0,378±0,031 61,51 Вольтарен 2,3 0,358±0,061 63,54 0 0,982±0,111 0 Препарат Контроль Отримані на моделі формалінового набряку у мишей результати свідчать про виражену протизапальну активність нового екстракту евкаліпту, одержаного за заявленим способом. Максимальний антиексудативний ефект нового екстракту евкаліпту 61,51% спостерігався у дозі 20мг/кг. Ступінь протизапальної активності досліджуваного засобу та препарату порівняння вольтарену у вивчених дозах майже однакова. Приклад 4 З метою дослідження специфічної фармакологічної активності екстракту, одержаного за заявленим способом, вивчали його анаболічну активність за ступенем впливу на комбаловидний м'яз правої задньої кінцівки дослідних тварин в умовах перерозподілу фізичного навантаження на цю кінцівку після операції тенотомії на лівій задній кінцівці. Дослідження проведені на пацюках-самцях з вихідною масою 190-222 г, які були розділені на 4 групи: контроль, патологія (тенотомія), патологія + лікування екстрактом евкаліпту, патологія + лікування препаратом порівняння. Як препарат порівняння використали флаванабол - анаболічний засіб рослинного походження з кореня вовчуга польового (Ononis arvensis) [4]. Порівнювані препарати вводили внутрішлунково щодня протягом 12 днів у вигляді водного розчину в дозі 500 мг/кг з першого дня після операції. Дослід показав, що при лікуванні екстрактом евкаліпту спостерігалася стійка тенденція (0,05