Спосіб терапії хворих на алергічні дерматози з ускладненим алергологічним анамнезом

Корисна модель стосується медицини, а саме дерматології та алергології, і може бути використана для лікування хворих на алергодерматози (атопічний дерматит, контактний алергічний дерматит, екзема, лікарська хвороба). Сьогодні відомий широкий спектр терапевтичних заходів в лікуванні хворих на алергічні дерматози. Так, наприклад, виходячи з даних про патогенез алергічних дерматозів при лікуванні хворих із цією патологією призначають засоби, що впливають на стан імунного гомеостазу [Петров Р.В., Чередеев А.Н., Ковальчук Л.В. Проблемы клинической иммунологии на современном этапе // Иммунология. - 1984. - № 6. - С. 9-12] через регуляторні механізми [Петров Р.В. Регуляция функции иммунной системы // Архив патологии. - 1983. - Т. 45. - С. 3-11; Корнева Е.А. Элементы системного подхода в изучении механизмов нейрогуморальной регуляции иммунологических процессов // ВАМН СССР. - 1985. - № 3. - С. 63-73], а особливо через гіпоталамус [Адо А. Д., Гольдштейн М.М. Гипоталамус и аллергическая реактивность // Пат. физиология и экспериментальная терапия. 1978. - №3. - С. 3-4]. Відомо лікування хворих на алергодерматози за допомогою широкого спектру кортикостероїдних та антигістамінних засобів, а також препаратів кальцію та натрію [Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия. - К.: Здоров'я, 1989. - 95 с.; Новиков Д.К. Клиническая аллергология: Справ. пособие. Мн.: Выш.шк., 1991. - 511 с.], які призначають як при гострих проявах, так і в період ремісії. При цьому, традиційні гіпосенсибілізуючі засоби справляють лише симптоматичну протизапальну й антигістамінну дію, не попереджуючи при цьому розвиток рецидивів. Єдиним препаратом, що володіє одночасно гіпосенсибілізуючим і протирецидивним ефектом, є гістаглобін. Однак ця його позитивна властивість нівелюється тим, що призначення гістаглобіну протипоказане при гострому перебігу захворювання та одночасному лікуванні з кортикостероїдними препаратами [Машковский М.Д. Лекарственные средства. Пособие по фармакотерапии для врачей. - М. - Медицина. - 1985. - Издание десятое, стереотипное. - Т. 1. - 309 с.]. Оскільки при алергії порушуються процеси перекисного окислення липідів і антиоксидантного захисту, то в комплексній терапії хворих на алергічні дерматози передбачаються також препарати, які коригують стан антиоксидантної системи. Так, з цією метою використовують аскорбінову кислоту, вітамін Р, токоферолу ацетат, есенціале, дибунол. Ці препарати, володіючи сильно вираженими відновлюючими і антиоксидантними властивостями, інгібують вільно-радикальні реакції та тим самим регулюють окислювально-відновлювальні процеси. Однак пероральне чи парентеральное введення антиоксидантних препаратів, як і інших лікарських засобів, хворим з обтяженим алергологічним анамнезом може призводити до розвитку лікарської хвороби. Саме тому для хворих на алергічні дерматози з обтяженим алергологічним анамезом (особи, що відносяться до груп ризику), найкращим способом уведення антиоксидантів може бути ультрафонофорез, а найбільш патогенетично обгрунтованим місцем його введення - проекція печінки, так званої біохімічної лабораторії організму, де безпосередньо швидко буде відбуватися біотрансформація антиоксидантів [Солошенко Е.М., Мавров І.І., Шарма О.Ю, Пантюхіна Т. М., Тондій Л.Д. Спосіб лікування хворих на лікарську хворобу. - Патент на винахід №24592 А, А 61 N 1/00; 3аявл. 24.06. 97, № 97063067;Опубл. 30.10.98, Бюл. №5]. Прикладом того, що ефективність лікування залежить не тільки від фармакологічних властивостей лікарського препарату, але й від способу та місця його введення [Клиническая физиотерапия // Под редакцией Оржешковского В.В. - К.: Здоров'я. - 1984. - 448 с.], являє спосіб, що полягає в чергуванні електросну та високочастотної терапії на ділянку проекції наднирників, причому у дні проведення електросонфорезу піроксаном (бутироксаном) хворим додатково вводять антиоксидант токоферолу ацетат у формі ультрафонофорезу на ділянку проекції печінки потужністю від 0.2 до 0.6Вт/см 2 по 5-7 хвилин [Шарма Е.Ю. Способ лечения больных лекарственной аллергией. - Информац. письмо. - X., 1996. -2 с.]. Це дозволяє досягти підвищення ефективності лікування хворих на лікарську хворобу за рахунок комбінованого та підсиленого впливу на організм ультразвукових коливань і введеного з їх допомогою токоферолу ацетату. При цьому ультразвук полегшує та підсилює дифузію токоферолу ацетату через покривні тканини за рахунок підвищення проникності й абсорбції шкіри. До того ж, введення антиоксиданту безпосередньо на ділянку проекції печінки дозволяє домогтися швидкого антиоксидантного ефекту, тому що саме в печінці відбувається його біотрансформація. Крім того, при ультрафонофорезі більш чітко виявляється протизапальна та гіпосенсибілізуюча дія самих ультразвукових процедур, а також усувається побічна дія токоферолу ацетату за рахунок біостимулюючого впливу ультразвукових коливань. Існують повідомлення про лікування хворих на алергічні дерматози за допомогою способу, який включає проведення електросонфорезу піроксаном (бутироксаном) при частоті 3-6Гц протягом 20-60 хвилин через день, а у дні, вільні від електросонфорезу - індуктотермії у слабкотепловій дозі протягом 10-15 хвилин на ділянку проекції надниркових залоз [Солошенко Э.Н., Гончаров Н.А., Пантюхина Т.Н. и др. Способ лечения аллергодерматозов. А.С. СССР 173891. - Б.И. 1992. - № 21]. При цьому способі терапії проведення електросонфорезу піроксаном нормалізує ретикуло-кортикальні взаємини, мембранний потенціал, проникність тканин, усі види обміну, гіпоталамічні функції, у тому числі функції ендокринної та імунної систем. Призначення індуктотермії наднирникової ділянки сприяє звільненню гормонів і медіаторів від зв'язку з білком, а також забезпечує немедикаментозну стимуляцію глюкокортикоїдної функції коркової речовини наднирників, що справляє протизапальний і протиалергічний ефект. При поєднаному впливі електросонфорезу піроксаном (бутіроксаном) та індуктотермії надниркової ділянки зменшуються процеси поляризації у тканинах, поліпшується електропроводність останніх і разом із тим усувається подразнююча дія електрофорезу у хворих із індивідуальною непереносністю електропроцедур, тобто підсилюється ефект дії цих двох фізичних факторів [Клиническая физиотерапия. Под редакцией проф. Оржешковского В.В. - Киев: Здоров'я, 1984. - С. 31-34, 61-66]. Однак, незважаючи на усе вищесказане, цей спосіб лікування є недостатньо ефективним через відсутність можливості досить швидко домагатися у хворих настання клінічної ремісії, що, можливо, пов'язане з тим, що у способі не передбачається вплив на загальний стан організму. У зв'язку зі збільшенням числа хворих на алергодерматози із полісенсибілізацією стали ширше використовува ти фізіотерапевтичні методи окремо, а не в комплексі із лікарськими засобами (іглорефлексотерапія, гіпотермія) [А.И. Милявский. Физиотерапия заболеваний кожи. - Киев: Здоров'я, 1987. - С. 40-41]. Так, відомо призначення ультразвуку на ділянку проекції надниркових залоз, коли використовують лабільну методику, непреривний режим, інтенсивність 0,4Вт/см 2, тривалість процедури 5-10 хвилин, через день, курсом 10 15 сеансів [А. И. Милявский Физиотерапия заболеваний кожи. - Киев, - Здоров'я, 1987. - 69 с.]. Вищевказаний спосіб є найбільш близьким до способу, що заявляється за технічною сутністю і за результатом, який може бути досягнутим, тому він обраний нами як найближчий аналог. Але цей спосіб також не являється досить ефективним, оскільки, незважаючи на те, що при його призначенні нормалізується стан нейроендокринної регуляції організму за рахунок активізації гіпоталамо-гіпофизарної, гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем, в той же час використання способу не припускає одночасного врахування стимулюючого загального впливу на весь організм з тим, щоб підвищити захисні сили організму (фагоцитоз) та адаптаційні і відновлювально-окислювальні процеси. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності терапії хворих на алергодерматози з обтяженим алергологічним анамнезом на лікарські засоби. Ця задача вирішується тим, що у відомому способі терапії хворих на алергічні дерматози, який включає використання ультразвуку на ділянку проекції надниркових залоз, згідно з корисною моделлю, додатково проводять надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці на протязі 15 хвилин при потужності лазера на кінцівкі світовода від 5 до 10мВт, при цьому з ультразвуком призначають через день, використовуючи випромінювач діаметром 4см, лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0.4Вт/см 2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони, а схему лікувння повторюють до настання клінічної ремісії. Так, надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці використовують з метою загальної стимуляції захисних сил організму (фагоцитоз), адаптаційних та відновлювально-окислювальних процесів, а ультразвук на ділянку проекції надниркових залоз - з метою нормалізації стану нейроендокринної регуляції організму за рахунок активізації гіпоталамо-гіпофизарної, гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем, що сприяє виникненню гіпосенсибілізуючого ефекту. Спосіб здійснюють таким чином. У хворого на алергічні дерматози перед призначенням йому лікування збирають алергологічний анамнез. При вказівці в анамнезі на існування алергічних реакцій на лікарські засоби або при розвитку у хворого лікарської хвороби у процесі лікування основного захворювання його обстежують за допомогою специфічних імунологічних і біофізичних тестів. У тому випадку, якщо у хворого за даними специфічних імунологічних чи біофізичних тестів виявляється сенсибілізація до одного чи декількох лікарських препаратів, то цьомому хворому призначають немедикаментозну терапію, зокрема терапію з використанням лише фізіотерапевтичних методів. У перший день призначають надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у сидячому або лежачому положенні контактним способом за допомогою апарату «Мустанг» на протязі 15 хвилин при потужності лазера на кінцівці світоводу 10мВт. На другий день у лежачому положенні хворого проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом за допомогою апарату УЗТ-101. При цьому використовують випромінювач діаметром 4 см, лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0,4Вт/см 2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони. На третій день призначають надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у сидячому або лежачому положенні контактним способом протягом 15 хвилин при потужності лазера на кінцівці світоводу 10мВт. На четвертий день у лежачому положенні хворого проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом, при цьому використовують випромінювач діаметром 4см, лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0,4Вт/см 2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони На п'ятий день призначають надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у сидячому або лежачому положенні контактним способом на протязі 15 хвилин при потужності лазера на кінцівкі світоводу 10мВт. На шостий день у лежачому положенні хворому знову проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом, при цьому використовують випромінювач діаметром 4см, лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0,4Вт/см 2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони. Приклади конкретного виконання способу. Хвора Л., 17 років, школярка, іст. хвороби N 2726, направлена з приводу ураження шкіри та сверблячки. Початок захворювання ні з чим зв'язати не може, але вказує, що в дитинстві хворіла ексудативним діатезом. До 2002 року загальний стан хворої був задовільним, незважаючи на те, що деякі прояви шкірного захворювання реєструвалися в ділянках вушної раковини та на сгибах локтевих суста вів. Різке загострення хвороби почалося на початку вересня 2002 р. на фоні лікування карієса зуба у стоматолога, у зв'язку з чим вона була госпіталізована в алергологічне відділення 27 міської лікарні м. Харкова, де їй було встановлено діагноз атопічний дерматит (АД). В анамнезі - простудні захворювання, гайморит, алергія на харчові, побутові та медикаментозні алергени (антибіотики). Хвора була обстежена за допомогою специфічних імунологічних і біофізичних тестів - реакції агломерації лейкоцитів, ультразвукового тесту й методу, заснованого на седиментації еритроцитів. Результати дослідження свідчили, що за всіма трьома методами у хворої було встановлено сенсибілізацію до пеніциліну та ерітроміцину, у той час як до інших лікарських препаратів підвищену чутливість не виявлено. З урахуванням обтяженого алергологічного анамнезу (сенсибілізація до харчових, побутови х та медикаментозних алергенів) хворій з приводу основного шкірного захворювання - атонічного дерматиту - було призначено спосіб терапії, який складався із черегування надвенного лазерного опромінення крові в надкубітальній дільниці (з метою загальної стимуляції захисних сил організму) та ультразвуку на ділянку проекції надниркових залоз (з метою нормалізації гипоталамо-гипофизарної, гіпофізарно-надниркової та симпатоадреналової систем, що сприяє виникненню гіпосенсибілізуючого ефекту). У перший день хвора одержала надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у положенні сидячи контактним способом за допомогою апарату « Мустанг» на протязі 15 хвилин при потужності лазера на кінцівці світоводу 10мВт. На другий день хворій проведено ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом за допомогою апарата УЗТ-101. При цьому в положенні хворої "лежачи" був застосований випромінювач діаметром 4см. Використовували лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0,4Вт/см 2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони. На третій день хворій було призначено надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у сидячому положенні контактним способом протягом 15 хвилин при потужності лазера на кінцівці світоводу 10мВт. На четвертий день було проведено ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом з використовуванням лабільної методики в імпульсного режиму (10мс), з інтенсивністю 0,4Вт/см 2 та тривалістю процедури по 5 хвилин з кожної сторони. На п'ятий день призначено надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у сидячому положенні контактним способом протягом 15 хвилин при потужності лазера на кінцівці світоводу 10мВт. На шостий день проведено ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом з використовуванням лабільної методики в імпульсного режиму (10мс), з інтенсивністю 0,4Вт/см 2 та тривалістю процедури по 5 хвилин з кожної сторони. На сьомий день призначено надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у сидячому положенні контактним способом (апарат «Мустанг») пртягом 15 хвилин при потужності лазера на кінцівці світоводу 10мВт. Клінічна ремісія у хворої настала на 6 день лікування. Проведено повторне обстеження за допомогою специфічних імунологічних і біофізичних тестів. Результати цих досліджень свідчили про зниження ступеня виразності сенсибілізації до пеніциліну та еритроміцину. Рецидиви не наступали на протязі 8 місяців.