Спосіб підготування агарових пластин до імунологічних та мікробіологічних досліджень

Спосіб належить до імунології та мікробіології, а саме, до підготування поживних середовищ до імунологічних та мікробіологічних досліджень. Відомий спосіб [1] підготування агарових пластин, за яким беруть визначену кількість розплавленого агару і виливають у чашки Петрі. Агар застигає, створюючи пластину. Проте цей спосіб має хиби: якщо чашка під час розливу знаходиться не на чітко горизонтальній поверхні, то агарова пластина, що утворюється після застигання, має не однакову висоту в різних ділянках; при використанні однакової кількості агару агарова пластина, що утворюється, може мати різну висоту в цілому за рахунок розбіжності розмірів чашок Петрі, що використовуються для виготовлення пластин. Всіх цих хиб позбавлений спосіб [2], обраний нами у якості найближчого аналога. По цьому способу в ча шку Петрі перед заливанням розплавленого живильного агару встановлюють кільце постійної висоти, виконане з феромагнітного матеріалу, що має переріз у виді прямокутного трикутника, чашку Петрі розміщують на чітко горизонтальній підставці з постійним магнітом. Хиба найближчого аналога полягає в тому, що він не може бути використаний для одержання двошарових агарових пластин, у котрих кожна з пластин мала б однакову висоту в будь-якій точці. Все це не дозволяє створити стандартні умови при проведенні відповідних досліджень. У основу корисної моделі поставлена задача - створення способу підготування агарових пластин для імунологічних та мікробіологічних досліджень у якому забезпечується постійна висота кожного з двох прошарків агару, що входять у дво шарову агарову пластину. Поставлена задача досягається тим, що в способі підготування агарових пластин для імунологічних та мікробіологічних досліджень, що включає заливання розплавленого живильного агару в кільце постійної висоти, виготовлене з феромагнітного матеріалу і розміщене в чашці Петрі, установленої на чітко горизонтальній підставці, з постійним магнітом, відповідно до корисної моделі в чашці Петрі встановлюють одне в інше два кільця з феромагнітного матеріалу, причому внутрішнє кільце меншого діаметру і меншої висоти, чашку ставлять на чітко горизонтальну підставку з постійним магнітом, після чого розплавлений агар заливають у кільце меншого діаметру і після застигання агару новою порцією розплавленого агару заповнюють кільце більшого діаметру і більшої висоти. На Фіг.1, 2 (вид зверху і збоку) зображено пристрій, що реалізує запропонований спосіб. Спосіб здійснюється слідуючим чином. Встановлюють чітко горизонтально підставку 1. Беруть чашку 2 Петрі, розміщують її на підставці 1, яка має постійний магніт 3. Встановлюють кільце 4 із феромагнітного матеріалу в чашку 2 Петрі. Усередину кільця 4 установлюють кільце 5. При цьому кільця 4 і 5, притягуючись до постійного магніту 3 підставки 1, щільно притискаються до дна чашки 2 Петрі. Діаметр кільця 4 повинний бути менше діаметру чашки 2 Петрі, а діаметр кільця 5 менше діаметру кільця 4 з тим, щоб між стінками 6 чашки 2 Петрі, кільцем 4 і кільцем 5 утворилися простори 7 і 8. Розплавлений агар заливають усередину кільця 5. Агар заповнює простір, оточений кільцем 5, надлишок агару переливається через кільце 5 і збирається в просторі 8. Після того, як агар застигне, беруть нову порцію розплавленого агару і заповнюють їм простір, утворений кільцем 4. Надлишок агару переливається через кільце 4 і опиняється в просторі 7. За рахунок того, що кільця 4,5 мають перетин у виді прямокутного трикутника, роль поверхневого натягу розплавленого агару на межі з верхнім краєм кілець зводиться до мінімуму, агар вільно переливається через кільця 4, 5 і не утворюється меніск. Приклад Взяли чашку Петрі з діаметром 10см, розмістили її на чітко горизонтальній підставці з постійним магнітом. У чашку встановили кільце з феромагнітного матеріалу діаметром 9см і висотою 6мм, а усередину його ще одне кільце діаметром 8см і висотою 3мм. Усередину кільця з меншим діаметром залили розплавлений агар (без міри, але з надлишком), зафарбований фуксином. Після того як агар застиг, узяли нову порцію розплавленого агару, зафарбованого синькою і залили в простір, утворений кільцем більшого діаметру і більшої висоти (також без міри, але з надлишком). Після застигання другого прошарку агарової пластини зробили контрольні виміри. Висота кожній з агарових пластин була однаковою у всіх точках і склала 3,1мм. Перевага запропонованого способу перед відомими є в тому, що при проведенні відповідних досліджень створюються стандартні умови за рахунок постійної висоти в будь-якій точці кожній з агарових пластин у двошаровій агаровой пластині, що забезпечує можливість співставлення отриманих результатів. Спосіб простий у здійсненні і може бути застосований у будьякій імунологічній та мікробіологічній лабораторії. Джерела інформації 1. Лабинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. М., «Медицина», 1978, с.68, 132. 2. А.С. СССР. №956557 С12М1/00 Кондратенко Г.П., Жадинский Н.В., Мишин В.В. Способ подготовки агаровых пластин для микробиологических исследований. Опубл. 07.09.82. Бюл. №33. Заявлено 09.03.81. 3261157/28-13.