Спосіб діагностики схованої форми заселення зерна озимої пшениці комірними шкідниками

Спосіб діагностики схованої форми заселення зерна озимої пшениці комірними шкідниками, який включає відбір середньої проби зерна і наважки з неї, розколювання заселених зерен та їх аналіз, підрахунок шкідників, який відрізняється тим, що відібрані наважки замочують у 0,05 % розчині біогумату з експозицією три доби при температурі 1618 °С, причому для підрахунку кількості комах відбирають тільки заселені зерна, а заселеність зернівок та показники шкідливості комірних шкідників розраховують по формулах (1) та (2) відповідно: m A = 1 * 100% , (1) m де m1 - кількість заселених зерен, шт., Винахід відноситься до хлібопекарської промисловості, а саме до управління якістю зерна озимої пшениці для виготовлення борошна. На Україні зерно озимої пшениці є основною сировиною для виробництва борошна. У період зберігання, воно в значній мірі ушкоджується комірними шкідниками, втрати від яких можуть становити до 30% [1]. Встановлено, що цінність зерна для борошномельних цілей і для застосування в їжу людей перебуває в прямій залежності від показників шкідливості комах [2]. Так, адміністрація США по продовольству й лікарським препаратам у судовому порядку конфіскує пшеницю, якщо в ній знаходиться 7% або більше зерен, ушкоджених комахами [3]. Оскільки більшість шкідників зерна значну частину свого онтогенезу проводять усередині зернівок, для працівників зернопереробної промисловості дуже важко визначити ступінь за селення зерна цими шкідливими консументами. Проте є ряд методів, які можуть бути корисними при оцінці заселеності зерна шкідниками. Згідно національного стандарту України (Пшениця ДСТУ 3768 : 2004) визначення заселеності зерна шкідниками у відкритій формі (ДСТУ 13586.4 -83) визначають методом фарбування "пробочок" (закриття отвору в зерні після відкладання яєць комахами) та методом розколювання зерен [4], який є найбільш близьким за технічною суттю до винаходу. Заселеність методом фарбування "пробочок" визначається по наважці 50г, виділеної із середньої проби. З наважки відбирають 250 цілих зерен і в сітці опускають їх на 1 хвилину в чашу з водою, що має температуру близько 30°С. Зерно починає набухати й одночасно збільшується розмір "пробочки". Потім, сітку з зерном переносять на 20 - 30 секунд в 1%-ний (свіжо виготовлений) розчин марганцевокислого калію (на 1л води m - кількість зерен, відібраних для аналізу, шт., В-в * 100 % , (2) В де П - втрати зерна , % В - вага неушкодженого зерна, г, в - вага ушкодженого зерна, г. (19) UA (11) 88323 (13) C2 П= 3 10г КМnО4). При цьому фарбуються в темний колір не тільки "пробочки", але й поверхня зерен у місцях ушкодження. Як барвники ушкодженого зерна застосовують фуксин [5], генцианвіолет [6] та берберинсульфат [7]. Надлишок фарби з поверхні зерна видаляють шляхом занурення сітки із зерном у холодну воду. Перебування, протягом 20 - 30 секунд, пофарбованого зерна у воді повертає йому звичайний колір. При цьому в заселеному зерні зберігаються темні опуклі "пробочки". Витягнуті з води зерна переглядають на фільтрувальному папері. До підрахунку заселених зерен варто приступати негайно, не даючи їм підсохнути, інакше фарбування "пробочок" зникне. Заселеність зерна характеризується круглими опуклими плямами розміром близько 0,5мм, рівномірно пофарбованими в темний колір "пробочками", які залишила самка довгоносика після відкладання яєць. Заселені зерна розрізають і підраховують кількість личинок, лялечок і імаго довгоносиків. Цей спосіб включає багато операцій з чітко визначеними параметрами, що робить його трудомістким та потребує спеціального устаткування та створення лабораторних умов. Значний недолік цього методу полягає в тім, що його можна використовувати тільки для виявлення зерен, заселених довгоносиками, тому що інші види комірних шкідників (зерновий точильник, зернова міль і ін.) при відкладанні яєць не формують подібних "пробочок". У підсумку не можливо визначити точні масштаби й обсяги заселення зерна іншими видами шкідників. Заселеність зерна методом розколювання зерен визначають по наважці з масою близько 50г, яку виділяють із середньої проби. З наважки відбирають довільно 50 цілих зерен і розколюють їх кінчиком скальпеля по борозенці. Розколоті зерна переглядають під лупою й підраховують живих комах у різних фазах розвитку [3]. Цей метод уважається трудомістким, тому що вимагає багато часу, спеціального устаткування (лупа, мікроскоп) і навчених лаборантів. При цьому способі проводиться діагностика довільно відібраних з наважки 50 цілих зерен, що зменшує точність дослідження. В основу винаходу поставлено завдання розробки способу діагностики схованої форми заселення зерна шкідниками, який буде мати високу вірогідність та складатися з простих операцій, що зробить його зручним в використанні в борошномельному виробництві. Поставлене завдання вирішується за рахунок того, що в цьому способі діагностики схованої форми заселення зерна озимої пшениці, який включає відбір середньої проби зерна і наважки з неї, розколювання заселених зерен та їх аналіз, підрахунок шкідників, згідно винаходу, відібрані наважки замочують у 0,05% розчині біогумату з 88323 4 експозицією три доби при температурі 16–18°С, причому для підрахунку кількості комах відбирають тільки заселені зерна, а заселеність зернівок та показники їх шкідливості розраховують по формулах (1) та (2) відповідно: m A = 1 * 100% , (1) m m1 - кількість заселених зерен, шт. де m - кількість зерен відібраних для аналізу, шт В -в П= * 100% , (2) В де П - втрати зерна , % В - вага неушкодженого зерна, в - вага ушкодженого зерна, г. Приклад конкретного виконання. Так, визначення заселеності й пошкодження насіння озимої пшениці проводять у наважках виділених із середньої проби. При проведенні загального аналізу якості насінь, визначення заселеності й пошкодження проводять одночасно з визначенням засміченості. Маса наважок у грамах для озимої пшениці і ярої , озимого і ярого ячменю, вівса 100; для озимого жита, тритікале - 150. З наважки довільно відбирають 300 цілих зерен. Їх переносять у 0,05% розчин біогумату - регулятору росту рослин (на 1л води 0,5г біогумату) з експозицією три доби при температурі 16–18°С, тому що такі умови вважаються оптимальними для виявлення лабораторної схожості зерен. Зерно в розчині, який містить регулятор росту, починає набухати й проростати. Витягнуті з розчину біогумату зерна переглядають на фільтрувальному папері. Заселені зерна характеризуються тим, що вони не дають проростка, їх прорізають і підраховують кількість личинок, лялечок і імаго, комах. Заселеність зерен комахами в схованій формі (А), у відсотках обчислюють по формулі: m A = 1 * 100% , (1) m де m1 - кількість заселених зерен, шт. m - кількість зерен відібраних для аналізу, шт.. Визначення втрат зерна в % засновано на порівнянні ваги зерна неушкодженого комірними шкідниками з вагою ушкодженого зерна. Втрати зерна визначаються по формулі: В -в П= * 100% , (2) В де П - втрати зерна, % В - вага неушкодженого зерна, г в - вага ушкодженого зерна, г Таким чином, винахід дозволяє, з високим ступенем вірогідності, визначити сховану заселеність зерна озимої пшениці комірними шкідниками (таблиця 1). 5 88323 6 Таблиця 1 Показники діагностики зерна сортів озимої пшениці при його ушкодженні комірними шкідниками Методи діагностики Метод розколювання зерен (ДСТУ 3768 : 2004) Метод фарбування зерен (ДСТУ 3768 : 2004) Розроблений метод Метод розколювання зерен (ДСТУ 3768 : 2004) Метод фарбування зерен (ДСТУ 3768 : 2004) Розроблений метод Заселеність зерна комірними шкідниками, % Альбатрос Миронівська Донська Одеська 267 Доля одеський ранньостигла напівкарликова Зерно врожаю 2004 року 2,7±0,01 1,8±0,01 3,5±0,02 2,6±0,03 2,3±0,01 1,4±0,03 1,6±0,02 2,1±0,03 1,5±0,01 1,8±0,03 6,2+0,02 5,7±0,03 8,8±0,03 Р