Спосіб визначення технологічного порога шкідливості клопа шкідлива черепашка для зерна озимої пшениці

УКРАЇНА (19) UA (11) 84799 (13) C2 (51) МПК (2006) B02B 5/00 G01N 33/02 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ Д ЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛ ЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОРОГА ШКІДЛИВОСТІ КЛОПА ШКІДЛИВА ЧЕРЕП АШКА ДЛЯ З ЕРНА ОЗИМОЇ П ШЕНИЦІ 1 озимої пшениці, який включає відбір середньої проби зерна і наважки з неї, вилучення пошкоджених та неушкоджених шкідником зерен, який відрізняється тим, що визначення ступеня їх пошкодження проводиться за допомогою коефіцієнта шкідливості, який визначається прямою залежністю між кількістю уколів шкідника на зернівці та ваговими і якісними показниками борошна, яке одержано із цієї зернівки, а технологічний поріг шкідливості клопа-черепашки розраховується за формулою: a1 * в * 100% , a2 де а1 - кількість пошкоджених зерен, шт; a2 - кількість неушкоджених зерен, шт; в - інтенсивність пошкодження зернівки, умовних одиниць. C2 TPШ = (1) де Π - втрата врожаю, х- втрата від 1 клопа, г; у- кількість клопів на 1м 2. Найбільш близьким за технічною сутністю до винаходу є спосіб визначення пошкодженності пшениці клопом-черепашкою згідно ГОСТ 13586.483 [4]. Для визначення пошкодження пшениці клопом-черепашкою з наважки, що залишилася після виділення сміттєвої та зернової домішок за ГОСТ 13586.2-81 беруть дві наважки по 10г цілого зерна, з кожної наважки виділяють пошкоджені зерна шляхом огляду з боку бороздки і спинки. За зовнішнім виглядом розрізняють три ознаки пошкодженності клопом-черепашкою. Пошкоджені зерна зважують до сотої частки граму. Вміст зерен, пошкоджених клопом-черепашкою (хк ) у кожній наважці розраховують за формулою (2): Xk =Mn×10, (2) де Mn-маса пошкоджених зерен. (11) x* y 10 UA П= (19) Винахід відноситься до хлібопекарської промисловості, а саме до управління якістю зерна озимої пшениці для виготовлення борошна. На Україні озима пшениця, зерно якої є основною сировиною для виробництва борошна щорічно вирощується на площі 8-10 млн. гектарів. Це зерно значною мірою пошкоджується клопом шкідлива черепашка. Цей шкідник погіршує якісні показники зерна, наприклад, викликає розрідження (дезагрігацію) клейковини [1, 2], зниження сили борошна [3] та ін. Професор Кодянев І.М. відмічає, що пошкодження зерна клопом шкідлива черепашка допускається для твердих пшениць не більше 1%, для м'яких - не більше 0,5% [4]. Згідно національного стандарту України (Пшениця ДСТУ 3768, 2004) визначення пошкодження зерна клопом шкідлива черепашка (ГОСТ 13586.483) проводять шляхом візуального огляду. Пошкоджені зерна зважують і за формулою розраховують вміст зерен [5]. Також показники шкідливості цього шкідника розраховують за формулою (1) [6]: 84799 (13) (21) a200703993 (22) 10.04.2007 (24) 25.11.2008 (46) 25.11.2008, Бюл.№ 22, 2008 р. (72) РЯБЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКС АНДРОВИЧ, UA, МИ ХАЛЬОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВН А, UA, ПРИВАЛОВА ВІКТОРІЯ ГЕННАДІЇВНА, U A (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМ. М.ТУГАНБАРАНОВСЬКОГО, U A (56) http://www.fadr.msu.ru/rin/vestnic/vestnic2_01/2_1_0 1.htm на 5-х аркушах RU 2145417, 10.02.2000 RU 2274807, 10.05.2006 RU 2222947, 10.02.2004 RU 2079262, 10.05.1997 SU 449735, 15.11.1974 (57) Спосіб визначення технологічного порога шкідливості клопа шкідлива черепашка для зерна 2 3 84799 За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень за формулою (3): X K1 = X k1 + X k2 2 (3) де Xk1,- вміст зерен, пошкоджених клопомчерепашкою у першій наважці, %; Xk2 -вміст зерен, пошкоджених клопомчерепашкою у другій наважці, % Цей метод вважається трудомістким, оскільки вимагає багато часу, спеціального устаткування (лупа, мікроскоп) і досвідчених лаборантів. При цьому способі важко визначити показники шкодочинності клопа-черепашки та поріг шкідливості для зерна озимої пшениці. Технологічний поріг шкідливості - це кількісний показник шкодочинності комахи, який характеризує якісні показники пошкодженості, наприклад, сировину та його технологічну придатність. Так, пошкодженість зерна на 2% призводила до погіршення клейковини і якості хлібу [5]. В основу винаходу поставлено завдання розробки способу визначення технологічного порога шкідливості клопа шкідлива черепашка для зерна озимої пшениці, який буде мати високу вірогідність та складатися з простих операцій, * що зробить його зручним в використанні в борошномельному виробництві. Поставлене завдання вирішується за рахунок того, що в цьому спосіб визначення технологічного порога шкідливості клопа шкідлива черепашка для зерна озимої пшениці, який включає відбір середньої проби зерна і наважки з неї, вилучення пошкоджених та неушкоджених шкідником зерен, згідно винаходу, що визначення ступеню їх пошкодження проводиться за допомогою коефіцієнта шкідливості, який визначається прямою залежністю між кількістю уколів шкідника на зернівці та ваговими і якісними показниками борошна, яке одержано із цієї зернівки, а технологічний поріг шкідливості клопа-черепашки розраховується за формулою: 4 ТПШ = a1 * b *100% a2 де a1- кількість пошкоджених зерен, шт; a2 - кількість неушкоджених зерен, шт; b - інтенсивність пошкодження зернівки, умовних одиниць Приклад конкретного виконання. Так, визначення пошкодження зерна озимої пшениці проводять у наважках, вилучених із середньої проби. Маса наважок у грамах для озимої пшениці і ярової, озимого і ярового ячменю, вівса - 100г, для озимого жита, тритикале - 150г. З наважки доцільно відбирати 300 зерен. З них виділяють пошкоджені зерна і розраховують відсоток зерен, пошкоджених шкідником від 300 зерен. Експериментально встановлено коефіцієнт шкідливості зернівки, шляхом дослідження прямої залежності від кількості уколів шкідника на зернівці та ваговими і якісними показниками борошна, яке одержано із цієї зернівки. Так, наприклад, при трьох уколах відзначено вірогідне зниження вагових параметрів зернівки, а також різке погіршення якісних показників клейковини. Характерно, що при одному уколі шкідника його шкідливість не мала вірогідних відхилень як вагових, так і якісних показників зернівки. При одному уколі цей коефіцієнт дорівнювався 1, при двох - 0,9, при трьох - 0,8, при чотирьох і більше - 0,7. Результати проведених досліджень показали, що пошкодженість зерна на 2 % і більше призводить до достовірного погіршення його якісних показників (табл.1). Залежно від ступеня пошкодження зерна клопом-черепашкою клейковина або з трудом відмивається, або не відмивається зовсім. Характерно, що пружність клейковини пошкодженого зерна знижується, розтягування її збільшується, в результаті погіршується газовдержуюча здатність тіста [5]. Таблиця 1 Вплив пошкоджень зерна озимої пшениці сорту Лузанівка одеська клопом шкідлива черепашка на його якісні показники. Пошкодження зерен шкідником, % 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Вміст клейковини, % 29,3 ±2,7 29,3 ±2,3 28,7±1,9 28,7±2,1 28,3±1,8 28,1±2,4 27,9±1,6 27,6±1,8 27,2±2,2 27±2,4 26,8±1,9 Р