Застосування агомелатину як єдиного активного агента в одержанні лікарських засобів, призначених для лікування генералізованого тривожного розладу

1. Застосування агомелатину або N-[2-(7метокси-1-нафтил)етил]ацетаміду, а також його гідратів, кристалічних форм і адитивних солей з фармацевтично прийнятною кислотою або основою, як єдиного активного агента в одержанні лі 3 куванні, у судженнях і, таким чином, у виконаннях, а також вона веде до джерела психомоторних ускладнень незграбності, ослабленої здатності реагувати або навіть відсутності здатності реагувати (Wittchen HU et al, Arch Gen Psychiatry, 1994, 51(5), 355-364). Особливість такого стану визнана Американськими і Європейськими органами охорони здоров'я, які опублікували керівництва з розробки лікарських засобів, особливо враховуючи цей симптом (Committee for Proprietary Medicinal Products (CPMP)/EWP/4284/02/London - 20 January 2005 - Guideline on the clinical investigation for the treatment of medicinal products indicated for Generalized Anxiety Disorder). Нещодавні епідеміологічні дослідження показують широке поширення цієї патології серед від 5 до 6% світового населення і серед до 10% жінок у віці, старше 40 років. Таким чином, вплив на цей патологічний стан як з точки зору здоров'я, так і з економічної точки зору, є важливим. На даний момент лікування генералізованого тривожного розладу визнане незадовільним. Тривалий час пріоритетним лікуванням захворювання було лікування бензодіазепінами, які і досі використовують у деяких країнах. Зовсім нещодавно рекомендували введення молекул, таких як венлафаксин, пароксетин або есциталопрам. Проте були визначені численні побічні ефекти для таких різних лікувань, найбільш часто повідомляли про седативний ефект, залежність від лікарського засобу, взаємодію з алкоголем і не незначний вплив на серцево-судинні і/або сексуальні функції. В іншому разі, в більшості випадків, припинення лікувань приведе до синдрому припинення прийому, який не є прийнятним для пацієнтів. Таким чином, як підкреслено в керівництві СРМР, необхідна розробка нових лікувань цієї патології. Агомелатин, нова хімічна одиниця з новими фармакологічними властивостями, показав високу ефективність у лікуванні великого депресивного розладу при контрольованих клінічних дослідженнях у порівнянні з плацебо. Заявники на даний момент виявили, що агомелатин, завдяки своїм фармакологічним властивостям, може застосовуватись при лікуванні генералізованого тривожного розладу. Клінічне дослідження, проведене у порівнянні з плацебо на пацієнтах, які хворіють на генералізований тривожний розлад, у значній мірі виявило, що агомелатин є дійсно придатним для лікування цього розладу. До того ж, окрім ефективності, яка спостерігається при лікуванні генералізованого тривожного розладу, агомелатин також має хороші характеристики переносимості пацієнтами: зокрема, агомелатин не має побічних ефектів психотропних лікарських засобів, які звичайно виникають. Серед таких ефектів, синдром припинення прийому, який спостерігається тоді, коли лікування класичними психотропними лікарськими засобами припиняється, не спостерігається при лікуванні агомелатином, що стає переважним лікуванням цієї патології. 88322 4 Винахід відповідно стосується застосування агомелатину, а також його гідратів, кристалічних форм і адитивних солей з фармацевтично прийнятною кислотою або основою, в одержанні фармацевтичних композицій, призначених для лікування генералізованого тривожного розладу. Зокрема, винахід стосується застосування агомелатину, який одержують як кристалічну форму II, розкриту в описі патенту ЕР 1 564 202, в одержанні фармацевтичних композицій, призначених для лікування генералізованого тривожного розладу. Фармацевтичні композиції будуть присутні у формах, придатних для введення оральним, парентеральним, черезшкірним, назальним, ректальним або перлінгвальним шляхом, і особливо у формі препаратів, які ін'єктуються, таблеток, під'язикових таблеток, повільно-розчинних під'язикових таблеток, желатинових капсул, капсул, пастилок, супозиторіїв, кремів, мазей, шкірних гелей і т.д. Крім агомелатину і стабілізатора настрою, необов'язково приєднаного до нього, фармацевтичні композиції відповідно до винаходу включають один або більшу кількість ексципієнтів або носіїв, які вибирають з розріджувачів, змащувальних речовин, зв'язувальних речовин, агентів, які викликають дезінтеграцію, абсорбентів, барвників, підсолоджувачів і т.д. З метою прикладу і не припускаючи жодних обмежень, можуть бути згадані: - як розріджувачі: лактоза, декстроза, сахароза, маніт, сорбіт, целюлоза, гліцерин, - як змащувальні речовини: кремнезем, тальк, стеаринова кислота і її магнієва і кальцієва солі, поліетиленгліколь, - як зв'язувальні речовини: силікат алюмінію і магнію, крохмаль, желатин, трагакант, метилцелюлоза, натрій карбоксиметилцелюлоза i полівінлпіролідон, - як агенти, які викликають дезінтеграцію: агар, альгінова кислота і її натрієва сіль, розчинні суміші. Корисне дозування змінюється в залежності від статі, віку і ваги пацієнта, шляху введення, природи розладу і будь-якого супутнього лікування, і знаходиться в діапазоні від 1мг до 50мг агомелатину на добу. Добова доза агомелатину буде переважно складати 25мг на добу, з можливістю збільшення до 50мг на добу. Фармацевтична композиція: Формула для одержання 1000 таблеток, кожна з яких містить 25мг активного інгредієнта: агомелатин 25г моногідрат лактози 62г стеарат магнію 1,3г повідон 9г безводний колоїдний кремнезем 0,3г натрій гліколят целюлози ; 30г стеаринова кислота 2,6г. Клінічне дослідження: Клінічне дослідження у порівнянні з плацебо було проведене на 121 пацієнті. Цих 121 пацієнти рандомізували у дві паралельні групи, і вони 5 88322 отримували або агомелатин в кількості 25мг на день, або плацебо. Після лікування протягом двох тижнів, і у випадку низької відповіді, дози були збільшені до 50мг на день при подвійному сліпому дослідженні для пацієнтів, які отримують агомелатин за допомогою системи IVRS (інтерактивної системи мовного зв'язку). Лікування проводять протягом 12 тижнів. Ефективність оцінюють за допомогою інструментальних засобів оцінки, які рекомендуються органами охорони здоров'я, таких як Шкала Тривожності Гамільтона (Hamilton М., І. Neurol. Neurosurg. Psychiat., 1959, 23, 56-62) або Шкала Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 Незадовільного Функціонування Шихана (International Clinical Psychopharmacology, 1996, 11, 89-95). Також оцінюють характеристику переносимостi. За повною кількістю балів за шкалою Гамільтона, одержані результати показують, як перший критерій оцінки, різницю між групою, яку лікують агомелатином, i групою, яка одержує плацебо, що складає значення -3,28 (р=0,040), яке відповідає клінічно і статистично значущій різниці. Дослідження також показує хорошу характеристику переносимості пацієнтами і відсутність синдрому скасування прийому, після того, як лікування припиняють. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601