Холінова сіль антагоніста cd80

1. Холінова сіль 4-(6-фтор-3-оксо-1,3дигідропіразоло[4,3-с]цинолін-2-іл)-N-(2,2дифторетил)-бензаміду формули (А): 2 3 Даний винахід має за основу відкриття, що холінова сіль сполуки (А) має бажану добру розчинність у воді. У даному винаході пропонується холінова сіль 4-(6-фтор-3-оксо-1,3-дигідропиразоло[4,3с]циннолін-2-іл)-N-(2,2-дифторетил)-бензаміду, що має вищезазначену формулу (А). Одним з аспектів даного винаходу є фармацевтичні композиції для прийому всередину, що містять вказану холінову сіль і принаймні один фармацевтично прийнятний носій. Ще одним аспектом даного винаходу є водні розчини вказаної холінової солі, що призначені для ін'єкцій, а також рідкі композиції та креми на водній основі для місцевого застосування, що містять вказану холінову сіль. Препарати для прийому всередину можуть бути у формі таблеток, капсул, пілюль, порошків, гранул, таблеток для розсмоктування, рідких або желеподібних препаратів. Таблетки та капсули для прийому всередину можуть бути у формі, що відповідає прийому однократної дози, і можуть містити звичайні лікарські добавки, такі як зв'язувальні речовини, наприклад, сироп, гуміарабік, желатин, сорбіт, трагакантова камедь, або полівінілпіролідон; наповнювачі, наприклад, лактозу, сахарозу, маїсовий крохмаль, фосфат кальцію, сорбіт або гліцин; змащувальну речовину для таблетування, наприклад, стеарат магнію, тальк, поліетиленгліколь або кремнезем; дезінтегранти, наприклад, картопляний крохмаль або прийнятні змочуючі реагенти, наприклад, лаурилсульфат натрію. На таблетки може бути нанесене покриття за допомогою методів, добре відомих у звичайній фармацевтичній практиці. Рідкі препарати для прийому всередину можуть являти собою, наприклад, суспензії у воді або у олії, розчини, емульсії, сиропи або еліксири, або сухий продукт для розведення водою або іншим відповідним середовищем перед використанням. Вказані рідкі препарати можуть містити звичайні добавки, такі як суспендуючі засоби, наприклад, сорбіт, сироп, метилцелюлоза, сироп з глюкози, желатин, гідровані їстівні жири; емульгатори, наприклад, лецитин, сорбітан моноолеат або гуміарабік; неводні носії (до яких можуть відноситись харчові масла), наприклад, мигдальне масло, фракціоноване кокосове масло, жирні ефіри, наприклад гліцерину, пропіленгліколю, етанолу; консерванти, наприклад, метил- або пропіл-ргідроксибензоат або сорбінова кислота, а також за бажанням - звичайні ароматизатори та барвники. З метою місцевого нанесення на шкіру, лікарський засіб може бути включений до складу крему, лосьйону або мазі. Препарати у вигляді крему або мазі, які можуть використовуватись у якості лікарського засобу, являють собою звичайні склади, добре відомі з рівня техніки, наприклад, такі як описано у стандартних фармацевтичних посібниках, таких як Британська Фармакопея (British Pharmacopoeia). Активний компонент може також бути введеним парентерально у стерильному середовищі шляхом ін'єкції або інфузії. В залежності від застосовуваного середовища та концентрації, лікарський засіб може бути або суспендовано або розчи 91904 4 нено у середовищі. Бажано, щоб у середовищі також були розчинені допоміжні засоби, такі як анестетик місцевої дії, консервант та буферні агенти. Приготування та розчинність у воді холінової солі за даним винаходом описано нижче у наступному прикладі. Приклад: За наведеним нижче методом отримано 4-(6фтор-3-оксо-1,3-дигідропиразоло[4,3-с]циннолін-2іл)-N-(2,2-дифторетил)-бензамід і приготовано його холінову (тобто (2гідроксиетил)триметиламонійну)сіль. Приготування N-(2,2-дифторетил)-4-(6-фтор-3оксо-1,3-дипдропиразоло[4,3-с]циннолін-2-іл)бензаміду. У круглодонну колбу, обладнану магнітною мішалкою, зворотним холодильником і барботером, помістили 12,9г 4-(6-фтор-3-оксо-1,3дигідропиразоло[4,3-с]циннолін-2-іл)-бензойної кислоти, приготованої як вказано у прикладі 5 заявки WO 2004/081011. Повільно додали тіонілхлорид (65мл). Створили атмосферу азоту і нагрівали суміш до кипіння із зворотним холодильником. При нагріванні спостерігалося виділення газу, який уловлювали за допомогою газопромивнику. Після припинення виділення газу (приблизно через 2 години) суміш, що являла собою оранжевочервону суспензію, перейшла в темно-червону суспензію, після чого її охолодили до кімнатної температури. Надлишок тіонілхлоріду видалили під вакуумом і отриману тверду речовину червоного кольору піддали азеотропній перегонці з толуолом (50мл). Було отримано темно-червону тверду речовину, яку розчинили в безводному ДМА (65мл) з утворенням темно-червоного розчину. Діізопропілетиламін (12,9г, 17,4мл) змішали з 2,2дифтораміноетаном (3,24г, 2,76мл) і цю суміш через 4-5 хвилин додали по краплях до вказаного вище розчину. Спостерігалася екзотермічна реакція. Суміш перемішували при кімнатній температурі. Реакційну суміш розклали додаванням 0,5Μ НСІ (150мл), отримавши темно-червону суспензію. Тверді речовини зібрали шляхом фільтрування і промили невеликою кількістю води. Твердий продукт розтирали з метанолом (250мл) протягом приблизно 1 години при кімнатній температурі, відфільтрували і промили метанолом. Потім твердий продукт розтирали з ацетоном (250мл) протягом приблизно 1 години при кімнатній температурі, відфільтрували і промили ацетоном. Нарешті, твердий продукт розтирали з етилацетатом (250мл) протягом приблизно 45 хвилин, відфільтрували і промили етилацетатом. Продукт (приблизно 8г) розчинили в ДМА (~10мл) з утворенням густого темно-червоного розчину. Додали метанол (150мл) і ацетон (150мл) і відфільтрували осад. Рідинна хромато масс-спектрометрія (LC-MS): Один пік необхідного продукту. Кількісний аналіз речовини показав, що її чистота складає 91,6%. Приготування 2-[4-(2,2-дифторетилкарбамоїл)феніл]-6-фтор-2Н-пиразоло[4,3-с]циннолін-3олат(2-гідроксиетил)-триметиламонію 5 91904 У круглодонну колбу з магнітною мішалкою помістили 2,50г N-(2,2-дифторетил)-4-(6-фтор-3оксо-1,3-дигідропиразоло[4,3-с]циннолін-2-іл)бензаміду. Тверду речовину суспендували в метанолі (25мл) і по краплях додали холінгідроксид (782 міліграми, 1,74мл 45мас.% у метанолі). В результаті додавання утворився прозорий темнокоричневий розчин. Суміш перемішували 2 години при кімнатній температурі. Реакційну суміш упарили у вакуумі, отримавши темно-коричневе масло. Додали 100мл етилацетату із одержанням двофазної системи. Після ультразвукової обробки коричневе масло загусло і почало тверднути. Отриману тверду речовину подрібнили, додали ізопропанол (30мл) і нагрівали суміш до 65-70°С, отримавши суспензію. Суміш охолодили до кімнатної температури і розбавили етилацетатом (близько 100мл). Твердий продукт зібрали фільтруванням і промили етилацетатом (50мл). Твердий продукт висушили під вакуумом. Рідинна хромато масс-спектрометрія (LC-MS): виділений твердий продукт; один головний пік [М+Н]+ 388, чистота 95%. Тверда сіль була крупним порошком коричневого кольору, 2,26г, 4,61ммоль, 71%. Температура плавлення: 172-180°С з розкладанням. Продукт піддали подальшому очищенню перекристалізацією по наступній методиці: Сіль розмішували з етанолом і нагрівали до кипіння із зворотним холодильником, перемішували протягом 20 хвилин і фільтрували в гарячому стані. Профільтрований етанольний розчин нагрівали до кипіння із зворотним холодильником, потім охолоджували до ~5°С і перемішували протягом 1 години. Потім розчин фільтрували, а осад промивали етанолом і гептаном і потім висушували до постійної маси. Розчинність холінової солі N-(2,2дифторетил)-4-(6-фтор-3-оксо-1,3 Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 6 дигідропиразоло[4,3-с]циннолін-2-іл)-бензаміду у воді і етанолі визначали в ході аналізу, описаного нижче. Розчинність вільної кислоти - N-(2,2дифторетил)-4-(6-фтор-3-оксо-1,3дигідропиразоло[4,3-с]циннолін-2-іл)-бензаміду (не сольової форми) і ряду інших її солей також визначали в ході того ж аналізу. Визначення розчинності Відважували 10мг досліджуваної речовини у ємність і додавали 1мл розчинника. Якщо зразок відразу ж розчинявся, що було видно за утворенням прозорого розчину, додавали додаткову кількість досліджуваної речовини і піддавали ємність ультразвуковій обробці протягом 15 хвилин. Цю процедуру повторювали до тих пір, поки випробовувана речовина не переставала розчинятися, про що свідчило утворення суспензії. Потім ємність з суспензією піддавали ультразвуковій обробці протягом 15 хвилин і поміщали в апарат для струшування на 24 години при 25°С і відносній вологості 60%. Після витягання з апарату для струшування, зразок центрифугували і надосадну рідину аналізували методом ВЕЖХ. Результати представлені в Таблиці. Таблиця Досліджувана сіль Вільна кислота Холінова сіль Калієва сіль Натрієва сіль Магнієва сіль Лізинова сіль Аргінінова сіль Підписне Розчинність у Розчинність в воді (мг/мл) етанолі (мг/мл) 51 >21