Кристалічний комплекс сільськогосподарськи активних органічних сполук, спосіб його одержання та сільськогосподарська композиція

Є ще 22 сторінки.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Кристалічний комплекс, що містить принаймні одну сільськогосподарськи активну органічну сполуку А, вибрану з групи фунгіцидних триазолів і стробілуринів, та тіофанат-метил.

2. Кристалічний комплекс за п. 1, що містить принаймні одну сільськогосподарськи активну органічну сполуку А, вибрану з групи фунгіцидних триазолів, таких як бітертанол, бромуконазол, ципроконазол, дифеноконазол, диніконазол, енілконазол, епоксиконазол, фенбуконазол, флузилазол, флуксинконазол, флутриафол, гексаконазол, імібенконазол, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, пенконазол, пропіконазол, протіоконазол, симеконазол, тебуконазол, тетраконазол, триадименол, триадимефон, тритиконазол.

3. Кристалічний комплекс за п. 1, що містить принаймні одну сільськогосподарськи активну органічну сполуку А, вибрану з групи фунгіцидних стробілуринів, таких як азоксистробін, димоксистробін, енестробурин, флуоксастробін, крезоксим-метил, метоміностробін, пікоксистробін, піраклостробін, трифлоксистробін, оризастробін, метил (2-хлор-5-[1-(3-метилбензилоксііміно)-етил]-бензил)-карбамат, метил (2-хлор-5-[1-(6-метилпіридин-2-ілметоксііміно)-етил]-бензил)-карбамат, метил 2-(орто-(2,5-диметилфенілоксиметилен)феніл)-3-метоксіакрилат.

4. Кристалічний комплекс за п. 1, у якому молярне співвідношення тіофанат-метилу та активної сполуки А становить принаймні 0,5:1, особливо від 0,9:1 до 2,1:1.

5. Кристалічний комплекс за п. 3, у якому активна сполука А являє собою піраклостробін.

6. Кристалічний комплекс за п. 5, що на рентгенівській дифрактограмі порошку при 25 °С та Cu-Ka опроміненні показує принаймні чотири з наступних відбиттів, зазначених як 2θ величини: 4,9 ± 0,2°, 6,8 ± 0,2°, 8,5 ± 0,2°, 12,0 ± 0,2°, 14,5 ± 0,2°, 16,9 ± 0,2°, 20,4 ± 0,2°, 22,9 ± 0,2°, 25,5 ± 0,2°, 29,3 ± 0,2°.

7. Кристалічний комплекс за п. 2, у якому активна сполука А являє собою епоксиконазол.

8. Кристалічний комплекс за п. 7, що на рентгенівській дифрактограмі порошку при 25 °С та Cu-Ka опроміненні показує принаймні чотири з наступних відбиттів, зазначених як 2θ величини: 6,2 ± 0,2°, 9,0 ± 0,2°, 9,8 ± 0,2°, 12,4 ± 0,2°, 15,1 ± 0,2°, 18,0 ± 0,2°, 21,9 ± 0,2°, 23,5 ± 0,2°, 24,7 ± 0,2°, 30,9 ± 0,2°.

9. Кристалічний комплекс за п. 2, у якому активна сполука А являє собою метконазол.

10. Кристалічний комплекс за п. 9, що на рентгенівській дифрактограмі порошку при 25 °С та Cu-Ka опроміненні показує принаймні чотири з наступних відбиттів, зазначених як 2θ величини: 5,0 ± 0,2°, 9,9 ± 0,2°, 11,3 ± 0,2°, 12,0 ± 0,2°, 15,0 ± 0,2°, 16,7 ± 0,2°, 18,1 ± 0,2°, 21,6 ±0,2°, 27,8 ±0,2°.

11. Спосіб одержання кристалічного комплексу за будь-яким з попередніх пунктів, що включає суспендування тіофанат-метилу та активної сполуки А в органічному розчиннику або в суміші води та органічного розчинника.

12. Спосіб одержання кристалічного комплексу за будь-яким з пп. 1-10, що включає прикладання зсувної сили до рідини, що містить тіофанат-метил та активну сполуку А в формі частинок, суспендованих у рідині, при температурі вище 30 °С до формування кристалічного комплексу.

13. Спосіб за п. 12, у якому зсувні сили прикладають до водної суспензії, що містить тіофанат-метил та активну сполуку А в формі частинок, суспендованих у водному розчині.

14. Сільськогосподарська композиція, що містить кристалічний комплекс тіофанат-метилу та принаймні однієї сільськогосподарськи активної сполуки А за будь-яким з пп. 1-10.

Текст

Реферат: Даний винахід стосується кристалічних комплексів принаймні однієї сільськогосподарськи активної органічної сполуки А, що має принаймні один функціональний залишок, що здатний служити як акцептор водню у водневому зв'язку, і тіофанат-метил. UA 97973 C2 (12) UA 97973 C2 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Даний винахід стосується кристалічних комплексів принаймні однієї сільськогосподарської активної органічної сполуки А, що має принаймні один функціональний залишок, що здатний служити як акцептор водню у водневому зв'язку. Сільськогосподарські активні органічні сполуки, такі як фунгіциди, гербіциди та інсектициди або акарициди звичайно продаються у вигляді рідких або твердих композицій, які включають одну або кілька сільськогосподарських активних органічних сполук та підходящі добавки композицій. З кількох причин віддають перевагу типам композицій, у яких сільськогосподарська активна органічна сполука (А) знаходиться у твердому стані, наприклад, включаючи тверді композиції, такі як пасти, порошки або гранули та рідкі композиції, такі як суспензійні концентрати, тобто рідкі композиції, що містять тверді частинки активної органічної сполуки, суспендованої в рідкому суспензійному середовищі. Для мети композиції сільськогосподарська активна органічна сполука повинна являти собою кристалічний матеріал, що має досить високу точку плавлення. На жаль, велика кількість таких органічних сполук є аморфним матеріалом та/або мають низькі точки плавлення. Такі сполуки складно приготувати у вигляді суспензійних концентратів (SC) звичайним способом, тому що апарат для розмелу заб'ється під час розмелу через липкість активної сполуки. Композиції аморфних твердих органічних сполук часто нестійкі щодо розділення фази. Наприклад, суспензійні концентрати аморфних твердих активних речовин мають тенденцію ставати неоднорідними шляхом сегрегації активної органічної сполуки в результаті скупчення часток або росту частинок. Кристалічні комплекси органічних сполук, які також називають спів-кристалами багатокомпонентні кристали або кристалічний матеріал, що складається з не менше двох різних органічних сполук, які звичайно являють собою тверді речовини при 25°С або принаймні нелеткі масла (тиск парів менше 1 мбар при 25°С). У кристалічних комплексах (або спів-кристалах) принаймні дві різні органічні сполуки формують кристалічний матеріал, що має певну кристалічну структуру, тобто в принаймні двох органічних сполук є певне відносне просторове розташування в межах кристалічної структури, у такий спосіб формуючи надмолекулярну структуру. В спів-кристалах принаймні дві різних сполуки взаємодіють нековалентним зв'язком, таким як водневі зв'язки та, можливо, інші нековалентні міжмолекулярні сили, включаючи -укладання та ван-дер-ваальсову взаємодію. Водневе зв'язування - це спрямована та відносно сильна взаємодія, і через цих дві властивості часто є домінуючою силою в також молекулярному розпізнаванні в природі, наприклад, при формуванні ДНК, згортанні білків взагалі, рецепторах і т.д.. Таким чином, водневе зв'язування - це сила, що розглядають у підходах, у яких розробляються нові багатокомпонентні матеріали або спів-кристали та описуються в літературі (див. наприклад D. Braga et al., Chem. Commun., 2005, стор. 2635-3645 та Ö. Almarsson et al., Chem. Commun., 2004, стор. 1889-1896). Однак, інші міжмолекулярні сили можуть також відповідати за молекулярне розпізнавання. Хоча упакування в кристалічній решітці не може бути розроблене або передбачене, декілька надмолекулярних синтонів могли б успішно розпізнаватися в спів-кристалах. Термін "надмолекулярний синтон" необхідно розуміти як одиницю зі звичайно двох сполук, які зв'язані разом воднем. В спів-кристалах ці синтони далі упаковуються в кристалічну решітку для утворення молекулярного кристала. Молекулярне розпізнавання є однією з умов формування синтону. Однак, спів-кристал повинен також бути енергетично сприятливим, тобто при утворенні спів-кристалу також потрібен виграш в енергії, оскільки молекули, як правило, можуть упаковуватися дуже ефективно у вигляді кристалів чистих компонентів, у такий спосіб перешкоджаючи формуванню спів-кристалу. В спів-кристалах звичайно одна з органічних сполук служить формуючою для спів-кристалу, тобто сполука, що безпосередньо легко формує кристалічний матеріал та яка здатна до утворення спів-кристалів з декількома іншими органічними сполуками, які безпосередньо можуть не обов'язково сформувати кристалічну фазу. Кристалічні комплекси активних фармацевтичних сполук були описані в рівні техніки в різних випадках, наприклад в US 2003/224006, WO 03/074474, WO 2005/089511, ЕР1608339, ЕР 1631260 та WO 2006/007448. Тіофанат-метил являє собою відому кристалічну сполуку фунгіциду формули 1 UA 97973 C2 , 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 яка плавиться вище 172°С з розкладанням. У тіофанат-метилу є захисна та лікувальна дія проти широкого діапазону грибкових патогенів. Молекула тіофанату розкладається в рослині до карбендазиму, і тому вони належить до групи бензімідазольних фунгіцидів. Винахідники даного винаходу на диво виявили, що тіофанат-метил являє собою підходящу формуючу для спів-кристалу, що утворює кристалічні комплекси з великою кількістю сільськогосподарських активних органічних сполук, що мають принаймні один функціональний залишок, що здатний служити як акцептор водню у водневому зв'язку. Тому, даний винахід стосується кристалічних комплексів, що включають принаймні одну сільськогосподарську активну органічну сполуку А, що має принаймні один функціональний залишок, що здатний служити як акцептор водню у водневому зв'язку, і тіофанат-метил. Кристалічні комплекси згідно із даним винаходом мають визначену кристалічну структуру та мають обґрунтовано високу точку плавлення, що полегшує об'єднання таких комплексів у тверді або рідкі композиції, у яких активний матеріал присутній у твердому стані. Крім того, композиції таких кристалічних комплексів показують підвищену стабільність, особливо в порівнянні з композиціями, що містять суміш тіофанат-метилу та сполуки А в вигляді окремих твердих сполук. Передбачається, що формування кристалічних комплексів згідно із даним винаходом слідує з нездатності тіофанат-метилу досягати ефективних водневих зв'язків для всіх донорів водню та ефективного упакування молекул у кристалічному стані в той же самий час. Тому, принаймні один з N-зв'язаних водневих атомів одиниці тіосечовини в молекулі тіофанату формує водневий зв'язок принаймні з одним залишком акцептору водню в сільськогосподарській активній сполуці А, та/або молекули тіофанату формують подібну до сітки структуру з порожнинами, у які включені молекули активної сполуки А. Функціональні групи або залишки, які здатні до того, щоб бути акцептором водню у водневому зв'язку, включають атоми кисню, такі як атоми кисню в ефірному залишку, особливо оксиранової групі, у гідроксильній групі, у карбонільній групі, у карбоксильній групі, у карбоксиамідній групі, та атоми азоту, особливо у формі первинних, вторинних або третинних аміногруп або у вигляді атомів іміно-азоту, тобто =N-. Переважно, сполука А включає принаймні один, наприклад 1, 2, 3 або 4 атоми іміно-азоту у вигляді функціональних груп або залишків, які здатні до того, щоб бути акцептором водню у водневому зв'язку. Атом іміно-азоту може бути частиною циклічного або нециклічного залишку, такого як гетероциклічне кільце, оксіміно-залишок або амідино-залишок. Звичайно, сполука А може містити один або кілька атомів або залишків, які здатні до того, щоб діяти як акцептор водню у водневому зв'язку. Зокрема сполука А включає принаймні один функціональний залишок, здатний до того, щоб бути акцептором водню у водневому зв'язку, що містить принаймні один іміно-азот, що є членом кільця в 5- або 6-членному ароматичному або частково ненасиченому гетероциклічному кільці, такому як піридин, піримідин, імідазол або імідазолін, такому як 1Н-імідазол, 2Н-імідазол, 4,5дигідро-1Н-імідазол, 2,5-дигідро-1Н-імідазол, піразол або піразолін, такому як кільця 1Нпіразолу, 4,5-дигідро-1Н-піразолу i триазолу, таких як кільця 1Н-1,2,4-триазолу, 1Н-1,3,4триазолу та 1Н-1,2,3-триазолу, особливо кільця піразолу або триазолу. Гетероциклічне кільце може бути незаміщеним або заміщеним, наприклад, 1, 2 або 3 радикалами-замісниками. Підходящі радикали-замісники являють собою особливо ті, які не проявляють електроноакцепторний мезомерний (-М) ефект, такі як нітро група, карбоксилат, сульфоніл або ціано група. Підходящі радикали-замісники включають галоген, С1-С6-алкокси, С1-С4-галоалкіл, С1-С4-галоалкокси або феніл, які самі по собі можуть бути заміщеними або заміщеними 1, 2, 3 або 4 радикалами, що вибирають з С1-С6-алкілу, галогену, С1-С6-алкокси групи, С1-С4-галоалкілу та С1-С4-галоалкокси групи, та С1-С6-алкілу, які можуть бути незаміщеними або заміщеними одним радикалом, вибраним з аткокси групи, ціано групи, фенілу, С 1-С4-алкілкарбонілу, С1-С4алкоксикарбонілу, карбоксилу, карбоксаміду, С1-С4-алкіламінокарбонілу, С1-С4діалкіламінокарбонілу та С1-С4-алкілкарбоиіламіну. Потрібно мати на увазі, що заміщене або незаміщене 5- або 6-членне ароматичне або частково ненасичене гетероциклічне кільце може бути частиною більшої молекули. 2 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Аналогічним чином, переважно, іміно-азот може бути частиною ациклічного оксіміно залишку, такого як іміно-ефірна група =N-O-R або амідино група C(N=R)NR'2, у якій R та R' один незалежно від іншого вибирають з водню, С1-С6-алкілу, С2-С6-алкенілу або С2-С6-алкінілу. Краща сполука А включає функціональний залишок, що вибирають з 5- або 6-членного ароматичного гетероциклічного радикалу, такого як піридиніл, піримідиніл, 1Н-імідазоліл, 1Нпіразол, 4,5-дигідро-1Н-піразоліл та триазоліл, такого як кільця 1Н-1,2,4-триазоліл, 4Н-1,2,4триазоліл (= 1Н-1,3,4-триазоліл), 1Н-1,2,3-триазоліл та 2Н-1,2,3-триазоліл, переважно радикал піразоліл або триазоліл, особливо радикал 1Н-піразоліл або 1Н-1,3,4-триазоліл, які можуть бути незаміщеними або заміщеними як визначено вище. Кращі радикали-замісники включають галоген, С1-С6-алкіл, С1-С6-алкокси групу, С1-С4-галоалкіл, С1-С4-галоалкокси групу або феніл, які самі по собі можуть бути заміщеними або заміщеними 1, 2, 3 або 4 радикалами, вибраними з С1-С6-алкілу, галогену, С1-С6-алкокси групи, С1-С4-галоалкілу та С1-С4-галоалкокси групи, особливо з галогену або метилу. Особливо сполука А включає один функціональний залишок, що вибирають з імідазол-2-ілу, піразол-1-ілу, піразол-3-ілу, 1,2,4-триазол-3-ілу або 1,2,4триазол-1-ілу, причому Het є незаміщеним або може містити 1 або 2 радикали, вибрані з атомів галогену та С1-С4-алкілу та/або 1 фенільної групи, що може містити 1, 2 або 3 атоми галогену. У кращому варіанті здійснення винаходу сполука А містить необов'язково заміщене фенільне кільце, на додаток до функціонального залишку, що здатне до того, щоб бути акцептором водню у водневому зв'язку. He обмежуючись теорією, винахідники думають, що в кристалічних комплексах даного винаходу фенільне кільце має пі-взаємодію з молекулою тіофанату. Переважно, фенільне кільце є незаміщеним або містить 1, 2 або 3 радикали, вибрані з галогену, С1-С6-алкокси групи, С1-С4-галоалкілу, С1-С4-галоалкокси групи або фенілу, які самі по собі можуть бути заміщеними або заміщеними 1, 2, 3 або 4 радикалами, вибраними з С1-С6алкілу, галогену, С1-С6-алкокси групи, С1-С4-галоалкілу та С1-С4-галоалкокси групи, та С1-С6алкілу, які можуть бути незаміщеними або заміщеними одним радикалом, вибраним з алкокси групи, ціано групи, фенілу, С1-С4-алкілкарбонілу, С1-С4-алкоксикарбонілу, карбоксилу, карбоксаміду, С1-С4-алкіламінокарбонілу, С1-С4-діалкіламінокарбонілу та С1-С4алкілкарбоніламіну. Підходящі радикали у фенільному кільці також включають наступні групи: N(OCH3)(C(O)OCH3), C(=CH-OCH3)(C(O)OCH3), C(=CH-OCH3)(C(O)NHCH3), C(=NOCH3)(C(O)OCH3) та C(=N-OCH3)(C(O)OCH3). Перевага віддається незаміщеному фенілу або фенілу, що містить 1, 2 або 3 радикали, вибрані з С1-С6-алкілу, галогену, С1-С6-алкокси групи, С1-С4-галоалкілу та С1-С4-галоалкокси групи, особливо з галогену та метилу, та фенілу, що містить один з наступних радикалів: N(OCH3)(C(O)OCH3), C(=CH-OCH3)(C(O)OCH3), C(=CHOCH3)(C(O)NHCH3), C(=N-OCH3)(C(O)OCH3) або C(=N-OCH3)(C(O)OCH3). Переважно, необов'язково заміщене фенільне кільце зв'язане з незаміщеним або заміщеним ароматичним азотним гетероциклом, що містить принаймні один іміноазотний атом як член кільця через хімічний зв'язок або 1-5-членний ланцюг атомів, переважно через 2- або 3членний ланцюг атомів. Взагалі, ланцюг утворений вуглецевими атомами. Однак, один з вуглецевих атомів ланцюга може бути заміщений киснем або кремнієм. Ланцюг може бути незаміщеним або містити 1, 2 або 3 замісники, такі як ціано група, ОН, =O, С 1-С4-алкіл, що може містити 1 або 2 радикали, вибрані з ОН, С1-С2-алкокси групи, С1-С2-галоалкокси групи, С1-С2галоалкілу, триметилсилілу, С3-С6-циклоалкілу та фенілу, які самі по собі можуть містити 1, 2 або 3 радикали, вибрані з атомів галогену та С 1-С4-алкілу, або фенілу, що може містити 1, 2 або 3 радикали, вибрані з атомів галогену та С1-С4-алкілу, або двох радикалів, які пов'язані з тим же атомом ланцюга або із двома сусідніми атомами ланцюга, можуть сформувати 3-6 членний насичений карбоцикл або гетероцикл, що містить 1 або 2 кисневих атоми як члени кільця, причому карбоцикл та гетероцикл можуть бути незаміщеними або містити радикал, вибраний з галогену, С1-С4-алкілу, С1-С4-галоалкілу, С1-С4-алкокси групи, гало-С1-С4-алкокси групи та фенілу, що сам по собі може містити 1, 2 або 3 радикали, вибрані з атомів галогену та С1-С4алкілу; Молекулярна маса підходящих сполук А становить 150-500 Дальтон. Підходящі сполуки А можуть бути вибрані з гербіциду, фунгіциду та інсектицидів/акарицидів. Приклади підходящих сполук А включають: Фунгіциди із класів - Стробілуринів, таких як азоксистробін, димоксистробін, енестробурин, флуоксастробін, крезоксим-метил, метоміностробін, пікоксистробін, піраклостробін, трифлоксистробін, оризастробін, метил (2-хлор-5-[1-(3-метил-бензилоксііміно)-етил]-бензил)-карбамат, метил (2хлор-5-[1-(6-метил-піридин-2-ілметоксііміно)-етил]-бензил)-карбамат, метил 2-(орто-(2,5диметилфеніл-оксиметилен)феніл)-3-метокси-акрилат; 3 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 - Анілідів, таких як беналаксил, беноданіл, боскалід, карбоксин, мепроніл, фенфурам, фенгексамід, флутоланіл, фураметпір, металаксил, офурак, оксадиксил, оксикарбоксин, пентіопірад, тифлузамід, тіадініл, 4-дифторметил-2-метил-тіазол-5-[N-(4'-бром-біфеніл-2-іл)]карбоксамід, 4-дифторметил-2-метил-тіазол-5-[N-(4'-трифторметил-біфеніл-2-іл)]-карбоксамід, 4-дифторметил-2-метил-тіазол-5-[N-(4'-хлор-3'-фтор-біфеніл-2-іл)]-карбоксамід, 3-дифторметил1-метил-піразол-4-[N-(3',4'-дихлор-4-фтор-біфеніл-2-іл)]-карбоксамід, 3-дифторметил-1-метилпіразол-4-[N-(3',4'-дихлор-5-фтор-біфеніл-2-іл)]-карбоксамід, 3,4-дихлорізотіазол-5-[N-(2-ціаиофеніл)]карбоксамід; - Морфолідів, таких як диметоморф, флуморф; - Амідів бензойної кислоти, таких як флуметовер, флуопіколід (пікобензамід), зоксамід; - Інших карбоксиамідів, таких як карпропамід, диклоцимет, мандипропамід, N-(2-(4-[3-(4хлор-феніл)-проп-2-інілокси]-3-метокси-феніл)-етил)-2-метансульфоніламіно-3-метилбутирамід, N-(2-(4-[3-(4-хлор-феніл)-проп-2-інілокси]-3-метокси-феніл)-етил)-2етансульфоніламіно-3-метил-бутирамід; - Азол-фунгіцидів, особливо: - Триазолів: бітертанол, бромуконазол, ципроконазол, дифеноконазол, диніконазол, енілконазол, епоксиконазол, фенбуконазол, флузилазол, флуксинконазол, флутриафол, гексаконазол, імібенконазол, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, пенконазол, пропіконазол, протіоконазол, симеконазол, тебукоиазол, тетраконазол, триадіменол, триадімефон, тритіконазол; - імідазолів: ціазофамід, імазаліл, псфуразоат, прохлопаз, трифлумізол; - бензімідазолів: беноміл, карбендазим, фуберидазол, тіабендазол; - інших: етабоксам, етридіазол, мімексазол; - піридинів: флуазинам, пірифенокс, 3-[5-(4-хлор-феніл)-2,3-диметил-ізоксазолідин-3-іл]піридин; - піримідинів: бупіримат, ципродиніл, феримзон, фенаримол, мепаніпірим, нуаримол, піриметаніл; - піперазинів: трифорин; - піролів: флудіоксоніл, фенпіклопіл; - дикарбоксімідів: іпродіон, процимідон, вінклозолін; та - інших фунгіцидів: прохіназид, иірохілон, хіноксифен, трициклазол, 5-хлор-7-(4-метилпіперидин-1-іл)-6-(2,4,6-трифторфеніл)-[1,2,4]триазоло[1,5-а]піримідин, 2-бутокси-6-йод-3пропіл-хромен-4-он, диметиламід 3-(3-бром-6-фтор-2-метиліндол-1-сульфоніл)-[1,2,4]триазол-1сульфонової кислоти та метрафенон. Інсектициди/акарициди із класів: - Піретроїдів: акринатрин, аллетрин, d-цис-транс аллетрин, d-транс аллетрин, біфентрин, біоаллетрин, біоаллетрин S-циклопентеніл, біоресметрин, циклопротрин, цифлутрин, бетацифлутрин, цигалотрин, лямбда-цигалотрин, гама-цигалотрин, цифенотрин, циперметрин, альфа-циперметрин, бета-циперметрин, тета-циперметрин, зета-циперметрин, дельтаметрин, емпентрин, есфeнвалерат, етофенпрокс, фенпропатрин, фенвалерат, флуцитринат, флуметрин, тау-флувалінат, галфенпрокс, іміпротрин, перметрин, фенотрин, пралетрин, профлутрин, піретрин І та II, резметрин, RU 15525, силафлуофен, тау-флувалінат, тефлутрин, тетраметрин, тралометрин, трансфлутрин, димефлутрин, ZXI 8901; - Регуляторів росту: а) інгібітори синтезу хітину: бензоїлсечовини; бістрифлурон, хлорфлуазурон, дифлубензурон, флуциклоксурон, флуфеноксурон, гексафлумурон, луфенурон, новалурон, новіфлумурон, тефлубензурон, трифлумурон; бупрофезин, діофенолан, гекситіазокс, етоксазол, клофентезин; b) антагоністи eкдизона: хлормафенозид, галофенозид, метоксифснозид, тебуфенозид, азадирактин; с) ювеноїди: пірипроксифен, гідропрен, кінопрен, метопрен, феноксикарб; інгібітори біосинтезу ліпідів d): спіродиклофен, спіромесифен, спіротетрамат; - Сполук агоністів/антагоністів нікотинового рецептору: ацетаміприд, клотіанідин, динотефуран, імідаклоприд, нітенпірам, тіаклопрід, тіаметоксам, нікотин, бенсультап, картапа гідрохлорид, тіоциклам, тіосультап-натрій; 1 сполука тіазолу формули ( ) 55 4 UA 97973 C2 5 10 15 20 - Сполук антагоністів GABA: ацетопрол, етипрол,), фіпроніл, ваніліпрол, пірафлупрол, пірипрол, ваніліпрол. Кращі сполуки А включають фунгіциди, вибрані з азоксистробіну, пірахлостробіну, оризастробіну, епоксиконазолу, тебуконазолу, дифенконазолу, протіоконазолу, прохлопази, тритіконазолу, флуксинконазолу, метконазолу, металаксилу, мефеноксаму та боскаліду, та інсектициди/акарициди, вибрані з фіпронілу, ацетаміприду, імідахлоприду, тіаметоксаму та клотіанідину. Особлива перевага віддається кристалічному комплексу, у якому сполука А має формулу І де Het являє собою імідазол-2-іл, піразол-1-іл, піразол-3-іл, 1,2,4-триазол-3-іл або 1,2,4триазол-1-іл, в особливості піразол-3-іл або 1,2,4-триазол-1-іл, причому Het є незаміщеним або може містити 1 або 2 радикали, вибрані з атомів галогену та С1-С4-алкільної та/або 1 фенільної групи, яка може містити 1, 2 або 3 атоми галогену; 3 X являє собою О або радикал CHR ; 4 5 4a 5a Υ являє собою CR R , або SiR R , Y може також являти собою О, якщо X являє собою 3 радикал CHR ; або X и Υ разом являють собою хімічний зв'язок або бівалeнтний радикал формули ; 25 30 35 40 45 k являє собою 0, 1 або 2; m являє собою 0 або 1; n являє собою 0, 1, 2 або 3; 1 R являє собою галоген, С1-С4-алкіл, метокси групу або феніл; 2 R вибирають з N(OCH3)(C(O)OCH3), C(=CH-OCH3)(C(O)OCH3), С(=СН-OCH3)(C(O)NHCH3), C(=N-OCH3)(C(O)OCH3) та C(=N-OCH3)(C(O)OCH3); 3 R являє собою водень або С1-С6-алкіл, що може містити 1, 2, 3, 4 або 5 атомів галогену та/або 1 функціональну групу, вибрану з ОН та карбонільної групи; 4 3 R являє собою водень, CN, ОН або С1-С4-алкіл або разом з R формують зв'язок; 5 R являє собою С1-С4-алкіл, що може містити 1 або 2 радикали, вибрані з ОН, С 1-С2-алкокси групи, С1-С2-галоалкокси групи, С1-С2-галоалкілу, триметилсилілу, С3-С6-циклоалкілу та фенілу, що може містити 1, 2 або 3 радикали, вибрані з атомів галогену та С 1-С4-алкілу, або фенілу, що може містити 1, 2 або 3 радикали, вибрані з атомів галогену та С1-С4-алкілу, або 4 5 R та R разом формують 3-6 членний насичений гетероцикл, що містить 1 або 2 кисневих атоми як члени кільця та який може містити радикал, вибраний з галогену, С 1-С4-алкілу, С1-С4галоалкілу, С1-С4-алкокси групи, гало-С1-С4-алкокси групи та фенілу, що може містити 1, 2 або 3 радикали, вибрані з атомів галогену та С1-С4-алкілу, особливо фтору, хлору або метилу; 4a R являє собою С1-С4-алкіл або С1-С4-алкокси групу, особливо метил або метокси групу; 5a R являє собою С1-С4-алкіл, С1-С4-алкокси групу або феніл, що може містити 1, 2 або 3 радикали, вибрані з атомів галогену та С1-С4-алкілу, особливо фтору, хлору або метилу; 6 R незалежно вибирають з ОН та С1-С4-алкілу, особливо ОН або метилу; 5 UA 97973 C2 6a 5 10 15 20 25 30 35 R вибирають з водню та С1-С4-алкілу, та Q являє собою (СН2)р або (СН2)q, причому p являє собою 1, 2, 3 або 4, a q являє собою 1, 2 або 3. Особливо кращі сполуки А включають пірахлостробін, оризастробін, епоксиконазол, прохлораз, тритіконазол, флуксинконазол, метконазол, боскалід та фіпроніл. Найбільш кращі сполуки А вибирають з епоксиконазолу, тритіконазолу, метконазолу та пірахлостробіну. Ще кращий варіант здійснення винаходу стосується кристалічного комплексу, у якому сполука А являє собою епоксиконазол (IUРАС: (2RS, 3SR)-1-[3-(2-xлopфeнiл)-2,3-eпoкcи-2-(4фторфеніл)пропіл]-1Н-1,2,4-триазол). Інший ще кращий варіант здійснення винаходу стосується кристалічного комплексу, у якому сполука А являє собою піраклостробін (IUРАС: метил {2-[1-(4-хлорфеніл)піразол-3ілоксиметил]феніл}(метокси)карбамат). Інший ще кращий варіант здійснення винаходу стосується кристалічного комплексу, у якому сполука А являє собою метконазол (IUРАС: (1RS,5RS;1RS,5SR)-5-(4-хлорбензил)-2,2-диметил1-(1Н-1,2,4-триазол-1-ілметил)циклопентанол). Інший ще кращий варіант здійснення винаходу стосується кристалічного комплексу, у якому сполука А являє собою тритиконазол (IUРАС: (RS)-(E)-5-(4-хлорбензиліден)-2,2-диметил-1-(1Н1,2,4-триазол-1-ілметил)циклопентанол). У кристалічних комплексах згідно із даним винаходом молярне співвідношення тіофанатметилу та сполуки А становить принаймні 0,5:1 та може варіюватися від 0,5:1 до 3:1 та переважно від 0,8:1 до 2,5:1 або 0,9:1 до 2,1:1. Зокрема молярне співвідношення становить від 1:1 до 2:1, однак, можливі відхилення, хоча вони не будуть взагалі перевищувати 20 моль-% та переважно 10%. Кристалічні комплекси можна відрізниш від простих сумішей кристалічного тіофанат-метилу та кристалічної сполуки A стандартними аналітичними засобами, що використовують для аналізу кристалічного матеріалу, включаючи рентгенівську дифрактометрію порошку (PXRD), ІЧ -1 -1 спектрометрію, особливо за відсутністю вузьких смуг абсорбції при 3350 см та 3305 см , 13 13 особливість для тіофанат-метилу, твердофазної С-ЯМР ( C-CP/MAS: кросполяризація магічне кутове обертання), та термохімічний аналіз, такий як термогравіметрія (TGA) та диференціальна скануюча калориметрія (DSC). Відносні кількості тіофанат-метилу та сполуки А 1 можуть бути визначені, наприклад, за допомогою ВЕРХ або Н-ЯМР-спектроскопії. Наприклад, кристалічний комплекс тіофанат-метилу та епоксиконазолу показує рентгенівську дифрактограму порошку при 25°С (Сu-K-опромінення, 1,54178 Å), на якій відсутні характерні відбиття чистих сполук. Зокрема, кристалічний комплекс тіофанат-метилу та епоксиконазолу показує принаймні 4, переважно принаймні 6, особливо принаймні 8 та більш переважно всі наступні відбиття, наведені в наступній таблиці 1 як 2 величини або як інтервали решітки d: Таблиця 1 PXRD кристалічного комплексу тіофанат-метилу та епоксиконазолу (25°С, Сu-K-опромінення, 1,54178 Å) 2 величини 6,2±0,2 9,0±0,2 9,8±0,2 12,4±0,2 15,1±0,2 18,0±0,2 21,9±0,2 23,5±0,2 24,7±0,2 30,9±0,2 d [нм] 14,31±0,1 9,85±0,1 8,98±0,07 7,13±0,07 5,88±0,05 4,92±0,05 4,05±0,03 3,78±0,03 3,61±0,02 2,89±0,02 40 6 UA 97973 C2 5 10 15 У кристалічному комплексі відповідно до зазначеного варіанту здійснення даного винаходу молярне співвідношення тіофанат-метилу та епоксиконазолу становить від 0,9:1 до 1,1:1 та особливо приблизно 1:1. Дослідження окремих кристалів кристалічного комплексу тіофанат-метилу та епоксиконазолу показують, що основна кристалічна структура є триклинною та має просторову групу Р-с. Аналіз структури показує, що кристалічний комплекс являє собою суміш у співвідношенні 1:1 тіофанат-метилу та епоксиконазолу, у якому асиметрична чарунка містить по одній молекулі тіофанат-метилу та епоксиконазолу. У кристалі дві молекули тіофанат-метилу формують димер за допомогою міжмолекулярних водневих зв'язків між групами Ν-Η та С=О двох сусідніх молекул тіофанат-метилу. Димер, очевидно, формує дві кишені, які діють як рецептор для двох молекул епоксиконазолу. Очевидно, існують водневі зв'язки між атомами азоту триазольного кільця молекули епоксиконазолу та NH-групами молекул тіофанат-метилу. Крім того, здається, існує пі-взаємодія між фенільним кільцем молекули тіофанат-метилу та фторованим фенільним кільцем молекули епоксиконазолу. Цей комплекс двох молекул тіофанат-метилу та двох молекул епоксиконазолу формує супрамолекуляриий синтон, що потім упаковується в кристалічну решітку для утворення спів-кристалу. Характерні дані кристалічної структури комплексу показані в таблиці 2: Таблиця 2 Кристалографічні дані кристалічного комплексу тіофанат-метилу та епоксиконазолу Параметр Клас Просторова група а b с    Об'єм Ζ Щільність (розрахункова) R1, w2 Триклинний P-1 982,7 (3) пкм 1203,8 (2) пкм 153,0 (3) пкм 94,66 (2)° 108,57 (2)° 111,00 (2)° 3 1,5618 (5) нм 2 3 1,429 г/см 0,0436, 0,1233 a, b, с = Довжина країв елементарної чарунки , ,  = кути елементарної чарунки Ζ = число молекул в елементарній чарунці 20 25 Термогравіметричний аналіз показує, що плавлення кристалічного комплексу епоксиконазолу та тіофанат-метилу починається при 148°С, а потім супроводжується розкладанням тіофанат-метилу. Наприклад, кристалічний комплекс тіофанат-метилу та піраклостробіну показує рентгенівську дифрактограму порошку при 25°С (Сu-K-опромінення, 1,54178 Å), на якій відсутні характеристичні відбиття чистих сполук. Зокрема, кристалічний комплекс тіофанат-метилу та піраклостробіну показує в рентгенівській дифрактограмі порошку при 25°С (Сu-K-опромінення, 1,54178 Å) принаймні 4, переважно принаймні 6, особливо принаймні 8 та більш переважно всі наступні відбиття, наведені в наступній таблиці 3 як 2 величини або як інтервали решітки d. 7 UA 97973 C2 Таблиця 3 PXRD кристалічні комплекси тіофанат-метилу та піраклостробіну (25°С, Сu-K-опромінення, 1,54178 Å) 2 величини 4,9±0,2 6,8±0,2 8,5±0,2 12,0±0,2 14,5±0,2 16,9±0,2 20,4±0,2 22,9±0,2 25,5±0,2 29,3±0,2 d [нм] 18,00±0,1 13,03±0,1 10,47±0,1 7,36±0,07 6,10±0,05 5,24±0,05 4,36±0,03 3,89±0,03 3,50±0,02 3,05±0,02 13 5 10 15 20 C-CP/MAS підтверджує присутність кристалічного комплексу, а не присутність простої 13 суміші твердого тіофанат-метилу та твердого піраклостробіну. Зокрема, C-CP/MAS кристалічних комплексів (СР=3 мс, D1=30 с, 25°С, RO 5700 Гц) показує хімічні зсуви при  182,0, 180,8, 178,7, 177,7, 164,3, 158,8, 154,9, 154,0, 152,1 139,4, 137,9, 134,3, 131,2, 130,2, 127,6, 125,9, 123,8, 117,7, 115,6, 94,3, 65,7, 63,0, 58,8, 54,3, 53,6 та 52,6. Зсуви 164,3, 158,8 ppm є 13 самими характерними та відсутні в C-CP/MAS тіофанат-метилу та піраклостробіну. 13 Експерименти переносу поляризації від протонів до С підтверджують, що тіофанат-метил та піраклостробін присутні у вигляді спів-кристалу та не як суміш кристалічного матеріалу чистих сполук. У кристалічному комплексі відповідно до зазначеного варіанту здійснення даного винаходу молярне співвідношення тіофанат-метилу та піраклостробіну може варіюватися від 1,1:1 до 2,5:1, та особливо від 1,9:1 до 2,1:1, особливо приблизно 2:1. Термогравіметричний аналіз показує, що точка плавлення кристалічного комплексу піраклостробіну та тіофанат-метилу становить приблизно 150°С. Наприклад, кристалічний комплекс тіофанат-метилу та метконазолу показує рентгенівську дифрактограму порошку при 25°С (Сu-K-опромінення, 1,54178 Å), на якій відсутні характеристичні відбиття чистих сполук. Зокрема кристалічний комплекс тіофанат-метилу та епоксиконазолу показує принаймні 4, переважно принаймні 6,особливо принаймні 8 та більш переважно всі наступні відбиття, наведені в наступній таблиці 4 як 20 величини або як інтервали решітки d: Таблиця 4 PXRD кристалічні комплекси тіофанат-метилу та метконазолу (25°С, Сu-K-опромінення, 1,54178 Å) 2 величини 5,0±0,2 9,9±0,2 11,3±0,2 12,0±0,2 15,0±0,2 16,7±0,2 18,1±0,2 21,6±0,2 27,8±0,2 d [нм] 17,96±0,1 8,94±0,08 7,83±0,03 7,39±0,02 5,92±0,01 5,32±0,01 4,91±0,01 4,10±0,01 3,21±0,01 8 UA 97973 C2 5 10 У кристалічному комплексі відповідно до зазначеного варіанту здійснення даного винаходу молярне співвідношення тіофанат-метилу та метконазолу становить від 0,9:1 до 1,1:1 та, особливо, приблизно 1:1. Дослідження окремих кристалів кристалічного комплексу тіофанат-метилу та метконазолу показують, що основна кристалічна сіруктура є моноклинною та має просторову групу Р2 (1)/с. Аналіз структури показує, що кристалічний комплекс являє собою суміш у співвідношенні 1:1 тіофанат-метилу та метконазолу, при цьому асиметрична чарунка містить по одній молекулі тіофанат-метилу та метконазолу. Очевидно, існують водневі зв'язки між атомами азоту триазолыгого кільця молекули метконазолу та NH-групами молекул тіофанат-метилу. Характерні дані кристалічної структури комплексу показані в таблиці 5: Таблиця 5 Кристалографічні дані кристалічного комплексу тіофанат-метилу та метконазолу (170°С) Параметр Клас Просторова група а b с    Об'єм Ζ Щільність (розрахункова) R1, w2 Моноклинний P2 (1)/c 178,97 (3) пкм 105,88 (2) пкм 168,77 (3) пкм 90° 94,363 (5)° 90° 3 3,1889 (5) нм 4 3 1,379 г/см 0,049, 0,153 а, b, с = Довжина країв елементарної чарунки , ,  = кути елементарної чарунки Ζ = число молекул в елементарній чарунці 15 20 25 30 DSC-вимірювання кристалічного комплексу метконазолу та тіофанат-метилу показує ендотермічний пік плавлення з початком при 155-158°С та максимум піка при 160-168°С. Це приблизно на 60 градусів вище, ніж чистий кристалічний метконазол (100°С, як повідомляється в Посібнику з пестицидів) та приблизно на 10-20°С нижче, ніж точка плавлення тіофанатметилу. Кристалічні комплекси даного винаходу можуть бути підготовлені шляхом сумісної кристалізації тіофанат-метилу, та принаймні одної сполуки А з розчину або суспензії або з розплаву, що містить тіофанат-метил та принаймні одну сполуку А. Аналогічно, можливо підготувати кристалічні комплекси даного винаходу шляхом подрібнення суміші сполуки А та тіофанат-метилу при підвищеній температурі, що становить приблизно 30°С, переважно при температурі принаймні 40°С, особливо принаймні 50°С, більш переважно принаймні 55°С, наприклад, від >30°С до 110°С, переважно від 40°С до 100°С, особливо від 50°С до 90°С або від 55°С до 90°С. Сполука А може бути твердою при температурі подрібнення. Однак, це не є необхідним, та могло б бути вигідно, якщо температура близька до точки плавлення сполуки А або вище неї. У переважному варіанті здійснення кристалічний комплекс - тіофанат-метил та принаймні одну сполуку А одержують із суспензії тіофанат-метилу, та принаймні однієї сполуки А в органічному розчиннику або в суміші водного та органічного розчиннику. Отже, цей спосіб включає суспендування тіофанат-метилу та активної сполуки А в органічному розчиннику або в суміші води та органічного розчиннику (Спосіб з суспензії). Кращі органічні розчинники для процесу з суспензії являють собою ті, які принаймні частково змішуються з водою, тобто у яких є зміщуваність із водою принаймні 10% об./об., більш 9 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 переважно принаймні 20% об./об. при кімнатній температурі, їх суміші та суміші зазначених розчинників, що змішуються з водою, з органічними розчинниками, у яких є змішуваність із водою менше ніж 10% об./об. при кімнатній температурі. Переважно, органічний розчинник включає, принаймні, 80% об./об., на основі загальної кількості органічного розчиннику, принаймні одного розчиннику, що змішується з водою. Підходящі розчинники, що мають змішуваність із водою принаймні 10% при кімнатній температурі, включають, крім інших: 1. С1-С4-алканоли, такі як метанол, етанол, н-пропанол або ізопропанол; 2. Аміди, N-метиламіди та N, N-диметиламіди С1-С3-карбонових кислот, такі як формамід, диметилформамід (DMF), ацетамід та Ν,Ν-диметилацетамід; 3. 5 або 6-членні лактами з, у цілому, 7 вуглецевими атомами, такі як піролідон, Nметилпіролідон, N-етилпіролідон, N-ізопропілпіролідои, N-гідроксиетилпіролідон; 4. Диметилсульфоксид та сульфолан; 5. Кетони з 3-6 вуглецевими атомами, такі як ацетон, 2-бутанон, циклопентанон та циклогексанон; 6. Ацетонітрил; 7. 5- або 6-членні лактони, такі як -бутиролактон; 8. Поліоли та поліетероли, такі як гліколь, гліцерин, диметоксиетан, етилендигліколь, етиленглікольмонометиловий ефір, і т.д; 9. Циклічні карбонати, що мають 3-5 вуглецевих атоми, включаючи пропіленкарбонат та етиленкарбонат; та 10. Циклічні ефіри, такі як тетрагідрофуран, діоксан та триоксан, диметил(полі) С 2-С3алкіленгліколеві ефіри, такі як диметоксиетан, диметиловий ефір діетиленгліколю, диметиловий ефір триетиленгліколю, диметиловий ефір дипропіленгліколю, низькомолекулярні поліетиленгліколі та низькомолекулярні поліпропіленгліколі (MM400). Більша перевага віддається органічним розчинникам груп 1, 6, 8 та 9, та їх сумішам з водою. У сумішах з водою відносна кількість органічного розчиннику та води може варіюватися від 10:1 до 1:10, особливо від 2:1 до 1:5. Спосіб з суспензії може просто виконуватися шляхом суспендування тіофанат-метилу та принаймні однієї сполуки А в органічному розчиннику або суміші розчинник/вода. Відносна кількість тіофанат-метилу, принаймні однієї сполуки А та розчиннику або суміші розчинник/вода буде вибрано для одержання суспензії при даній температурі. Не рекомендується повне розчинення тіофанат-метилу та принаймні однієї сполуки А. Зокрема, тіофанат-метил та принаймні одну сполуку А суспендують у кількості від 50 до 800 г, більш переважно від 100 до 600 г на літр розчиннику або суміші розчинник/вода. Відносна молярна кількість тіофанат-метилу та принаймні однієї сполуки А може варіюватися від 1:2 до 20:1, переважно від 1:1 до 15:1. Якщо один з компонентів знаходиться в надлишку щодо стехіометрії кристалічного комплексу, може бути отримана суміш кристалічного комплексу та сполуки, що знаходиться в надлишку, хоча незначний надлишок може залишатися розчиненим у матковому розчині. Для цілей композиції присутність надлишку сполуки А або тіофанат-метилу могла б бути прийнятною. Особливо, присутність надлишку тіофанат-метилу не викликає проблем, пов'язаних зі стабільністю. Для готування чистого кристалічного комплексу тіофанат-метил та сполука А будуть використовуватися у відносній молярній кількості, що близько до стехіометрії комплексу, що буде сформований, і яке звичайно не буде відхилятися більше ніж на 50 моль-% у перерахуванні на стехіометрично необхідну кількість. Спосіб з суспензії звичайно виконується при температурі, що становить принаймні 10°С, переважно принаймні 20°С та особливо принаймні 30°С, наприклад, від 20 до 90°С, переважно від 30 до 85°С, особливо від 40 до 70°С. Час, необхідний для формування кристалічного комплексу суспензійним процесом, залежить від температури, типу розчинника та становить, загалом, принаймні, 12 год. У будьякому випадку повне перетворення досягається через один тиждень, однак, повне перетворення буде звичайно потребувати не більше ніж 24 години. В іншому кращому варіанті здійснення винаходу кристалічний комплекс готують шляхом додавання зсувних сил до рідини, що містить суспендовані частинки тіофанат-метилу та активної сполуки А при температурі, що становить принаймні 30°С, до утворення кристалічного комплексу (Спосіб зсуву). У рідині тiофанату метил та принаймні одна сполука А присутні у вигляді частинок, які суспендовані в рідкому середовищі. Після накладання зсувних сил до рідини при підвищених температурах, має місце формування кристалічного комплексу. 10 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Головний елемент рідкого середовища - вода або органічний розчинник, у якому тіофанатметил та сполука А є фактично нерозчинними, тобто розчинність при 25°С становить менше 5 г/л, особливо менше 1 г/л. Підходящі органічні розчинники включають аліфатичні вуглеводні, мінеральні спирти, рослинні масла та ефіри рослинних масел. У кращому варіанті здійснення рідке середовище містить воду або суміш води з 20% об./об. розчиннику, що змішується з водою, особливо розчиннику групи 1 або 9 як головний компонент. Крім цього, рідке середовище може також містити добавки, які звичайно присутні в рідких концентратах суспензій. Рідке середовище може містити тіофанат-метил та кристалічну сполуку А в кількості від 5 до 70% за масою, особливо від 10 до 60% за масою та більш переважно від 15 до 50% за масою в перерахуванні на загальну масу рідкого середовища, сполуки А та тіофанат-метилу. Рідке середовище може містити тіофанат-метил та кристалічну сполуку А в відносній молярній кількості тіофанат-метилу та принаймні однієї сполуки А, що варіює від 1:2 до 20:1, переважно від 1:1 до 15:1. Якщо один з компонентів буде в надлишку щодо стехіометрії кристалічного комплексу, то буде отримана суміш кристалічного комплексу та сполуки, що знаходиться в надлишку. Для цілей композиції присутність надлишку сполуки А або тіофанатметилу могла б бути прийнятною. Особливо, присутність надлишку тіофанат-метилу не викликає проблем, пов'язаних зі стабільністю. Аналогічно, присутність надлишку сполуки А звичайно не викликає проблем зі стабільністю. Однак, переважно, щоб композиція не містила як незакомплексованого тіофанат-метилу, так і незакомплексованої сполуки А в кількості більше ніж 20% за масою кожного, ні особливо в кількості більше ніж 10% за масою кожного в перерахуванні на кількість сполуки А та тіофанату, присутніх у формі кристалічного комплексу, щоб уникнути неконтрольованого формування комплексу в композиції. Тому, даний винахід стосується особливо композицій, що містять кристалічний комплекс даного винаходу, за умови, що і сполука А і тіофанат присутні в композиції в незакомплексованому вигляді, кількість сполуки А не перевищує 20% за масою, особливо 10% за масою в перерахуванні на кількість комплексу в композиції, і в той же самий час, кількість тіофанат-метилу не перевищує 20% за масою, особливо 10% за масою в перерахуванні на кількість комплексу в композиції. Рідке середовище може включати добавки, які звичайно присутні в рідкому концентраті суспензії. Підходящі добавки описані надалі та включають поверхнево-активні речовини, особливо аніонні або неіонні емульгатори, змочуючі агенти та дисперсанти, звичайно використовувані в композиціях для захисту врожаю, крім того агенти, що перешкоджають спіненню, антифризи, агенти для корекції рН, стабілізатори, агенти, що перешкоджають спіканню, барвники та біоциди (консерванти). Переважно, рідке середовище не містить добавок, що модифікують в'язкість, (згущувачів). Кількість поверхнево-активних речовин взагалі буде становити від 0,5 до 20% за масою, особливо від 1 до 15% за масою та особливо переважно від 1 до 10% за масою в перерахуванні на загальну масу рідкого середовища, сполуки А та тіофанат-метилу. Кількість антифризів може скласти до 10% за масою, особливо до 20% за масою, наприклад, від 0,5 до 20% за масою, особливо від 1 до 10% за масою в перерахуванні на загальну масу рідкого середовища, сполуки А і тіофанат-метилу. Подальші добавки, крім антифризів та поверхнево-активних речовин, можуть бути присутніми у кількості від 0 до 5% за масою в перерахуванні на загальну масу рідкого середовища, сполуки А та тіофанат-метилу. Температура, необхідна для формування кристалічного комплексу, як правило, становить принаймні 30°С, переважно принаймні 35°С та особливо принаймні 40°С, більш переважно принаймні 50°С, особливо принаймні 55°С, наприклад від 30 до 100°С, переважно від 35 до 100°С, особливо від 40 до 100°С, більш переважно від 50 до 90°С та особливо від 55 до 80°С. Час, необхідний для формування кристалічного комплексу, залежить від способу, відомого власне кажучи для типу процесу зсуву та температури та може бути визначено фахівцем, кваліфікованим у даній галузі в стандартних експериментах. Як було виявлено, підходящими є часи зсуву в діапазоні, наприклад, від 30 хв. до 48 годин, хоча також допустимо більш тривалий проміжок часу. Час зсуву від 1 до 24 годин є кращим. Сили зсуву можуть прикладатися за допомогою підходящих методів, які здатні забезпечити достатній зсув, щоб дозволити близький контакт частинок тіофанат-метилу та принаймні однієї сполуки А. Підходящі методи включають розмел, подрібнювання або перемелювання, особливо вологий розмел або вологе перемелювання, включаючи, наприклад, кульове перемелювання або за допомогою колоїдного млина. Підходящі пристрої зсуву включають особливо кульові млини, кульові млини мішалки, циркуляторні млини (кульові млини мішалки із системою розмелу шпилькою), дискові млини, кільцеві камерні млини, подвійні конічні млини, потрійні валикові млини, млини партії, колоїдні млини, та млини із середовищами, такі як піскові млини. Щоб розсіяти енергію нагрівання, введену під час процесу розмелу, камери розмелу переважно 11 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 обладнані системами охолодження. Особливо підходящим є кульовий млин Drais Superflow DCP SF 12 від DRAISWERKE, INC.40 Whitney Road. Mahwah, NJ 07430 США, Drais Perl Mill PMC від DRAISWERKE, INC, циркулююча система млин ZETA від Netzsch-Feinmahltechnik Gmb, дисковий млин від Netzsch Feinmahltechnik Gmb, Selb, Німеччина, кульовий млин Eiger Mini 50 від Eiger Machinery, Inc., 888 East Belvidere Rd., Grayslake, IL 60030 США та кульовий млин DYNO-Mill KDL від WA Bachofcn AG, Швейцарія. Однак, можуть також бути підходящі інші гомогенізатори, включаючи високошвидкісні ріжучі мішалки, апарат Ultra-Turrax, статичні міксери, наприклад системи, що мають змішуючі насадки, та інші гомогенізатори, такі як колоїдні млини. У кращому варіанті здійснення винаходу зсув здійснюється кульовим млином. Зокрема, як виявлено, були підходящі розміри кульок у діапазоні від 0,05 до 5 мм, більш особливо від 0,2 до 2,5 мм та найбільш особливо від 0,5 до 1,5 мм. Загалом, може використовуватися завантаження кульок у діапазоні від 40 до 99%, особливо від 70 до 97%, та більш особливо від 65 до 95%. Після застосування достатніх зсувних сил одержують суспензію кристалічного комплексу, необов'язково в домішці з надлишком тіофанат-метилу або активної сполуки А, у якій 90% за масою суспендованих частинок мають розмір частинок не більше ніж 30 мкм, переважно не більше 20 мкм, зокрема не більше 10 мкм, особливо не більше 5 мкм, що визначається динамічним розсіюванням світла. Таким чином, отримана рідка суспензія кристалічного комплексу після або особливо перед компонуванням з добавками може бути перетворена загальноприйнятими способами висушування, особливо висушуванням розпиленням або висушуванням сублімацією, у порошкові композиції. Перед висушуванням або під час неї, можуть бути додані допоміжні речовини для висушування або розпилення. Відомі підходящі допоміжні речовини для висушування або розпилення для висушування водних дисперсій. Вони включають захисні колоїди, такі як полівініловий спирт, особливо полівініловий спирт, що має ступінь гідролізу, що дорівнює >70%, карбоксильований полівініловий спирт, конденсати фенолсульфонової кислоти/формальдегіду, конденсати фенолсульфонової кислоти/сечовини/формальдегіду, конденсати нафталінсульфонової кислоти/формальдегіду, конденсати нафталінсульфонової кислоти/формальдегіду/сечовини, полівінілпіролідон, співполімери малеїнової кислоти (або малеїнового ангідриду) та вінілароматичних речовин, такі як стирол та його етоксильовані похідні, співполімери малеїнової кислоти або малеїнового ангідриду з С2-С10-олефінами, такими як діізобутен, та їх етоксильовані похідні, катіонні полімери, наприклад, гомо- та співполімери сполук N-алкіл-N-вінілімідазолінію з N-вініллактамами та т.п., і також неорганічні агенти, що антиблокують (іноді також позначуваними як агенти, що запобігають спіканню), такі як кремнієва кислота, особливо пірогенний кремнезем, глинозем, карбонат кальцію тощо. Допоміжні речовини для висушування звичайно використовуються в кількості від 0,1 до 20% за масою в перерахуванні на масу частинок активної сполуки в рідкій композиції пестициду даного винаходу. Як уже згадано вище, кристалічний комплекс, визначений авторами, є підходящим для готування композицій для захисту врожаю та особливо для готування водних концентратів суспензії. Відповідно, винахід також пропонує композицію для захисту врожаю, що включає кристалічний комплекс, визначений авторами, якщо прийнятно, рідку фазу та також, якщо прийнятно, загальноприйняті, взагалі тверді носії та/або допоміжні речовини. Підходящі носії, у принципі, всі являють собою тверді речовини, звичайно використовувані в композиціях для захисту врожаю, особливо у фунгіцидах. Тверді носії, являють собою, наприклад, мінеральні землі, такі як силікагелі, силікати, тальк, каолін, «attaclay», вапняк, вапно, крейда, бол, лес, глину, доломіт, діатомову землю, сульфат кальцію та сульфат магнію, оксид магнію, перемелені синтетичні матеріали, добрива, такі як, наприклад, сульфат амонію, фосфат амонію, нітрат амонію, сечовини та продукти рослинного походження, такі як зернове борошно, борошно кори дерева, деревне борошно та борошно горіхової шкарлупи, порошки целюлози та інші тверді носії. У випадку рідких композицій кристалічних комплексів композиції мають рідку фазу. Підходящі рідкі фази, у принципі, являють собою воду і також органічні розчинники, у яких піраклостробін має низьку розчинність або не має розчинності, наприклад ті, у яких розчинність піраклостробіну при 25°С та 1013 мбар становить не більше 1% за масою, особливо не більше 0,1% за масою та особливо не більше 0,01% за масою. Типові допоміжні речовини включають поверхнево-активні речовини, особливо змочуючі агенти та дисперсанти, звичайно використовувані в композиціях для захисту врожаю, крім того модифікуючі в'язкість добавки (згущувачі), агенти, що перешкоджають спіненню, антифризи, 12 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 агенти для корекції рН, стабілізатори, агенти, що перешкоджають спіканню, та біоциди (консерванти). Винахід стосується особливо композицій для захисту врожаю у вигляді концентрату суспензії, особливо водного концентрату суспензії (SC). Такі концентрати суспензії включають кристалічний комплекс у вигляді тонко розділених макрочасток, де частинки кристалічного комплексу суспендовані в рідкому середовищі, переважно у водному середовищі. Розмір частинок активної сполуки, тобто розмір, що не перевищується 90% за масою частинками активної сполуки, типово становить не більше 30 мкм, переважно не більше 20 мкм, зокрема не більше 10 мкм. особливо не більше 5 мкм, що визначається динамічним розсіюванням світла. Краще, щоб принаймні 40% за масою та особливо принаймні 60% за масою частинок в SC відповідно до винаходу мали діаметри нижче 2 мкм. Концентрати суспензії, особливо водні концентрати суспензій можуть бути підготовлені шляхом суспендування кристалічного комплексу в підходящому рідкому носії, що може містити звичайні добавки композиції, описані надалі. Однак, краще підготувати концентрат суспензії процесом зсуву, як описано авторами, тобто прикладаючи зсувні сили до рідини, що містить суспендовані частинки тіофанат-метилу та активної сполуки А та необов'язково додаткових добавок при температурі, що становить принаймні 30°С, до утворення кристалічного комплексу. У доповнення до активної сполуки концентрати суспензії типово включають поверхневоактивні речовини, і також, якщо прийнятно, агенти, що перешкоджають спіненню, згущувачі, антифризи, стабілізатори (біоциди), агенти для корекції рН та агенти, що перешкоджають спіканню. У таких SC кількості активної сполуки, тобто загальна кількість кристалічного комплексу та, якщо прийнятно, додаткових активних сполук звичайно знаходяться у діапазоні від 10 до 70% за масою, особливо в діапазоні від 15 до 50% за масою в перерахуванні на загальну масу концентрату суспензії. Кращі поверхнево-активні речовини являють собою аніонні та неіонні поверхнево-активні речовини (емульгатори). Підходящі поверхнево-активні речовини також являють собою захисні колоїди. Кількість поверхнево-активних речовин взагалі буде становити від 0,5 до 20% за масою, особливо від 1 до 15% за масою та особливо переважно від 1 до 10% за масою в перерахуванні на загальну масу SC відповідно до винаходу. Переважно, поверхнево-активні речовини включають, принаймні, одну аніонну поверхнево-активну речовину та принаймні одну неіонну поверхнево-активну речовину, причому співвідношення аніонної до неіонної поверхнево-активної речовини як правило становить від 10:1 до 1:10. Приклади аніонних поверхнево-активиих речовин (аніонних тензидів, емульгаторів та дисперсантів) включають алкіларилсульфонати, фенілсульфонати, алкілсульфати, алкілсульфонати, алкілефірсульфати, алкіларилефірсульфати, алкілполіглікольефір фосфати, поліарилфенілефірфосфати, алкілсульфосукцинати, олефінсульфонати, парафінсульфонати, сульфонати, тауриди, саркозиди, жирні кислоти, алкілнафталінсульфонові кислоти, нафталіпсульфонові кислоти, лігносульфонові кислоти, конденсати сульфонафталінів з формальдегідом або з формальдегідом та фенолом та, якщо прийнятно, сечовиною, і також конденсати фенолсульфонової кислоти, формальдегіду та сечовини, ліпіосульфпні використані маточники та лігносульфонати, алкілфосфати, алкіларилфосфати, наприклад тристирилфосфати та солі лужних металів, лужноземельних металів амонію та аміну зі згаданими вище речовинами. Кращі аніонні поверхнево-активні речовини являють собою ті, які містять принаймні одну сульфонатну групу, та особливо їх солі лужних металів та солі амонію. Приклади неіонних поверхнево-активних речовин (неіонні емульгатори та дисперсанти) включають алкілфенолалкоксилати, алкоксилати спиртів, алкоксилати жирних амінів, ефіри поліоксиетиленгліцерину та жирних кислот, алкоксилати рицинової олії, алкоксилати жирних кислот, алкоксилати жирних амідів, жирні полідіетаноламіди, етоксилати ланоліну, ефіри жирних кислот та полігліколів, ізотридециловий спирт, жирні аміди, метилцелюлоза, ефіри жирних кислот, алкілполіглікозиди, ефіри гліцерину та жирних кислот, поліетиленгліколь, поліпропіленгліколь, блокспівполімери поліпропіленгліколю/поліетиленгліколю, алкілефіри поліетиленгліколю, алкілефіри поліпропіленгліколю, блокспівполімери ефіру поліпропіленгліколю/поліетиленгліколю (блокспівполімери поліпропіленоксиду/поліетиленоксиду) та їх суміші. Кращі неіонні поверхнево-активні речовини етоксилати жирних спиртів, алкілполіглікозиди, ефіри гліцерину та жирних кислот, алкоксилати рицинової олії, алкоксилати жирних кислот, алкоксилати жирних амідів, етоксилати ланоліну, ефіри жирних кислот та полігліколів та блокспівполімери етиленоксиду/пропіленоксиду та їх суміші. 13 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Захисні колоїди типово являють собою водорозчинні, амфіфільні полімери. Приклади включають білки та денатуровані білки, такі як казеїн, полісахариди, такі як водорозчинні похідні крохмалю та похідні целюлози, особливо гідрофобні модифіковані крохмалі та целюлози, крім того, полікарбоксилати, такі як поліакрилова кислота (поліакрилати), співполімери акрилової кислоти або мeтакрилової кислоти або співполімери малеїнової кислоти, такі як співполімери акрилової кислоти/олефіну, акрилова кислота, співполімери стиролу, співполімери малеїнового ангідриду/олефіну (наприклад Sokalan CP9, BASF) та продукти етерифікації зазначених співполімерів з поліетиленгліколями, полівініловим спиртом, полівінілпіролідоном, співполімерами вінілпіролідону, полівініламінами, поліетиленімінами та поліалкіленефірами. Зокрема SC відповідно до винаходу включають принаймні одну поверхнево-активну речовину, що поліпшує змочування частин рослини водною формою нанесення (змочувальний агент) та принаймні одну поверхнево-активну речовину, що стабілізує дисперсію частинок активної сполуки в SC (дисперсант). Кількість змочувального агенту типово знаходиться в діапазоні від 0,5 до 10% за масою, особливо від 0,5 до 5% за масою та особливо від 0,5 до 3% за масою в перерахуванні на загальну масу SC. Кількість дисперсанта, як правило, становить від 0,5 до 10% за масою та особливо від 0,5 до 5% за масою в перерахуванні на загальну масу SC. Кращі змочувальні агенти мають аніонну або неіонну природу та їх вибирають, наприклад, з нафталінсульфонових кислот, включаючи їх солі лужних металів, лужноземельних металів, амонію та аміну, крім того, етоксилатів жирних спиртів, алкілполіглікозидів, ефірів гліцерину та жирних кислот, алкоксилатів рицинової олії, алкоксилатів жирних кислот, алкоксилатів жирних амідів, жирний полідіетаноламідів, етоксилатів ланоліну та ефірів жирних кислот та полігліколів. Кращі дисперсанти мають аніонну або неіонну природу та їх вибирають, наприклад, із блокспівполімерів поліпропіленгліколю/поліетиленгліколю, алкілефірів поліетиленгліколю, алкілефірів поліпропіленгліколю, блокспівполімерів ефіру поліпропіленгліколю/поліетиленгліколю, алкіларилфосфатів, наприклад, тристирилфосфатів, лігносульфонових кислот, конденсатів сульфонафталінів з формальдегідом або з формальдегідом та фенолом та, якщо прийнятно, сечовиною, і також конденсатів фенолсульфонової кислоти, формальдегіду та сечовини, лігносульфітних використаних маткових розчинів та лігносульфонатів, полікарбоксилатів, таких як, наприклад, поліакрилатів, співполімерів малеїнового ангідриду/олефіну (наприклад Sokalan  CP9, BASF), включаючи солі лужних металів, лужноземельних металів, амонію та аміну згаданих вище речовин. Модифікуючі в'язкість добавки (згущувачі), що підходять для SC відповідно до винаходу, представляють особливо сполуки, які надають композиції властивості псевдопластичної текучості, тобто високу в'язкість у стані бездіяльності та низьку в'язкість у збудженому стані. Підходящими є, у принципі, всі сполуки, використовувані із цією метою в концентратах суспензії. Можливо слід згадати, наприклад, неорганічні речовини, такі як бентоніти або аттапульгіти (наприклад, Attaclay від Engelhardt), та органічні речовини, такі як полісахариди та гетерополісахариди, такі як Xanthan Gum  (Kelzan від Kelco), Rhodopol 23 (Rhone Poulenc) або Veegum (від R.T. Vanderbilt), та перевага віддається використанню Xanthan-Gum. Часто, кількість добавок, що модифікують в'язкість, становить від 0,1 до 5% за масою в перерахуванні на загальну масу SC. Агенти, що перешкоджають спіненню, що підходять для SC відповідно до винаходу, являють собою, наприклад, кремнієві емульсії, відомі для цієї мети (Silikon SRE, від Wacker, або Rhodorsil від Rhodia), довголанцюгові спирти, жирні кислоти, протиспінювачі, такі як водні дисперсії воску, тверді протиспінювачі (так звані склади), органофторовані сполуки та їх суміші. Кількість агентів, що перешкоджають спінюванню, становить типово від 0,1 до 1% за масою в перерахуванні на загальну масу SC. Консерванти можуть додаватися для стабілізації концентратів суспензії відповідно до винаходу. Підходящі консерванти на основі ізотіазолонів, наприклад, Proxel від ІСІ або PTC Acticide від Тора Chemie або Kathon MK від Rohm & Haas. Кількість бактерицидів типово становить від 0,05 до 0,5% за масою в перерахуванні на загальну масу SC. Підходящі антифризи являють собою рідкі поліоли, наприклад, етиленгліколь, пропіленгліколь або гліцерин. Кількість антифризів, загалом, становить від 1 до 20% за масою, особливо від 5 до 10% за масою в перерахуванні на загальну масу концентрату суспензії. Якщо прийнятно, SC відповідно до винаходу можуть включити буфери для корекції рН. Приклади буферів включають солі лужних металів та слабких неорганічних або органічних кислот, таких як, наприклад, фосфорна кислота, борна кислота, оцтова кислота, пропіонова кислота, лимонна кислота, фумарова кислота, виноградна кислота, щавлева кислота та бурштинова кислота. 14 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Якщо композиції кристалічних комплексів використовуються для обробки насіння, вони можуть включати додаткові загальноприйняті компоненти, використовувані при обробці насіння, наприклад, при обволіканні або покритті. Прикладами є особливо барвники, клейкі речовини, наповнювачі та пластифікатори крім вищезгаданих компонентів. Барвники являють собою всі фарби та пігменти, які є загальноприйнятими для таких цілей. У цьому контексті можуть використовуватися і пігменти, які частково розчинні у воді, і барвники, які розчинні у воді. Прикладами, які можуть бути згадані, є барвники та пігменти, відомі під назвами Родамін В, С Я. Пігмент Червоний 112 та С. І. Розчинник Червоний 1, Пігмент синій 15:4, Пігмент синій 15:3, Пігмент синій 15:2, Пігмент синій 15:1, Пігмент синій 80, Пігмент жовтий 1, Пігмент жовтий 13, Пігмент червоний 48:2, Пігмент червоний 48:1, Пігмент червоний 57:1, Пігмент червоний 53:1, Пігмент жовтогарячий 43, Пігмент жовтогарячий 34, Пігмент жовтогарячий 5, Пігмент зелений 36, Пігмент зелений 7, Пігмент білий 6, Пігмент коричневий 25, Основний фіолетовий 10, Основний фіолетовий 49, Кислотний червоний 51, Кислотний червоний 52, Кислотний червоний 14, Кислотний синій 9, Кислотний жовтий 23, Основний червоний 10, Основний червоний 108. Кількість барвників не буде звичайно перевищувати 20% за масою композиції та переважно коливається від 0,1 до 15% за масою в перерахуванні на загальну масу композиції. Клейкі речовини являють собою всі загальноприйняті єднальні речовини, які можуть використовуватися в продуктах обволікання. Приклади підходящих єднальних речовин включають термопластичні полімери, такі як полівінілпіролідон, полівінілацетат, полівініловий спирт та тилозу, крім того поліакрилати, поліметакрилати, полібутени, поліізобутени, полістирол, полістиленаміни, поліетиленаміди, вищезгадані захисні колоїди, поліестери, поліетерестери, поліангідриди, поліестеруретани, поліестераміди, термопластичні полісахариди, наприклад, похідні целюлози, такі як целюлозестери, целюлозетери, целюлозетерестери, включаючи метилцелюлозу, етилцелюлозу, гідроксиметилцелюлозу, карбоксиметилцелюлозу, гідроксипропілцелюлозу та похідні крохмалю та модифіковані крохмалі, декстрини, мальтодекстрини, альгінати та хітозани, крім того жири, масла, білки, включаючи казеїн, желатин і зеїни, аравійську камедь, шелак. Кращі клейкі речовини біологічно сумісні, тобто, у них немає вираженої фітотоксичної дії. Переважно клейкі речовини розкладаються мікроорганізмами. Переважно клейка речовина вибирається таким чином, що вона діє як матриця для активних компонентів композиції. Кількість клейких речовин не буде звичайно перевищувати 40% за масою композиції та переважно коливається від 1 до 40% за масою, та особливо в діапазоні від 5 до 30% за масою в перерахуванні на загальну масу композиції. Крім клейкої речовини композиція може також містити інертні наповнювачі. Приклади таких включають вищезгадані тверді матеріали носії, особливо тонко здрібнені неорганічні матеріали, такі як глини, крейда, бентоніт, каолін, тальк, перліт, слюда, кварц, діатомова земля, кварцовий порошок, монтморилоніт, а також і тонко здрібнені органічні матеріали, такі як дерев'яне борошно, зернове борошно, активізоване вуглець тощо. Кількість наповнювача переважно вибирається таким чином, щоб загальна сума наповнювача не перевищувала 75% за масою в перерахуванні на загальну масу всіх нелетких компонентів композиції. Звичайно, кількість наповнювача коливається від 1 до 50% за масою в перерахуванні на загальну масу всіх нелетких компонентів композиції. Крім того, композиція може також містити пластифікатор, що збільшує гнучкість покриття. Приклади пластифікаторів включають олігомeрні поліалкіленгліколі, гліцерин, діалкілфталати, алкілбензилфталати, глікольбeнзоати та споріднені сполуки. Кількість пластифікатора в покритті часто коливається від 0,1 до 20% за масою в перерахуванні на загальну масу композиції. Кристалічні комплекси винаходу можуть використовуватися способом, відомим власне кажучи для контролю фітопатогенних грибів або комах шкідників, залежно від сполуки А. Зокрема кристалічні комплексиможуть бути сформульовані разом з додатковими активними сполуками для збільшення активності та/або розширення спектру активності. Вони включають, у принципі, всі інсектициди та фунгіциди, які типово використовуються разом з піраклостробіном. Нові кристалічні комплекси винаходу можуть використовуватися в захисті рослини як фунгіциди для листя, покриття та ґрунту. Вони особливо важливі для боротьби з безліччю грибів на різних культурних рослинах, таких як пшениця, жито, ячмінь, тритікале, овес, рис, зерно, трава, банани, бавовник, соя, кава, цукровий буряк, виноградні лози, фрукти та декоративні рослини, та овочі, такі як огірки, боби, помідори, картопля та гарбузові, та на насінні цих рослин. 15 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Кристалічні комплекси винаходу є особливо підходящими для об'єднаної композиції у вигляді концентратів суспензій з активними сполуками, які для їх частини можуть бути сформульовані як концентрати суспензії. Відповідно, кращий варіант здійснення винаходу стосується концентратів суспензії, які, на додаток до кристалічного комплексу, включають принаймні одну додаткову активну сполуку в тонко розділеній формі макрочасток. Щодо розмірів частинок, кількості активної сполуки та допоміжних речовин застосовується все, що було зазначено вище. Типові подальші партнери змішування кристалічних комплексів включають вищезгадані сполуки А, особливо вищезгадані фунгіциди та інсектициди/акарициди. У принципі, композиції кристалічних комплексів згідно із даним винаходом можуть використовуватися для боротьби з усіма хворобами рослин, викликаними шкідливими грибами або іншими шкідниками, з якими можна боротися за допомогою звичайних композицій комбінації тіофанат-метилу та активної сполуки А. Залежно від сполуки А або подальшого партнера змішування, наприклад, цe одна з наступних хвороб рослин: - Різновиди Alternaria на овочах, рапсі, цукровому буряку, сої, хлібних злаках, бавовнику, фруктах та рисі, (наприклад, A. solani або A. alternata на картоплі та різних рослинах) - Різновиди Aphanomyces на цукровому буряку та овочах, - Ascochyta sp. на бавовнику та рисі, - Різновиди Bipolaris та Drechslera на кукурудзі, хлібних злаках, рисі та травах, (наприклад. D. teres на ячмені, D. tritci-repentis на пшениці) - Blumeria graminis (порошкоподібна цвіль) на хлібних злаках, - Botrytis cinerea (сіра цвіль) на суниці, овочах, квітах та виноградних лозах, - Botryodiplodia sp. на бавовнику, - Bremia lactucae на салаті, - Різновиди Cercospora на кукурудзі, сої, рисі та цукровому буряку, (наприклад. С. beticula на цукрових буряках), - Різновиди Cochliobolus на кукурудзі, хлібних злаках, рисі (наприклад. Cochliobolus sativus на хлібних злаках, Cochliobolus miyabcanus на рисі), - Corynespora sp. на сої, бавовнику та різних рослинах, - Різновиди Colletotricum на сої, бавовнику, та різних рослинах, (наприклад. С. acutatum на різних рослинах) - Curvularia sp. на хлібних злаках та рисі. - Diplodia sp. на хлібних злаках та кукурудзі, - Різновиди Exserohilum на кукурудзі. - Erysiphe cichoracearum та Sphaerotheca fuliginea на гарбузових, - Різновиди Fusarium та Verticillium (наприклад. V dahliae) на різних рослинах, (наприклад. F. graminearum на пшениці) - Gaeumanomyces graminis на хлібних злаках, - Різновиди Gibberella на хлібних злаках та рисі (наприклад, Gibberella fujikuroi на рисі), - Grainstaining complex на рисі, - Різновиди Helminthosporium (наприклад. H. graminicola) на кукурудзі та рисі, - Macrophomina sp. на сої та бавовнику, - Michrodochium sp., наприклад, Μ. nivale, на хлібних злаках, - Різновиди Mycosphaerella на хлібних злаках, бананах та арахісах, (М. graminicola на пшениці, М. fijiesis на бананах), - Phaeoisaripsis sp. на сої, - Phakopsara sp., наприклад, P. pachyrhizi та Phakopsara meibomiae на сої, - Phoma sp. на сої, - Різновиди Phomopsis на сої, соняшниках та виноградних лозах, (P. viticola на виноградних лозах, P. helianthii на соняшниках), - Phytophthora infestans на картоплі та помідорах, - Plasmopara viticola на виноградних лозах, - Penecilium sp. на сої та бавовнику, - Podosphaera leucotricha на яблунях, - Pseudocercosporella herpotrichoides на хлібних злаках, - Різновиди Pseudoperonospora на хмелі та гарбузових, (наприклад. P. cubenis на огірках), - Різновиди Puccinia на хлібних злаках, кукурудзі та спаржі (P. triticina та P. striformis на пшениці, P. asparagi на спаржі), - Різновиди Pyrenophora на хлібних злаках, 16 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - Pyricularia oryzae, Corticium sasakii, Sarocladium oryzae, S. attenuatum, Entyloma oryzae на рисі, - Pyricularia grisea на травах та хлібних злаках, - Pythium spp. на травах, рисі, кукурудзі, бавовнику, рапсі, соняшниках, цукровому буряку, овочах та різних рослинах, - Різновиди Rhizoctonia (наприклад. R. solani) на бавовнику, рисі, картоплі, травах, кукурудзі, рапсі, картоплі, цукровому буряку, овочах та різних рослинах, - Rynchosporium sp. (наприклад. R sccalis) на рисі та хлібних злаках, - Різновиди Sclerotinia на рапсі, соняшниках, та різних рослинах, - Septoria tritici та Stagonospora nodorum на пшениці, - Erysiphe (syn. Uncinula) necator на виноградних лозах, - Різновиди Setospaeria на кукурудзі та травах, - Sphacelotheca reilinia на кукурудзі, - Різновиди Thievaliopsis на сої та бавовні, - Різновиди Tilletia на хлібних злаках, - Різновиди Ustilago на хлібних злаках, кукурудзі та цукровому буряку, та - Різновиди Venturia (струпи) на яблунях та груші (наприклад (z. В. V. inaequalis на яблунях). Комплекси згідно із даним винаходом можуть бути сформульовані з додатковими сполуками, що показують активність проти комах, акарицид або нематод за способом, власне кажучи, відомим. Крім того, доведено, що особливо вигідно забезпечити кристалічний комплекс тіофанат-метилу сполукою А, що є активною проти комах, що жалять, що жують, що кусають або ссуть, та інших артроподів, або сформулювати кристалічний комплекс разом із принаймні таким додатковим активним компонентом, що є активним проти комах, що жалять, що жують, що кусають або ссуть, та інших артроподів, проти комах, що жалять, що жують, що кусають або ссуть, та інших артроподів, включати наприклад комах з порядку - Твердокрилих, особливо Phyllophaga sp., таких як Phyllophaga cuyabana, Sternechus sp., таких як Stemechus pingusi, Sternechuns subsignatus, Promecops sp., таких як Promecops carinicollis, Aracanthus sp., таких як Aracanthus morei, і Diabrotica sp., таких як Diabrotica speciosa, Diabrotica longicornis, Diabrotica12-punctata, Diabrotica virgifera, - Лускокрилих, особливо Elasmopalpus sp., таких як Elasmopalpus lignosellus, Diloboderus sp., - Isoptera, особливо Rhinotermitida, - Homoptera, особливо Dalbulus maidis, та нематод, включаючи нематод кореневих вузлів, наприклад Meloidogyne spp., таких як Meloidogyne hapla, Meloidogyne incognita, Meloidogyne javanica та інші різновиди Meloidogyne; формуючих кисту нематод, таких як Globodera rostochiensis та інші різновиди Globodera; Heterodera avcnae, Heterodera glycines, Heterodera schachtii, Heterodera trifolii та інші різновиди Heterodera; галових нематод, наприклад, різновиду Anguina; стеблових та листяних нематод, таких як різновиду Aphelenchoides. Наприклад, композиція, що включає кристалічний комплекс піраклостробіну та тіофанатметилу, може використовуватися для боротьби з наступними шкідливими грибами: -lternaria sp. на хлібних злаках, бавовнику та рисі, - Ascochyta sp. на бавовнику та рисі, - Botryodiplodia sp. на бавовнику. - Різновиди Cercospora на кукурудзі, сої, рисі та різних рослинах, - Corynespora sp. на сої, бавовнику та різних рослинах, - Різновиди Colletotrichum на сої, бавовнику та різних рослинах, - Curvularia sp. на хлібних злаках та рисі, - Diplodia sp. на хлібних злаках та рисі, - Drechslera sp. на хлібних злаках та рисі, - Fusarium sp. на хлібних злаках, сої та бавовнику, - Giberella sp. на хлібних злаках та рисі, - Macrophomia sp. на сої та бавовнику, - Penecilium sp. на сої та бавовнику, - Phaeoisaripsis sp. на сої, - Phoma sp. на сої, - Phomopsis sp. на сої, - Pythium sp. на сої та бавовнику, - Pyrenophora sp., - Pyricularia sp. на рисі, - Rhizoctonia sp. на сої, рисі та бавовнику, 17 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - Rhychosporium sp. на рисі, - Septoria sp. на сої, - Tilletia sp. на хлібних злаках та рисі, - Ustilago sp. на хлібних злаках. Наприклад, композиція, що включає кристалічний комплекс піраклостробіну та тіофанатметилу разом з фіпронілом або іншим антагоністом GABА, таким як ацетопрол, ендосульфан, етипрол, ваніліпрол, пірафлупрол або пірипрол, як додатковий компонент, може використовуватися для боротьби з одним з наступних шкідливих грибів, згаданих вище, та в той же самий час для боротьби, наприклад, з комахами. - Твердокрилими, особливо Phyllophaga sp., такими як Phyllophaga cuyabana, Stemechus sp., такими як Sternechus pingusi, Sternechuns subsignatus, Promecops sp., такими як Promecops carinicollis, Aracanlhus sp., такими як Aracanthus morei, та Diabrotica sp., такими як Diabrotica speciosa, Diabrotica longicornis, Diabrotica12-punctata, Diabrotica virgifera, Oryzophagus sp., та - Лускокрилими, особливо Elasmopalpus sp., такими як Elasmopalpus lignosellus, Diloboderus sp. Композиція, що включає тіофанат-метил та епоксиконазол, може використовуватися, наприклад, для боротьби з наступними шкідливими грибами: - Microdochium sp. на хлібних злаках, - Tilletia sp. на хлібних злаках та рисі, - Ustilago sp. на хлібних злаках. Композиція, що включає тioфанат-метил та метконазол, може особливо використовуватися, наприклад, для боротьби з наступними шкідливими грибами: - Rhynchosporium sp. на хлібних злаках, - Sphacelotheca sp. на кукурудзі, - Septoria sp. на сої. Нові кристалічні комплекси дозволяють підготувати водні концентрати суспензії з низьким вмістом розчиннику або без розчиннику як кристалічного комплексу самостійно, так і кристалічних комплексів з додатковими агентами захисту врожаю, особливо партнерами змішування, позначеними вище. Вміст розчиннику, особливо вміст ароматичних вуглеводнів, мінус будь-які антифризи - у загальному не більше ніж 2% за масою концентрату суспензії та часто нижче 2% за масою. Концентрати суспензії відповідно до винаходу відрізняє особливо краща стабільність при зберіганні у порівнянні з відомими концентратами суспензії та концентратами суспоемульсії, що містять сполуку А або суміш сполуки А з тіофанат-метилом.Фігури та приклади нижче служать для ілюстрації винаходу та не повинні розумітися як обмежуючі його. Фігура 1: рентгенівська дифрактограма порошку тioфанат-метилу. Фігура 2: рентгенівська дифрактограма порошку епоксиконазолу. Фігура 3: рентгенівська дифрактограма порошку піраклостробіну. Фігура 4: рентгенівська дифрактограма порошку кристалічного комплексу тіофанат-метилу та епоксиконазолу. Фігура 5а: Структура кристалічного комплексу тіофанат-метилу та епоксиконазолу відповідно до рентгенівського аналізу окремих кристалів, з позначеними потенційними водневими зв'язками. Фігура 5b: Просторове розташування молекул тіофанат-метилу в кристалічному комплексі тіофанат-метилу та епоксиконазолу відповідно до рентгенівського аналізу окремих кристалів, з позначеними потенційними водневими зв'язками. Фігура 6: рентгенівська дифрактограма порошку кристалічного комплексу тіофанат-метилу та піраклостробіну. 13 Фігура 7: C-CP/MAS спектри піраклостробіиу (вгорі), тіофанат-метилу (посередині) та кристалічного комплексу тіофанат-метилу та піраклостробіну (внизу). Фігура 8: рентгенівська дифрактограма порошку кристалічного комплексу тіофанат-метилу та метконазолу. Фігура 9: ІЧ-спектр кристалічного комплексу піраклостробіну та тіофанат-метилу. Фігура 10: ІЧ-спектр кристалічного комплексу метконазолу та тіофанат-метилу. Аналіз: Знімки рентгенівських дифрактограм порошку (PXRD) робилися з використанням D-5000 дифрактометру від Siemens у геометрії відбиття в діапазоні від 2=4°-35° з інкрементами в 0,02°, використовуючи Сu-K опромінення при 25°С. Знайдені 2 величини використовувалися для обчислення встановленого міжплощинного інтервалу d. 18 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Рентгенівська дифракція окремих кристалів. Дані були зібрані при 103 (2) K на Датчику Bruker AXS CCD з використанням графіт-монохромованного Сu-K опромінення (=1,54178 Å). Структура була вирішена за допомогою прямих методів, очищена та розширена при використанні методів Фур'є з пакетом програм SHELX-97. Термогравіметричний /диференціальний термальний аналізи були виконані на приладі Mettler Toledo TGA/SDTA 851 з використанням Al2О3 як порівняння. Зразки (8-22 мг) помістили в платинові чашки для зразку для вимірювання. Використовувалася температурна програма від 30 до 605°С при 10°С/хв. та потоком газу N2. Диференціальні скануючі калориметричні дослідження (DSC) були зроблені на Mettler Toledo DSC 823е з TS0801RO Sample Robot та TS08006C1 Gas Control. Вимірювання були зроблені зі швидкостями нагрівання, рівними 5°С/хв. від 30 до 185°С, використовуючи алюмінієві тиглі з малюсінькими отворами. 13 C-CP/MAS вимірювання проводилися на приладі BRUKER Avance 300, зв'язаному з 7Т 13 магнітом із широким діаметром, С частота резонансу становила 75,47 МГц. Використалися Bruker MAS зонд із 7 мм o.d. ΖrO2 роторами, що обертаються при 5700 Гц (це робить обертові 13 бічні смуги, що розташовуються 75,5 ppm від ізотропічного сигналу). С спектри були отримані поперечною поляризацією (контакт Hartmann-Hahn з 3 мс, В1=45 кГц), час збору даних 35 мс, ТРРМ змодельоване роз'єднання (В1=45 кгц) під час збору даних, час очікування від 2 с до 120 с, залежно від очікуваного (або певного), поздовжнього часу релаксації Т 1(H) протонів; число сканів 500-10000, залежно від використовуваного часу очікування. Шкала ppm була зовні калібрована шляхом встановлення сигналу слабкого поля адамантану на 38,066 ppm. Типове вимірювання, на "змішаному кристалі", наприклад, залучало 500 сканів з часом очікування 120 с між сканами, у такий спосіб використовуючи загальний час вимірювання, рівний 17 годин. ІЧ спектри зразків були виміряні на таблетках KВr на ІЧ спектрометрі Thermo Nicolet Nexus 470 з DTGS KВr датчиком. Розміри частинок у концентратах суспензії були визначені з використанням 2000 Mastersizer від Malvern Instruments Gmb. Епоксиконазол використовувався у вигляді рацемічної суміші. Він, як відомо, існує в моноклинній кристалічній формі 1, що є термодинамічно стійкою при 22°С. Структура окремих кристалів Форми І була визначена (моноклинна, просторова група P21/n, a=5,396 Å, b=17,304 Å, с=16,568 Å, =91,742°). Експериментальні дані PXRD надані на Фігурі 2, Температура плавлення Форми І коливається від 130 до 140°С. Тіофанат-метил, як відомо, існує в і моноклинній кристалічній формі, що є термодинамічно стійкою при 22°С. Рентгенівський аналіз окремих кристалів виявляє моноклинну чарунку (просторова група Р21/n) з розмірами а=10,715 Å, b=11,548 Å, с=11,548 Å i =90,49°. ТiофанатМ. розкладається відразу ж після плавлення (т. пл. ~180°С для Форми І). Піраклостробін, як відомо, існує в різних поліморфах, як описано в WO 2006/136357. Для наступних експериментів використовувався поліморф IV (див. PXRD на Фігурі 3). Приклади одержання І Спосіб з суспензії: Приклад 1: 1 г тіофанат-метилу та 1,13 г епоксиконазолу (1:1 молярне співвідношення) помістили в круглодонну колбу разом з 20 мл суміші пропандіолу та води (1:3 об./об.). Отриманий рідкий розчин розмішували протягом одного тижня при 50°С, після чого суміш остудили до 22°С, відфільтрували та висушили при 22°С на глиняній пластині. PXRD показала, що отриманий кристалічний матеріал був спів-кристалом тіофанат-метилу та епоксиконазолу (Фігура 4). Плавлення кристалічного комплексу починається при 148°С. Приклади 2-6: Спосіб прикладу 1 був повторений при використанні різних розчинників або сумішей розчиннику з водою та застосування різних температур, як наведено нижче: Приклад 2: 1:3 гліцерин:вода (50°С) Приклад 3: 1:3 пропіленкарбонат:вода (50°С) Приклад 4: 1:3 пропіленкарбонат:вода (22°С) Приклад 5: 1:3 ізопропанол:вода (50°С) Приклад 6: етанол (22°С) У будь-якому із прикладів 2-6 був отриманий кристалічний матеріал, що був ідентифікований PXRD, як кристалічний комплекс тіофанат-метилу та епоксиконазолу. Приклад 7: 2 г тіофанат-метилу та 0,96 г піраклостробіну (2:1 молярне співвідношення) помістили в круглодонну колбу разом з 20 мл суміші пропандіолу та води (1:3 об./об.). Отриманий рідкий розчин розмішували протягом одного тижня при 50°С, після чого суміш остудили до 22°С, відфільтрували та висушили при 22°С на глиняній пластині. PXRD показала, що отриманий кристалічний матеріал був спів-кристалом тіофанат-метилу та піраклостробіну 19 UA 97973 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 (Фігура 5). Отриманий матеріал був ідентифікований PXRD, як кристалічний комплекс тioфанатметилу та піраклостробіну. Приклади 8-10: Спосіб прикладу 7 був повторений при використанні різних розчинників або сумішей розчиннику з водою та застосування різних температур, як наведено нижче: Приклад 8: 1:3 гліцерин:вода (50°С) Приклад 9: 1:3 пропіленкарбонат:вода (50°С) Приклад 10: 1:3 пропіленкарбонат:вода(22°С) У будь-якому із прикладів 8-10 був отриманий кристалічний матеріал, що був ідентифікований PXRD, як кристалічний комплекс тіофанат-метилу та піраклостробіну. 13 C-CP/MAS матеріалу, отриманого із прикладів 7-10, підтвердив присутність спів-кристалу, а не суміші окремих кристалічних матеріалів. Зокрема, піраклостробін та метилтіофанат 1 релаксують з тим же самим Т 1(Н): переднасичення Н, що супроводжується змінною затримкою 1 13 очікування, враховує часткову релаксацію протонів. Ця поляризація переноситься від Η до С 13 через поперечну поляризацію. Амплітуди С сигналів піраклостробіну та метилтіофанaту потім 1 відбивають зростаючу поляризацію Н резервуару, відзначену кожним із двох типів молекул. 1 Піраклостробін та метилтіофанат показали ідентичну H релаксацію, при якій вони обоє були 1 з'єднані з тим же самим H резервуаром, і в такий спосіб повинні межувати. Сигнали обох 1 компонентів релаксували ідентично, тобто весь спектр визначається, як релаксуючий Η резервуар. Спектри, взяті при різних затримках (20 с та 120 с, відповідн.), у два рази відрізнялися по абсолютній інтенсивності, але повністю походили один на одного після масштабування. Т1 релаксація протонів склала 34,4 с (чистий тіофанат-метил 28,6 с, чистий піраклостробін 7,0 с). Метод зсуву: Використовувалися наступні добавки композиції: Дисперсант 1: Блокспівполімер етиленоксиду/пропіленоксиду (Pluronic PE 10500 від BASF Aktiеngеsellschaft). Дисперсант 2: Акриловий щеплений співполімер (Atlox 4913 Uniquema). Дисперсант 3: Етоксильований тристирилфенолсульфат амонію, що має 16 оксиетиленових одиниць: Soprophor 4D384 від Rhodia. Дисперсант 4: Натрієва сіль продукту конденсації фенолсульфонової кислоти та формальдегіду. Протиспінювач: Комерційний кремнієвий протиспінювач (водна емульсія, 20% за масою активних речовин - Silfoam SRE, отриманий від Wacker Chemie AG). Композиція барвника: Дисперсний Зелений Приклад 11 (порівняльний): Зразок в 5 кг був підготовлений відповідно до методики, наведеної в наступній таблиці (Всі кількості зазначені в г/кг). Всі компоненти, крім водного розчину ксантанової смоли та дисперсного зеленого, були змішані в посудині та потім мололися двома послідовними пропусканнями при 8 кг/год. за допомогою 600-мл кульового млина при швидкості наконечника, що становить 6,7 м/с, підтримуючи суміш при 20°С. До отриманої суміші додали при перемішуванні 2% розчин ксантанової смоли та композиції барвнику. Була отримана гомогенна трохи в'язка зелена непрозора рідина. Розмір частинки цієї дисперсії був визначений лазерною дифракцією при 100-разовому розведенні у воді та, як показано, 90% частинок мали розмір нижче 3,9 мкм (значення D90). Піраклостробін 42 Тіофанат-метил 378 Гліцерин 70 Дисперсант 1 30 Дисперсант 2 19 Дисперсант 3 6 Протиспінювач 5 Ксантанова смола (2% розчин у 55 воді) Композиція барвнику 100 вода 295 Приклад 12: Зразок в 5 кг був підготовлений відповідно до методики, наведеної в прикладі 11. Всі компоненти, крім водного розчину ксантанової смоли та дисперсного зеленого, були змішані в посудині. Ця суміш циркулювала при 20 кг/год. протягом 8 годин в 600-мл кульовому млині при 6,8 м/с, підтримуючи суміш при 40°С. До отриманої суміші додали при перемішуванні 2% розчин ксантанової смоли та композиції барвнику. Була отримана гомогенна трохи в'язка 20 UA 97973 C2 5 10 15 20 зелена непрозора рідина. Розмір частинки цієї дисперсії був визначений відповідно до прикладу 11, і, як показано, значення D90 склало 1,3 мкм. Зразок випарили досуха. PXRD отриманого матеріалу показала присутність кристалічного комплексу піраклостробіну та тіофанат-метилу, крім надлишку тіофанат-метилу. Приклад 13 (порівняльний): Зразок в 2 кг був підготовлений відповідно до методики, наведеної в наступній таблиці (Вci кількості зазначені в г/кг). Всі компоненти, крім водного розчину ксантанової смоли, були змішані в посудині. Цю суміш переробляли при 8 кг/год. протягом 4 годин в 600-мл кульовому млині при 6,8 м/с, підтримуючи суміш при 20°С. До отриманої суміші додали при перемішуванні 2% розчин ксантанової смоли. Була отримана гомогенна трохи в'язка безбарвна непрозора рідина. Розмір частинки цієї дисперсії був визначений відповідно до приклада 11, і, як показано, значення D90 склало 1,4 мкм. Піраклостробін 42 Тіофанат-метил 378 Гліцерин 70 Дисперсант 1 30 Дисперсант 2 19 Дисперсант 3 6 Протиспінювач 5 Ксантанова смола (2% розчин у воді) 55 вода Приклад 14: Зразок в 2 кг був підготовлений згідно тій же самій методиці та тій же процедурі як у прикладі 3, за винятком того, що суміш нагрівали до 45°С перед початком розмелу та тримали при цій температурі під час розмелу протягом 4 годин. Була отримана гомогенна трохи в'язка безбарвна непрозора рідина. Розмір частинки цієї дисперсії був визначений відповідно до прикладу 11, і, як показано, значення D90 склало 1,5 мкм. Стабільність при зберіганні: Стабільність зразків, отриманих у прикладах 1, 2, 3 та 4, була визначена шляхом зберігання субзразку, що дорівнює 100 мл, у флаконі HDPE протягом певного періоду при певній температурі. Типовий тест зберігання тривав би 8 тижнів при 40°С. Після зберігання розмір частинок був визначений та лазерна дифракція при ~100-разовому розведенні, та шляхом визначення залишку на 150-мкм вологому ситі. Типово гарна якість суспензії характеризується D90

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Crystalline complexes of agriculturally active organic compounds, method for producing thereof and agricultural composition

Автори англійською

Isrfels, Rafel, Saxell, Heidi Emilia, Bratz, Matthias, Kuhns, Marco, Erk, Peter

Назва патенту російською

Кристаллические комплексы сельскохозяйственно активных органических соединений, способ их получения и сельскохозяйственная композиция

Автори російською

Исраэлс Рафаэль, Закселль Хайди Эмилия, Братц Маттиас, Кунс Марко, Эрк Петер

МПК / Мітки

МПК: A01N 47/34, A01N 25/00

Мітки: кристалічний, органічних, спосіб, сільськогосподарські, композиція, сільськогосподарська, сполук, комплекс, одержання, активних

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/30-97973-kristalichnijj-kompleks-silskogospodarski-aktivnikh-organichnikh-spoluk-sposib-jjogo-oderzhannya-ta-silskogospodarska-kompoziciya.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Кристалічний комплекс сільськогосподарськи активних органічних сполук, спосіб його одержання та сільськогосподарська композиція</a>

Подібні патенти