Похідні хіноліну для лікування латентного туберкульозу

1. Застосування сполуки, вибраної з (Ia) або (Ib), для виробництва лікарського засобу, призначеного для лікування латентного туберкульозу, де сполукою формули (Ia) або (Ib) є C2 2 (19) 1 3 88766 4 R6 позначає гідроген, галоїд, галоїдалкіл, гідроR3 позначає алкіл, Ar, Ar-алкіл або Het; ксил, Ar, алкіл, алкоксигрупу, алкілтіогрупу, алкокq позначає ціле число, яке дорівнює нулю, 1, 2 або сіалкіл, алкілтіоалкіл, Ar-алкіл або ді-(Ar)-алкіл; 3; або два віцинальні радикали R6 можуть разом R4 та R5 кожний незалежно позначають гідроген, утворювати бівалентний радикал формули алкіл або бензил; або -CH=CH-CH=CH-; R4 та R5 обидва та разом з N, до якого вони приr позначає ціле число, яке дорівнює 1, 2, 3, 4 або єднані, можуть утворювати радикал, вибраний з 5; групи, яка включає піролідиніл, імідазоліл, триазоR7 позначає гідроген, алкіл, Ar або Het; ліл, піперидиніл, піперазиніл, піразиніл, морфоліR8 позначає гідроген або алкіл; ніл та тіоморфолініл, причому кожна кільцева сисR9 позначає оксогрупу; або тема, необов'язково, заміщена алкілом або R8 та R9 разом утворюють радикал =N-CH=CH-; піримідинілом; алкіл позначає лінійний чи розгалужений насичеR6 позначає гідроген, галоїд або алкіл; або ний вуглеводневий радикал, що містить від 1 до 6 два віцинальні радикали R6 можуть разом утворюатомів карбону; або циклічний насичений вуглевовати бівалентний радикал формули -CH=CHдневий радикал, що містить від 3 до 6 атомів карCH=CH-; бону; або циклічний насичений вуглеводневий r позначає ціле число, яке дорівнює 1; радикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону, R7 позначає гідроген; приєднаний до лінійного чи розгалуженого насичеR8 позначає гідроген або алкіл; ного вуглеводневого радикала, що містить від 1 до R9 позначає оксогрупу; або 6 атомів карбону; де кожний атом карбону може R8 та R9 разом утворюють радикал =N-CH=CH-; бути, необов'язково, заміщений галоїдом, гідроалкіл позначає лінійний чи розгалужений насичексилом, алкоксигрупою чи оксогрупою; ний вуглеводневий радикал, що містить від 1 до 6 Ar позначає гомоцикл, вибраний з групи, яка вклюатомів карбону; або циклічний насичений вуглевочає феніл, нафтил, аценафтил, тетрагідронафтил, дневий радикал, що містить від 3 до 6 атомів карпричому кожний гомоцикл, необов'язково, заміщебону; або циклічний насичений вуглеводневий ний 1, 2 або 3 замісниками, кожний замісник незарадикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону, лежно вибраний з групи, яка включає гідроксил, приєднаний до лінійного чи розгалуженого насичегалоїд, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, мононого вуглеводневого радикала, що містить від 1 до чи діалкіламіногрупу, алкіл, галоїдалкіл, алкоксиг6 атомів карбону; де кожний атом карбону може рупу, галоїдалкоксигрупу, карбоксил, алкоксикарбути, необов'язково, заміщений галоїдом або гідбоніл, амінокарбоніл, морфолініл та моно- чи діалроксильною групою; кіламінокарбоніл; Ar позначає гомоцикл, вибраний з групи, яка вклюHet позначає моноциклічний гетероцикл, вибраний чає феніл, нафтил, аценафтил, тетрагідронафтил, з групи, яка включає N-феноксипіперидиніл, піпепричому кожний гомоцикл, необов'язково, заміщеридиніл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, фураніл, ний 1, 2 або 3 замісниками, кожний замісник незатієніл, оксазоліл, ізоксазоліл, тіазоліл, ізотіазоліл, лежно вибраний з групи, яка включає галоїд, галопіридиніл, піримідиніл, піразиніл та піридазиніл; їдалкіл, ціаногрупу, алкоксигрупу та морфолініл; або біциклічний гетероцикл, вибраний з групи, яка Het позначає моноциклічний гетероцикл, вибраний включає хінолініл, хіноксалініл, індоліл, бензімідаз групи, яка включає N-феноксипіперидиніл, піпезоліл, бензоксазоліл, бензізоксазоліл, бензотіазоридиніл, фураніл, тієніл, піридиніл, піримідиніл; ліл, бензізотіазоліл, бензофураніл, бензотієніл, або біциклічний гетероцикл, вибраний з групи, яка 2,3-дигідробензо[1,4]діоксиніл або бенвключає бензотієніл, 2,3зо[1,3]діоксоліл; причому кожний моноциклічний та дигідробензо[1,4]діоксиніл або бензо[1,3]діоксоліл; біциклічний гетероцикл може бути, необов'язково, причому кожний моноциклічний та біциклічний гезаміщений 1, 2 або 3 замісниками, вибраними з тероцикл може бути, необов'язково, заміщений 1, групи, яка включає галоїд, гідроксил, алкіл, алкок2 або 3 алкільними або Ar-карбонільними заміснисигрупу або Ar-карбоніл; ками; і галоїд позначає замісник, вибраний з групи, яка галоїд позначає замісник, вибраний з групи, яка включає фтор, хлор, бром та йод; і включає фтор, хлор та бром. галоїдалкіл позначає лінійний чи розгалужений 3. Застосування за п. 1 або 2, де у формулі (Ia) насичений вуглеводневий радикал, що містить від або (Ib) R1 позначає гідроген, галоїд, Ar, алкіл або 1 до 6 атомів карбону, або циклічний насичений алкоксигрупу. вуглеводневий радикал, що містить від 3 до 6 ато4. Застосування за п. 3, де R1 позначає галоїд. мів карбону, де один чи кілька атомів карбону за5. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів міщені одним чи кількома атомами галоїду. формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) p 2. Застосування за п. 1, де дорівнює 1. R1 позначає гідроген, галоїд, ціаногрупу, Ar, Het, 6. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів алкіл та алкоксигрупу; формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) R2 p позначає ціле число, яке дорівнює 1 або 2; позначає гідроген, алкоксигрупу або алкілтіогрупу. R2 позначає гідроген, гідроксил, алкоксигрупу, ал7. Застосування за п. 6, де R2 позначає алкоксигкоксіалкоксигрупу, алкілтіогрупу або радикал форрупу. 8. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) R3 мули , де Y позначає O; позначає нафтил, феніл або тієніл, кожний, необ 5 88766 6 ов’язково, заміщений 1 або 2 замісниками, вибра1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-метиламіно-2ними з групи, яка включає галоїд та галоїдалкіл. нафталін-1-іл-1-фенілбутан-2-олу; 9. Застосування за п. 8, де R3 позначає нафтил. 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіно10. Застосування за будь-яким з попередніх пунк2-(3-фторфеніл)-1-фенілбутан-2-олу; та тів формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) q 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламінодорівнює 1. 2-феніл-1-фенілбутан-2-олу; 11. Застосування за будь-яким з попередніх пункїхніх фармацевтично прийнятних солей приєднантів формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) ня кислоти чи основи, їхніх N-оксидів або їхніх стеR4 та R5 кожний незалежно позначають гідроген реохімічно ізомерних форм. або алкіл, або R4 та R5 обидва та разом з N, до 22. Застосування за п. 1, де сполуку вибирають з якого вони приєднані, утворюють радикал, вибрагрупи, що складається з: ний з групи, яка включає імідазоліл, триазоліл, 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(2,3піперидиніл, піперазиніл та тіоморфолініл. дифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-212. Застосування за п. 11, де у формулі (Ia) або олу; (Ib) R4 та R5 кожний незалежно позначають гідро1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіноген або алкіл. 2-нафталін-1-іл-1-фенілбутан-2-олу; 13. Застосування за п. 12, де R4 та R5 позначають їхніх фармацевтично прийнятних солей приєднанC1-4-алкіл. ня кислоти чи основи, їхніх N-оксидів або їхніх сте14. Застосування за будь-яким з попередніх пункреохімічно ізомерних форм. тів формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) 23. Застосування за п. 1, де сполукою є R6 позначає гідроген, алкіл або галоїд. 15. Застосування за п. 14, де R6 позначає гідроген. 16. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) r дорівнює 1. 17. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів формули винаходу, де у формулі (Ia) або (Ib) R7 позначає гідроген. 18. Застосування за п. 1, де у формулі (Ia) або (Ib) , R1 позначає гідроген, галоїд, Ar, алкіл або алкоксиїї фармацевтично прийнятна сіль приєднання кис2 групу; p = 1; R позначає гідроген, алкоксигрупу лоти чи основи, її N-оксид або її стереохімічно ізоабо алкілтіогрупу; R3 позначає нафтил, феніл або мерна форма. тієніл, кожний, необов’язково, заміщений 1 або 2 24. Застосування за п. 23, де сполукою є замісниками, вибраними з групи, яка включає галоїд та галоїдалкіл; q = 0, 1, 2 або 3; R4 та R5 кожний незалежно позначають гідроген або алкіл, або R4 та R5 обидва та разом з N, до якого вони приєднані, утворюють радикал, вибраний з групи, яка включає імідазоліл, триазоліл, піперидиніл, піперазиніл та тіоморфолініл; R6 позначає гідроген, алкіл або галоїд; r дорівнює 1, і R7 позначає гідроген. 19. Застосування за будь-яким з попередніх пункабо її фармацевтично прийнятна сіль приєднання тів формули винаходу, де алкіл позначає C1-6кислоти. алкіл. 25. Застосування за п. 23, де сполукою є 20. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів формули винаходу, де галоїдалкіл позначає полігалоїд-C1-6-алкіл. 21. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що сполуку вибирають з групи, яка складається з: 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(3,5дифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-2олу; 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіно2-нафталін-1-іл-1-фенілбутан-2-олу; 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(2,5або її стереохімічно ізомерна форма. дифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-226. Застосування за п. 23, де сполукою є олу; 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(2,3дифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-2олу; 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіно2-(2-фторфеніл)-1-фенілбутан-2-олу; 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіно2-нафталін-1-іл-1-п-толілбутан-2-олу; 7 або її N-оксидна форма. 27. Застосування за п. 23, де сполукою є 88766 8 . 29. Застосування за будь-яким з пп. 1-20, де сполукою є сполука за формулою (Ia). або її фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти. 28. Застосування за п. 27, де сполукою є Даний винахід стосується використання сполуки формули (Іа) або (Іb) для лікування латентного туберкульозу. Mycobacterium tuberculosis спричинює більш ніж 2 мільйони смертей за рік і є головною причиною смертності у осіб, інфікованих ВІЛ [1]. Незважаючи на десятиріччя виконання програм боротьби з туберкульозом (ТБ), близько 2 мільярдів людей інфіковано М. tuberculosis, хоч і безсимптомно. Приблизно 10% з цих людей мають ризик розвитку активного ТБ впродовж їхнього життя [2]. Глобальна епідемія ТБ підтримується за рахунок інфікування ВІЛ-пацієнтів ТБ та вникнення штамів ТБ з множинною лікарською резистентністю (МЛРТБ). Реактивація латентного ТБ є високонебезпечним фактором розвитку хвороби і спричинює 32% смертей у ВІЛ-інфікованих пацієнтів [1]. Для боротьби з епідемією ТБ, існує потреба у відкритті нових лікарських засобів, які можуть знищувати сплячі або латентні бацили ТБ. Сплячий ТБ може бути реактивований та викликати хворобу під дією кількох факторів, таких як пригнічення імунітету хазяїна внаслідок застосування імунодепресивних агентів, таких як антитіла проти фактора некрозу пухлини a, або інтерферону-g. У випадку ВІЛпозитивних пацієнтів єдиним профілактичним лікуванням, доступним для латентного ТБ, є двотримісячні курси приймання рифампіцину, піразинаміду [3,4]. Ефективність схеми лікування досі незрозуміла і, крім того, тривалість лікування є важливим обмеженням у країнах з обмеженими ресурсами. Звідси випливає нагальна потреба у виявленні нових лікарських засобів, що можуть діяти як хіміопрофілактичні агенти для осібпереносників латентних бацил ТБ. Туберкульозні бацили потрапляють до здорових людей повітряним шляхом; вони зазнають фагоцитозу альвеолярними макрофагами легень. Це приводить до сильної імунної відповіді та утворення гранульом, які складаються з макрофагів, інфікованих М. tuberculosis, оточених Т-клітинами. Через період часу у 6-8 тижнів імунна відповідь хазяїна спричинює загибель інфікованих клітин шляхом некрозу та накопичення казеозного матеріалу з певним числом позаклітинних бацил, оточених макрофагами, епітеліоїдними клітинами та шарами лімфоїдної тканини на периферії [5]. У випадку здорових людей, більшість мікобактерій в таких умовах гине, але невелика частка бацил виживає і, як вважають, існує у нереплікуючому гіпометаболічному стані та є толерантною до знищення анти-ТБ ліками, такими як ізоніазид [6]. Ці бацили можуть залишатися у зміненому фізіологічному оточенні навіть протягом всього життя людини, не виявляючи ніяких клінічних симптомів хвороби. Однак, у 10% випадків ці латентні бацили можуть реактивуватися та викликати хворобу. Однією з гіпотез щодо розвитку цих персистентних бактерій є патофізіологічне середовище в осередках ураження людини, а саме, знижений кисневий потенціал, обмежений доступ живильних речовин та кислотне рН . Ці фактори, як стверджується, надають таким бактеріям фенотипу толерантності до основних антимікобактеріальних лікарських засобів . WO 2004/011436 описує заміщені хінолінові похідні, придатні для лікування мікобактеріальних хвороб. Зазначений документ розкриває антимікобактеріальні властивості заміщених хінолінових похідних проти чутливих сприйнятливих штамів Mycobacterium, але не згадує про їхню активність по відношенню до латентних, сплячих, персистентних мікобактерій. Нами було знайдено, що сполуки, розкриті у WO 2004/011436, зокрема, сполуки формули (Іа) та (Іb), які визначені далі, мають стерилізуючі властивості; ефективно знищують сплячі, латентні, персистенгаі мікобактерії, зокрема, Mycobacterium tuberculosis і, таким чином, можуть бути використані для лікування латентного ТБ. Тим самим вони значно посилюють арсенал засобів боротьби з ТБ. Фігура 1: Вплив різних лікарських засобів на сплячі Μ bovis за результатами кількісного аналізу з люциферазою (RLU: відносні одиниці люмінесценції) (бактерії суспендують у середовищі, що не містить лікарського засобу, протягом 5 днів після 7 днів анаеробіозу). Фігура 2А: Вплив різних лікарських засобів на сплячі М. bovis (КУО: колонієутворювальні одиниці) (наведеш величини КУО, визначені через 2 дні після анаеробіозу). Фігура 2В: Ефект різних лікарських засобів на сплячі М. bovis (КУО: колонієутворювальні одиниці) (наведені величини КУО, визначені через 5 днів після анаеробіозу). Фігура 3: Ефект різних лікарських засобів на сплячі М. tuberculosis (модель Вейна) 9 88766 10 Таким чином, даний винахід стосується викококсіалкіл, алкілтіоалкіл, Ar-алкіл або ді-(Ar)-алкіл; ристання для виробництва лікарського засобу, або призначеного для лікування латентного туберкудва віцинальні радикали R6 можуть разом льозу, сполуки формули (Іа) або (Іb) утворювати бівалентний радикал формули СН СН-СН СН-; = = r позначає ціле число, яке дорівнює 1, 2, 3, 4 або 5; R7 позначає гідроген, алкіл, Ar або Het; R8 позначає гідроген або алкіл; R9 позначає оксогрупу; або R8 та R9 разом утворюють радикал =N-CH=CH; алкіл позначає лінійний чи розгалужений насичений вуглеводневий радикал, що містить від 1 до 6 атомів карбону; або циклічний насичений вуглеводневий радикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону; або циклічний насичений вуглеводневий радикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону, приєднаний до лінійного чи розгалуженого насиченого вуглеводневого радикала, що містить від 1 до 6 атомів карбону; де кожний атом карбону може бути, необов'язково, заміщений галоїдом, гідроксилом, алкоксигрупою чи оксогрупою; Ar позначає гомоцикл, вибраний з групи, яка включає феніл, нафтил, аценафтил, тетрагідронафтил, причому кожний гомоцикл, необов'язково заміщений 1, 2 або 3 замісниками, кожний замісник незалежно вибраний з групи, яка включає гідроїї фармацевтично прийнятної солі приєднання ксил, галоїд, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, кислоти чи основи, її четвертинного аміну, її Nмоно- чи діалкіламіногрупу, алкіл, галоїдалкіл, алоксиду, її таутомерної форми або її стереохімічно 1 коксигрупу, галоїдалкоксигрупу, карбоксил, алкокізомерної форми, де: R позначає гідроген, галоїд, сикарбоніл, амінокарбоніл, морфолініл та моно- чи галоїдалкіл, ціаногрупу, гідроксил, Ar, Het, алкіл, діалкіламінокарбоніл; алкоксигрупу, алкілтіогрупу, алкоксіалкіл, алкілтіоHet позначає моноциклічний гетероцикл, вибалкіл, Ar-алкіл або ді-(Ar)-алкіл; р позначає ціле раний з групи, яка включає N-феноксипіперидиніл, число, яке дорівнює 1, 2, 3 або 4; піперидиніл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, фураR2 позначає гідроген, гідроксил, меркаптогруніл, тієніл, оксазоліл, ізоксазоліл, тіазоліл, ізотіапу, алкоксигрупу, алкоксіалкоксигрупу, алкілтіогрузоліл, піридиніл, піримідиніл, піразиніл та піридапу, моно- або ді(алкіл)аміногрупу або радикал фозиніл; або біциклічний гетероцикл, вибраний з групи, яка включає хінолініл, хіноксалініл, індоліл, бензімідазоліл, бензоксазоліл, бензізоксазоліл, N бензотіазоліл, бензізотіазоліл, бензофураніл, бенY зотієніл, 2,3-дигідробензо[1,4]діоксиніл або бенрмули , де Υ позначає СН2, О, S, NH зо[1,3]діоксоліл; причому кожний моноциклічний та чи N-алкіл; біциклічний гетероцикл може бути, необов'язково, R3 позначає алкіл, Ar, Ar-алкіл, Het або Hetзаміщений 1, 2 або 3 замісниками, вибраними з алкіл; групи, яка включає галоїд, гідроксил, алкіл, алкокq позначає ціле число, яке дорівнює нулю, 1, сигрупу або Ar-карбоніл; 2, 3 або 4; галоїд позначає замісник, вибраний з групи, R4 та R5 кожний незалежно позначають гідрояка включає фтор, хлор, бром та йод; і галоїдалкіл ген, алкіл або бензил; або позначає лінійний чи розгалужений насичений вугR4 та R5 обидва та разом з N, до якого вони леводневий радикал, що містить від 1 до 6 атомів приєднані, можуть утворювати радикал, вибраний карбону, або циклічний насичений вуглеводневий з групи, яка включає піролідиніл, 2-піролініл, 3радикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону, де піролініл, піроліл, імідазолідиніл, піразолідиніл, 2один чи кілька атомів карбону заміщені одним чи імідазолініл, 2-піразолініл, імідазоліл, піразоліл, кількома атомами галоїду. триазоліл, піперидиніл, піридиніл, піперазиніл, Даний винахід також стосується способу лікупіридазиніл, піримідиніл, піразиніл, триазиніл, вання пацієнта, включаючи людину, з латентним морфолініл та тіоморфолініл, причому кожна із ТБ, який включає введення пацієнту терапевтично зазначених кільцевих систем необов'язково заміефективної кількості сполуки за винаходом. щена алкілом, галоїдом, галоїдалкілом, гідроксиСполуки формули (Іа) та (Іb) є взаємозв'язалом, алкоксигрупою, аміногрупою, моно- чи діалкіними в тому, що, наприклад, сполука формули (Іb), ламіногрупою, алкілтіогрупою, алкоксіалкілом, у якій R9 позначає оксогрупу, є таутомерним еквіалкілтіоалкілом та піримідинілом; 6 валентом сполуки формули (Іа), у якій R2 позначає R позначає гідроген, галоїд, галоїдалкіл, гідгідроксильну групу (кето-енольний таутомеризм). роксил, Ar, алкіл, алкоксигрупу, алкілтіогрупу, ал 11 88766 12 В рамках цієї заявки, алкіл позначає лінійний Ar або Het, включені у визначення замісників чи розгалужений насичений вуглеводневий радисполук формули (Іа) або (Іb) (див., наприклад, R3), кал, що містить від 1 до 6 атомів карбону; або цикв тому значенні, що використовується вище чи лічний насичений вуглеводневий радикал, що місдалі, можуть бути приєднані до решти молекули тить від 3 до 6 атомів карбону; або циклічний формули (Іа) або (Іb) через будь-який придатний насичений вуглеводневий радикал, що містить від кільцевий атом карбону або гетероатом, якщо не 3 до 6 атомів карбону, приєднаний до лінійного чи вказано інше. Так, наприклад, якщо Het позначає розгалуженого насиченого вуглеводневого радиімідазоліл, це може бути 1-імідазоліл, 2-імідазоліл, кала, що містить від 1 до 6 атомів карбону; де ко4-імідазоліл і т.п. жний атом карбону може бути, необов'язково, заЛінії, заведені від замісників в кільцеві системіщений галоїдом, гідроксилом, алкоксигрупою чи ми, показують, що зв'язок може бути приєднаний оксогрупою. Краще, алкіл позначає метил, етил до будь-якого з придатних кільцевих атомів. або циклогексилметил. Якщо два віцинальні радикали R6 разом утвоВ рамках цієї заявки, Ar позначає гомоцикл, рюють бівалентний радикал формули -СН=СН вибраний з групи, яка включає феніл, нафтил, СН=СН -, це означає, що два віцинальні радикали аценафтил, тетрагідронафтил, кожний, необов'язR6 разом з фенільним кільцем, до якого вони приково, заміщений 1, 2 або 3 замісниками, причому єднані, утворюють нафтил. кожний замісник незалежно вибраний з групи, яка Для терапевтичного застосування, солями включає гідроксил, галоїд, ціаногрупу, нітрогрупу, сполук формули (Іа) або (Іb) є такі, що мають фааміногрупу, моно- чи діалкіламіногрупу, алкіл, гармацевтично прийнятний протиіон. Однак, солі лоїдалкіл, алкоксигрупу, галоїдалкоксигрупу, каркислот та основ, які не є фармацевтично прийнятбоксил, алкоксикарбоніл, амінокарбоніл, морфоліними, можуть також знайти застосування, наприніл та моно- чи діалкіламінокарбоніл. Краще, Ar клад, у синтезі чи очищенні фармацевтично припозначає нафтил або феніл, кожний, необов'язкойнятної сполуки. Всі солі, будь то фармацевтично во, заміщений 1 або 2 галоїдними замісниками. прийнятні чи ні, входять до обсягу даного винахоВ рамках цієї заявки, Het позначає моноцикліду. чний гетероцикл, вибраний з групи, яка включає NФармацевтично прийнятні солі приєднання, феноксипіперидиніл, піперидиніл, піроліл, піразозгадані вище чи далі, мають включати терапевтиліл, імідазоліл, фураніл, тієніл, оксазоліл, ізоксачно активні нетоксичні форми солей приєднання золіл, тіазоліл, ізотіазоліл, піридиніл, піримідиніл, кислоти, що можуть бути утворені сполуками форпіразиніл та піридазиніл; або біциклічний гетеромули (Іа) або (Іb). Останні можуть бути зручно цикл, вибраний з групи, яка включає хінолініл, хіодержані шляхом обробки основної форма такими ноксалініл, індоліл, бензімідазоліл, бензоксазоліл, придатними кислотами, як неорганічні кислоти, бензізоксазоліл, бензотіазоліл, бензізотіазоліл, наприклад, галоїдводневі кислоти, наприклад, бензофураніл, бензотієніл, 2,3хлористоводнева, бромистоводнева і т.п.; сірчана дигідробензо[1,4]діоксиніл або бензо[1,3]діоксоліл; кислота; азотна кислота; фосфорна кислота і т.п.; причому кожний моноциклічний та біциклічний геабо органічні кислоти, наприклад, оцтова, пропіотероцикл може бути, необов'язково, заміщений 1, нова, гліколева, 2-оксипропіонова, 22 або 3 замісниками, вибраними з групи, яка вклюоксопропіонова, щавлева, малонова, бурштинова, чає галоїд, гідроксил, алкіл, алкоксигрупу або Arмалеїнова, фумарова, яблучна, винна, 2-оксикарбоніл. Краще, Het позначає тієніл. 1,2,3-пропантрикарбонова, метансульфонова, В рамках цієї заявки, галоїд позначає замісник, етансульфонова, бензолсульфонова, 4-метилвибраний з групи, яка включає фтор, хлор, бром та бензолсульфонова, циклогексансульфамова, 2йод, а галоїдалкіл позначає лінійний чи розгалугідроксибензойна, 4-аміно-2-гідроксибензойна і т.п. жений насичений вуглеводневий радикал, що міскислоти. Навпаки, сольова форма може бути петить від 1 до 6 атомів карбону, або циклічний наретворена шляхом обробки лугами на вільну оссичений вуглеводневий радикал, що містить від 3 новну форму. до 6 атомів карбону, де один чи кілька атомів карСполуки формули (Іа) або (lb), що мають кисбону заміщені одним чи кількома атомами галоїду. лотні протони, можуть бути перетворені на їхні Краще, галоїд позначає бром, фтор або хлор і, терапевтично активні нетоксичні сольові форми краще, галоїдалкіл позначає полігалоїд-С1-6-алкіл, приєднання металу чи аміну шляхом обробки прищо визначається як моно- або полігалогенований датними органічними та неорганічними основами. С1-6-алкіл, наприклад, метил з одним чи кількома Придатні основні сольові форми включають, наатомами фтору, наприклад, дифторметил або приклад, солі амонію, солі лужних та лужноземетрифторметил, 1,1-дифторетил і т.п. У випадку, льних металів, наприклад, солі літію, натрію, каколи до алкільної групи у визначенні полігалоїд-С1лію, магнію, кальцію і т.п., солі з органічними основами, наприклад, первинними, вторинними та 6-алкілу приєднано більш ніж один атом галогену, вони можуть бути однаковими чи різними. С1-6третинними аліфатичними та ароматичними аміалкіл позначає лінійний чи розгалужений насиченами, такими як метиламін, етиламін, пропіламін, ний вуглеводневий радикал, що містить від 1 до 6 ізопропіламін, чотири ізомери бутиламіну, диметиатомів карбону, такий як, наприклад, метил, етил, ламін, діетиламін, діетаноламін, дипропіламін, пропіл, 2-метилетил, пентил, гексил і т.п. діізопропіламін, ди-н-бутиламін, піролідин, піпериУ визначенні Het або коли R4 та R5 розглядадин, морфолін, триметиламін, триетиламін, триються як одне ціле, вважається, що вони включапропіламін, хінуклідин, піридин, хінолін та ізохіноють всі можливі ізомерні форми гетероциклів, налін, бензатин, N-метил-D-глюкамін, 2-аміно-2приклад, піроліл включає 1Н-піроліл та 2Н-піроліл. (гідроксиметил)-1,3-пропандіол, солі гідрабаміну 13 88766 14 та солі з амінокислотами, такими як, наприклад, позначає центри з різною хіральністю. Наприклад, аргінін, лізин і т.п. Навпаки, сольова форма може якщо наймолодшій хіральний центр в молекулі бути перетворена шляхом обробки кислотою на має конфігурацію S, а другий центр - R, то стереовільну кислотну форму. дескриптор буди визначений як S-[R*,S*]. Якщо Термін сіль приєднання також включає гідрати використовуються "a" та "b": положення старшого та форми приєднання розчинника, що можуть бути замісника на асиметричному атомі карбону в кільутворені сполуками формули (Іа) або (Ib). Приклацевій системі з найменшим цифровим локантом дами таких форм є наприклад, гідрати, алкоголяти завжди довільно визначається як положення "a" по і т.п. відношенню до середньої площини, що визначаТермін "четвертинний амін" в тому значенні, ється кільцевою системою. Положення найстарщо використовується вище, позначає солі четвершого замісника на іншому асиметричному атомі тинного амонію, що можуть бути утворені сполукарбону в кільцевій системі по відношенню до поками формули (Іа) або (Ib) за реакцією між основложення найстаршого замісника на опорному атоним нітрогеном сполуки формули (Іа) або (Ib) та мі позначається "a", якщо він розташований з того придатним кватернізуючим агентом, таким як, насамого боку середньої площини, що визначається приклад, необов'язково заміщений галоїдалкіл, кільцевою системою, або "b", якщо він розташовагалоїдарил, алкілкарбонілгалогенід, арилкарбонілний з іншого боку середньої площини, що визначагалогенід або арилалкілгалоїд, наприклад, метилється кільцевою системою. йодид або бензилйодид. Можуть також бути викоЯкщо вказана конкретна стереоізомерна форристані інші реагенти з придатними відхідними ма, то це означає, що зазначена форма, по суті, не групами, такі як алкілтрифторметансульфонати, містить, тобто, асоційована з менш ніж 50%, краалкілметансульфонати та алкіл-пще, менш ніж 20%, ще краще, менш ніж 10%, ще толуолсульфонати. Четвертинний амін має позикраще, менш ніж 5%, ще краще, менш ніж 2%, і тивно заряджений нітроген. Фармацевтично принайкраще, менш ніж 1%, іншого ізомера (ізомерів). йнятні протиіони включають хлор, бром, йод, триТак, якщо сполука формули (І) позначена, наприфторацетат, ацетат, трифлат, сульфат, клад, як (aS,bR), це означає, що сполука по суті не сульфонат. Бажаний протиіон може бути введений містить (aR,bS)-ізомера. за допомогою іонообмінних смол. Сполуки будь-якої з формул (Іа) та (Ib) можуть Сполуки будь-якої з формул (Іа) та (Ib) і деякі бути синтезовані у формі рацемічних сумішей енапроміжні сполуки завжди мають в своїй структурі нтіомерів, які можуть бути відокремлені один від щонайменше два стереогенні центри, внаслідок одного за допомогою відомих фахівцям процедур чого можуть утворювати щонайменше 4 стереохірозділення. Рацемічні сполуки будь-якої з формул мічно різні структури. (Іа) та (Ib) можуть бути перетворені на відповідні Термін "стереохімічно ізомерні форми" в тому діастереомерні сольові форми за реакцією з призначенні, що використовується вище чи далі, податною хіральною кислотою. Зазначені діастереозначає всі можливі стереоізомерні форми, які момерні сольові форми згодом розділяють, наприжуть мати сполуки формули (1а) і (Ib) та їхні четклад, шляхом селективної або фракційної вертинні аміни, N-оксиди, солі приєднання або кристалізації і енантіомери вивільняють з них за фізіологічно функціональні похідні. Якщо не вказадопомогою лугів. Альтернативний спосіб розділенно чи визначено інше, хімічні назви сполук познаня енантіомерних форм сполук будь-якої з формул чають суміш всіх можливих стереохімічно ізомер(Іа) та (Ib) включає рідинну хроматографію з виконих форм, причому зазначені суміші містять всі ристанням хіральної нерухомої фази. Зазначені діастереомери та енантіомери базової молекулярчисті стереохімічно ізомерні форми можуть також ної структури. одержані з відповідних чистих стереохімічно ізоЗокрема, стереогенні центри можуть мати Rмерних форм придатних вихідних матеріалів, .за або S-конфігурацію; замісники на бівалентних цикумови, що реакція протікає стереоспецифічно. лічних (частково) насичених радикалах можуть Краще, якщо потрібний конкретний стереоізомер, мати цис- або транс-конфігурацію. Сполуки з позазначену сполуку синтезують стереоспецифічнидвійними зв'язками можуть мати Ε (entgegen, проми методами. Ці методи, краще, використовують ти) або Ζ (zusammen, разом) стереохімію на заенантіомерно чисті вихідні матеріали. значеному подвійному зв'язку. Терміни цис, транс, Таутомерні форми сполук будь-якої з формул R, S, Ε та Ζ є добре відомими фахівцям в цій об(Іа) та (Ib) мають включати ті сполуки будь-якої з ласті. формул (Іа) та (Ib), у яких, наприклад, енольна Стереохімічно ізомерні форми сполук формугрупа перетворена на кето-групу (кето-енольний ли (Іа) та (Ib) мають бути безумовно включені до таутомеризм). обсягу даного винаходу. N-оксидні форми сполук за будь-якою з форЗгідно з правилами номенклатури CAS, якщо мул (Іа) та (Ib) мають включати ті сполуки будьмолекула містить два стерегенні центри відомої якої з формул (Iа) та (Ib), у яких один чи кілька абсолютної конфігурації, то дескриптор R або S третинних атомів нітрогену окиснені до так званого присвоюють (на основі правила послідовності КаN-оксиду. на-Інголда-Прелога) хіральному центру з найнижСполуки формули (Іа) та (Ib) можуть бути печим номером - центру відліку. Конфігурація другоретворені на відповідні N-оксидні форми з викориго стереогенного центра вказується за допомогою станням відомих фахівцям процедур перетворенвідносних дескрипторів [R*,R*] або [R*,S*], де R* ня тривалентного нітрогену на його N-оксидну завжди визначається як центр відліку і [R*,R*] поформу. Зазначена реакція N-оксидації звичайно значає центри з однаковою хіральністю, а [R*,S*] може бути здійснена шляхом проведення реакції 15 88766 16 вихідного матеріалу формули (Іа) та (Ib) з придатстереохімічно ізомерні форми. Особливо цікавими ним органічним або неорганічним пероксидом. є ті сполуки формули (Іа) або (Ib), які є стереохіміПридатні неорганічні пероксиди включають, начно чистими. приклад, перекис водню, пероксиди лужного метаПерший цікавий варіант втілення даного виналу чи лужноземельного металу, наприклад, перокходу стосується використання, як було визначено сид натрію, пероксид калію; придатні органічні вище, сполук формули (Іа) або (Ib), де сполукою пероксиди можуть включати пероксикислоти, такі формули (Іа) або (Ib) є як, наприклад, пербензойна кислота або галоїдзаміщена пербензойна кислота, наприклад, 3перхлорбензойна кислота, пероксоалканові кислоти, наприклад, пероксооцтова кислота, алкілгідропероксиди, наприклад, трет-бутилгідропероксид. Придатними розчинниками є, наприклад, вода, нижчі спирти, наприклад, етанол і т.п., вуглеводні, наприклад, толуол, кетони, наприклад, 2-бутанон, галогеновані вуглеводні, наприклад, дихлорметан, та суміші таких розчинників. Винахід також включає похідні сполуки (звичайно називані "проліки") фармакологічно активних сполук за винаходом, які розкладаються in vivo, утворюючи сполуки за винаходом. Проліки звичайно (але не завжди) мають нижчу активність по відношенню до цільового рецептора, ніж сполуки, до яких вони розкладаються. Проліки є особливо корисними, коли бажана сполука має хімічні або фізичні властивості, що роблять її введення складним або неефективним. Наприклад, бажана сполука може бути малорозчинною, вона може погано переноситися через мукозальний епітелій або моїхні фармацевтично прийнятні солі приєднанже мати небажано короткий період нашввиведення кислоти чи основи, їхні N-оксиди, їхні таутомерня з плазми. Більш детальне обговорення проліків ні форми або їхні стереохімічно ізомерні форми, наведено у Stella, V.J. et al., "Prodmgs", Drug де Delivery Systems, 1985, pp. 112-176, та Drugs, R1 позначає гідроген, галоїд, галоїдалкіл, ціа1985, 29, pp. 455-473. ногрупу, гідроксил, Ar, Het, алкіл, алкоксигрупу, Форми проліків фармакологічно активних споалкілтіогрупу, алкоксіалкіл, алкілтіоалкіл, Ar-алкіл лук за винаходом загалом є сполуками будь-якої з або ді-(Ar)-алкіл; формул (Іа) та (Ib), їхніми фармацевтично прийняp позначає ціле число, яке дорівнює 1, 2, 3 або тними солями приєднання кислоти чи основи, їхні4; ми четвертинними амінами, їхніми стереохімічно R2 позначає гідроген, гідроксил, меркаптогруізомерними формами, їхніми таутомерними форпу, алкоксигрупу, алкоксіалкоксигрупу, алкілтіогрумами та їхніми N-оксидними формами, які мають пу, моно- чи ді(алкіл)аміногрупу або радикал форестерифіковану або амідовану кислотну групу. Такі естерифіковані кислотні групи включають групи формули -COORx, де Rx позначає С1-6-алкіл, феніл, бензил або одну з таких груп: Амідовані групи включають групи формули CONRyRz, де Ry позначає Н, С1-6-алкіл, феніл або бензил, і Rz позначає -ОН, Н, С1-6-алкіл, феніл або бензил. Сполуки за винаходом, що мають аміногрупу, можуть бути дериватизовані кетоном або альдегідом, таким як формальдегід, з утворенням основи Манніха. Ця основа гідролізується у водному розчині за кінетикою першого порядку. При використанні в цьому описі, термін "сполуки формули (Іа) або (Ib)" має також включати їхні фармацевтично прийнятні солі приєднання кислоти або основи, їхні четвертинні аміни, їхні Nоксидні форми, їхні таутомерні форми або. їхні N Y , де Υ позначає СН2, О, S, NH чи мули N-алкіл; R3 позначає алкіл, Ar, Ar-алкіл, Het або Hetалкіл; q позначає ціле число, яке дорівнює нулю, 1, 2, 3 або 4; R4 та R5 кожний незалежно позначають гідроген, алкіл або бензил; або R4 та R5 обидва та разом з N, до якого вони приєднані, можуть утворювати радикал, вибраний з групи, яка включає піролідиніл, 2-піролініл, 3піролініл, піроліл, імідазолідиніл, піразолідиніл, 2імідазолініл, 2-піразолініл, імідазоліл, піразоліл, триазоліл, піперидиніл, піридиніл, піперазиніл, піридазиніл, піримідиніл, піразиніл, триазиніл, морфолініл та тіоморфолініл, причому кожна із зазначених кільцевих систем, необов'язково, заміщена алкілом, галоїдом, галоїдалкілом, гідроксилом, алкоксигрупою, аміногрупою, моно- чи діалкіламіногрупою, алкілтіогрупою, алкоксіалкілом, алкілтіоалкілом та піримідинілом; 17 88766 18 R6 позначає гідроген, галоїд, галоїдалкіл, гідp позначає ціле число, яке дорівнює 1, 2, 3 або роксил, Ar, алкіл, алкоксигрупу, алкілтіогрупу, ал4; зокрема, 1 або 2; коксіалкіл, алкілтіоалкіл, Ar-алкіл або ді-(Ar)-алкіл; R2 позначає гідроген, гідроксил, алкоксигрупу, або алкоксіалкоксигрупу, алкілтіогрупу або радикал два віцинальні радикали R можуть разом утворювати бівалентний радикал формули N СН СН-СН СН-; = = r позначає ціле число, яке дорівнює 1, 2, 3, 4 Y або 5; , де Υ позначає О; формули 7 3 R позначає гідроген, алкіл, Ar або Het; R позначає алкіл, Ar, Ar-алкіл або Het; R8 позначає гідроген або алкіл; q позначає ціле число, яке дорівнює нулю, 1, 2 R9 позначає оксогрупу; або або 3; R8 та R9 разом утворюють радикал =N-CH=CHR4 та R5 кожний незалежно позначають гідро; ген, алкіл або бензил; або алкіл позначає лінійний чи розгалужений наR4 та R5 обидва та разом з N, до якого вони сичений вуглеводневий радикал, що містить від 1 приєднані, можуть утворювати радикал, вибраний до 6 атомів карбону; або циклічний насичений вугз групи, яка включає піролідиніл, імідазоліл, трилеводневий радикал, що містить від 3 до 6 атомів азоліл, піперидиніл, піперазиніл, піразиніл, моркарбону; або циклічний насичений вуглеводневий фолініл та тіоморфолініл, причому кожна кільцева радикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону, система, необов'язково, заміщена алкілом або приєднаний до лінійного чи розгалуженого насичепіримідинілом; ного вуглеводневого радикала, що містить від 1 до R6 позначає гідроген, галоїд або алкіл; або 6 атомів карбону; де кожний атом карбону може два віцинальні радикали R6 можуть разом бути, необов'язково, заміщений галоїдом, гідроутворювати бівалентний радикал формули ксилом, алкоксигрупою чи оксогрупою; СН СН-СН СН-; = = Ar позначає гомоцикл, вибраний з групи, яка r позначає ціле число, яке дорівнює 1; включає феніл, нафтил, аценафтил, тетрагідроR7 позначає гідроген; нафтил, причому кожний гомоцикл, необов'язково, R8 позначає гідроген або алкіл; заміщений 1, 2 або 3 замісниками, кожний замісник R9 позначає оксогрупу; або незалежно вибраний з групи, яка включає гідроR8 та R9 разом утворюють радикал =N-CH=CHксил, галоїд, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, ; моно- чи діалкіламіногрупу, алкіл, галоїдалкіл, алалкіл позначає лінійний чи розгалужений накоксигрупу, галоїдалкоксигруп, карбоксил, алкоксичений вуглеводневий радикал, що містить від 1 сикарбоніл, амінокарбоніл, морфолініл та моно- чи до 6 атомів карбону; або циклічний насичений вугдіалкіламінокарбоніл; леводневий радикал, що містить від 3 до 6 атомів Het позначає моноциклічний гетероцикл, вибкарбону; або циклічний насичений вуглеводневий раний з групи, яка включає N-феноксипіперидиніл, радикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону, ігіперидиніл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, фураприєднаний до лінійного чи розгалуженого насиченіл, тієніл, оксазоліл, ізоксазоліл, тіазоліл, ізотіаного вуглеводневого радикала, що містить від 1 до золіл, піридиніл, піримідиніл, піразиніл та пірида6 атомів карбону; де кожний атом карбону може зиніл; або біциклічний гетероцикл, вибраний з бути, необов'язково, заміщений галоїдом або гідгрупи, яка включає хінолініл, хіноксалініл, індоліл, роксильною групою; бензімідазоліл, бензоксазоліл, бензізоксазоліл, Ar позначає гомоцикл, вибраний з групи, яка бензотіазоліл, бензізотіазоліл, бензофураніл, бенвключає феніл, нафтил, аценафтил, тетрагідрозотієніл, 2,3-дигідробензо[1,4]діоксиніл або беннафтил, причому кожний гомоцикл, необов'язково, зо[1,3]діоксоліл; кожний моноциклічний та біциклізаміщений 1, 2 або 3 замісниками, кожний замісник чний гетероцикл може бути, необов'язково, незалежно вибраний з групи, яка включає галоїд, заміщений 1, 2 або 3 замісниками, вибраними з галоїдалкіл, ціаногрупу, алкоксигрупу та морфолігрупи, яка включає галоїд, гідроксил, алкіл, алкокніл; сигрупу або Ar-карбоніл; Het позначає моноциклічний гетероцикл, вибгалоїд позначає замісник, вибраний з групи, раний з групи, яка включає N-феноксипіперидиніл, яка включає фтор, хлор, бром та йод; і галоїдалкіл піперидиніл, фураніл, тієніл, піридиніл, гаримідипозначає лінійний чи розгалужений насичений вугніл; або біциклічний гетероцикл, вибраний з групи, леводневий радикал, що містить від 1 до 6 атомів яка включає бензотієніл, 2,3карбону, або циклічний насичений вуглеводневий дигідробензо[1,4]діоксиніл або бензо[1,3]діоксоліл; радикал, що містить від 3 до 6 атомів карбону, де причому кожний моноциклічний та біциклічний геодин чи кілька атомів карбону заміщені одним чи тероцикл може бути, необов'язково, заміщений 1, кількома атомами галоїду. 2 або 3 алкільними або Ar-карбонільними замісниДругий цікавий варіант втілення даного винаками; і ходу стосується використання, як було визначено галоїд позначає замісник, вибраний з групи, вище, сполуки формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої яка включає фтор, хлор та бром. їхньої підгрупи, вказаної вище як цікавий варіант В третьому цікавому варіанті втілення сполуки втілення, де формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, R1 позначає гідроген, галоїд, ціаногрупу, Ar, вказаної вище як цікавий варіант втілення, є споHet, алкіл, та алкоксигрупу; луками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де R1 позначає гідроген, галоїд, Ar, алкіл або алкоксиг 19 88766 20 рупу; краще, R1 позначає галоїд; ще краще, R1 В одинадцятому цікавому варіанті втілення позначає бром. сполуки формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої В четвертому цікавому варіанті втілення спопідгрупи, вказаної вище як цікавий варіант втіленлуки формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підня, є сполуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), групи, вказаної вище як цікавий варіант втілення, є де r дорівнює 1 або 2. сполуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де р В дванадцятому цікавому варіанті втілення дорівнює 1 і R1 не є гідрогеном. сполуки формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої В п'ятому цікавому варіанті втілення сполуки підгрупи, вказаної вище як цікавий варіант втіленформули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, ня, є сполуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), вказаної вище як цікавий варіант втілення, є споде R7 позначає гідроген або метил; краще, R7 полуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де R значає гідроген. позначає гідроген, алкоксигрупу або алкілтіогрупу; В тринадцятому цікавому варіанті втілення краще, R2 позначає алкоксигрупу, зокрема, С1-4сполуки формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої алкоксигрупу; ще краще, R2 позначає метоксигрупідгрупи, вказаної вище як цікавий варіант втіленпу. ня, є сполуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), С1-4-алкіл позначає лінійний чи розгалужений де, лише для сполук формули (Ib), R8 позначає насичений вуглеводневий радикал, що містить від алкіл, краще, метил, і R9 позначає оксиген. 1 до 4 атомів карбону, такий як, наприклад, метил, В чотирнадцятому цікавому варіанті втілення етил, пропіл, 2-метилетил і т.п. сполуки формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої В шостому цікавому варіанті втілення сполуки підгрупи, вказаної вище як цікавий варіант втіленформули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, ня, є сполуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), вказаної вище як цікавий варіант втілення, є споде сполука є сполукою формули (Іа), її фармацевлуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де R3 тично прийнятною сіллю приєднання кислоти чи позначає нафтил, феніл або тієніл, кожний, - неоснови, її четвертинним аміном, її N-оксидом, її обов'язково, заміщений 1 або 2 замісниками, які, таутомерною формою або її стереохімічно ізомеркраще, є галоїдом або галоїдалкілом, найкраще, ною формою. галоїдом; краще, R3 позначає нафтил або феніл, П'ятнадцятим цікавим варіантом втілення спокожний, необов'язково, заміщений галоїдом, кралук формули (Іа) або (Ib) є сполуки формули (Іа), ще, 3-фтором; ще краще, R3 позначає нафтил або їхні фармацевтично прийнятні солі приєднання феніл; найкраще, R3 позначає нафтил. кислоти чи основи, їхні четвертинні аміни, їхні стеВ сьомому цікавому варіанті втілення сполуки реохімічно ізомерні форми, їхні таутомерні форми формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, або їхні N-оксидні форми, у яких R1 позначає гідровказаної вище як цікавий варіант втілення, є споген, галоїд, Ar, алкіл або алкоксигрупу; р=1; R2 луками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де q позначає гідроген, алкоксигрупу або алкілтіогрупу; дорівнює нулю, 1 або 2; краще, q дорівнює 1. R3 позначає нафтил, феніл або тієніл, кожний, неВ восьмому цікавому варіанті втілення сполуки обов'язково, заміщений 1 або 2 замісниками, вибформули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, раними з групи, яка включає галоїд та галоїдалкіл; вказаної вище як цікавий варіант втілення, є споq=0, 1, 2 або 3; R4 та R5 кожний незалежно позна4 луками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де R та чають гідроген чи алкіл або R4 та R5 обидва та R5 кожний незалежно позначають гідроген або разом з N, до якого вони приєднані, утворюють алкіл, зокрема, гідроген або С1-4-алкіл, особливо, радикал, вибраний з групи, яка включає імідазоліл, С1-4-алкіл; краще, гідроген, метил або етил; найтриазоліл, ігіперидшгіл, піперазиніл та тіоморфолікраще, метил. ніл; R6 позначає гідроген, алкіл або галоїд; r дорівС1-4-алкіл позначає лінійний чи розгалужений нює 1, і R7 позначає гідроген. насичений вуглеводневий радикал, що містить від Шістнадцятим цікавим варіантом втілення 1 до 4 атомів карбону, такий як, наприклад, метил, сполук формули (Іа) або (Ib) є сполуки формули етил, пропіл, 2-метилетил і т.п. (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, вказаної В дев'ятому цікавому варіанті втілення сполувище як цікавий варіант втілення, або їхні фармаки формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгруцевтично прийнятні солі приєднання кислоти чи пи, вказаної вище як цікавий варіант втілення, є основи. сполуками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де R4 Сімнадцятим цікавим варіантом втілення спота R5 обидва та разом з N, до якого вони приєдналук формули (Іа) або (Ib) є сполуки формули (Іа) ні, утворюють радикал, вибраний з групи, яка або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, вказаної вище включає імідазоліл, триазоліл, піперидиніл, піпеяк цікавий варіант втілення, або їхні четвертинні разиніл та тіоморфолініл, необов'язково, заміщеаміни. ний алкілом, галоїдом, галоїдалкілом, гідроксилом, Вісімнадцятим цікавим варіантом втілення алкоксигрупою, алкілтіогрупою, алкоксіалкілом або сполук формули (Іа) або (Ib) є сполуки формули алкілтіоалкілом, краще, заміщений алкілом, най(Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, вказаної краще, заміщений метилом або етилом. вище як цікавий варіант втілення, або їхні NВ десятому цікавому варіанті втілення сполуки оксиди. формули (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, Дев'ятнадцятим цікавим варіантом втілення вказаної вище як цікавий варіант втілення, є спосполук формули (Іа) або (Ib) є сполуки формули луками за будь-якою з формул (Іа) та (Ib), де R6 (Іа) або (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, вказаної позначає гідроген, алкіл або галоїд; краще, R6 повище як цікавий варіант втілення, або їхні стереозначає гідроген. хімічно ізомерні форми. 21 88766 22 Двадцятим цікавим варіантом втілення сполук (диметиламіно)етил]-2-метокси-a-1-нафталеніл-bформули (Іа) або (Ib) є сполуки формули (Іа) або феніл-3-хінолінетанолу; (Ib) чи будь-якої їхньої підгрупи, вказаної вище як їхніми фармацевтично прийнятними солями цікавий варіант втілення. приєднання кислоти чи основи, їхніми N-оксидами, Краще, в сполуках формули (Іа) та (Ib) або їхніми таутомерними формами або їхніми стереобудь-якої їхньої підгрупи, вказаної вище як цікавий хімічно ізомерними формами. варіант втілення, термін "алкіл" позначає С1-6Ще краще, сполука є 1-(6-бром-2алкіл, де С1-6-алкіл позначає лінійний чи розгалуметоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіно-2-нафталін-1жений насичений вуглеводневий радикал, що місіл-1-фенілбутан-2-олом, тить від 1 до 6 атомів карбону, такий як, наприйого фармацевтично прийнятною сіллю приклад, метил, етил, пропіл, 2-метилетил, пентил, єднання кислоти чи основи, його N-оксидом або гексил і т.п. його стереохімічно ізомерною формою. Краще, в сполуках формули (Іа) та (Ib) або Альтернативною хімічною назвою 1-(6-бром-2будь-якої їхньої підгрупи, вказаної вище як цікавий метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіно-2-нафталін-1варіант втіленн, термін "галоїдалкіл" позначає поіл-1-фенілбутан-2-олу є 6-бром-a-[2лігалоїд-С1-6-алкіл, який визначається як моно- або (диметиламіно)-етил]-2-метокси-a-1-нафталеніл-bполігалогенований С1-6-алкіл, наприклад, метил з феніл-3-хінолінетанол. Зазначена сполука може одним чи кількома атомами фтору, наприклад, також бути представлена як: дифторметил або трифторметил, 1,1-дифторетил і т.п. У випадку, коли до алкільної групи у визначенні полігалоїд-С1-6-алкілу приєднано більш ніж один атом галогену, вони можуть бути однаковими чи різними. С1-6-алкіл позначає лінійний чи розгалужений насичений вуглеводневий радикал, що містить від 1 до 6 атомів карбону, такий як, наприклад, метил, етил, пропіл, 2-метилетил, пентил, гексил і т.п. Краще, сполуку вибирають з: . 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(3,5дифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-2Ще краще, сполука є однією з таких: олу; 6-бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2-метокси-a1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-41-нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанол або його диметиламіно-2-нафталін-1-іл-1-фенілбутан-2-олу, фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислощо відповідає 6-бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2ти; або метокси-a-1-нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанолу; 6-бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2-метокси-a1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(2,51-нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанол або його дифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-2стереохімічно ізомерна форма; або олу; 6-бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2-метокси-a1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(2,31-нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанол або його Nдифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-2оксидна форма; або олу; 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4суміш, зокрема, рацемічна суміш, (aS,bR)-6диметиламіно-2-(2-фторфеніл)-1-фенілбутан-2бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2-метокси-a-1олу; нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанолу та (aR,bS)-61-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2-метокси-a-1диметиламіно-2-нафталін-1-іл-1-п-толілбутан-2нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанолу, або їхня олу; фармацевтично прийнятна сіль приєднання кисло1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-метиламіноти або їхня стереохімічно ізомерна форма; тобто, 2-нафталін-1-іл-1-фенілбутан-2-олу; сполука 14 (діастереоізомер А); або 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4(aS,bR)-6-бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2диметиламіно-2-(3-фторфеніл)-1-фенілбутан-2метокси-a-1-нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанол, олу; та тобто, сполука 12, або її фармацевтично прийнят1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4на сіль приєднання кислоти; або диметиламіно-2-феніл-1-фенілбутан-2-олу; (aS,bR)-6-бром-a-[2-(диметиламіно)етил]-2їхніх фармацевтично прийнятних солей приметокси-a-1-нафталеніл-b-феніл-3-хінолінетанол, єднання кислоти чи основи, їхніх N-оксидів, їхніх тобто, сполука 12. таутомерних форм або їхніх стереохімічно ізомерНайкращою сполукою є (aS,bR)-6-бром-a-[2них форм. (диметиламіно)етил]-2-метокси-a-1-нафталеніл-bЩе краще, сполука є феніл-3-хінолінетанол, що відповідає (1R,2S)-1-(61-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-2-(2,3бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4-диметиламіно-2дифторфеніл)-4-диметиламіно-1-фенілбутан-2нафталін-1-іл-1-фенілбутан-2-олу. Ця сполука моолом; або же бути також представлена як: 1-(6-бром-2-метоксихінолін-3-іл)-4диметиламіно-2-нафталін-1-іл-1-фенілбутан-2олом, що відповідає 6-бром-a-[2 23 88766 24 172; ще краще, сполуки 12, 71 та 174, або сполуки 12, 71 та 75; їхні фармацевтично прийнятні солі приєднання кислоти чи основи, їхні N-оксиди, їхні таутомерні форми або їхні стереохімічно ізомерної форми. Сполуки формули (Іа) та (Ib) можуть бути одержані відповідно до методів, описаних у WO 2004/011436, який включено сюди за посиланням. Загалом, сполуки за винаходом можуть бути одержані шляхом-здійснення послідовності стадій, кожна з яких є відомою фахівцям. Зокрема, сполуки формули (Іа) можуть бути Іншою цікавою групою сполук є такі сполуки: одержані шляхом проведення реакції проміжної 12, 71, 174, 75, 172, 79 та 125, описані далі у Табсполуки формули (II) з проміжною сполукою форлицях 1-6; зокрема, сполуки 12, 71, 174, 75, 172 та мули (III) за такою схемою реакції (1): 79, або сполуки 12, 71, 75, 172 та 125; особливо, сполуки 12, 71, 174 та 75, або сполуки 12, 71, 75та з використанням BuLi в суміші діізопропіламіну та тетрагідрофурану, де всі змінні мають значення, визначені у формулі (Іа). Перемішування може збільшувати швидкість реакції. Реакцію можна зручно проводити при температурі в інтервалі від 20 до -70°С. Така саме процедура реакції може бути використана для синтезу сполук формули (Ib). Вихідні матеріали та проміжні сполуки формули (II) та (III) є або комерційно доступними, або можуть бути одержані у відповідності до звичайних процедур реакцій, загальновідомих фахівцям. Наприклад, проміжні сполуки формули (II-а) можуть бути одержані за такою схемою реакції (2): де всі змінні мають значення, визначені у формулі (Іа). Реакційна схема (2) включає стадію (а), на якій відповідно заміщений анілін вводять в реакцію з придатним галоїдангідридом, таким як 3фенілпропіонілхлорид, 3фторбензолпропаноїлхлорид або пхлорбензолпропаноїлхлорид, в присутності прида тної основи, такої як триетиламін, та придатного інертного по відношенню до реакції розчинника, такого як метиленхлорид або етилендихлорид. Реакцію можна зручно проводити при температурі в інтервалі від кімнатної температури до температури кипіння зі зворотним холодильником. На наступній стадії (b) аддукт, одержаний на стадії (а), 25 88766 26 вводять в реакцію з фосфорилхлоридом (РОСl3) в Проміжні сполуки формули (II-b) можуть бути присутності Ν,Ν-диметилформаміду (формілуванодержані за такою схемою реакції (3), де на перня за Вільсмайєром-Хааком з наступною циклізашій стадії (а) заміщений індол-2,3-діон вводять в цією). Реакцію можна зручно проводити при темреакцію з заміщеним 3-фенілпропіональдегідом в пературі в інтервалі від кімнатної температури до присутності придатної основи, такої як гідроксид температури кипіння зі зворотним холодильником. натрію (реакція Пфітцингера), після чого одержану На наступній стадії (с) вводять специфічну R2сполуку карбонової кислоти декарбоксилюють на rpyny, де R2 позначає, наприклад, С1-6-алкокси- або наступній стадії (b) при підвищеній температурі в С1-6-алкілтіо-радикал, шляхом проведення реакції присутності придатного інертного по відношенню проміжної сполуки, одержаної на стадії (b), зі сподо реакції розчинника, такого як дифеніловий лукою Н-Х-С1-6-алкіл, де X позначає S або О. ефір. Зрозуміло, що у наведених вище та далі реакціях, продукти реакції можуть бути виділені з реакційного середовища і, в разі потреби, додатково очищені методами, загальновідомими фахівцям, такими як екстракція, кристалізація та хроматографія. Далі зрозуміло, що продукти реакції, які існують у більш ніж одній енантіомерній формі, можуть бути видалені з їхньої суміші відомими методами, зокрема, препаративною хроматографією, такою як препаративна ВЕРХ. Типово, сполуки формули (І) можуть бути розділені на їхні ізомерні форми. Проміжні сполуки формули (III) є або комерційно доступними, або можуть бути одержані у відповідності до звичайних процедур реакцій, загальновідомих фахівцям. Наприклад, проміжні сполуки формули (III-а), у якій R3 позначає Ar, заміщений s замісниками R10, де кожний R10 незалежно вибирають з групи, яка включає гідроксил, галоїд, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, моночи ді-(С1-6-алкіл)аміногрупу, С1-6-алкіл, полігалоїдС1-6-алкіл, С1-6-алкоксигрупу, полігалоїд-С1-6алкоксигрупу, карбоксил, С1-6-алкоксикарбоніл, амінокарбоніл, морфолініл та моно- чи ді-(С1-6алкіл)амінокарбоніл, і s позначає ціле число, яке дорівнює нулю, 1, 2 або 3, можуть бути одержані за такою схемою реакції (4): Реакційна схема (4) включає стадію (а), на якій відповідно заміщений Ar, зокрема, an відповідно заміщений феніл, вводять в реакцію ФріделяКрафтса з придатним галоїдангідридом, таким як 3-хлорпропіонілхлорид або 4-хлорбутирилхлорид, в присутності придатної кислоти Льюїса, такої як, наприклад, АІСІ3, FeCl3, SnCl4, ТіСl4 або ZnCl2, та придатного інертного по відношенню до реакції розчинника, такого як метиленхлорид або етилендихлорид. Реакцію можна зручно проводити при температурі в інтервалі від кімнатної температури до температури кипіння зі зворотним холодильником. На наступній стадії (b) вводять аміногрупу (NR4R5) шляхом проведення реакції проміжної сполуки, одержаної на стадії 1 (а), з придатним первинним або вторинним аміном. В цілях інтерпретації даного винаходу, латентний ТБ, сплячий ТБ або персистентний ТБ позначають одне й те саме (ТБ позначає туберкульоз). 27 88766 28 Як було вказано вище, сполуки формули (Іа) де всі проценти вказані у розрахунку на композита (Ib) можуть бути використані для лікування лацію в цілому. тентного ТБ. Точна доза та частота введення споФармацевтична композиція може додатково лук за даним винаходом залежить від конкретної містити різні інші інгредієнти, відомі фахівцям, навикористовуваної сполуки формули (Іа) та (Ib), приклад, змащувальну речовину, стабілізатор, конкретного стану, що лікується, тяжкості стану, буферний агент, емульгатор, агент регулювання що лікується, віку, ваги, статі, раціону, часу ввев'язкості, поверхнево-активну речовину, консердення та загального фізичного стану конкретного вант, смакову речовину або барвник. пацієнта, способу введення, а також інших лікарОсобливо краще, вищезгадані фармацевтичні ських засобів, які може приймати пацієнт, як добре композиції складають у вигляді разових дозованих відомо фахівцям в цій галузі. Крім того, зрозуміло, форм для простоти введення та однорідності доз. що ефективна добова кількість може бути зменРазова дозована форма в тому значенні, що викошена чи збільшена у залежності від реакції суб'єкристовується тут, стосується фізично дискретних та, що лікується, та/або у залежності від оцінки одиниць, придатних для використання як разові лікаря, який призначає сполуки за даним винаходози, кожна з яких містить попередньо визначену дом. кількість активного інгредієнта, розраховану на Сполуки за даним винаходом можуть бути створення бажаного терапевтичного ефекту, равведені у фармацевтично прийнятній формі, незом з потрібним фармацевтичним носієм. Приклаобов'язково, у фармацевтично прийнятному носії. дами таких разових дозованих форм є таблетки Фармацевтичні композиції можуть мати різні (включаючи таблетки з надрізом чи з покриттям), фармацевтичні форми з метою введення. Як прикапсули, пілюлі, порошки в пакетиках, облатки, датні, можна перелічити всі композиції, звичайно супозиторії, розчини або суспензії для ін'єкцій і використовувані для системного введення лікарсьт.п., та їхні кратні частки. Добова доза сполуки за ких засобів. Для одержання фармацевтичних комвинаходом буде, звичайно, змінюватися у залежпозицій, ефективну кількість конкретної сполуки, ності від використовуваної сполуки, способу ввенеобов'язково, у формі солі приєднання, як активдення, бажаного лікування та показань мікобактений інгредієнт, ретельно змішують з фармацевтиріальної хвороби. Однак, загалом, задовільні чно прийнятним носієм, який може набувати різрезультати будуть одержані, коли сполуку за виноманітних форм у залежності від форми находом вводять при добовій дозі, що не перевипрепарату, бажаної для введення. Ці фармацевщує 1 або 2 грами, наприклад, в інтервалі значень тичні композиції, бажано, мають уніфіковану дозовід 10 до 50мг/кг ваги тіла. вану форму, придатну, зокрема, для введення Експериментальна частина перорально або шляхом парентеральної ін'єкції. Як було вказано вище, сполуки формули (Іа) Наприклад, при виготовленні композиції у вигляді та (Ib) та їхній синтез описані у WO 2004/011436, дозованої форми для перорального введення моякий включено сюди за посиланням. жуть бути використані будь-які звичайні фармацеДля деяких сполук не було експериментально втичні середовища, такі як, наприклад, вода, глівизначено абсолютну стереохімічну конфігурацію колі, масла, спирти і т.п., у випадку рідких стереогенного атома (атомів) карбону. В цих випапрепаратів для перорального введення, таких як дках стереохімічно ізомерна форма, виділена суспензії, сиропи, еліксири, емульсії та розчини; першою, позначена як "А", а другою - як "В", без або тверді носії, такі як крохмалі, цукри, каолін, додаткових посилань на справжню стереохімічну розріджувачі, змащувальні речовини, зв'язуючі, конфігурацію. Однак, зазначені ізомерні форми "А" розпушувальні агенти і т.п., у випадку порошків, та "В" можуть бути однозначно охарактеризовані пілюль, капсул та таблеток. Через простоту ввефахівцем в цій області з використанням відомих дення, таблетки та капсули є найкращими разовифахівцям методів, таких як, наприклад, рентгенівми дозованими формами для перорального ввеська дифракція. дення, в яких, безумовно, використовують тверді У випадку, коли "А" та "В" є стереоізомерними фармацевтичні носії. Для парентеральних компосумішами, вони можуть бути згодом розділені, зицій носій буде звичайно включати стерильну причому відповідні виділені першими фракції поводу, щонайменше, здебільшого, хоч можуть бути значаються "А1" та, відповідно, "В1", а другими - як додані інші інгредієнти, наприклад, для поліпшен"А2" та, відповідно, "В2", без додаткових посилань ня розчинності. Можуть бути одержані, наприклад, на справжню стереохімічну конфігурацію. Однак, розчини для ін'єкцій, в яких носій включає сольозазначені ізомерні форми "А1, А2" та "В1, В2" мовий розчин, глюкозний розчин, або суміш сольовожуть бути однозначно охарактеризовані фахівцем го та глюкозного розчинів. Можуть бути виготовлев цій області з використанням відомих фахівцям ні також суспензії для ін'єкцій, в яких можуть бути методів, таких як, наприклад, рентгенівська дифвикористані придатні рідкі носії, суспендувальні ракція. агенти і т.п.. Включені також тверді форми препаСполуки за даним винаходом (див. Таблиці 1ратів, які мають бути перетворені, незабаром до 6) пронумеровані відповідно до нумерації сполук у застосування, на препарати у рідкій формі. WO 2004/011436 і можуть бути одержані методаУ залежності від способу введення, фармацеми, описаними у WO 2004/011436. "Пр. №" у навевтична композиція, краще, включає від 0,05 до дених нижче Таблицях стосуються номерів При99%мас., ще краще, від 0,1 до 70%мас., активного кладів WO 2004/011436 та вказують, за якою інгредієнта, і від 1 до 99,95%мас., ще краще, від 30 процедурою можуть бути одержані сполуки. до 99,9%мас., фармацевтично прийнятного носія, Зокрема, синтез сполук 12, 13, 12а, 13а, 14 та 15 детально описаний нижче. 29 88766 30 Тут та надалі, "ДМФ" позначає Ν,Νдиметилформаміду (ДМФ) (0,525моль). Потім додиметилформамід, "ТГФ" позначає тетрагідрофудають при кімнатній температурі проміжну сполуку ран, "DIPE" позначає діізопропіловий ефір. 1 (одержану згідно А1) (0,175моль). Суміш переСинтез проміжних сполук мішують протягом ночі при 80°С, виливають на лід Приклад А1 та екстрагують СН2СІ2. Органічний шар осушають Синтез проміжної сполуки 1 (MgSO4), фільтрують і розчинник випарюють. Продукт використовують без додаткового очищення. Вихід: 11,62% проміжної сполуки 2 (67%). Приклад A3 Синтез проміжної сполуки 3 Бензолпропаноїлхлорид (0,488моль) додають по краплях при кімнатній температурі до розчину 4-бромбензоламіну (0,407моль) в Et3N (70мл) та СН2СІ2 (700мл) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Суміш виливають в воду та концентрований NH4OH і екстрагують СН2СІ2. Органічний шар осушають (MgSO4), фільтрують і розчинник випарюють.. Залишок кристалізують з діетилового ефіру. Залишок (119,67г) розводять у СН2СІ2 та промивають 1Н HCl. Органічний шар осушають (MgSO4), фільтрують і розчинник випарюють. Вихід: 107,67г проміжної сполуки 1. Приклад А2 Синтез проміжної сполуки 2 Реакцію проводять двічі. РОСl3 (1,225моль) додають по краплях при 10°С до Ν,Ν Суміш проміжної сполуки 2 (одержану згідно з А2) (0,233моль) в СН3ОNа (30%) в метанолі (222,32мл) та метанол (776мл) перемішують і нагрівають до кипіння зі зворотним холодильником протягом ночі, потім виливають на лід та екстрагують СН2СІ2. Органічний шар відокремлюють, осушають (MgSO4), фільтрують і розчинник випарюють. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СН2СІ2/циклогексан 20/80, а потім 100/0; 20-45мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випарюють. Вихід: 25г проміжної сполуки 3 (Вихід=33%; т.пл. 84°С) у вигляді білого порошку. Синтез кінцевих сполук 12. 13. 12а. 13а, 14 та 15 Синтез кінцевих сполук 12, 13, 12а, 13а, 14 та 15 31 н-BuLi 1,6М (0,05моль) додають повільно при 20°С під током N2 до розчину N-(1-метилетил)-2пропанаміну (0,05моль) в тетрагідрофурані (ТГФ) (80мл). Суміш перемішують при -20 °С протягом 15 хвилин, потім охолоджують до -70°С. Додають повільно розчин проміжної сполуки 3 (одержаної згідно з A3, як описано вище) (0,046моль) в ТГФ (150мл). Суміш перемішують при -70°С протягом 30 хвилин. Додають повільно розчин 0,055моль 3(диметиламіно)-1-(1-нафтил)-1-пропанону в ТГФ (120мл). Суміш перемішують при -70°С протягом 3 годин, гідролізують при -30°С льодяною водою та екстрагують ЕtOАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (MgSO4), фільтрують і розчинник випарюють. Залишок (29г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СН2СІ2/CH3OH/NH4OH; 99,5/0,5/0,1; 15-35мкм). Збирають дві фракції і розчинник випарюють, одержуючи 3г фракції 1 та 4,4г фракції 2. Фракції 1 та 2 кристалізують роздільно з DIPE. Осад збирають на фільтрі та висушують, одержуючи 2,2г діастереоізомеру А, тобто, кінцевої сполуки 14 (Вихід: 9%; т.пл. 210°С) у вигляді білої твердої речовини та 4г діастереоізомеру В, тобто, кінцевої сполуки 15 (Вихід: 16%; т.пл. 244°С) у вигляді білої твердої речовини. Для одержання відповідних енантіомерів, діастереоізомер А (кінцева сполука 14) очищають хіральною хроматографією на силікагелі (chiralpack AD) (елюент: гексан/EtOH; 99,95/0,05). Збирають дві фракції і розчинник випарюють. Вихід: 0,233г енантіомера А1 (кінцева сполука 12) 88766 32 (т.пл. 118°С, [a]D20=-166,98° (с=0,505г/100мл в ДМФ)) у вигляді білої твердої речовини та 0,287г енантіомера А2 (кінцева сполука 13) (т.пл. 120°С, [a]D20=+167,60° (с=0,472г/100мл в ДМФ)) у вигляді білої твердої речовини. Енантіомер Α1 кристалізують з EtOH, одержуючи білу тверду речовину: т.пл. 184°С, [a]D20=-188,71° (с=0,621г/100мл в ДМФ). Кристалізація енантіомера А2 з EtOH дає білу тверду речовину з т.пл. 175°С. Очищають 0,2г діастереоізомеру В (кінцева сполука 15) методом хіральної хроматографії на силікагелі (chiralpack AD) (елюент: EtOH/ізоPrOH/N-етилетанамін; 50/50/0,1). Збирають дві фракції і розчинник випарюють. Вихід: 78,2мг енантіомера В1 та 78,8мг енантіомера В2. Енантіомер В1 очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СН2СІ2/CH3OH/NH4OH; 99/1/0,1; 1540мкм). Збирають одну фракцію і розчинник випарюють. Вихід: 57мг енантіомера В1 (кінцева сполука 12а) ([a]D20=-42,56° (с=0,336г/100мл в ДМФ)). Енантіомер В2 очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СН2СІ2/CH3OH/NH4OH; 99/1/0,1; 15-40мкм). Збирають одну фракцію і розчинник випарюють. Вихід: 53мг енантіомера В2 (кінцева сполука 13а) [a]D20=+43,55° (с=0,349г/100мл в ДМФ)). У Таблицях 1-6 наведений перелік сполук формули (Іа) та (Ib). 33 88766 34 Таблиця 1 35 88766 36 37 88766 38 39 88766 40 41 88766 42 43 88766 44 45 88766 46 47 88766 48 49 88766 50 51 88766 52 53 88766 54 55 Фармакологічна частина А. Дослідження ефекту кінцевої сполуки 12 на знищення сплячих Mycobacterium bovis Бактеріальні штами та культуральне середовище Mycobacterium bovis BCG були одержані від фірми Tibotec Virco (ТБ0087-(Бельгія). Μ. bovis BCG, що експресує ген люциферази на плазміді pSMT1 (дарунок від Dr. Kris Huygen, Пастерівський інститут, Брюссель [8]) культивували в середовищі Middlebrook 7H9 (Difco, BD271310) з 0,05% Твін-80 (Sigma) в логарифмічній фазі протягом періоду 3-4 днів перед початком експерименту. Для одержання живильного середовища з добавками: розчиняють 4,7г порошку Middlebrook в 895мл дистильованої води та додають 5мл гліцерину, 200мкл Твін 80 та автоклавують при 121°С протягом 15 хвилин. Асептично додають до середовища 100мл добавки Middlebrook OADC після охолодження до 45°С. Зберігають при 4°С протягом максимум 1 місяця. Попередньо інкубують всі середовища протягом 2 днів при 37°С для перевірки на забруднення. Додають 50мкг/мл гігроміцину для штаму М. bovis BCG, що експресує ген люциферази (BCG-pSMT1). 1. Дослідження Mycobactenum bovis BCG Аналіз на сплячий стан 500мкл штаму Mycobactenum bovis BCG додають до 100мл бульйону Middlebrook 7H9 з добавками у стерильній пляшці Duran на 250мл зі стрижнем для магнітного перемішування. Інкубацію проводять на електричній магнітній мішалці протягом 7 днів при 37°С (500об./хв.). Аліквоти 5мл логарифмічної фази культури (OD600нм (оптична густина на 600нм)=0,5-0,8) переносять в пробірки falcon на 15мл із закручуваною кришечкою. До окремих пробірок додають різні лікарські засоби до кінцевої концентрації 10мкг/мл. Після додавання лікарських засобів, всі пробірки нещільно закривають та поміщають усередину анаеростату (BBL). Для створення анаеробних умов в анаеростаті використовують пакети для виділення анаеробного газу, і для контролю анаеробних умов - анаеробні індикаторні смужки. Додавання індивідуальних лікарських засобів та початок анаеробіозу в анаеростаті здійснювали якомога швидше, як було описано раніше [9]. Анаеростат інкубують протягом 7 днів при 37°С. Аналіз КУО Після 7 днів анаеробіозу, сплячі культури збирають центрифугуванням на малій швидкості 88766 56 (2000об./хв. протягом 10 хвилин). Клітини промивають двічі середовищем 7Н9 для видалення лікарських засобів та ресуспендують у середовищі, що не містить лікарського засобу. КУО оброблених та необроблених культур визначають висіюванням на чашки в дні 0, 2 та 5 для оцінки бактерицидної активності. II. Дослідження М. bovis BCG. що експресують ген люциферази в плазміні pSMT1 Аналіз на сплячий стан 500мкл штаму Mycobactenum bovis BCGлюцифераза (pSMT1) додають до 100мл бульйону Middlebrook 7H9 з добавками в стерильні пляшки Duran на 250мл зі стрижнем для магнітного перемішування. Інкубацію проводять на електричній магнітній мішалці протягом 7 днів при 37°С (500об./хв.). Аліквоти 5мл логарифмічної фази культури (OD600н=0,5-0,8) переносять в пробірки falcon із закручуваною кришечкою на 15мл. Різні лікарські засоби додають до окремих пробірок до кінцевої концентрації 10мкг/мл. Після додавання лікарських засобів, всі пробірки нещільно закривають та дуже швидко поміщають усередину анаеростату (BBL), як було описано раніше [9]. Для створення анаеробних умов в анаеростаті використовують пакети для виділення анаеробного газу, а для контролю анаеробних умов - анаеробні індикаторні смужки. Анаеростат інкубують протягом 7 днів при 37°С. Аналіз з люциферазою Після 7 днів анаеробіозу, сплячі культури збирають центрифугуванням на малій швидкості (2000об./хв. протягом 10 хвилин). Клітини промивають двічі середовищем 7Н9 для видалення лікарських засобів та ресуспендують у середовищі, що не містить лікарського засобу. Після промивання, 250мкл сплячих М. bovis BCG-люцифераза (pSMT1) наносять на 5 різних мікропланшетів (від дня 0 до дня 5). Кожний зразок розводять на мікропланшетах (5-кратні розведення) у середовищі та знов інкубують при 37°С від 0 до 5 днів. 40мкл зразків та розведень додають до 140мкл фосфатно-сольового буфера (PBS). Додають 20мкл субстрату люциферази (1% н-дециловий альдегід в етанолі). Вимірюють люмінесценцію протягом 10 секунд для відстежування росту життєздатних бактерій щоденно з 0 по 5 день (Використовують прилад Luminoskan Ascent Labsystems з інжектором). Схема експерименту: 57 Зразок № 1-2 3 4 5-6 7-8 9-10 11-12 13 14 15-16 17-18 19-20 Штам М. bovis BCG BCG BCG BCG BCG BCG BCG/pSMT1 BCG/pSMT1 BCG/pSMT1 BCG/pSMT1 BCG/pSMT1 BCG/pSMT1 88766 Зразок/сполука Контроль Метронідазол Ізоніазид Кінцева сполука 12 Кінцева сполука 12 Кінцева сполука 12 Контроль Метронідазол Ізоніазид Кінцева сполука 12 Кінцева сполука 12 Кінцева сполука 12 Результати та обговорення Модель т vitro сплячого стану було розроблено на основі методу Вейна створення сплячих бактерій шляхом витрачання кисню [9,10]. В моделі Вейна по мірі осідання мікобактерій на дно колби вони створюють градієнт кисню з утворенням анаеробних умов на дні колби. Цей перехід до низьких концентрацій кисню примушує мікобактерії переходити в сплячий стан та спричинює підвищувальну регуляцію експресії кількох генів, включаючи ізоцитратліазу та гліциндегідрогеназу [7]. Ці ферменти відповідають за продукування енергії за відсутності кисню, а кінцевими акцепторами електронів є нітрати, сульфати і т.д., на відміну від молекулярного кисню у випадку аеробного дихання. Енергія відновлюваних субстратів створює електрохімічний градієнт. В цьому експерименті використовували адаптовану модель Вейна в експериментальній установці з використанням анаеростатів gaspak, в яких кисень витрачається в камері за допомогою хімічної реакції [9]. Анаеростати gaspak обладнані кришкою, що містить каталізатор. Фольгову упаковку Gaspak, що містить речовини, які генерують водень та СО2, поміщають в анаеростат з бактеріальними культурами. Упаковку відкривають і піпеткою вносять в неї 10мл водопровідної води. Коли анаеростат закритий (кришка щільно притиснена), водень, що виділяється, реагує з киснем за допомогою каталізатора з утворенням води. Це приводить до поступового витрачання кисню, присутнього в камері, та створює градієнт кисню. Крім того, індикаторна смужка в анаеростаті містить метиленовий синій, який за відсутності кисню стає безбарвним. Зміна кольору індикаторної смужки вказує на досягнення належного стану атмосфери. Для швидкого аналізу впливу сполук на сплячих бактерій, використовували М. bovis BCG, трансформовані люциферазним конструктом. Μ. bovis BCG використовувалися в попередніх експериментах як замінник для імітації сплячого стану мікобактерій загалом та M.tuberculosis зокрема [11,12]. Штами з репортером люциферази часто використовувалися для оцінки життєздатності бактерій [13,14]. M.bovis BCG трансформують репортерною плазмідою pSMT1, яка є човниковим вектором, що містить початок реплікації Е.coli та мікобактерій [8]. Люмінесцентні гени з Vibro harveyx (lux А та В) знаходяться під контролем 58 мікрограм/мл 10 10 10 1 0,1 10 10 10 1 0,1 промотора BCG hsp60 та продукують світло у присутності АТФ або флавинмононуклеотиду (FMNH2). Мертві клітини є нездатними продукувати ці кофактори, що відповідає зменшенню люмінесценції. В цьому аналізі на сплячий стан визначають активність кінцевої сполуки 12, а також активність інших лікарських засобів, включаючи метронідазол та ізоніазид. Сплячі бактерії не гинуть від ізоніазиду і в певному ступені є також резистентними до рифампіцину, але сприйнятливі до знищення метронідазолом, який є антибіотиком для анаеробних патогенів [5,16]. Ізоніазид діє як ранній бактерицидний агент, а його активність обмежена знищенням бацил, що розмножуються, але він не виявляє помітної стерилізуючої активності щодо сплячих бацил [17]. Після 7 днів анаеробіозу, бактерії суспендують у середовищі, що не містить лікарського засобу, на 5 днів та оцінюють ефект різних сполуки на життєздатність бактерій шляхом кількісного аналізу з люциферазою. Як показано на Фігурі 1, ізоніазид на впливає на такі сплячі бактерії і ці бактерії мають показники росту, майже порівнянні з контролем, що підтверджує сплячий або нездатний до реплікації стан бацил у культурі. Навпаки, метронідазол, очевидно, ефективно знищує сплячі бацили протягом певного періоду часу зі зменшенням їхньої кількості у 2 log10 разів порівняно з контролем. Кінцева сполука 12 впливає на виживаність сплячих бактерій у концентрація-залежний спосіб. При концентрації кінцевої сполуки 12 10мкг/мл спостерігається приблизно 4 log10 зниження виживаності бактерій порівняно з необробленим контролем. При 0,1 та 1мкг/мл сполуки відповідне знищення сплячих бактерій складає приблизно 0,5 log10 та 2 log10, відповідно. Для кореляції впливу кінцевої сполуки 12 на знищення бактерій у показниках залежності відносних одиниць люмінесценції (RLU/мл) від колонієутворювальних одиниць (КУО/мл) були також проведені підрахунки числа бактерій на планшетах з 7Н10. Аналогічне співвідношення величини RLU до числа КУО спостерігалося після висіювання зразків в день 2 та день 4 на планшетах з 7Н10. Зменшення величин КУО порівняно з показниками для необробленого контролю показує, що кінцева сполука 12 в концентрації 10мкг/мл, 1мкг/мл та 0,1мкг/мл знижує життєздатність приблизно в 4, 2, 59 88766 60 3, та 0,5 log10 разів в день 2 та приблизно в 6, 4, 7 10 хвилин). Клітини промивають двічі середовита 1,1 log10 разів в день 5, відповідно. Фіг.2 (А та В) щем, що не містить лікарського засобу, ресуспензображує дані КУО. Спостерігається тісна корелядують у середовищі, що не містить лікарського ція між люмінесценцією та величинами КУО на засобу, та інкубують. Зниження КУО у порівнянні з різних стадіях експерименту. Цікаво, що в момент необробленими контрольними культурами визначасу 0 спостерігається помітне зниження RLU почають шляхом висіювання на планшетах після рівняно з величинами КУО, переважно через дуже анаеробіозу для оцінки бактерицидної активності. низьку концентрацію АТФ в цих клітинах, що, як Схема експерименту: було показано, є характерним для метаболічного стану сплячих бацил [8]. Зразок № Зразок/Сполука мкг/мл Активність кінцевої сполуки 12 по відношенню 1-2 Контроль до сплячих мікобактерій (які не розмножаються) є 3-4 Метронідазол 100 надзвичайно важливим результатом, оскільки це 5-6 Ізоніазид 10 допоможе боротьбі з туберкульозом шляхом зни7-8 Моксифлоксацин 10 щення хвороби у осіб з ризиком розвитку ТБ. 9-10 1 В. Дослідження ефекту сполук за даним вина11-12 Кінцева сполука 12 10 ходом на знищення сплячих Mycobacterium 13-14 1 tuberculosis відповідно до моделі сплячого стану 15-16 Рифампіцин 10 Вейна* (* Wayne L.G. et al.; Infection and Immunity 17-18 1 64 (6), 2062-2069 (1996)). Бактеріальний штам та культуральне середовище Mycobacterium tuberculosis (H37RV) культивують у середовищі Middlebrook з 0,05% Твін. Для приготування бульйону Middlebrook 7H9 (1´) (BD 271310) з добавками розчиняють 4,7г порошку Middlebrook у 895мл дистильованої води та додають 5мл гліцерину, 200мкл Твін 80 і автоклавують при 121°С протягом 15 хвилин. Асептично додають до середовища 100мл добавки Middlebrook OADC Enrichment (BD 211886) після охолодження до 45°С. Зберігають при 4°С протягом максимум 1 місяця. Попередньо інкубують всі середовища протягом 2 днів при 37°С для перевірки на забруднення. Дослідження Mycobacterium tuberculosis (H37RV) Аналіз на сплячий стан 1000мкл штаму Mycobacterium tuberculosis (попередня культура) додають до 100мл бульйону Middlebrook 7H9 з добавками в стерильній пляшці Duran на 250мл зі стрижнем для магнітного перемішування. Інкубацію проводять на електричній магнітній мішалці протягом 7 днів при 37°С (500об./хв.). Аліквоти 17мл логарифмічної фази культури (розрахункова OD600нм=0,01) переносять в пробірки на 25мл. Пробірки щільно укупорюють пробками з резиновими прокладками та інкубують на столику для магнітного перемішування для створення анаеробіозу шляхом витрачання кисню. Перемішування в пробірках здійснюють за допомогою 8мм тефлонових стрижнів для перемішування. Пробірки інкубують протягом 22 днів при 37°С в інкубаторі на столику для магнітного перемішування (120об./хв.) до анаеробіозу (метиленовий синій (1,5мг/літр) стає безбарвним). Через 14 днів до індивідуальних пробірок додають різні лікарські засоби (кінцева концентрація 100, 10, 1 та 0,1мкг/мл). Додають метронідазол як контроль для знищення сплячих бактерій (додають на початку). Ізоніазид додають як контроль, щоб показати, що він не має впливу на ріст та життєздатність сплячих бактерій. Аналіз КУО Через 22 дні, культури збирають центрифугуванням на малій швидкості (2000об./хв. протягом Результати та обговорення: Вплив кінцевої сполуки 12 на сплячих бактерій продемонсірований (див. Фіг.3) з використанням моделі сплячого стану Вейна. Як вже було вказано вище, це модель витрачання кисню in vitro, яка викликає у бактерій реакцію переходу у сплячий стан [18-23]. В моделі Вейна, культури бактерій піддають поступовому витрачанню кисню шляхом інкубації у герметично закритих пробірках при перемішуванні. При повільному переході бактерій з умов аеробного росту до анаеробних умов, культура є більш здатною адаптуватися та пережити анаеробіоз за рахунок переходу до стану анаеробної витривалості. Модель Вейна є добре дослідженою in vitro моделлю сплячого стану. При концентрації кінцевої сполуки 12 10мкг/мл, спостерігається більш ніж 2 log10 зменшення числа сплячих бактерій, так само, як у випадку моксифлоксацину та рифампіцину. При концентрації 1мкг/мл, для сполуки 12 спостерігається 1,41 log10 зменшення. Сполуки 71, 75, 172 та 125 також були піддані випробуванням в такому самому тесті. При концентрації 10мкг/мл, для сполуки 71 спостерігається зменшення числа сплячих бактерій більш ніж 2 log10; для сполуки 75 спостерігається зменшення 1,14 log10; для сполуки 172 спостерігається 0,98 log10 зменшення; для сполуки 125 спостерігається 0,23 log10 зменшення. При концентрації 1мкг/мл, для сполуки 71 спостерігається 1,55 log10 зменшення; для сполуки 75 спостерігається 0,87 log10 зменшення; для сполуки 172 спостерігається 0,29 log10 зменшення. Ізоніазид не мав ніякого впливу на сплячих бактерій, у той час як контрольна сполука - метронідазол - виявляв добру ефективність. Література 1. Corbett, E.L. et al. The growing burden of tuberculosis: global trends and interactions with the HIV epidemic. Arch Intern. Med, 163, 1009-1021 (2003). 2. Dye, C, Scheele, S., Dolin, P., Pathania, V. & Raviglione, M.C. Consensus statement Global burden of tuberculosis: estimated incidence, prevalence, and mortality by country. WHO Global Surveillance and Monitoring Project. JAMA 282, 677-686 (1999).