Конструкція петлі для самозакривних дверей або їм подібних пристроїв, зокрема скляних дверей або їм подібних пристроїв, та вузол, що містить таку конструкцію

до зазначеної четвертої секції (58) при відчиненні дверей (Р) і не допускає зворотної течії звідти під час закривання дверей. 16. Конструкція петлі за п. 12, яка відрізняється тим, що зазначена друга контактна поверхня (49) зазначеного другого кулачкового елемента (45) проходить по суті паралельно до зазначеної повздовжньої осі (X) і по суті перпендикулярно до зазначеної першої контактної поверхні (16) зазначеного першого кулачкового елемента (11). 17. Конструкція за будь-яким з пп. 13-16, яка відрізняється тим, що зазначені перший та другий пружні засоби (18, 51) мають робочі напрямки (Y, Y'), по суті перпендикулярні до зазначеної повздовжньої осі (X) та протилежні між собою (V, V'). 18. Конструкція петлі для закривання дверей та їм подібних пристроїв, що містить першу конструкцію петлі (71) за будь-яким з пп. 1-17, яка відрізняється тим, що містить другу конструкцію петлі (72), яка встановлена на тих саме дверях (Р) у поздовжньо ступінчастому положенні відносно першої конструкції петлі (71), причому зазначена друга конструкція петлі (72) є подібною до зазначеної першої конструкції петлі (71) й відрізняється від неї тим, що не містить зачинювального засобу (4) й містить другий амортизатор (81) для гальмування та амортизації зачинювального руху, створеного зачинювальним засобом (4) зазначеної першої конструкції петлі (71). 19. Конструкція петлі за п. 18, яка відрізняється тим, що зазначена друга конструкція петлі (72) містить другий штир (13'), який має відповідну контактну поверхню (82), здатну до взаємодії з відповідним поршневим засобом (83), зв'язаним із зазначеним другим амортизатором (81). 20. Конструкція петлі за п. 19, яка відрізняється тим, що зазначена друга контактна поверхня (82) зазначеного другого штиря (13') є по суті перпендикулярна до принаймні однієї з контактних поверхонь (6, 49) першого штиря (13), зв'язаного із зазначеною першою конструкцією петлі (71). 21. Конструкція петлі за п. 20, яка відрізняється тим, що зазначена друга конструкція петлі (72) містить відповідний запірний клапан (84), який розташований на торцевій стінці (95) поршневого засобу (83) для пропускання потоку робочої рідини при закриванні дверей і не допускає зворотної течії під час відкривання дверей. 5 95953 6 22. Конструкція петлі за п. 21, яка відрізняється тим, що запірні клапани (21, 54, 84), пов'язані з відповідними поршневими елементами (12, 46, 83) зазначених першої та другої конструкцій петель (71, 72), належать до нормально відчиненого типу. Цей винахід стосується петель та підвісок для дверей та їм подібних пристроїв, зокрема, конструкції петель для самозакривних дверей. Конструкція петлі за винаходом здатна забезпечити самозакривання дверей, вікон та штор будь-якого типу, горизонтально або вертикально орієнтованих, зокрема, скляних дверей. Винахід також стосується вузла, який містить петлі такої конструкції. Конструкції петель для самозакривних дверей або їм подібних пристроїв, зокрема, скляних дверей, є добре відомі. Такі відомі конструкції містять нерухомий елемент, який вставляється до рами дверей, перший рухомий елемент, який прикріплюється до дверей і шарнірно насаджується на нерухомий елемент так, що обертається навколо повздовжньої осі між відчиненим та зачиненим положеннями дверей. Ці відомі конструкції також містять засоби для автоматичного повернення дверей до зазначеного зачиненого положення під час відкривання. Відомі конструкції мають загальновизнані недоліки. Першим недоліком є громіздкість, завелика вага за рахунок надто великої кількості деталей, що утруднює їх складання та ремонт. Далі, вони є негнучкі, через що їх потрібно замінювати або якимсь чином підганяти при найменших змінах дверей або рами, до яких вони прикріплені. Також відомі конструкції не забезпечують контрольованого руху дверей під час закривання або відкривання. Особливо це відчувається із скляними дверима; які повинні під час закривання або відкривання рухатися плавно, аби не спричинити непоправних руйнувань самих дверей. Однак, на спрацьовування відомих конструкцій сильно впливає маса дверей, на яких вони встановлені. Більш того, відомі конструкції петель при роботі піддаються змінам свого положення закривання, що веде до незручностей та підвищує експлуатаційні витрати. Нарешті, відомі конструкції не дозволяють автоматично зачиняти двері після відкривання. З GB-A-396889 відома конструкція петлі, яка має всі ознаки, які внесені до обмежувальної частини пункту 1 винаходу, який заявляється. Головним завданням цього винаходу є усунення перелічених недоліків шляхом створення такої конструкції петель, яка забезпечує легкий та зручний догляд, ефективна при роботі, проста й недорога у виготовленні. Також завданням винаходу є створення конструкції петель, яка дозволяє автоматично зачиняти двері з відчиненого положення. Зокрема, завданням винаходу є створення конструкції петель, яка забезпечує регульований рух дверей, до яких вона приєднана. Далі, завдання винаходу полягає у створенні конструкції петель, яка б витримувала велику вагу дверей та вікон без зміни режиму роботи й не потребувала жодного підстроювання. Також завданням винаходу є створення конструкції петель, яка б мала мінімальну кількість деталей та поміщалася у різних оболонках різних форм та розмірів. Ще одне завдання винаходу полягає у створенні конструкції петель, яка б зберігала своє зачинене положення з плином часу. Нарешті, завдання винаходу - забезпечення високої надійності петель, які б не чинили опору навіть при ривках. Ці та інші завдання, як пояснюється далі, вирішуються завдяки конструкції петель згідно з п.1 формули. Переважно зачинювальний засіб знаходиться у першій робочій камері, а гідравлічний амортизатор знаходиться або у першій, або у другій робочій камері. Також винахід стосується вузла петель для самозачинюваних дверей та їм подібних пристроях згідно з п.20 формули. Переважні варіанти здійснення винаходу визначаються відповідно до залежних пунктів формули. Короткий опис креслень. Подальші ознаки та переваги винаходу стануть очевидні з наступного докладного опису кількох переважних, невиключних варіантів виконання конструкції петель та вузла згідно з винаходом, які наводяться як невиключні приклади й супроводжуються доданими кресленнями, на яких: Фіг. 1 - вид у плані дверей, до яких прикріплена конструкція петлі за винаходом; Фіг. 2 - аксонометричне зображення першого варіанту виконання конструкції петлі за винаходом у закритому положенні дверей; Фіг. 3 - вид збоку в розрізі конструкції петлі за фіг. 2 у площині A-A; Фіг. 4а - розкладений вид конструкції петлі за фіг. 2 у першому невиключному варіанті виконання; Фіг. 4b - розкладений вид конструкції петлі за фіг. 2 у другому невиключному варіанті виконання; Фіг. 5а та 5с - аксонометричні зображення зачинювального засобу 4 конструкції петлі за винаходом; Фіг. 5b - вид у перетині деяких деталей фіг. 5а у площині M-M; Фіг. 6 - збільшений вид деяких деталей конструкції петлі за фіг. 5; Фіг. 7а та 8а - види у перетині конструкції петлі за фіг. 2 у площині B-B при зачиненому та відчиненому положенні дверей відповідно; Фіг. 7b та 8b - види у перетині конструкції петлі за фіг. 2 у площині B-B у прочиненому положенні дверей під час їх відкривання та закривання відпо 7 відно; Фіг. 9 та 10 - види у перетині альтернативних варіантів конструкції петлі за фіг. 2 у площині A-A; Фіг. 11 - аксонометричне зображення другого варіанту виконання конструкції петлі за винаходом; Фіг. 12 - вид у перетині конструкції за фіг. 11 у площині C-C; Фіг. 13 - вид у перетині конструкції за фіг. 11 у площині D-D; Фіг. 14 - розкладений вид петель за фіг. 11; Фіг. 15 - розкладений вид першого та другого поршневих елементів конструкції петлі за фіг. 11; Фіг. 16 - розкладений вид деяких деталей за фіг. 11, де нерухомий елемент позначений пунктиром; Фіг. 17 - вид у перетині першого переважного невиключного варіанта штиря конструкції петлі за фіг. 11; Фіг. 18 - вид у перетині штиря за фіг. 17 у площині E-E; Фіг. 19 - вид у перетині другого переважного невиключного варіанта штиря конструкції петлі за фіг. 11; Фіг. 20-23 - види у перетині конструкції петлі за фіг. 11 у площинах F-F та G-G у зачиненому положенні дверей, у прочиненому положенні під час відкривання, у відчиненому положенні дверей та у прочиненому положенні під час закривання відповідно; Фіг. 24 - вид дверей, до яких прикріплена конструкція петлі за другим варіантом здійснення винаходу; Фіг. 25 - аксонометричне зображення вузла за винаходом; Фіг. 26 - аксонометричне зображення вузла за винаходом, де перший та другий варіанти конструкції петлі представлені у розкладеному вигляді; Фіг. 27 - аксонометричне зображення вузла за винаходом, де перший та другий варіанти конструкції петлі показані пунктиром; Фіг. 28 - вид вузла за винаходом, де перший та другий варіанти конструкції петлі вирізані уздовж площин H-H, Н'-Н' відповідно; Фіг. 29 - вид вузла за винаходом, де перший та другий варіанти конструкції петлі вирізані уздовж площин L-L, L'-L' відповідно і знаходяться у зачиненому положенні дверей; Фіг. 30 - вид вузла за винаходом, де перший та другий варіанти конструкції петлі вирізані уздовж площин L-L, L'-L' відповідно і знаходяться у прочиненому положенні дверей; Фіг. 31 - вид вузла за винаходом, де перший та другий варіанти конструкції петлі вирізані уздовж площин L-L, L'-L' відповідно і знаходяться у відчиненому положенні дверей; Фіг. 32 - вид вузла за винаходом, де перший та другий варіанти конструкції петлі вирізані уздовж площин L-L, L'-L' відповідно і знаходяться у прочиненому положенні дверей під час закривання. Докладний опис деяких переважних варіантів здійснення винаходу На перелічених кресленнях зображені варіанти конструкції петель для самозачинних дверей, позначені в цілому позицією 1, яка переважно, але 95953 8 не виключно може кріпитися до скляних дверей. В усіх варіантах конструкції петлі 1 по суті містить нерухомий елемент 2, який кріпиться до рами T дверей Р, та рухомий елемент 3, який кріпиться до дверей Р. Рухомий елемент 3 шарнірно вставлений до нерухомого елемента 2 та обертається навколо першої повздовжньої осі X між зачиненим та відчиненим положеннями дверей. Конструкція петлі також містить зачинювальний засіб, позначений у цілому позицією 4, та гідравлічний амортизатор, позначений у цілому позицією 5, який у наведених тут варіантах містить без обмежень задану кількість масла. Зачинювальний засіб 4 діє на перший рухомий елемент 3, автоматично повертаючи двері до зачиненого положення під час відкривання, а гідравлічний амортизатор 5 діє на зазначений елемент 3, опираючись рухові, спричиненому зачинювальним засобом 4. Ознакою цього винаходу, спільною для всіх варіантів виконання, є знаходження зачинювального засобу 4 та гідравлічного амортизатора 5 усередині першої робочої камери 6 у нерухомому елементі 2. Така конструкція дозволяє петлі регулювати шарнірний рух дверей. Це означає, що, коли двері знаходяться у відчиненому положенні, зачинювальний засіб 4 діє на рухомий елемент 3 і створює крутний момент, який примушує двері P обертатися навколо осі X до зачиненого положення. З іншого боку, кожного разу на цей рухомий елемент 3 діє гідравлічний амортизатор 5, розвиваючи крутний момент, спрямований протилежно крутному моментові, спричиненому зачинювальним засобом 4. Конструкція петлі за винаходом також гарантує високу безпечність, бо опір зачинювальному рухові не відбувається навіть при ривку. Це виключає будь-яке травмування необачного користувача, особливо дитини. Незалежно від зусилля, прикладеного до дверей, вони завжди плавно повертаються до зачиненого положення, отже, діти завжди захищені. Конструкція петлі за винаходом дуже ефективна та недорога, а її характеристики залишаються незмінними з плином часу навіть в умовах експлуатації в несприятливих умовах, при високій вологості та потраплянні вологи до петель. Як видно на кресленнях, петля 1 прикріплена до рами дверей (або стіни) у вертикальному напрямку, вище рівня підлоги або стіни, до якої прикріплений нерухомий елемент. Зачинювальний засіб 4 містить перший кулачок 11, який з'єднаний з першим рухомим елементом 3 й має першу по суті плоску контактну поверхню 16, та перший поршневий засіб 12, який рухається у зазначеній першій робочій камері 6 уздовж поперечної осі Y між стиснутим положенням ходу, що відповідає відчиненому положенню дверей, та висунутим положенням ходу, що відповідає зачиненому положенню дверей. Поршневий засіб 12 має передню поверхню 17, яка входить у контакт з поверхнею 16 кулачка 11. Згідно з винаходом перша контактна поверхня 16 кулачка 11 є зміщена відносно повздовжньої осі 9 X на завдану відстань g таким чином, що коли передня поверхня 17 поршневого засобу 12 висувається у крайнє положення, вона знаходиться позаду зазначеної повздовжньої осі X. За такої конструкції забезпечується надійний контроль зачинювального руху дверей. По суті, зміщення контактної поверхні 16 відносно повздовжньої осі X саме й забезпечує автоматичне закривання дверей. Коли двері P зачиняються, починаючи від повністю відчиненого положення, як зображено на фіг. 8b, 22 та 31, завдяки відстані g між віссю X та поверхнею 16 передня поверхня 17 поршневого засобу 12 швидко (після обернення на кілька градусів) починає взаємодіяти з поверхнею 16, тим самим провертаючи двері P до зачиненого положення, як показано на фіг.7а, 20 та 29. Перший переважний невиключний варіант здійснення винаходу зображений на фіг. 2-8, де лише одна робоча камера 6 містить зачинювальний засіб 4 та гідравлічний амортизатор 5. У цьому варіанті, як показано на фіг. 4а та 4b, нерухомий елемент 2 утворений основою 7, яка кріпиться до рами T гвинтами, що вставляються до отворів 8, 8', 8", 8'", а рухомий елемент 3, у свою чергу, складається з двох половинок 9,9', які скріплюються гвинтами 10, 10'. Переважно зачинювальний засіб 4 містить кулачок 11, докладно показаний на фіг. 5а, здатний обертатися навколо осі X разом з рухомим елементом 3 та взаємодіяти з поршневим засобом 12, який докладно показаний на фіг. 5с й рухається у повздовжньому напрямку усередині робочої камери 6. Терміном «кулачок» тут позначається механічний елемент будь-якої форми, здатний до перетворення обертального руху на прямолінійний рух. У наведеному варіанті поршневий засіб 12 діє уздовж прямої Y, по суті перпендикулярної до повздовжньої осі X, щоб максимально заощадити простір. Як докладно показано на фіг. 7 та 8, пряма Y визначається віссю циліндричної робочої камери 6. У нерухомому елементі 2 передбачений штир 13, докладно показаний на фіг. 7а, що визначає вісь X. Штир 13, який вставляється до циліндричної виїмки 24 нерухомого елемента 2, має середню частину 14 відповідної форми, яка утворює кулачок 11, та бічні частини 15, 15', що з'єднуються з рухомим елементом 3. За такої конструкції кулачок 11 обертається разом з рухомим елементом 3. Кулачок 11, утворений середньою частиною 14 штиря 13, має по суті плоску поверхню 16, паралельну до осі X, яка упирається у передню поверхню 17 поршневого засобу 12. При обертанні навколо осі X поверхня 16 взаємодіє з передньою поверхнею 17 поршневого засобу 12, спричинюючи прямолінійний рух останньої уздовж прямої d. З цією метою робоча камера 6 та циліндрична вишка 24 є сполучені у зоні контакту між поверхнею 16 штиря 13 та передньою поверхнею 17 поршневого засобу 12. Переважно, як докладно показано на фіг. 5b, відстань g між поверхнею 16 та віссю X становить від 1 до 6 мм, найкраще біля 2 мм. Завдяки цій відстані рух закривання дверей відбувається ціл 95953 10 ком автоматично. Як показано на фіг. 5с, поршневий засіб 12 містить контрпружину 18, запірний ковпачок 19, циліндричний корпус 20 та запірний клапан 21, який регулює витрату масла 5 у камері 6, як докладно описано далі. Складений поршневий засіб є вставлений за допомогою прокладки 22 до робочої камери 6 так, що запірний ковпачок 19 утворює його нижню стінку. Цілком зрозуміло, що запірний клапан 21 може також встановлюватися усередині циліндричного корпусу 20, як показано, наприклад, на фіг. 4b. У такому разі передня поверхня поршневого засобу 12 утворюється передньою поверхнею 23 циліндричного корпусу 20. Як детально показано на фіг. 7а, 7b, 8а та 8b, торцева стінка 32 поршневого засобу 12, яка утворює його передню поверхню 17, здатна поділяти робочу камеру 6 на першу та другу секції 33, 34 змінного об'єму, які сполучаються між собою так, що рідке середовище може перетікати з одної до іншої. Контрпружина 18 знаходиться у першій секції 33. Цей варіант конструкції петель за винаходом дуже просто монтується. Для цього досить вставити штир 13 до циліндричної виїмки 24 нерухомого елемента 2, приєднати бокові частини 15, 15' до рухомого елемента 3, вставивши поверхні 25, 25' до виїмок 27, 27' половинки 9', ввести масляні ущільнення 27, 27', якщо вони є, упорні підшипники 28, 28' та опори 29, 29' підшипників до виїмки 24, скріпити штир 13 з половинкою 9' гвинтами 30, 30' та стягнути половинки 9 та 9' гвинтами 10, 10'. Складений таким чином поршневий засіб 12 вводиться до робочої камери 6, і ковпачок 19 затягується. Процес складання завершується введенням масла 5 до робочої камери 6 для гідравлічної амортизації руху, створеного зачинювальним засобом 4. З цією метою у нерухомому елементі 2 може бути виконаний наскрізний отвір 31 як канал подачі масла, що забезпечує сполучення робочої камери 6 з навколишнім оточенням, як показано на фіг. 4а. Звичайно, кількість масла, що вводиться до камери 6, та її об'єм можуть бути різними у залежності від маси двері Р, яку належить рухати. Робота петель 1 зображена на фіг. 7а, 7b, 8а та 8b. У зачиненому положенні дверей, як показано на фіг. 7а, плоска поверхня 16 штиря 13 та передня поверхня 17 поршневого засобу 12 контактують між собою, знаходячись по суті паралельно та упираючись одна в одну. Контрпружина 18 стиснута між циліндром 20 та ковпачком 19. У цьому положенні по суті вся масло знаходиться у першій секції 33 змінного об'єму, яка тоді має максимальний об'єм. При цьому розтяг контрпружини 18 максимальний. Коли користувач відчиняє двері Р, прикладаючи зовнішнє навантаження EL, двері P рухаються у напрямку стрілки F1 від зачиненого положення до відчиненого, як показано на фіг. 7b. Цей рух примушує плоску поверхню 16 штиря 13 провертатися навколо осі X і таким чином взаємодіяти з передньою поверхнею поршневого засобу 12, стискаючи 11 контрпружину 18. Плоска поверхня 16 штиря 13 та передня поверхня 17 поршневого засобу 12 зміщуються відносно одна одної на кут , який зростає мірою відкривання дверей. Тоді торцева стінка поршневого засобу 12 пересувається уздовж прямої Y у напрямку V. У той же час масло завдяки руху роздільної стінки 32 перетікає з першої секції 33, об'єм якої зменшується, до другої секції 34, об'єм якої відповідно зростає, крізь отвір 35 стопорного клапана 21. У зображених тут варіантах здійснення винаходу запірний клапан 21 утворений продовженням 36 торцевої стінки 32, який є співвісним до циліндричної робочої камери 6 і є нормально відчиненим, тобто дозволяє проходження масла 5 з першої секції 33 до другої секції 34, поки двері відчиняють, і не дає їй витікати назад, коли двері зачинені. На фіг. 8а зображені двері у повністю відчиненому положенні. Тоді плоска поверхня 16 штиря 13 та передня поверхня 17 поршневого засобу 12 перпендикулярні між собою. Як видно на цій фігурі, по суті вся масло 5 знаходиться у другій секції 34 змінного об'єму, яка тоді має максимальний об'єм. При цьому контрпружина 18 максимально стиснута, тобто має мінімальний розтяг. Коли користувач обертає двері P від повністю відчиненого положення або, що те ж саме, звільняє двері з прочиненого положення (у якому зовнішнє навантаження EL не діє), зачинювальний засіб 4 починає діяти на рухомий елемент 3, автоматично повертаючи двері P до зачиненого положення. Одночасно гідравлічний амортизатор 5 починає діяти на рухомий елемент 3, утворюючи опір рухові, спричиненому зачинювальним засобом 4, й амортизуючи його. На фіг. 8b зображено те саме положення, коли двері Р, прочинені під час закривання, рухаються у напрямку стрілки F2. Тоді плоска поверхня 16 штиря 13 та передня поверхня 17 поршневого засобу 12 зміщені відносно одна одної на кут , який зменшується мірою закривання дверей. Раніше стиснута пружина 18 чинить протидію, штовхаючи передню поверхню 17 поршневого засобу 12 до поверхні 16 штиря 13, через що поверхні 16 та 17 зближуються між собою, а торцева стінка 32 пересувається уздовж прямої Y у напрямку V. Водночас завдяки пересуванню роздільної стінки 32 масло 5 перетікає з другої секції 34, об'єм якої починає зменшуватися, до першої секції 33, об'єм якої відповідно зростає. Втім, масло 5 не може витікати крізь отвір 35 стопорного клапана 21, який зачинений, а повертається до першої секції 33 крізь трубчастий простір 37 між бічною стінкою 38 робочої камери 6 та бічною стінкою 39 циліндричного корпусу 20 поршневого засобу 12. Регулюванням розміру повітряного зазору 37 можна підсилювати або послаблювати амортизуючу дію масла 5, що гарантує надзвичайну безпечність конструкції петель за винаходом. В альтернативному варіанті здійснення винаходу, зображеному на фіг. 10, принаймні один отвір може бути виконаний у бічній стінці 39 циліндричного корпусу 20 поршневого засобу 12, щоб полегшити контроль повернення масла 5 до першої секції 33. Відповідний підбір розмірів та/або 95953 12 кількості отворів 40 дозволяє контролювати зворотній рух дверей P до зачиненого положення. Ще в одному варіанті здійснення винаходу, який показаний на фіг. 9, конструкція 1 може містити гвинт 41 для дроселювання повітряного зазору 37 й відповідно регулювання його перерізу за потребою, щоб змінювати швидкість зворотної течії масла 5, а відтак регулювання амортизуючої дії. На фіг. 11-24 показаний без обмежень другий варіант виконання конструкції петель згідно з винаходом, позначений у цілому позицією 1'. По суті він містить нерухомий елемент 2 та рухомий елемент 3, прикріплений до дверей P двома половинками 42, 42'. Нерухомий елемент 2 є прикріплений до нерухомої опори S, наприклад, стіни або підлоги, через буртик 43, як видно на фіг. 24. Цей другій варіант відрізняється від першого тим, що зачинювальний засіб 4 знаходиться у єдиній першій робочій камері 6, а гідравлічний амортизатор 5 розташований як у першій робочій камері 6, так і в другій робочій камері 44, які сполученні між собою по рідині. Як показано на фіг. 14, і перша робоча камера 6, і друга робоча камера 44 знаходяться у спільному корпусі, утвореному нерухомим елементом 2. Така конструкція забезпечує контроль руху дуже важких дверей P та/або воріт. Це досягається тим, що друга робоча камера 44 утворює додатковий об'єм для гідравлічного амортизатора 5, що дозволяє контролювати рух об'єктів з дуже великою масою. У другому варіанті зачинювальний засіб містить, на додаток до першого кулачка 11, ще й другий кулачок 45, здатний провертатися навколо осі X разом з першим кулачком 11, як докладно зображено на фіг. 17. Більш того, другий кулачок 45 взаємодіє з другим поршневим засобом 46, який рухається уздовж прямої Y' усередині другої робочої камери 44. Переважно пряма Y', яка визначається віссю другої циліндричної робочої камери 44, проходить паралельно до прямої Y, уздовж якої рухається перший кулачок 11, що зводить до мінімуму зайнятий об'єм. У другому варіанті середня частина 14 штиря 13, який завжди утримується у виїмці 24 нерухомого елемента 2, утворює як перший кулачок 11, так і другий кулачок 45. Штир 13 вставляється до рухомого елемента 3 за допомогою з'єднувальних поверхонь 25, 25' торцевих частин 15, 15'. Зокрема, верхня поверхня 25 вводиться до канавки 47 половинки 42 рухомого елемента 3, а нижня поверхня 25' вводиться до буртика 43 з метою прикріплення до підлоги S. У цьому варіанті і перший кулачок 11, і другий кулачок 45 одержані спеціальним формуванням середньої частини 14 штиря 13. Перший кулачок 11, як і в першому варіанті, містить першу по суті плоску поверхню 16, яка проходить паралельно до осі X та впирається у передню поверхню 17 першого поршневого засобу 12. Другий кулачок 45, встановлений вище першого, по суті утворений стінкою 48, яка має пару других по суті плоских поверхонь 49, 49', що проходять паралельно до 13 осі X і по суті перпендикулярно до першої поверхні 16. Стінка 48 своїми поверхнями 49, 49' упирається у передню поверхню 50 другого поршневого засобу 46. Для цього, як показано на фіг. 16, циліндрична виїмка 24 сполучена як з першою робочою камерою 6, так і з другою 44 у зоні контакту між першим кулачком 11 та першим поршневим засобом 12 і в зоні контакту між другим кулачком 46 та другим поршневим засобом відповідно. Останній, як і перший поршневий засіб, по суті складається з другої контрпружини 51, другого запірного ковпачка 52, другого циліндричного корпусу 53 та другого стопорного клапана 54, утворюючи засіб для регулювання потоку масла 5 у другій робочій камері 44, як пояснювалося вище. Складений поршневий засіб є вставлений за допомогою другої прокладки 55 до другої робочої камери 44 так, що запірний ковпачок 52 утворює його нижню стінку. Як докладно показано на фіг. 20-23, торцева стінка 50 другого поршневого засобу 46 утворена стінкою 56, яка здатна розділяти другу робочу камеру 44 на третю та четверту секції 57, 58 змінного об'єму, які сполучаються між собою так, що текуче середовище може перетікати з одної до іншої. Контрпружина 51 знаходиться у четвертій секції 58. Нерухомий елемент 2 має канал 60, зображений на фіг. 13, який сполучає між собою першу та другу робочі камери 6, 44 так, що текуче середовище може перетікати з одної до іншої. Більш того, канал 60 містить дросельний гвинт 61, який регулює демпфувальну дію гідравлічного амортизатора 5. У другому варіанті застосований запірний клапан 21 нормально відчиненого типу, тобто він дозволяє маслу 5 перетікати з першої секції 33 до другої секції 34, коли двері відчиняють, й виключає повернення масла до першої секції, коли двері зачиняють, тоді як запірний клапан 54 нормально зачиненого типу дозволяє перетікання масла 5 з третьої секції 57 до четвертої секції 58, коли двері відчиняють, й виключає повернення масла до третьої секції, коли двері зачиняють. Цей варіант виконання конструкції петель за винаходом дуже легко монтується, як і перший. Для цього досить вставити штир 13 до циліндричної виїмки 24 нерухомого елемента 2, приєднати бокові частини 15, 15' до рухомого елемента 3, як описано вище, ввести масляні ущільнення 27, 27', якщо вони є, упорні підшипники 28, 28' та опори 29, 29' підшипників до виїмки 24 та скріпити половинки 42 та 42' гвинтами 10, 10', 10". Перший поршневий засіб 12, складений, як описано вище, вводиться до робочої камери 6, і ковпачок 19 затягується, а другий поршневий засіб складається та вставляється до другої робочої камери 44. Процес складання завершується введенням масла 5 до робочих камер 6 та 44 для гідравлічної амортизації руху, створеного зачинювальним засобом 4. З цією метою у нерухомому елементі 2 може бути виконаний канал 31 подачі масла, що забезпечує сполучення другої робочої камери 44, сполученої по рідині з першою робочою камерою 95953 14 6, з навколишнім оточенням, як показано на фіг. 4а. Звичайно, завдана кількість масла, що вводиться крізь канал 31, розподіляється між першою 33, другою 34, третьою 57 та четвертою 58 секціями змінного об'єму. Канал 31, яким за потреби подається масло 5, зачиняється ковпачком 59, коли не використовується. Робота конструкції петель 1 зображена на фіг. 20-23. На фіг. 20 зображене відносне розташування зачинювального засобу 4 та гідравлічного амортизатора 5 у зачиненому положенні дверей. У цьому положенні передня поверхня 17 першого поршневого засобу 12 упирається у паралельну їй плоску поверхню 16 першого кулачка 11, утримуючи двері зачиненими, як у першому варіанті. Передня поверхня 50 другого поршневого засобу 46 упирається, у свою чергу, у перпендикулярну їй стінку 48 з її поверхнями 49, 49'. Перша контрпружина 18 стиснута між циліндром 20 та ковпачком 19, а друга контрпружина 51 між ковпачком 52 та циліндром 53. У цьому положенні перша 33 та третя 57 секції змінного об'єму мають максимальний об'єм, а друга 34 та четверта 58 секції - мінімальний. При цьому контрпружина 18 має максимальний розтяг, а друга контрпружина 51 - мінімальний (максимальне стиснення), Коли відчиняються двері Р, тобто до них прикладається зовнішнє навантаження ЕL, рухомий елемент 37 починає провертатися навколо осі X відносно нерухомого елемента 2, штир 13 рухається у напрямку стрілки F1, а перша поверхня 16 першого кулачка 11 та другі поверхні 49, 49' другого кулачка 45 начинають провертатися разом. Це прочинене положення під час відкривання дверей зображене на фіг. 21. Завдяки обертанню штиря 13, внаслідок чого поверхня 16 тисне на передню поверхню 17 першого поршневого засобу 12, останній починає рухатися уздовж прямої Y у напрямку V. Водночас другий поршневий засіб 46 починає пересуватися уздовж прямої Y' у напрямку V', протилежному напрямкові V. Мірою відкривання дверей кут  між першою плоскою поверхнею 16 штиря 13 та передньою поверхнею 17 поршневого засобу 12 починає зростати, тоді як кут  між плоскими поверхнями 49, 49' починає зменшуватися. Отже, об'єм першої секції 33 починає зменшуватися мірою зростання навантаження на першу пружину 18. Більш того, мірою скорочення об'єму першої секції 33 масло 5 починає витікати звідтіля крізь отвір 35 клапана 21 до другої секції 34 змінного об'єму, яка, приймаючи маслом 5, збільшує свій об'єм. Водночас завдяки обертанню поверхонь 49, 49', які при цьому тиснуть на передню поверхню 50 другого поршневого засобу 46 починає зростати об'єм четвертої секції 58 мірою вивільнення другої пружини 51. При цьому об'єм третьої камери 57 зменшується, й масло 5 починає витікати звідтіля до четвертої секції 58 змінного об'єму, яка нарощує свій об'єм. На фіг. 22 зображені двері у повністю відчиненому положенні. Зрозуміло, що пристрій за винаходом дозволяє прочиняти двері також на 90° в 15 іншому напрямку. У цьому положенні четверта секція 58 має максимальний об'єм, а друга секція 34 - мінімальний. Перша пружина 18 максимально навантажена (мінімальний розтяг), а друга пружина 51 навантажена мінімально (максимальний розтяг). Коли користувач відпускає двері або пересуває їх з положення за фіг. 22 у зачинене положення, перша пружина 18 починає вивільнятися, а перший поршневий засіб 12 починає тиснути на поверхню 16 штиря 13, провертаючи останній у напрямку стрілки F2 назад у зачинене положення дверей. Водночас поверхні 49, 49' стискують другу пружину 51, через що об'єм четвертої секції 58 починає зменшуватися й масло витікає звідтіля. На фіг. 23 показане положення, коли двері P прочинені під час закривання у напрямку стрілки F2. Тоді перша плоска поверхня 16 штиря 13 та передня поверхня 17 поршневого засобу 12 зміщені відносно одна одної на кут , який зменшується мірою закривання дверей. Між тим другі плоскі поверхні 49, 49' штиря 13 та передня поверхня 50 другого поршневого засобу 46 зміщені відносно одна одної на кут , який зростає. Стиснута раніше перша пружина 18 розпрямляється и штовхає передню поверхню 17 першого поршневого засобу 12 у бік першої поверхні 16 штиря 13, завдяки чому поверхні 16 та 17 рухаються одна відносно одної та відносно першої торцевої стінки 32 уздовж прямої Y у напрямку V. Тепер друга пружина 51 стискується рухом другої стінки 48 другого кулачка 45 у напрямку другого поршневого засобу 46, який рухається уздовж прямої Y' у напрямку V', протилежному напрямкові V. Другий клапан 54 нормально зачиненого типу не дозволяє проходження робочої рідини крізь свій отвір 62, через що масло 5 вимушена витікати крізь отвір 63 до повітряного зазору 63, утвореного бічними стінками 65, 66 другої робочої камери 44 та другого циліндричного корпусу 53 відповідно. Витиснена масло 5 проходить крізь канал 60 до першої секції 33, об'єм якої постійно зростає. Перший клапан 21 нормально відчиненого типу не дозволяє протікання масла 5 крізь свій отвір 35, а тому масло тече з другої секції 34 до третьої секції 57, які сполучені по рідині між собою. По суті у другому варіанті, зображеному на кресленнях, робоча рідина тече проти годинникової стрілки у коробоподібному корпусі, утвореному нерухомим елементом 2, і її гідравлічна дія стримує обертання рухомого елемента 2, який прагне повернути двері до зачиненого положення. Подібним чиномі сама робоча рідина стримується під час відкривання дверей, отже, конструкція петлі за винаходом є виключно безпечною навіть для споруд на відкритому повітрі, де вітер або необачний користувач може створювати завелике навантаження на двері. В альтернативному варіанті виконання, наведеному на фіг. 19, перший кулачок 11 штиря 13 може мати округлену зовнішню поверхню, наприклад, виточену на токарному верстаті, що дозволяє повертати двері P до зачиненого положення з будь-якого відчиненого положення. Цей варіант є 95953 16 особливо придатний для протипожежних дверей. На фіг. 25-32 представлений переважний невиключний варіант виконання петельного вузла, позначеного в цілому позицією 70, який встановлюється на самозакривних дверях P та подібних. Вузол 70 містить першу та другу конструкції петель 71 та 72, кожна з яких містить нерухомий елемент 2, 2', прикріплений до рами T дверей, та рухомий елемент 3, 3', прикріплений до дверей Р. Рухомі елементи 3, 3' обертально прикріплені до відповідних нерухомих елементів 2, 2' та обертаються навколо осі X. У цьому варіанті двері P діють як "приводний вал" між двома конструкціями петель 71, 72. Як докладно зображено на фіг. 28, зачинювальний засіб 4 та гідравлічний амортизатор 5 знаходяться у двох робочих камерах 6, 44 усередині коробоподібного корпусу, утвореного першим нерухомим елементом 2 першої конструкції петель 71, тоді як друга конструкція петлі 72 містить другий амортизатор 80, який може бути утворений завданою кількістю тієї самої масла, що у першій конструкції петель 71, і знаходиться в іншій робочій камері 81 усередині коробоподібного корпусу, утвореного другим нерухомим елементом 2'. Інакше кажучи, перша конструкція петлі 71 діє на свій рухомий елемент 3 (а відтак і на рухомий елемент 3'), розвиваючи крутний момент С, потрібний для того, щоб двері P обернулися до свого зачиненого положення навколо осі X, тоді як друга конструкція петлі 72 діє на свій рухомий елемент 3' (а відтак і на рухомий елемент 3), гідравлічно стримуючи рух, створений конструкцією петель 71, та розвиваючи протимомент C у напрямку, протилежному крутному моментові C. Така конструкція оптимізує контроль руху дуже важких дверей та воріт під час як відкривання, так і закривання. За будовою та принципом роботи конструкція петлі 71 дуже схожа до першого варіанту здійснення винаходу, зображеного на фіг. 1-10, або до нижньої частини другого варіанту здійснення винаходу, зображеного на фіг. 11-24. Між тим конструкція петлі 72 дуже схожа до верхньої частини другого варіанту здійснення винаходу, зображеного на фіг. 11-24. Єдина функціональна та конструкційна відміна між останньою та конструкцією петель 70 полягає в тому, що робочі камери 6, 44 та робоча камера 81 не сполучаються між собою по рідині, хоча й працюють однаково. В альтернативному варіанті вузол 70 за винаходом може бути утворений конструкцією петель за першим варіантом, зображеним на фіг. 1-10 (причому зачинювальний засіб знаходиться в єдиній робочій камері 6), та конструкцією петель 72. Друга конструкція петлі 72 містить другий штир 13' з відповідною контактною поверхнею 82, яка призначена до взаємодії з іншим поршневим засобом 83, приєднаним до другого амортизатора 80. Контактна поверхня 82 другого штиря 13' є по суті перпендикулярна до поверхонь 16 та 49 першого штиря 13 першої конструкції петель 71. Більш того, другий штир 13' містить середню частину 14', яка утворює відповідний кулачок 86, а також бічні частини 87, 87', придатні для з'єднання 17 з другим рухомим елементом 3'. Кулачок 86 взаємодіє з відповідним поршневим засобом 83, як описано вище. Друга конструкція петлі 73 також містить відповідний запірний клапан 84 на торцевій стінці 85 поршневого засобу 83, який дозволяє перетікання масла 80 під час закривання дверей та виключає її зворотну течію під час відкривання. Стінка 85 поділяє робочу камеру 81 на відповідні секції 88 та 89 змінного об'єму, а контрпружина 90 знаходиться у секції, позначеній позицією 88. Як показано на фіг. 29-32, запірні клапани 21, 54 та 84, пов'язані з відповідними поршневими засобами 12, 46 та 83, належать до нормально відчиненого типу. Інша відміна між другою конструкцією петель 72 та верхньою частиною другого варіанту здійснення винаходу, зображеного на фіг. 11-24, полягає в тому, що другий запірний клапан 84 належить до нормально відчиненого типу (як і перші клапани 21, 54), тобто дозволяє перетікання масла 5 з четвертої секції 58 до третьої секції 57 під час відкривання дверей та виключає її зворотну течію під час закривання. Отже, на відміну від другого варіанту здійснення винаходу, зображеного на фіг. 11-24, перші запірні клапани 21, 54 та другий запірний клапан 84 працюють в однаковому напрямку, тобто є відчинені під час відкривання дверей та зачинені під час закривання. Перша та друга конструкції петель 71 та 72 складаються так само, як описано вище. Після закінчення складання утворюються два канали 78, 79 для подач масла 5. При роботі перша та друга конструкції петель 71, 72 встановлюються на дверях P й спільно контролюють їх обертальний рух навколо осі X. Як видно на фіг. 26, їх штирі 13 та 13' виконані так, що взаємонакладні плоскі поверхні першої та протилежні плоскі поверхні 82, 82' другої є перпендикулярні одні до одних. Для регулювання вирівнювання дверей P перша конструкція петлі 71 може містити відповідні юстирувальні штифти 75, 76. Робота вузла 70 є подібна до роботи другого варіанту здійснення винаходу, зображеного на фіг. 11-24, за винятком того, що течія масла 5 регулюється нормально відчиненими запірними клапанами 21, 54, тоді як витрата масла 80 регулюється клапаном 84 того самого типу. На фіг. 29 зображені перша та друга конструкції петель 71, 72 у зачиненому положенні дверей Р, а на фіг. 31 - перша та друга конструкції петель 71, 72 у повністю відчиненому положенні дверей Р. Зрозуміло, що, хоча на фіг. 29-32 показана лише верхня частина конструкції петель 71, деталі нижньої частини, які не показані, працюють таким само чином. Коли користувач відчиняє двері Р, прикладаючи зовнішнє навантаження EL, наприклад, у напрямку стрілки F1, як показано на фіг. 30, перший штир 13 та другий штир 13' провертаються навколо осі X, примушуючи верхню поверхню 16 та протилежні плоскі поверхні 82, 82' відповідно провертатися навколо тієї самої осі X. Пружина 18 95953 18 першого поршневого засобу 12 починає стискатися, тоді як пружина 90 помалу вивільнюється. Отже, об'єм першої секції 33 починає зменшуватися мірою навантаження першої пружини 18. Більш того, оскільки об'єм першої секції 33 зменшується, масло 5 починає витікати крізь отвір 35 клапана 21 до другої секції 34 змінного об'єму, яка приймає масло 5, збільшуючи свій об'єм. Водночас завдяки провертанню поверхонь 82, 82' починає зростати об'єм секції 89 мірою вивільнення пружини 90. Між тим об'єм секції 88 починає зменшуватися, й масло 80 перетікає звідтіля до сусідньої секції 89 з відповідним збільшенням об'єму останньої. Однак, оскільки клапан 84 є нормально відчиненим, масло 80 не може пройти крізь отвір у клапані й вимушене затікати до секції 89 крізь повітряний зазор 91 між бічною стінкою 92 робочої камери 81 та бічною стінкою 93 поршневого засобу 83. Коли користувач відпускає двері або переводить їх з положення за фіг. 31 до зачиненого положення, перша пружина 18 починає вивільнятися, й перший поршневий засіб 12 тисне на поверхню 16 штиря 13, провертаючи його у напрямку стрілки F2 назад до зачиненого положення. Стиснута до того перша пружина 18 чинить протилежну дію, притискаючи передню поверхню 17 першого поршневого засобу 12 до першої поверхні 16 штиря 13, завдяки чому поверхні 16 та 17 рухаються одна відносно одної та відносно першої торцевої стінки 32 уздовж прямої Y у напрямку V. Тепер друга пружина 90 також стискається рухом кулачка 86 у напрямку поршневого засобу 83, який рухається уздовж прямої Y' у напрямку V', протилежному напрямкові V. Перший клапан 21 нормально відчиненого типу не дозволяє проходження масла крізь свій отвір 35, через що масло вимушене затікати з другої секції 34 до першої секції 33 крізь повітряний зазор 37 між бічною стінкою 38 робочої камери 6 та бічною стінкою 39 циліндричного корпусу 20. Клапан 84, також нормально відчиненого типу, дозволяє протікання масла 80 крізь свій отвір, і воно перетікає з секції 89 змінного об'єму до секції 88. Зрозуміло, що як перша 71, так і друга 72 конструкції петель можуть містити засоби регулювання витрати масла, як у описаних вище першому та другому варіантах здійснення винаходу. Це забезпечує контроль при відчиненні та зачиненні дверей Р. Отже, двері можуть бути виконані так, щоб майже або зовсім без опору рухатися на низькій швидкості закривання, тоді як мірою збільшення швидкості закривання дверей P опір зростатиме. Завдяки такій конструкції двері, встановлені на відкритому повітрі, користувачі зможуть відчиняти дуже легко, і двері не будуть заїдати під зовнішніми впливами, зокрема, вітру та подібними. З наведеного опису цілком очевидно, що конструкція петлі за вузол згідно з винаходом дозволяють досягти поставлених цілей, зокрема, забезпечують контрольований рух дверей як при відчинюванні, так і при зачинюванні. Під час зачинювання такий контрольований рух не дає дверям хлопати об раму, а відтак збері 19 гає їх цілісність і подовжує термін служби. З іншого боку, при відчинюванні такий контрольований рух виключає різке відкривання дверей поривом вітру, захищаючи від пошкодження як двері, так і користувача. Конструкція петлі та вузол згідно з винаходом можуть бути піддані багатьом змінам та модифікаціям у межах об'єму винаходу, встановленого формулою. Усі деталі можна замінювати технічними 95953 20 еквівалентами, матеріали можуть бути різними у залежності від конкретних умов, але все це не впливає на об'єм винаходу. Хоча конструкція петлі та вузол тут описані з посиланням на конкретні фігури доданих креслень, цифрові позиції в описі та формулі слугують лише для кращого розуміння винаходу й ніяким чином не обмежують об'єм винаходу. 21 95953 22 23 95953 24 25 95953 26 27 95953 28 29 95953 30 31 95953 32 33 95953 34 35 95953 36 37 95953 38 39 95953 40 41 95953 42 43 95953 44 45 95953 46 47 95953 48 49 95953 50 51 95953 52 53 95953 54 55 95953 56 57 95953 58 59 95953 60