Фармацевтична композиція солі похідного манделової кислоти модифікованого вивільнення і її застосування для лікування серцево-судинних розладів

1. Фармацевтична композиція модифікованого вивільнення для орального прийому, яка містить як активний інгредієнт фармацевтично прийнятну сіль сполуки формули (І): C2 2 (19) 1 3 84678 4 Ph(3-Cl)(5-OCH 2CH2F)-(R)CH(OH)C(О)-(S)-AzePab(OMe). 4. Композиція за п.1 або 2, де активним інгредієнтом є кислотно-адитивна сіль етансульфонової кислоти, н-пропансульфонової кислоти, бензолсульфонової кислоти, 1,5-нафталіндисульфонової кислоти або н-бутансульфонової кислоти, Ph(3-Cl)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-AzePab(OMe) aбo Ph(3-Cl)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab(2,6диF)(OMe). 5. Композиція за п.1 або 2, де активним інгредієнтом є бензолсульфонат Ph(3-Cl)(5-OCHF2)(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab(OMe), який характе ризується рентгенодифракторамою порошку, що характеризується піками з d-параметрами при 5,9, 4,73, 4,09 та 4,08Å. 6. Композиція за п.1 або 2, де активним інгредієнтом є гемі-1,5-нафталіндисульфонат Ph(3-Cl)(5OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab(2,6диF)(OMe), який характеризується рентгенодифракторамою порошку, що характеризується піками з d-параметрами при 18,3, 9,1, 5,6, 5,5, 4,13, 4,02, 3,86, 3,69 та 3,63Å. 7. Композиція за п.1, яка містить ГПМЦ. 8. Застосування композиції за п.1 у виробництві медикаменту для лікування серцево-судинного розладу. Цей винахід стосується нових фармацевтичних композицій для модифікованого вивільнення, що забезпечують модифіковане постачання певних фармацевтичних засобів, виробництва таких композицій, та застосування такої композиції у лікуванні та попередженні тромбозу. Часто буває необхідно застосовува ти фармацевтично активні сполуки часто протягом доби для підтримання потрібного терапевтичного рівня активної складової у плазмі, тканинах тіла та/або шлунково-кишковому тракті. Є особливі випадки, коли при пероральному постачанні ліків потрібно забезпечувати рівномірну реакцію протягом подовженого часу. Останні приблизно 30 років форми дозування для модифікованого вивільнення стали більшою мірою кращим способом постачання деяких ліків пацієнтам, особливо пероральним шляхом. Такі форми можуть, наприклад, забезпечувати вивільнення ліків протягом подовженого часу, таким чином зменшуючи число потрібних добових доз, протягом цього часу, швидкість вивільнення може бути по суті рівномірною та/або постійною, у певній частині шлунково-кишкового тракту, або пульсуючою. Існує ряд форм дозування для модифікованого вивільнення, відомих у рівні техніки і наведених серед іншого [De Нааn та Lerk у Pharmaceutisch Weekblad Scientific Edition, 6, 57 (1984); Banker y "Medical Applications of Controlled Release", VoI II, eds.Langer та Wise (1984) Bocaraton, Florida, на стор.1-34; Graffner у Industrial Aspects Pharmaceuticals, ed. Sandel, Swedish Pharmaceutical Press (1993) на стор.93-104; та Proudfoot "Dosage " Regimens: Their Influence on the Concentration-Time Profile of the Drug in the Body1 на стор.191-211 "Pharmaceutics: The Science of Dosage Form Design", ed. M. E. Aulton (1988) (Churchill Livingstone)]. [Міжнародна Патентна заявка №PCT/SE01/02657 (WO 02/44145, з датою пріоритету 01 грудня 2000, зареєстрована 30 листопада 2001, опублікована 06 червня 2002)] розкриває ряд сполук, що є сполуками, або метаболізують до сполук, які є конкурентними інгібіторами трипсиноподібних протеаз, як-то тромбін. Наступні три сполуки є серед тих, що розкрито конкретно: (a) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-AzePab(OMe): цю сполуку позначено тут далі як Сполука А; (b) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-AzePab(2,6-диMF)(OMe): цю сполуку позначено тут далі як Сполука В; та (c) Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)-(R)CH(OH)C(O)-(S)Aze-Pab(OMe): цю сполуку позначено тут далі як Сполука C. Метоксіамідинові Сполуки А, В та C метаболізують після перорального та/або парентерального застосування до ссавця та утворюють вільні амідинові сполуки, які мають виявлені як потужні інгібітори тромбіну. Таким чином: Сполука А метаболізується до Ph(3-CI)(5OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab (цю сполуку позначено тут далі як Сполука D) через проміжні проліки Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-AzePab(OH) (цю сполуку позначено тут далі як Сполука G); Сполука В метаболізується до Ph(3-CI)(5OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab(2,6-диF) (цю сполуку позначено тут далі як Сполука E) через проміжні проліки Ph(3-CI)(5-OCHF2)(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab(2,6-диF)(OH) (цю сполуку позначено тут далі як Сполука H); а 5 84678 Сполука C метаболізується до Ph(3-CI)(5OCH2CH2F)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab (цю сполуку позначено тут далі як Сполука F) через проміжні проліки Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)(R)CH(OH)C(O)-(S)-Aze-Pab(OH) (цю сполуку позначено тут далі як Сполука J). Способи синтезу сполук А, В, C, D, E, F, G та J описано у прикладах 12, 40, 22, 3, 39, 21, 2 та 31 (відповідно) [міжнародної патентної заявки №PCT/SE01/02657]. Композиція для модифікованого вивільнення цих сполук, або їх метаболітів описана у літературі. Нами виявлено, що Сполуки А та C можна формувати у деяких композиціях для модифікованого вивільнення йота-карагінану, та виявлено, що сполуки формули (І) та їх солі можна формувати у інші фармацевтичні композиції для модифікованого вивільнення, які є зручними для застосування, наприклад перорального застосування. Згідно з першим аспектом винаходу, запропоновано фармацевтичну композицію для модифікованого вивільнення, що містить, як активний інгредієнт сполуку формули (І): де R1 представляє С 1-2алкіл, заміщений одним чи більше флуор-замісниками; R2 представляє гідроген, гідроксил, метоксил або етоксил; а n дорівнює 0, 1 або 2; або її фармацевтично прийнятну сіль; та фармацевтично прийнятний розріджувач або носій; за умови, що композиція може містити тільки йотакарагінан та нейтральний желатинізаційний полімер, коли сполук формули (І) є у формі солі; ці композиції позначено тут далі як "композиції винаходу". Сполука формули (І) її або фармацевтично прийнятна сіль може бути у формі сольвату, гідрату, змішаного сольвату/гідрату або, переважно, ансольвату, як-то ангідрат. Сольвати можуть бути від одного чи більше органічних розчинників, як-то нижчі (наприклад С1-4) алкіл-спирти (наприклад метанол, етанол або ізопропанол), кетони (як-то ацетон), естери (як-то етилацетат) або їх суміші. Згідно з одним особливим аспектом винаходу R1 представляє CHF2 або CH2CH2F. Змінна n дорівнює переважно 0 або 2. Більш кращі сполуки формули (І) залучають сполуки, в яких n дорівнює 0, або сполуки, в яких n дорівнює 2, забезпечуючи тим два атоми флуору, розташовані у 2- та 6-позиціях (тобто двох ортопозиціях, стосовно точки приєднання бензольного кільця до групи -NH-CH2-). Сполукою формули (І) є особливо Сполука А, Сполука В або Сполука C. Нейтральним желатинізаційним полімером є один, або суміш більше, ніж одного нейтральних здатних до ерозії полімерів, що мають желатиніза 6 ційні властивості та по суті незалежну від рН розчинність. Кращими солями сполук формули (І) є кислотно-адитивні солі. Кислотно-адитивні солі залучають неорганічні кислотно-адитивні солі, як-то солі сульфатної кислоти, нітратної кислоти, фосфатної кислоти та гідрогалогенідних кислот, як-то гідробромідної кислоти та гідрохлоридної кислоти. Більш кращі кислотно-адитивні солі залучають солі органічних кислот, як-то солі диметилфосфатної кислоти; сахаринової кислоти; циклогексилсульфамової кислоти; солі карбонової кислоти (як-то малеїнової кислоти, фумарової кислоти, аспарагінової кислоти, бурштинової кислоти, малонової кислоти, оцтової кислоти, бензойної кислоти, терефталевої кислоти, гіпурової кислоти, 1-гідрокси2-нафтойної кислоти, 1,1'-метилен-біс-(2-гідрокси3-нафтойної кислоти, гідроксибензойної кислоти та подібне); солі гідроксикислот (як-то саліцилової кислоти, винної кислоти, лимонної кислоти, яблучної кислоти (залучаючи L-(-)-яблучну кислоту та, D,L-яблучну кислоту), глюконової кислоти (залучаючи D-глюконову кислоту), гліколевої кислоти, аскорбінової кислоти, молочної кислоти та подібне); солі амінокислот (як-то глутамінової кислоти (залучаючи D-глутамінову, L-глутамінову, та О,Lглутамінову кислоти), аргінін (залучаючи L-аргінін), лізин (залучаючи L-лізин та L-лізин гідрохлорид), гліцин та подібне); та, особливо, солі сульфонових кислот, (як-то 1,2-етандисульфонової кислоти, камфорсульфонової кислоти (залучаючи 1S-(+)10-камфорсульфонову кислоту та (+/-)камфорсульфонову кислоту), е тансульфонової кислоти, пропансульфонової кислоти (залучаючи н-пропансульфонову кислоту), бутансульфонової кислоти, пентансульфонової кислоти, толуолсульфонової кислоти, метансульфоно-вої кислоти, пксилолсульфонової кислоти, 2мезитиленсульфонової кислоти, нафталінсульфонових кислот (залучаючи 1,5нафталінсульфонову кислоту та нафталінсульфонову кислоту), бензолсульфонової кислоти, гідроксибензолсульфонової кислоти, 2гідроксіетансульфонової кислоти, 3гідроксіетансульфонової кислоти та подібне). Особливо кращі солі залучають солі С 16(наприклад С 1-4)-алкансульфонових кислот, як-то етансульфонової кислоти (езилат) та пропансульфонової кислоти (наприклад н-пропансульфонової кислоти), та як варіант, заміщених (наприклад одним чи більше C1-2алкілами), арилсульфонових кислот, як-то бензолсульфонової кислоти (безилат) та наф-. таліндисульфонової кислоти. Придатні стехіометричні співвідношення кислоти до вільної основи знаходяться у межах 0,25:1,5-3,0:1, як-то 0,45:1,25-1,25:1, залучаючи 0,50:1-1:1. Згідно з наступним аспектом винаходу запропоновано композицію, що містить сполуку формули (І) по суті у кристалічній формі. Хоча нами виявлено, що можливо отримувати сполуки винаходу у формі, яка є більше, ніж на 80% кристалічною, "по суті кристалічною" ми вважаємо більше, ніж на 20%, переважно більше, ніж на 30%, та більш переважно більше, ніж на 40% 7 84678 (наприклад, більше, ніж на 50, 60, 70, 80 або 90%) кристалічною. Згідно з наступним аспектом винаходу також запропоновано сполуку винаходу у частково кристалічній формі. "Частково кристалічною" ми вважаємо 5% або між 5% та 20% кристалічності. Ступінь (%) кристалічності може визначати фа хівець, застосовуючи рентгенодифра-кцію порошку (РДП). Інші способи, як-то ЯМР твердого стану, FT-IR, спектроскопія Рамана, диференційна сканувальна калориметрія (ДСК) та мікрокалориметрія, застосовувати можна також Кращі сполуки формули (І), що можна отримувати у кристалічній формі, залучають солі С1-6(наприклад С 2-6, як-то С2-4) алкансульфонових кислот, як-то етансульфонової кислоти, пропансульфонової кислоти (наприклад н-пропансульфонової кислоти) та як варіант, заміщених арилсульфонових кислот, як-то бензолсульфонової кислоти та нафталін-дисульфонової кислоти. Термін "модифіковане вивільнення" стосовно фармацевтичної композиції, як добре зрозуміло фа хівцям, залучає будь-які композиції/рецептури, в яких початок та/або швидкість вивільнення ліків змінюють медичними маніпуляціями, і таким чином залучає визначення, запропоноване у United States Pharmacopeia (USP XXII) на crop, xliii та xliv уведення, доречне розкриття цього документа уведене тут як посилання. У представленому випадку модифіковане вивільнення можна забезпечити за допомогою підхожого фармацевтично прийнятного носія, та/або інших засобів, ці носій або засіб (за обставинами) змінюють початок та/або швидкість вивільнення активного інгредієнту. Таким чином, термін, як зрозуміло фахівцям, залучає композиції, які адаптовані (наприклад як описано тут) для забезпечення для "підтримуваного", "пролонгованого" або "подовженого" вивільнення ліків (коли ліки вивільняються з достатньо уповільненою швидкістю для отримання терапевтичної реакції протягом потрібного часу, як варіант, забезпечуючи ініціальну кількість ліків в межах попередньо визначеного часу після застосування для отримання початкової потрібної терапевтичної реакції); композиції, які забезпечують "затримане" вивільнення ліків (коли вивільнення ліків є затриманим до досягнення певного регіону шлунково-кишкового тракту, після чого вивільнення ліків може бути пульсуючим або модифікованим, як визначено вище); а також так звані композиції "повторної дії" (в яких одна доза ліків вивільняється негайно або через деякий час після застосування, а наступні дози вивільняються в пізніший час). Ми заявляємо, що композиції винаходу забезпечують затримане вивільнення або, краще, підтримуване (тобто пролонговане або подовжене) вивільнення ліків протягом часу. Більш кращі композиції винаходу можуть бути адаптованими (наприклад як описано тут) для забезпечення достатньої дози ліків протягом інтервалу дозування (незалежно від числа доз на одиницю часу) для отримання потрібної терапевтичної дії сполуки. Вивільнення може бути рівномірним та/або постійним протягом подовженого часу, або інакше. Ком 8 позиції винаходу можуть, наприклад, бути у нижченаведених формах, усі які добре відомі фа хівцям: (а) Покриті таблетки, таблетки або капсули, які можуть бути призначеними для вивільнення принаймні деяких ліків, коли потрібна композиція досягає певного регіону шлунково-кишкового тракту. Такі таблетки можна, наприклад забезпечити з деякою формою гастро-резистентного покриття, як-то шар ентеросолюбільного покриття, забезпечуючи вивільнення принаймні частині ліків композиції у певній частині шлунково-кишкового тракту, як-то кишкові регіони. (b) Складна одиниця або багаточастинкові системи, як можуть бути у формі мікрочастинок, мікросфер або гранул, що містять ліки (ці складні одиниці/багаточастинкові системи можуть забезпечувати поступове входження композиції з ліками зі шлунку у дванадцятипалу кишку, а потім через тонкий та товстий кишечник з вивільненням ліків при цьому з попередньо визначеною швидкістю). (c) Композиції, що містять дисперсії або тверді розчини активної сполуки у матриці, яка може бути у формі воску, смоли або жиру, або, особливо, у формі полімеру, в якому вивільнення ліків відбувається шляхом поступової ерозії поверхні таблетки та/або дифузії. (d) Системи, які містять біоадгезійний шар, цей шар може забезпечувати пролонговане утримування композиції винаходу у конкретному регіоні шлунково-кишкового тракту (наприклад шлунку). Це залучає текучі або осадкові системи (які є системами низької та високої густини, відповідно), а також так звані "збільшуючі об'єм" системи. (e) Так звані "навішені" пристрої, в яких ліки приєднано до іонообмінної смоли, яка забезпечує поступове вивільнення ліків шляхом впливу інших іонів у шлунково-кишковому тракті, наприклад, кислотному середовищі шлунка. (f) Пристрої, в яких швидкість вивільнення ліків регулюється їх хімічним потенціалом (наприклад, осмотичний насос). (g) Системи, в яких ліки вивільняються шляхом дифузії через мембрани, із залученням багатошарових систем. (h) Пристрої, що діють за зовнішнім сигналом для вивільнення невеликої кількості ліків, (і) Активні самопрограмувальні системи, які можуть містити елемент, чутливий до певного біологічного середовища для модуляції постачання ліків, (j) Регульовані силастиком депо вивільнення, які вивільняють ліки в результаті дифузії води та/або шлунково-кишкових рідин у пристрій шляхом переносу вхід/вихід, що призводить до розчинення та наступного вивільнення ліків. Вищенаведені складові детально обговорено у рівні техніки, залучаючи посилання. Pharmaceutisch Weekblad Scientific Edition, 6,57 (1984); Medical Applications of Controlled Release, VoI Il, eds. Langer та Wise (1984) Bocaraton, Florida, на стор.1-34; Industrial Aspects of Pharmaceutical Agents, ed. Sandel, Swedish Pharmaceutical Press (1993) на стор.93-104; та стор.191-211 of "Pharmaceutics: The Science of Dosage Form 9 84678 Design", ed. M. E. Aulton (1988) (Churchill Livingstone); а також посилання у вищезгаданих документах, розкриття цих документів уведено тут як довідки. Згідно з іншим аспектом представлений винахід стосується пероральної композиції для модифікованого вивільнення, де R2 представляє гідроксил або метоксил, (як-то сполука А, В, C, G, H або J; R2 особливо представляє метоксил, наприклад, сполука А, В або C), або її фармацевтично прийнятної солі; (особливо її кристалічної солі, як-то C 1-6 (наприклад C2-6, як-то С2-4)-алкансульфонату, або як варіант, заміщеного арилсульфонату). Винахід залучає парентеральні композиції для модифікованого вивільнення, застосовуючи сполуки формули (І). Згідно з наступним аспектом представлений винахід стосується парентеральної композиції для модифікованого вивільнення, де R2 представляє гідроген (як-то сполука D, E або F). Згідно з ще одним аспектом винахід стосується композиції для модифікованого вивільнення, яка залучає желатинізаційну матрицю. Матриця переважно містить гідроксипропілметилцелюлозу (ГПМЦ), йота-карагінан, натрій додецилсульфат (НДС) та/або ксантанову смолу. Більш переважно матриця містить гідроксипропілметилцелюлозу (ГПМЦ), йота-карагінан та/або ПЕО. ГПМЦ може бути одною або сумішшю двох чи більше ГПМЦ різної в'язкості або молекулярної маси (як описано нижче). Винахід також стосується композиції модифікованого вивільнення, що містить одну чи більше ГПМЦ та один чи більше інших компонентів, вибраних з групи, що містить: йота-карагінан, мікрокристалічну целюлозу, змащував (як-то натрій стеарилфумарат) або маніт. Винахід згідно з наступним аспектом також стосується композиції для модифікованого вивільнення, що містить ксантанову смолу; або йотакарагінан та ПЕО (як описано нижче). Придатні композиції для модифікованого вивільнення можна отримувати стандартними фармацевтичними способами, як описано тут, у ви щезгаданих документах, та/або добре відомими. Нами у композиції винаходу активний інгредієнт запропоновано разом з фармацевтично прийнятним носієм. Зокрема, нами запропоновано, щоб композиції винаходу були у формі активного інгредієнту у полімерній матриці. З огляду на це нами запропоновано композиції винаходу для перорального застосування у формі так званої "набрякаючої" системи модифікованого вивільнення, або "желатинізаційної матриці" системи модифікованого вивільнення, в якій активний інгредієнт поєднано з полімером, що набрякає у водному середовищі (є "гідрофільним желатинізаційним компонентом"). Термін "водне середовище", як зрозуміло у цьому контексті, залучає воду, та рідини, які є у шлунково-кишковому тракті ссавця. Такі полімерні системи звичайно містять гідрофільні макромолекулярні структури, які у сухій формі можуть бути у склоподібному, або принаймні частково кристалічному, стані, і які набрякають при контакті з водними середовищами. Модифіковане вивільнення ліків таким чином здійснюють 10 одним чи більше з таких способів: переніс розчиннику у полімерну матрицю, набрякання полімеру, дифузія ліків через набряклий полімер та/або ерозія полімеру, кожний з яких може допомагати повільному вивільненню ліків з полімерної матриці у водне середовище. Таким чином, придатні полімерні матеріали (діючі як носії), які можна застосовувати як гідрофільні желатинізаційні компоненти желатинізаційної матриці композиції з модифікованим вивільненням, залучають компоненти з молярною масою вище 5000г/моль, і які: (а) принаймні недостатньо розчинні; або (b) набрякають при розміщенні у контакті з водними середовищами (як вищезазначено), призводячи тим до вивільнення ліків з носія. Придатні желатинізаційні матричні полімери, які можуть бути синтетичними або природними, таким чином залучають полісахариди, як-то мальтодекстрин, ксантан, склероглюкан декстран, крохмаль, алгінати, пулюлан, гіалуронову кислоту, хітин, хітозан та подібне; інші природні полімери, як-то білки (альбумін, желатин тощо.), полі-L-лізин; натрій полі(акрилову кислоту); полі(гідроксіалкілметакрилати) (наприклад полі(гідроксіетилметакрилат)); карбоксиполіметилен (наприклад Carbopol™); карбомер; полівінілпіролідон; камеді, як-то гуарова камедь, гуміарабік, камедь карайї, камедь гхатті, камедь робінії, тамариндова камедь, желанова камедь, трагакантова камедь, агар, пектин та глютен і подібне; полівініловий спирт); етиленвініловий спирт; поліетиленоксид) (ПЕО); та етери целюлози, як-то гідроксиметилцелюлоза (ГМЦ), гідроксіетилцелюлоза (ГЕЦ), гідроксипропілцелюлоза (ГПЦ), метилцелюлоза (МЦ), етилцелюлоза (ЕЦ), карбоксіетилцелюлоза (КЕЦ), етилгідроксіетилцелюлоза (ЕГЕЦ), карбоксиметилгідроксіетилцелюлоза (КМГЕЦ), гідроксипропілметилцелюлоза (ГПМЦ), гідроксипропілетилцелюлоза (ГПЕЦ) та натрій карбоксиметилцелюлоза (NaКMЦ); а також кополімери та/або суміші будь-яких з вищезазначених полімерів. Деякі з вищезгаданих полімерів можуть крім того бути перехресно зв'язаними стандартними способами. Стосовно композиції винаходу нами запропоновано, щоб головним набрякаючим полімером, застосовуваним у желатинізаційній матриці, були ГПЦ, мальтодекстрин, склероглюкан або карбоксиполіметилен, більш переважно, ПЕО або ксантан, а особливо, ГПМЦ, а також кополімери та/або суміші будь-яких з цих полімерів. Йота-карагінан є також кращим. Коли застосовують ПЕО, ксантан та ГПМЦ у гідрофільному желатинізаційному компоненті, кращі молекулярні маси (що є середніми молекулярними масами, які визначено стандартними способами, як-то осмометрія, хроматографія з ексклюзією за розміром з рефракційним детектором (в якій молекулярну масу визначають за стандартними калібрувальними кривими), розсіювання світла та/або ультрацентрифугування), для цих полімерів знаходяться у межах від 5000 г/моль до 200000000г/моль, як-то до 100000000г/моль, переважно до 25000000г/моль та більш переважно до 20000000г/моль. Можна застосовувати суміші по 11 84678 лімерів ПЕО, ксантану та ГПМЦ з різними молекулярними масами у ци х межах. Придатні полімери ГПМЦ також залучають полімери, що дають 2мас.% розчини полімеру у воді із в'язкостями, які виміряно звичайними стандартними способами, як-то описаними у [United State Pharmacopeia XXIV (USP XXIV/NF19) на стор.2002 і далі, а також, конкретно, на стор.843 та 844] (доречні розкриття цього документу уведено тут як посилання), між 3 та 150000сП (при 20°C), як-то між 10 та 120000сП, переважно між 30 та 50000сП та більш переважно між 50 та 15000сП.Суміші полімерів ГПМЦ з різними в'язкостями у цих межах можна застосовувати, наприклад, для отримання ГПМЦ-сумішей, які дають згадані вище розчини з "середньою" в'язкістю (тобто в'язкістю суміші) у вищезгаданих кращих межах. Подібним чином, можна застосовувати суміші полімерів ГПМЦ (із в'язкостями та/або "середніми" в'язкостями у цих межах) з іншими вищезгаданими полімерами. Придатні полімери ГПМЦ залучають полімери, що відповідають стандартним замінам United State Pharmacopeia типів 2208, 2906, 2910 та 1828 (дивись USP XXIV/NF19, а крім того Деталі). Придатні полімери ГПМЦ таким чином залучають полімери під товарним знаком METOCEL™ (Dow Chemical Corporation) або товарним знаком METOLOSE™ (Shin-Etsu). Придатні ксантанові полімери залучають полімери, що дають 1мас.% розчини полімеру у воді із в'язкостями, як виміряно звичайними стандартними способами, як-то описаними у [United State Pharmacopeia XXIV (USP XXIV/NF19) на crop. 2002 і далі, а також, конкретно, на стор.2537 та 2538] (доречне розкриття документу уведено тут як посилання), між 60 та 2000сП (при 24°C), наприклад між 600 та 1800сП та переважно між 1200 та 1600сП.Суміші ксантанових полімерів з різними в'язкостями у цих межах можна застосовувати, наприклад, для отримання ксантанових сумішей, які дають згадані вище розчини з "середніми" в'язкостями (тобто в'язкостями суміші) у ви щезгаданих кращих межах. Подібним чином, можна застосовувати суміші ксантанових полімерів (із в'язкостями та/або "середніми" в'язкостями у цих межах) з іншими вищезгаданими полімерами. Придатні ксантанові полімери залучають полімери під товарними знаками XANTURAL™ та KELTROL™ (CPKetco), та SATIAXANE™ (Degussa, Texturant Systems). Вибір полімеру визначатиметься природою активного інгредієнту/ліків, що застосовують у композиції винаходу, а також потрібною швидкістю вивільнення. Зокрема, як зрозуміло фахівцю, наприклад у випадку ГПМЦ, що вища молекулярна маса, загалом, забезпечує повільнішу швидкість вивільнення ліків з композиції. Крім того, у випадку ГПМЦ, різні ступені заміщення метоксигруп та гідроксипропоксигруп змінюватимуть швидкість вивільнення ліків з композиції. З огляду на це та як встановлено вище, може бути бажаним забезпечення композиції винаходу у желатинізаційній матриці, в якій полімерний носій забезпечено змішуванням двох чи більше полімерів, наприклад, різної молекулярної маси, наприклад як нижчена 12 ведено, для отримання певного потрібного або бажаного профілю вивільнення. Як нами також виявлено, у желатинізаційній матриці швидкість вивільнення ліків з композицій винаходу можна крім того регулювати шляхом регулювання співвідношення ліки:полімер, та співвідношення площа поверхні:об'єм, індивідуальної композиції (наприклад таблетки), що містить ліки та полімерний носій, Композиції винаходу у желатинізаційній матриці або інакше можуть містити крім того один чи більше наповнювачі (на додаток до полімерного носія) для подальшої модифікації вивільнення ліків, для поліпшення фізичних та/або хімічних властивостей кінцевої композиції, та/або для полегшення процесу виробництва. Такі наповнювачі є звичайними у композиції рецептури для модифікованого вивільнення. Наприклад, композиції винаходу можуть містити один чи більше таких розріджувачів: кальцій фосфа т (монокальцій фосфат, дикальцій фосфат та трикальцій фосфат), лактоза, мікрокристалічна целюлоза, маніт, сорбіт, титан діоксид, алюміній силікат та подібне. Кращі розріджувачі залучають мікрокристалічну целюлозу, а також маніт. Композиції винаходу можуть містити один чи більше таких змащувачів: магній стеарат, натрій стеарилфумарат та подібне. Композиції винаходу можуть містити ковзний засіб, як-то колоїдний оксид силіцію. Композиції винаходу можуть містити один чи більше таких зв'язуючих: полівінілпіролідон, лактоза, маніт, мікрокристалічна целюлоза, поліетиленгліколь (ПЕГ), ГПМЦ низької молекулярної маси, MC низької молекулярної маси, ГПЦ низької молекулярної маси та подібне. Кращі зв'язуючі залучають мікрокристалічну целюлозу. Композиції винаходу можуть містити один чи більше таких рНрегулювальних засобів: органічні кислоти (наприклад, лимонна кислота та подібне) або їх солі лужного металу (наприклад натрію), фармацевтично прийнятні солі (наприклад, солі натрію, магнію або кальцію) неорганічних кислот (як-то карбонатна кислота або фосфатна кислот), оксиди магнію, а також лужних, та лужноземельних металів (наприклад натрію, кальцію, калію та подібного) сульфати, метабісульфати, пропіонати та сорбати. Інші наповнювачі можуть залучати барвники, ароматизатори, солюбілізатори (як-то NаДС), покривальні засоби, консерванти, тощо. Можна застосовувати комбінації вищевстановлених наповнювачів. Зрозуміло, що деякі з вищезгаданих наповнювачів, як можуть бути у кінцевій композиції винаходу, можуть мати більше, ніж одну з вищевстановлених функцій. Більш того, згадані вище наповнювачі можуть також функціонувати як частина гідрофільного желатинізаційного компоненту у желатинізаційній матриці. Загальна кількість наповнювачів (не залучаючи у випадку желатинізаційної матриці, головного полімерного носія), що може бути у композиції винаходу, залежатиме від природи композиції, а також природи, та кількості інших складових композиції, і може бути у кількості до 85%, наприклад від 0,1 до 75%, як-то 0,2-65%, переважно 0,3-55%, 13 84678 більш переважно 0,5-45% та особливо 1-40%, якто 2-35мас.%. У будь-якому випадку вибір та кількість наповнювачу може легко визначити фахівець. У желатинізаційній матриці кількість полімеру у системі повинна бути достатньою для гарантії, що протягом інтервалу дозування забезпечено достатню дозу ліків для отримання потрібної терапевтичної дії. Таким чином, стосовно желатинізаційної матриці, ми вважаємо за краще, щоб протягом принаймні 2 годин (переважно принаймні 4 годин, особливо принаймні 6 годин) 80% (особливо 60%) вихідного вмісту ліки композиції вивільнялося у пацієнта після застосування в умовах нижченаведеного тесту, а особливо протягом 8-24 годин. Найкраще, коли принаймні 80% вихідного вмісту ліків у композиції вивільняється під час приблизно між 8 та 24 годин. Придатні кількості полімеру, що можуть бути залученими, залежатимуть серед іншого від активного інгредієнту, який застосовують у композиції, будь-якого з наявних наповнювачів та природи полімеру, що застосовують, і знаходяться у межах до 99,5%, наприклад 10-95%, переважно 30-80мас.%. У будь-якому випадку вибір та кількість полімеру може легко визначити фахівець. В іншій кращій композиції нами запропоновано, щоб сполуки винаходу було сформовано разом у композицію желатинізаційної матриці, що містить йота-карагінан та один чи більше нейтральних желатинізаційних полімерів. Йота-карагінан переважно представлено у такому кращому препараті у рівні більше 15мас.%. Кращі гатунки йота-карагінану залучають фармацевтичний йота-карагінан (наприклад, від FMC Biopolimer), який має в'язкість не менше 5 сантіпуазів (сП), переважно у межах 5-10сП (для 1,5% розчину, що нагріто до 82°C, після чого в'язкість вимірюють при 75°C віскозиметром Brookfield LV із шпинделем №1 при його швидкості 30об/хвил.), та йота-карагінан технічного ґатунку (наприклад, від Fluka Biochemica), який переважно має в'язкість не менше, ніж 14мПА, для 0,3% водного розчину, що нагріто до 20°C, після чого в'язкість вимірюють, застосовуючи віскозиметр з падаючою кулькою, типу Haake, застосований разом з термостатом Lauda СЗ та Hakke Mess-System III, та застосовуючи покриті золотом кульки з нержавіючої сталі густиною 7,8г/см 3. Нейтральний желатинізаційний полімер може бути одним, або сумішшю більше, ніж одного нейтральних полімерів, що мають желатинізаційні властивості та мають по суті рН-незалежну розчинність. Нейтральний желатинізаційний полімер переважно представлено у композиції на рівні більше 10%, але переважно більше 20мас.%. Придатні нейтральні желатинізаційні полімери залучають поліетиленоксид (ПЕО), похідні та члени родини ПЕО (наприклад, поліетиленгліколь (ПЕГ)), переважно існуючі звичайно у твердому стані, придатної молекулярної маси або в'язкості. Якщо застосовують один нейтральний желатинізаційний полімер, ПЕО переважно має молекулярну масу більше 4 мільйонів (4M), що відповідає 14 межам в'язкості водного розчину 1650-5500мПА (або 1650-5500сП; що виміряно для 1% водного розчину при 25°С, застосовуючи віскозиметр Brookfield RVF, з шпинделем №2, при 2об/хвил.). Інші приклади придатних ПЕО залучають ПЕО молекулярної маси приблизно 5 мільйонів (5M), що відповідає межам в'язкості водного розчину 5500-7500мПА, або ПЕО молекулярної маси приблизно 8 мільйонів (8M), що відповідає межам в'язкості водного розчину 10000-15000мПА. Ці межі перекривають значення для типової в'язкості розчину (усП), виміряної при 25°С, стосовно цього полімеру, у [USP 24/NF 19, 2000 вид., стор.22852286]. Якщо ПЕГ застосовують як одиничний нейтральний желатинізаційний полімер, він переважно має високу молекулярну масу, наприклад, молекулярну масу приблизно 20000, що відповідає межам в'язкості водного розчину 2700-3500мПА (або 2700-3500сП), виміряну, застосовуючи 50мас.% водний розчин при 20°C, застосовуючи капілярний віскозиметр (Ubbelohde або еквівалент). [Ref: European Pharmacopoeia 3td Ed., 2000, Supplement, cтop. 908-909.] Інші придатні нейтральні желатинізаційні полімери залучають похідні целюлози, як-то гідроксипропілметилцелюлозу (ГПМЦ) або гідроксіетилцелюлозу (ГЕЦ) з відповідно високими в'язкостями (наприклад ТПМЦ 50сП", ТПМЦ 10000 сП", ТПМЦ 15000сП", ТЕЦ типу HH" або "ГЕЦ типу H"). При застосуванні як одиничний нейтральний полімер, полімери гідроксипропілметилцелюлози типу "ГПМЦ 10000сП" та "ГПМЦ 15000сП" мають, відповідно, неприведені в'язкості 7500-14000мПА (або 7500-14000сП), та 11250-21000мПА (або 11250-21000сП), при 20°C з 2мас.% водним розчином, з перерахунком на суху речовину, застосовуючи капілярний віскозиметр (Ubbelohde або еквівалентний), одного типу полімеру гідроксіетилцелюлози, наприклад, "Natrosol 250 Pharma, тип HH", від Hercules Incorporated (Aqualon), показують звичайно в'язкості за Brookfield приблизно 20000мПА, застосовуючи прилад Brookfield Synchro-Lectric Модель LVF, за умов: 1% концентрація розчину, шпиндель №4, швидкість шпинделя 30об/хвил., фактор 200, 25°C [Дивись буклет Natrosol Physical та Chemical Properties, 33,007-Е6 (1993), p.21]. Певні композиції, що можна згадати, залучають композиції, в яких сполуку винаходу сформовано разом з йота-карагінаном та ГПМЦ (10000сП) у співвідношенні 50:50 (мас.%), або разом з йотакарагінаном та ГПМЦ (50сП) та ГПМЦ (10000сП) у співвідношенні 35:60:5(мас.%), або разом з йотакарагінаном та ПЕО 4М у співвідношенні 50:50(мас.%), Кращі додаткові наповнювачі у таких композиціях залучають змащувачі, як-то натрій стеарилфумарат. Згідно з одним аспектом винахід стосується композиції винаходу не для ін'єкцій, що містить сполуку А, В чи C, або її сіль; ГПМЦ та змащувач (як-то натрій стеарилфумарат). Згідно з наступним аспектом композиція може містити суміш 2 чи більше ГПМЦ різної в'язкості (як-то 10000сП та 50сП). Крім того, композиція може додатково містити солюбі-лізатор [як-то натрій додецилсульфат 15 84678 (NаДС), натрій лаурилсульфат або поліокси-40 гідровану рицинову олію]. Придатні кількості активного інгредієнту у композиції винаходу, у желатинізаційній матриці або інакше, залежать від багатьох факторів, як-то природа інгредієнту (вільна основа/сіль тощо), потрібна доза та природа і кількості інших складових композиції. Однак, вони можуть бути у межах 0,580%, наприклад 1-75%, як-то 3-70%, переважно 65%, більш переважно 20-60% та особливо 55мас.%. У будь-якому випадку кількість активного інгредієнту може легко визначити фа хівець. Типова добова доза сполуки формули (І) або її фармацевтично прийнятної солі знаходиться у межах 0,001-100мг/кг маси тіла вільної основи (у випадку солі, виключаючи будь-яку масу протиіона), незалежно від числа індивідуальних доз, що застосовують протягом курсу щодоби. Краща добова доза знаходиться у межах 20-500мг. Композиції винаходу, як-то вищезазначені, можна виробити добре відомими способами, як-то описаними у вищезазначених посиланнях. Композиції винаходу у формі желатинізаційної матриці можна отримувати стандартними способами, застосовуючи стандартне оснащення, що відоме фа хівцям, залучаючи вологу або суху грануляцію, пряме пресування, сушку, розмелення, змішування, таблетування та покривання, а також комбінації цих способів, наприклад, як нижченаведено. Хоча композиції винаходу переважно адаптовані для перорального застосування, їх застосування не обмежено цим режимом. Парентеральні композиції винаходу для модифікованого вивільнення можуть залучати системи, що добре відомі фа хівцям, як-то на основі полоксомерів, біорозпадних мікросфер, ліпосом, суспензій та/або емульсій у маслах, їх можна отримувати стандартними способами, наприклад як описано [Leung et al у "Controlled Drug Delivery: Fundamentals та Applications" (Drugs and Pharmaceutical Sciences; vol.29), 2nd edition, eds. Robinson та Lee, Dekker (1987) при гл. 10, cтop.433ї, розкриття цього документу уведене тут як посилання. Композиції винаходу можна приймати раз чи більше на добу (переважно раз, але не більше, ніж двічі на добу), незалежно від числа індивідуальних одиниць (композиції/рецептури), що застосовують як частини одної "дози". Композиції винаходу застосовують до ссавців (залучаючи людей), а сполуки формули (І), де R2 не є гідрогеном, далі метаболізують у тілі з утворенням сполук формули (І) де R2 представляє гідроген, які є фармакологічно активними. Згідно з наступним аспектом винаходу тому запропоновано композицію винаходу для застосування як фармацевтичну. Зокрема, сполуки формули (І) є потужними інгібіторами тромбіну, або метаболізують після застосування з утворенням цих інгібіторів, що наприклад можна продемонструвати у теста х, описаних [у міжнародній патентній заявці №PCT/SEO 1/02657, а також міжнародних патентних заявках WO 02/14270, WO 01/87879 та WO 00/42059], доречне розкриття цих документів уведене тут як посилання. 16 Під "проліками інгібітору тромбіну", розуміють сполуки, що метаболізують після застосування та утворюють інгібітор тромбіну у експериментально визначуваній кількості, після застосування. Під "активним інгредієнтом" та "активною речовиною" розуміють фармацевтичний засіб (що охоплює інгібітор тромбіну та його проліки) представлено у композиції. Композиції винаходу є таким чином очікуваною як корисна у станах, де потрібне інгібування тромбіну, та/або станах, де показана антикоагулянтна терапія, залучаючи наступне: Лікування та/або профілактика тромбозу та здатність до гіперкоагуляції у крові та/або тканинах тварин, залучаючи людину. Відомо, що здатність до гіперкоагуляції може призводити до тромбоемболічних захворювань. Стани, асоційовані зі здатністю до гіперкоагуляції та тромбоемболічних захворювань, які можна згадати, залучають резистентність до успадкованого або набутого активованого білку C, як-то фактор V-мутації (фактор V Лейдена), та успадкованого або набутого дефіциту антитромбіну III, білку C, білку S, кофактору гепарину II. Інші стани, відомі як асоційовані зі здатністю до гіперкоагуляції та тромбоемболічних захворювань залучають циркулюючі антифосфоліпідні антитіла (антикоагулянт при вовчаку), гомоцистеїнемію, індуковану гепарином тромбоцитопенію та дефекти фібринолізу, а також коагуляційні синдроми (наприклад розсіяну внутрішньосудин-ну коагуляцію (PBCK)) та судинне поранення взагалі (наприклад внаслідок хірургії). Лікування станів, де існує небажаний надлишок тромбіну без ознак здатності до гіперкоагуляції, наприклад у нейродегенеративних захворюваннях, як-то хвороба Альцгей-мера. Певні захворювання, які можна згадати, залучають терапевтичне та/або профілактичне лікування венозного тромбозу (наприклад DVT) та легеневої емболії, артеріального тромбозу (наприклад, при інфаркті міокарду, залучаючи нестабільну стенокардію, напад внаслідок тромбозу та периферійний артеріальний тромбоз), та системну емболію, звичайно від передсердя при передсерцевій фібриляції (наприклад неклапанній передсерцевій фібриляції) або від лівого шлуночка після трансмурального інфаркту міокарду, або викликаній застійною серцевою нестачею; профілактику реоклюзії (тромбозу) після тромболізу, підшкірну транслюмінальну ангіопластику (ПТА) та операції коронарного шунтування; попередження ретромбозу після мікрохірургії та судинної хір ургії взагалі. Крім того показання залучають терапевтичне та/або профілактичне лікування розсіяної внутрішньосудинної коагуляції, викликаної бактеріями, складною травмою, інтоксикацією або будь-яким іншим механізмом; антикоагулянтну обробку, коли кров є у контакті з чужинними поверхнями у тілі, як-то судинними трансплантатами, судинними стентами, судинними катетерами, механічними та біологічними простетичними клапанами або будьяким іншим медичним пристроєм; та антикоагулянтну обробку, коли кров є у контакті з медичними пристроями зовні тіла, як-то при серцево-судинній 17 84678 хірургії, застосовуючи апарат серце-легені або при гемодіалізі; терапевтичне та/або профілактичне лікування ідіопатичного респіраторного дистрессиндрому та респіраторного дистрес-синдрому дорослих, фіброзу легенів після лікування радіацією або хемотерапією, септичного шоку, септицемії, запальних реакцій, які залучають, але без обмеження, набряк, гострий або хронічний атеросклероз, як-то коронарне артеріальне захворювання та утворення атеросклеротичних бляшок, церебральне артеріальне захворювання, церебральний інфаркт, церебральний тромбоз, церебральна емболія, периферійні артеріальні захворювання, ішемія, стенокардія (залучаючи нестабільну стенокардію), реперфузійні пошкодження, рестеноз після підшкірної транслюмінальної ангіопластики (ПТА) та хірургії шунтування коронарної артерії. Композиція представленого винаходу може також містити будь-які антитромботичні засоби з відмінним від сполук формули (І) механізмом дії, як-то одне чи більше з наступного: антитромбоцитні засоби ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин та клопідогрел; тромбоксаніовий рецептор та/або інгібітори синтетази; антагоністи рецептору фібриногену; простациклінові міметики; інгібітори фосфодіестерази; антагоністи ADP-рецептору (Р2Т); та інгібітори карбоксипептидази U (КПU). Сполуки формули (І), що інгібують трипсин та/або тромбін, можуть також бути корисними у лікуванні панкреатиту. Композиції винаходу, таким чином, показані у терапевтичному та/або профілактичному лікуванні цих станів. Композиції винаходу є корисними у постачанні сполуки формули (І) або її солі пацієнту. Оскільки сполуки формули (І) та їх солі корисні у профілактиці та лікуванні тромбозу, композиції винаходу є також корисними у лікуванні такого розладу. Згідно з наступним аспектом винаходу, запропоновано спосіб лікування тромбозу, спосіб залучає застосування композиції винаходу до особи, яка потерпає від такого стану чи схильна до нього. Згідно з ще одним аспектом представлений винахід стосується композиції винаходу у виробництві медикаменту для застосування у лікуванні тромбозу. Для попередження невизначеності "лікування" залучає терапевтичне лікування, а також профілактику станів. Композиції винаходу мають перевагу в тому, що вони можуть забезпечувати модифіковане вивільнення сполуки формули (1) або фармацевтично прийнятної солі будь-якої з цих сполук для отримання більш рівномірної та/або пролонгованої дії проти тромбозу, та можуть забезпечувати таким чином ефективне дозування активного інгредієнту переважно не більше, ніж раз або двічі на добу. Композиції винаходу можуть також мати перевагу в тому, що їх можна отримувати, застосовуючи загальні способи фармацевтичної обробки та застосовувати матеріали, що . є прийнятими для застосування у продуктах харчування чи фарма 18 цевтичних засобах або подібних регуляторних статусів. Сполуки формули (І) можна отримувати, застосовуючи нижченаведені способи. Загальні способи ТШХ проводять на силікагелі. Хіральний ВЕРХ-аналіз проводять, застосовуючи колонку Chiraicel OD 46мм X 250 мм із запобіжною колонкою 5 см. Колонку тримають при температурі 35°С. Швидкість потоку 1,0мл/хвилин. Застосовують детектор Gilson 115 УФ при 228нм. Рухома фаза складається з гексану, етанолу та трифлуороцтової кислоти, а прийнятне співвідношення наведено для кожної сполуки. Звичайно, продукт розчиняють у мінімальній кількості етанолу та це розбавляють рухомою фазою. В отриманнях А - І нижче, РХ-МС/МС проводять, застосовуючи прилад НР-1100, оснащений інжектором CTC-PAL та колонкою Hypersil BDSC18 Tm, 4´100мм ThermoQuest,. Застосовують детектор АРІ-3000 (Sciex) MC. Швидкість потоку 1,2мл/хвилин, а рухома фаза (градієнт) складається з 10-90% ацетонітрилу з 90-10% 4мМ водного амоній ацетату, з вмістом 0,2% мурашиної кислоти. Інакше, реєструють мас-спектри низького розділення (LR)-(S), застосовуючи спектрометр Micromass ZQ у IEP перемикальний режим позитивної/негативної іонізації (межі мас m/z 100-800); а мас-спектри високого розділення (HR)-(S) реєструють, застосовуючи спектрометр Micromass LCT у режимі негативної іонізації електророзпиленням (EP) (межі мас m/z 100-1000) з Лейцином Енкефалі-ном (C28H37N5O7) як внутрішнім стандартом маси. Спектри 1H ЯМР реєструють, застосовуючи тетраметилсилан як внутрішній стандарт. Способи синтезу сполук формули (І) представлені [у Міжнародній Патентній заявці №PCT/SEO1/02657 (WO 02/44145, дата пріоритету 01 грудня 2000, зареєстровано 30 листопада 2001, опубліковано 06 червня 2002)], доречну інформацію з якої уведено тут. Отримання А: Отримання сполуки А (і) 3-хлор-5-метоксибензальдегід 3,5-Дихлоранізол (74,0г, 419ммоль) у ТГФ (200мл) додають краплями до металевого магнію (14,2г, 585ммоль, попередньо промитий 0,5H HCI) у ТГФ (100мл) при 25°С. Після додавання додають краплями 1,2-диброметан (3,9г, 20,8ммоль). Утворену темно-коричневу суміш гріють при кипінні під зворотним холодильником протягом 3 годин. Суміш охолоджують до 0°C, та додають одною порцією Ν,Ν-диметилформамід (60мл). Суміш розподіляють між діетиловим етером (3´400мл) та 6H HCI (500мл). Комбіновані органічні екстракти промивають розсолом (300мл), сушать сульфатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі, отримуючи масло. Флеш-хроматографують (2´) на силікагелі, елюючи сумішшю гексан: EtOAc (4:1), отримуючи названу сполуку (38,9г, 54%) як жовте масло. 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) δ 9,90 (s, 1H), 7,53 (s, 1H), 7,38 (s, 1H), 7,15 (s, 1H), 3,87 (s, 3H). (іі) 3-хлор-5:гідроксибензальдегід Розчин 3-хлор-5-метоксибензальдегіду (22,8г, 134ммоль; дивись етап (і) вище) у CH2CI 2 (250мл) 19 84678 охолоджують до 0°C. Трибромід бору (15,8мл, 167ммоль) додають краплями протягом 15 хвилин. Після перемішування реакційної суміші протягом 2 годин, повільно додають воду (50мл). Розчин тоді екстрагують ефіром (2´100мл). Органічний шари поєднують, сушать суль фатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі. Флешхроматографують на силікагелі, елюючи сумішшю гексан:ЕtOАс (4:1), отримуючи названу сполуку (5,2г, 25%). 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) δ 9,85 (s, 1H), 7,35 (s, 1H), 7,20 (s, 1H), 7,10 (s, 1Н), 3,68 (s, 1Н) (ііі) 3-Хлор-5-дифлуорметоксибензальдегід Розчин 3-хлор-5-гідроксибензальдегіду (7,5г, 48ммоль; дивись етап (іі) вище) у 2-пропанолі (250мл) та 30% KOH (100мл) гріють до кипіння під зворотним холодильником. При перемішуванні продувають у реакційну суміш протягом 2 годин CHCIF2. Реакційну суміш охолоджують, підкислюють 1H HCI та екстрагують EtOAc (2 ´100мл). Органічні продукти промивають розсолом (100мл), сушать сульфатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі. Флеш-хроматографують на силікагелі, елюючи сумішшю гексан:ЕtOАс (4:1), отримуючи названу сполуку (4,6г, 46%). 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) δ 9,95 (s, 1H), 7,72 (s, 1H), 7,52 (s, 1H), 7,40 (s, 20 1H), 6,60 (t, JHF=71,1Гц, 1Н) (iv) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-((R,S)CH(OTMS)CN Розчин 3-хлор-5дифлуорметоксибензальдегіду (4,6г, 22,3ммоль; дивись етап (ііі) вище) у CH2CI2 (200мл) охолоджують до 0°C. ZnI2 (1,8г, 5,6ммоль) та триметилсилілціанід (2,8г, 27,9ммоль) додають і реакційній суміші дають нагрітися до кімнатної температури та перемішують протягом години. Суміш частково концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку як рідину, яку застосовують безпосередньо на етапі (ν) нижче без очистки або ідентифікації. (v) Ph(3-CI)-(5-OCHF2)-(R,S)CH(OH)C(NH)OEt Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R,S)CH(OTMS)CN (6,82г, 22,3ммоль; дивись етап (iv) ви ще) додають краплями до НСІ/ЕЮН (500мл). Реакційну суміш перемішують годин, тоді частково концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку як рідину, яку застосовують на етапі (vi) без очистки або ідентифікації. (vi) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R,S)CH(OH)C(O)OEt Ph(3-CI)-(5-OCHF2)-(R,S)CH(OH)C(NH)OEt (6,24г, 22,3ммоль; дивись етап (ν) вище) розчиняють у ТГФ (250мл), додають 0,5М H2SO 4 (400мл) та реакційну суміш перемішують при 40°C протягом 65 годин, охолоджують, а тоді частково концентрують у вакуумі для видалення більшості ТГФ. Реакційну суміш тоді екстрагують ефіром (3´100мл), сушать сульфатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку як твердий продукт, який застосовують на етапі (vii) без очистки або ідентифікації. (vii) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R,S)CH(OH)C(O)OH Розчин Ph(3-CI)(5-OCHF2)(R,S)CH(OH)C(O)OEt (6,25г, 22,3ммоль; дивись етап (vi) вище) у 2-пропанолі (175мл) та 20% KOH (350мл) перемішують при кімнатній температурі годин. Реакційну суміш тоді частково концентру 20 ють у вакуумі для видалення більшості 2пропанолу. Залишок суміші підкислюють 1Μ H2SO4, екстрагують ефіром (3´100мл), сушать сульфатом натрію та концентрують у вакуумі, отримуючи твердий продукт. Флешхроматографують на силікагелі, елюючи сумішшю СНСІ3:МеОН:концентрований амоній гідроксид (6:3:1), отримуючи сіль амонію названої сполуки. Сіль амонію тоді розчиняють у суміші EtOAc (75мл) та води (75мл) та підкислюють 2H HCI. Органічний шар відокремлюють та промивають розсолом (50мл), сушать сульфатом натрію та концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку (3,2г, 57% з етапів (iv)-(vii)). 1 H ЯМР (300МГц, CD3OD) δ 7,38 (s, 1H), 7,22 (s, 1H), 7,15 (s, 1H), 6,89 (t, JH.F=71,1Гц, 1H), 5,16 (s, 1H) 24 (viii) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)OH (а) та Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(S)CH(OH)C(O)OH Суміш Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R,S)CH(OH)C(O)OH (3,2 r, 12,7ммоль; дивись етап (vii) вище) та Lipase PS "Arnano" (-2,0г) у вінілацетаті (125мл) та MTBE (125мл) гріють при кипінні під зворотним холодильником протягом 48 годин. Реакційну суміш о холоджують, фільтрують через Celite® та шар на фільтрі промивають EtOAc. Фільтрат концентрують у вакуумі та флеш-хроматографують на силікагелі, елюючи сумішшю CHCI3:MeOH:концентрований амоній гідроксид (6:3:1), отримуючи солі амонію названих сполук (а) та (b). Сполуку (а) як сіль розчиняють у воді підкислюють 2H HCI та екстрагують EtOAc. Органічний шар промивають розсолом, сушать сульфатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку (а) (1,2г, 37%). Для названої сполуки (a) 1H ЯМР (300МГц, CD3OD) 67,38 (s, 1H), 7,22 (s, 1H), 7,15 (s, 1Н), 6,89 (t, JH-F=71,1Гц, 1Н), 5,17 (s, 1H) (ix)Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(Teoc) До розчину Ph(3-CI)(5-OCHF2)(R)CH(OH)C(O)OH (1,1г, 4,4ммоль; дивись етап (viii) вище) та H-Aze-Pab(Teoc) [дивись міжнародну патентну заявку WO 00/42059], (2,6г, 5,7ммоль) у ДМФ (50мл) при 0°C додають PyBOP (2,8г, 5,3ммоль) та колідин (1,3г, 10,6ммоль). Реакційну суміш перемішують при 0°C протягом 2 годин, а тоді при кімнатній температурі протягом ще години. Реакційну суміш концентрують у вакуумі та флеш-хроматографують на силікагелі (3´), елюючи спершу СНСІ3:ЕtOН (9: 1), тоді ЕtOАс:ЕtOН (20:1) та під кінець, елюючи СН 2СІ2:СН3ОН (95:5), отримуючи названу сполуку (1,0г, 37%) як білий твердий продукт. 1 H ЯМР (300МГц, CD3OD, суміш ротамерів) 7,79-7,85 (d, J=8,7Гц, 2Н), 7,15-7,48 (m, 5Н), 6,89 та 6,91 (t, JH.F=71,1Гц, 1Н), 5,12 та 5,20 (s, 1H), 4,754,85 (m, 1H), 3,97-4,55 (m, 6Н), 2,10-2,75 (m, 2H), 1,05-1,15 (m, 2H), 0,09 (s, 9H) MC (m/z) 611 (M+1)+ (x) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(OMe,Teoc) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(Teoc) (0,40г, 0,65ммоль; дивись етап (іх) вище), розчиняють у 20мл ацетонітрилу та додають 21 84678 0,50г (6,0ммоль) O-метилгідроксиламіну гідрохлориду. Суміш гріють при 70°C протягом 2 годин. Розчинник випарюють та залишок розподіляють між водою та етилацетатом. Водну фазу екстрагують удвічі більше етилацетатом та комбіновану органічну фазу промивають водою, розсолом, сушать сульфатом натрію, фільтрують та випарюють. Вихід: 0 ,41г (91%). 1 H ЯМР (400МГц; CDCI3): δ 7,83 (bt, 1H), 7,57 (bs, 1H), 7,47 (d, 2H), 7,30 (d, 2H), 7,20 (m, 1H), 7,14 (m, 1H), 7,01 (m, 1H), 6,53 (t, 1H), 4,89 (s, 1H), 4,87 (m, 1H), 4,47 (m, 2H), 4,4-4,2 (b, 1H), 4,17-4,1 (m, 3H), 3,95 (s, 3H), 3,67 (m, 1H), 2,68 (m, 1H), 2,42 (m, 1H) 0,97 (m, 2H), 0,01 (s, 9H). (хі) Сполука А Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(OMe,Teoc) (0,40г, 0,62ммоль; дивись етап (х) вище), розчиняють у 5мл ТФОК та дають реагувати протягом 30 хвилин. ТФОК випарюють та залишок розподіляють між етилацетатом та водним розчином натрій гідрокарбонату. Водну фаз у екстрагують двічі більш етилацетатом та комбіновану органічну фазу промивають водою, розсолом, сушать сульфатом натрію, фільтрують та випарюють. Продукт сушать сублімацією з води/ацетонітрилу. Очистка не потрібна. Вихід: 0,28г (85%). 1 H ЯМР (600МГц; CDCI3): 7,89 (bt, 1H), 7,57 (d, 2H), 7,28 (d, 2H), 7,18 (m, 1H), 7,13 (m, 1Н), 6,99 (m, 1H), 6,51 (t, 1H), 4,88 (s, 1H), 4,87 (m, 1H), 4,80 (bs, 2H),4,48 (dd, 1H), 4,43 (dd, 1Н), 4,10 (m, 1H), 3,89 (s, 3H), 3,68 (m, 1Н), 2,68 (m, 1H), 2,40 (m, 1H). 13 С-ЯМР (125МГц; CDCI3): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону, ротамери) δ 172,9, 170,8, 152,7, 152,6 MCBP розраховано для C22H23CIF 2N4O 5 (M-H)495,1242, виявлено 495,1247 Отримання В: Отримання сполуки В (і) 2,6-Дифлуор4[(метилсульфініл)(метилтіо)метил]бензонітрил (Метилсульфініл)(метилтіо)метан (7,26г, 0,0584моль) розчиняють у 100мл сухого ТГФ під аргоном та охолоджують до -78°С. Бутиллітій у гексані (16мл, 1,6М, 0,0256моль) додають краплями з перемішуванням. Суміш перемішують протягом хвилин. Між тим, розчин 3,4,5трифлуорбензонітрилу (4,0г, 0,025ммоль) у 100мл сухого ТГФ охолоджують до -78°С під аргоном та попередній розчин додають через канюлю в останній розчин протягом 35 хвилин. Через 30 хвилин, баню о холодження видаляють, а коли реакційна суміш досягла кімнатної температури, це виливають у 400мл води. ТГФ випарюють та залишок водного шару екстрагують тричі діетиловим етером. Комбіновану етерну фазу промивають водою, сушать суль фатом натрію та випарюють. Вихід: 2,0г (30%). 1 H ЯМР (500МГц, CDCI3) 7,4-7,25 (m, 2H), 5,01 (s, 1Н, діастереомер), 4,91 (s, 1Н, діастереомер), 2,88 (s, 3Н, діастереомер), 2,52 (s, 3Н, діастереомер), 2,49 (s, 3H, діастереомер), 2,34 (s, 3Н, діастереомер), 1,72 (широкий, 1Н) (іі) 2,6-Дифлуор-4-формілбензонітрил 2,6-Дифлуор4[(метилсульфініл)гметилтіо)метил]бензонітрил 22 (2,17г, 8,32ммоль; дивись етап (і) вище) розчиняють у 90мл ТГФ та додають 3,5мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш залишають при кімнатній температурі на 3 доби, а тоді виливають у 450мл води. Екстрагують тричі EtOAc та комбіновану ефірну фаз у промивають двічі водним натрій гідрокарбонатом та розсолом, сушать сульфатом натрію та випарюють. Вихід: 1,36г (98%). Позицію форміл-групи встановлюють за допомогою 13C ЯМР. Сигнал від флуорованих атомів карбону при 162,7млн -1 виявляє очікувану картину сполучення з двома константами сполучення порядку 260Гц та 6,3Гц відповідно до іпсо та мета сполучення від атомів флуор у, 1H Я МР (400МГц, CDCI3) δ 10,35 (s, 1 M)1 7,33 (m, 2H) (ііі) 2,6-Дифлуор-4-гідроксиметилбензонітрил Дифлуор-4-формілбензонітрил (1,36г, 8,13ммоль; дивись етап (іі) вище) розчиняють у 25мл метанолу та охолоджують на бані з льодом. Натрій борогідрид (0,307г, 8,12ммоль) додають порціями з перемішуванням та реакційну суміш залишають на 65 хвилин. Розчинник випарюють та залишок розподіляють між діетиловим етером та водним натрій гідрокарбонатом. Ефірний шар ще промивають водним натрій гідрокарбонатом та розсолом, сушать сульфатом натрію та випарюють. Сирий продукт кристалізують та застосовують без очистки. Вихід: 1,24г (90%). 1 H ЯМР (400МГц, CDCI3) 7,24 (m, 2H), 4,81 (s, 2Н), 2,10 (широкий, 1Н) (iv) 4-ціано-2,6-дифлуорбензил метансульфонат До охолодженого льодом розчину 2,6дифлуор-4-гідроксиметилбензонітрилу (1,24г, 7,32ммоль; дивись етап (ііі) вище) та метансульфонілхлориду (0,93г, 8,1ммоль) у 60мл метиленхлориду додають триетиламін (0,81г, 8,1ммоль) з перемішуванням. Через 3 годин при 0°C, суміш промивають двічі 1M HCI та раз водою, сушать сульфатом натрію та випарюють. Продукт застосовують без наступної очистки. Вихід: 1,61г (89%). 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) 7,29 (m, 2H), 5,33 (s, 2H), 3,07 (s, 3H) (v) 4-Азидометил-2,6-дифлуорбензонітрил Суміш 4-ціано-2,6-дифлуорбензил метансульфонату (1,61г, 6,51ммоль; дивись етап (iv) вище) та натрій азиду (0,72г, 0,0111моль) у 10мл води та 20мл ДМФ перемішують при кімнатній температурі протягом ночі і виливають у 200мл води та екстрагують тричі діетиловим етером. Комбіновану ефірну фазу промивають 5 разів водою, сушать сульфа том натрію та випарюють. Невеликий зразок випарюють для ЯМР та продукт кристалізують. Решту випарюють обережно, але не зовсім досуха. Вихід (теоретично 1,26г) є майже кількісним на основі ЯМР та аналітичної ВЕРХ. 1 H ЯМР (400МГц, CDCI3) 7,29 (m, 2H), 4,46 (s, 2H) (vi) 4-Амінометил-2,6-дифлуорбензонітрил Цю реакцію проводять способом, описаним у [J. Chem. Res. (M) (1992) 3128]. До суспензії 520мг 10% Pd/C (50% вологості) у 20мл води додають розчин натрій борогідриду (0,834г, 0,0221моль) у 20мл води. Відбувається виділення газу. 4 23 84678 Азидометил-2,6-дифлуорбензонітрил (1,26г, 6,49ммоль; дивись етап (ν) вище) розчиняють у 50мл ТГФ та додають до водної суміші на бані з льодом протягом 15 хвилин. Суміш перемішують протягом 4 годин, додають 20мл 2M HCI та суміш фільтрують через броунмілерит. Броунмі-лерит промивають ще водою та комбіновану водну фазу промивають EtOAc, а тоді підлужують 2M NaOH. Екстрагують тричі метиленхлоридом та комбіновану органічну фазу промивають водою, сушать сульфатом натрію та випарюють. Вихід: 0,87г (80%). 1 H ЯМР (400МГц, CDCI3) δ 7,20 (m, 2H), 3,96 (s, 2H), 1,51 (широкий, 2Н) (viі) 2,6-Дифлуор-4-третбутоксикарбоніламінометилбензонітрил Розчин 4-амінометил-2,6дифлуорбензонітрилу (0,876г, 5,21ммоль; дивись етап (vi) вище) розчиняють у 50мл ТГФ та додають ди-трет-бутил дикарбонат (1,14г, 5,22ммоль) у 10мл ТГФ. Суміш перемішують протягом 3,5 годин. ТГФ випарюють та залишок розподіляють між водою та етилацетатом. Органічний шар промивають тричі 0,5M HCI та водою, сушать сульфатом натрію та випарюють. Продукт застосовують без очистки. Вихід: 1,38г (99%). 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) 7,21 (m, 2H), 4,95 (широкий, 1Н), 4,43 (широкий, 2Н), 1,52(8, 9Н) (viii) Boc-Pab(2,6-диF)(OH) Суміш 2,6-дифлуор4-трет-бутоксикарбоніламінометилбензонітрилу (1,38г, 5,16ммоль; дивись етап (vii) вище), гідроксиламіну гідрохлориду (1,08г, 0,0155моль) та триетиламіну (1,57г, 0,0155моль) у 20мл етанолу перемішують при кімнатній температурі протягом 36 годин. Розчинник випарюють та залишок є розподіляють між водою та метиленхлоридом. Органічний шар промивають водою, сушать сульфатом натрію та випарюють. Продукт застосовують без очистки. Вихід: 1,43г (92%). 1 H ЯМР (500МГц, CD3OD) δ 7,14 (m, 2H), 4,97 (широкий, 1Н), 4,84 (широкий, 2Н), 4,40 (широкий, 2Н), 1,43 (s, 9H) (іх) Boc-Pab(2,6-диF)´HOAc Цю реакцію проводять способом, описаним [Judkins et al, Synth. Comm. (1998) 4351]. BocPab(2,6-диF)(OH) (1,32г, 4,37ммоль; дивись етап (viii) вище), оцтовий ангідрид (0,477г, 4,68ммоль) та 442мг 10% Pd/C (50% вологості) у 100мл оцтової кислоти гідрують при атмосферному тиску протягом 3,5 годин. Суміш фільтрують через броунмілерит, промивають етанолом та випарюють. Залишок сушать сублімацією з ацетонітрилу та води і кількома краплями етанолу. Названий продукт застосовують без очистки. Вихід: 1,49г (99%). 1 H ЯМР (400МГц, CD3OD) δ 7,45 (m, 2H), 4,34 (s, 2H), 1,90 (s, 3H), 1,40 (s, 9H) (x) Boc-Pab(2,6-диF)(Teoc) До розчину Boc-Pab(2,6-диF)´HOAc (1,56г, 5,49ммоль; дивись етап (іх) вище) у 100мл ТГФ та 1мл води додають 2-(триметилсиліл)етил пнітрофенілкарбонат (1,67г, 5,89ммоль). Розчин калій карбонату (1,57г, 0,0114моль) у 20мл води додають краплями протягом 5 хвилин. Суміш перемішують протягом ночі. ТГФ випарюють та залишок розподіляють між водою та метиленхлори 24 дом. Водний шар екстрагують метиленхлоридом та комбіновану органічну фазу промивають двічі водним натрій гідрокарбонатом, сушать сульфатом натрію та випарюють. Флеш-хроматографія на силікагелі з сумішшю геп-тан/ЕtOАс=2/1 дає 1,71г (73%) чистої сполуки 1 H ЯМР (400МГц, CDCI3) δ 7,43 (m, 2H), 4,97 (широкий, 1Н), 4,41 (широкий, 2Н), 4,24 (m, 2H), 1,41 (s, 9Н), 1,11 (m, 2Н), 0,06 (s, 9H) (хі) Boc-Aze-Pab(2,6-диF)(Teoc) Boc-Pab(2,6-диF)(Teoc) (1,009г, 2,35ммоль; дивись етап (х) вище) розчиняють у 50мл EtOAc, насиченого НСІ(г). Суміш залишають протягом 10 хвилин., випарюють та розчиняють у 18мл ДМФ, а тоді охолоджують на бані з льодом. Boc-Aze-OH (0,450г, 2,24ммоль), PyBOP (1,24г, 2,35ммоль) та на останнє діізопропілетиламін (1,158г, 8,96ммоль) додають. Реакційну суміш перемішують протягом 2 годин, а тоді виливають у 350мл води та екстрагують тричі EtOAc. Комбіновану органічну фазу промивають розсолом, сушать сульфатом натрію та випарюють. Флеш-хроматографія на силікагелі з сумішшю гептан:ЕtOАс (1:3) дає 1,097г (96%) потрібної сполуки. 1 H ЯМР (500МГц, CDCI3) δ 7,46 (m, 2H), 4,654,5 (m, 3H), 4,23 (m, 2H), 3,87 (m, 1H), 3,74 (m, 1H), 2,45-2,3 (m, 2H), 1,40 (s, 9H), 1,10 (m, 2H), 0,05 (s, 9H) (xii) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(2,6-диF)(Teoc) Boc-Aze-Pab(2,6-диF)(Teoc) (0,256г, 0,500ммоль; дивись етап (хі) вище) розчиняють у 20мл EtOAc, насиченого НСІ(г). Суміш залишають протягом 10 хвилин, та випарюють та розчиняють умл ДМФ. Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)OH (0,120г, 0,475ммоль; дивись отримання A(viii) вище), PyBOP (0,263г, 0,498ммоль) та на останнє діізопропілетиламін (0,245г, 1,89ммоль) додають. Реакційну суміш перемішують протягом 2 годин, а тоді виливають у 350мл води та екстрагують тричі EtOAc. Комбіновану органічну фазу промивають розсолом, сушать сульфатом натрію та випарюють. Флеш-хроматографія на силікагелі з дає 0,184г (60%) потрібної названої сполуки. 1 H ЯМР (400МГц, CD3OD, суміш ротамерів) 7,55-7,45 (m, 2H), 7,32 (m, 1Н, головний ротамер), 7,27 (m, 1Н, другорядний ротамер), 7,2-7,1 (m, 2H), 6,90 (t, 1Н, головний рота-мер), 6,86 (t, 1Н, другорядний ротамер), 5,15 (s, 1Н, головний ротамер), 5,12 (m, 1H, другорядний ротамер), 5,06 (s, 1Н, другорядний ротамер), 4,72 (m, 1H, головний ротамер), 4,6-4,45 (m, 2H), 4,30 (m, 1Н, головний ротамер), 4,24 (m, 2H), 4,13 (m, 1Н, головний ротамер), 4,04 (m, 1Н, другорядний ротамер), 3,95 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,62 (m, 1H, другорядний ротамер), 2,48 (m, 1Н, головний ротамер), 2,22 (m, 1H, головний ротамер), 2,10 (m, 1 H, другорядний ротамер), 1,07 (m, 2H), 0,07 (m, 9Н) (xiii) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(2,6-диF)(OMe,Teoc) Суміш Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(2,6-диF)(Teoc) (64мг, 0,099ммоль; дивись етап (хіі) вище) та О-метилгідроксиламіну гідрохлориду (50мг, 0,60ммоль) у 4мл ацетонітрилу гріють при 70°C протягом 3 годин. Розчинник випарюють та 25 84678 залишок розподіляють між водою та етилацетатом. Водний шар екстрагують двічі EtOAc та комбіновану органічну фазу промивають водою, сушать сульфа том натрію та випарюють. Продукт застосовують без очистки. Вихід: 58мг (87%). 1 H ЯМР (400МГц, CDCI3) 7,90 (bt, 1H), 7,46 (m, 1H), 7,25-6,95 (m, 5H), 6,51, t, 1H), 4,88 (s, 1H), 4,83 (m, 1H), 4,6-4,5 (m, 2H), 4,4-3,9 (m, 4H), 3,95 (s, 3H), 3,63 (m, 1H), 2,67 (m, 1H), 2,38 (m, 1H), 1,87 (широкий, 1H), 0,98 (m, 2H), 0,01, s, 9H) (xi v) Сполука В Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(2,6-диF)(OMe,Teoc) (58мг, 0,086ммоль; дивись етап (хііі) вище) розчиняють у 3мл ТФОК, охолоджують на бані з льодом та дають реагувати протягом 2 годин. ТФОК випарюють та залишок розчиняють у EtOAc. Органічний шар промивають двічі водним натрій карбонатом та водою, сушать сульфатом натрію та випарюють. Залишок сушать сублімацією з води та ацетонітрилу, отримуючи 42мг (92%) названої сполуки. 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) δ 7,95 (bt, 1H), 7,2-7,1 (m, 4H), 6,99 (m, 1H), 6,52 (t, 1H), 4,88 (s, 1H), 4,854,75 (m, 3H), 4,6-4,45 (m, 2H), 4,29 (широкий, 1Н), 4,09 (m, 1H), 3,89 (s, 3H), 3,69 (m, 1H), 2,64 (m, 1H), 2,38 (m, 1H), 1,85 (широкий, 1Н) 13 С-ЯМР (100МГц; CDCI3): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону) δ 172,1, 169,8, 151,9 XIAT-MC: (M+1)=533/535 m/z Отримання C: Отримання сполуки C (і) (2-Монофлуоретил)метансульфонат До перемішуваного магнітом розчину 2флуоретанол (5,0г, 78,0ммоль} у CH2CI 2 (90мл) в атмосфері азоту при 0°C додають триетиламін (23,7г, 234ммоль) та метансульфо-нілхлорид (10,7г, 93,7ммоль). Суміш перемішують при 0°C протягом 1,5 годин, розбавляють CH2CI2 (100мл) та промивають 2 H HCI (100мл). Водний шар екстрагують CH2CI2 (50мл) та комбіновані органічні екстракти промивають розсолом (75мл), сушать сульфатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку (9,7г, 88%) як жовте масло, яке застосовують без очистки. 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) 54,76 (t, J=4Гц, 1Н), 4,64 (t, J=4Гц, 1Н), 4,52 (t, J=4Гц, 1H), 4,43 (t, J=4Гц, 1H), 3,09 (s, 3H). (іі) 3-хлор-5-монофлуоретоксибензальдегід До розчину 3-хлор-5-гідроксибензальдегіду (8,2г, 52,5ммоль; дивись oтримання A(ii) вище) та калій карбонату (9,4г, 68,2ммоль) у ДМФ (10мл) в атмосфері азоту додають краплями при кімнатній температурі розчин (2монофлуоретил)метансульфонату (9,7г, 68,2ммоль; дивись етап (і) вище) у ДМФ (120мл). Суміш гріють до 100°С протягом години, а тоді перемішують протягом ночі при кімнатній температурі. Реакційну суміш о холоджують до 0°C, виливають в охолоджену льодом 2H HCI та екстрагують EtOAc. Комбіновані органічні екстракти промивають розсолом, сушать сульфатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі. Коричневе масло хроматографують на силікагелі, елюючи сумішшю гексан:ЕtOАс (4:1), отримуючи названу сполуку (7,6г, 71%) як жовте масло. 26 1 H ЯМР (300МГц, CDCI3) δ 9,92 (s, 1H), 7,48 (s, 1H), 7,32 (s, 1Н), 7,21 (s, 1 H), 4,87 (t, J=4Гц, 1 H), 4,71 (t, J=3Гц, 1 H), 4,33 (t, J=3Гц, 1 H), 4,24 (t, J=3Гц, 1H). (iii) Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)-(R,S)CH(OTMS)CN До розчину 3-хлор-5монофлуоретоксибензальдегіду (7,6г, 37,5ммоль; дивись етап (іі) вище) та цинк йодиду (3,0г, 9,38ммоль) у дихлорметані (310мл) додають краплями триметилсилілціанід (7,4г, 75,0ммоль) при 00C в атмосфері азоту. Суміш перемішують при 0°C протягом 3 годин та при кімнатній температурі протягом ночі. Реакційну суміш розбавляють водою (300мл), органічний шар відокремлюють, сушать сульфа том натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку (10,6г, 94%) як коричневе масло, що застосовують без очистки або ідентифікації. (iv) Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)(R,S)CH(O)H)C(O)OH Концентровану HCI (100мл) додають до Ph(3CI)(5-OCH2CH2F)-(R,S)CH(OTMS)CN (10,6г, 5,8ммоль; дивись етап (ііі) вище) та розчин перемішують при 1000C протягом З годин. Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш охолоджують до 0°C, підлужують повільно 3H NaOH (-300мл) та промивають ефіром (3´200мл). Водний шар підкислюють 2H HCI (80мл) та екстрагують EtOAc (3´300мл), Комбіновані EtOAcекстракти сушать сульфатом натрію, фільтр ують та концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку (8,6г, 98%) як блідо-жовтий твердий продукт, що застосовують без очистки. Rf=0,28 (90:8:2 СНСІ3:МеОН:концентрований амоній гідроксид) 1H ЯМР (300МГц, CD3OD) δ 7,09 (s, 1Н), 7,02 (s, 1Н), 6,93 (s, 1Н), 5,1 1 (s, I H), 4,774,81 (m, 1H), 4,62-4,65 (m, 1Н), 4,25-4,28 (m, 1H), 4,15-4,18 (m, 1H). (ν) Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)-(R)CH(O)H)C(O)OH (а) та Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)-(S)CH(O)H)C(O)OH (b) Розчин Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)(R,S)CH(O)H)C(O)OH (8,6г, 34,5ммоль; дивись етап (iv) вище) та Lipase PS "Amano" (4,0г) у вінілацетаті (250мл) та MTBE (250мл) гріють при 70°С в атмосфері азоту протягом 3 діб. Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури та фермент видаляють фільтруванням через Celite®. Шар на фільтрі промивають EtOAc та фільтрат концентрують у вакуумі. Флеш-хроматографують на силікагелі, елюючи сумішшю CHCI3MeOH:Et 3N (90:8:2), отримуючи триетиламінову сіль названої сполуки (а) як жовте масло. На додаток, отримують триетиламінову сіль названої сполуки (b) (4,0 г). Сіль названої сполуки (b) розчиняють у воді (250мл), підкислюють 2H HCI та екстрагують EtOAc (3´200мл). Комбіновані органічні екстракти сушать сульфатом натрію, фільтрують та концентрують у вакуумі, отримуючи названу сполуку (b) (2,8г, 32%) як жовте масло. Дані для названої сполуки (b): Rf=0,28 (90:8:2 СНСІ3:МеОН:концентрований амоній гідроксид) 1H ЯМР (300МГц, CD3OH) 7,09 (s, 1H), 7,02 (s, 1H), 6,93 (s, 1H), 5,11 (s, 1H), 4,77-4,81 (m, 1Н), 4,62465 (m, 1H), 4,25-4,28 (m, 1H), 4,15418 (m, 1H). (vi) Сполука C 27 84678 До розчину Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)(R)CH(OH)C(O)OH (818мг, 3,29ммоль; дивись етап (ν) ви ще) у ДМФ (30мл) в атмосфері азоту при 0°C додають H-Aze-Pab(OMe) 2HCI (1,43г, 4,27ммоль, [дивись міжнародну патентну заявку WO 00/42059]), PyBOP (1,89г, 3,68ммоль), та DIPEA (1,06г, 8,23ммоль). Реакційну суміш перемішують при 0°C протягом 2 годин, а тоді при кімнатній температурі протягом ночі. Суміш концентрують у вакуумі та залишок хроматографують два рази на силікагелі, елю-ючи спершу СНСІ3:ЕtOН (15; 1), а вдруге EtOAc:EtOH (20:1), отримуючи названу сполуку (880мг, 54%). Rf=0,60(10:1 СНСІ3:ЕtOН) 1H ЯМР (300МГц, CD3OD, складна суміш ротамерів) δ 7,58-7,60 (d, J=8Гц, 2Н), 7,34 (d, J=7Гц, 2Н), 7,05-7,08 (m, 2H), 6,95-6,99 (m, 1H), 5,08-5,13 (m, 1Н), 4,77-4,82 (m, 1H), 4,60-4,68 (m, 1Н), 3,99-4,51 (m, 7Н), 3,82 (s, 3H), 2,10-2,75 (m, 2H). 13 С-ЯМР (150МГц; CD3OD): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону) δ 173,3, 170,8, 30 152,5. XIAT-MC:(M+1)=493m/z. Отримання сполуки D (Ph(3-CI)(5-OCHF2)(R)CH(OH)C(O)-Aze-Pab) Сполук D Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(Teoc) (0,045г, 0,074ммоль; дивись отримання А (іх) ви ще), розчиняють у 3мл ТФОК та дають реагувати протягом 1 години. ТФОК випарюють та залишок сушать сублімацією з води/ацетонітрилу, отримуючи 0,043г (100%) названої сполуки як її трифлуорацетат. 1 H ЯМР (400МГц; CD3OD) ротамери: δ 7,8-7,75 (m, 2H), 7,55-7,5 (m, 2H), 7,35 (m, 1H, головний ротамер), 7,31 (m, 1Н, другорядний ротамер), 7,19 (m, 1Н, головний ротамер), 7,15 (m, 1H), 7,12 (m, 1Н, другорядний ротамер), 6,89 (t, 1Н, головний ротамер), 6,87 (t, 1H, другорядний ротамер), 5,22 (m, 1Н, другорядний ротамер), 5,20 (s, 1H, головний ротамер), 5,13 (s, 1Н, другорядний ротамер), 4,80 (m, 1Н, головний ротамер), 4,6-4,4 (m, 2H), 4,37 (m, 1Н, головний ротамер), 4,19 (m, 1Н, головний ротамер), 4,07 (m, 1H, другорядний ротамер), 3,98 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,70 (m, 1H, другорядний ротамер), 2,55 (m, 1Н, головний ротамер), 2,29 (m, 1Н, головний ротамер), 2,15 (m, 1H1 другорядний ротамер) 13 С-ЯМР (100МГц; CD3OD): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону, ротамери) δ 172,6, 172,5, 172,0, 171,7,167,0 MC (m/z) 465 (M-1)-, 467 (M +I)+ Отримання сполуки E (Ph(3-CI)(5-OCHF2)(R)CH(OH)C(O)-Aze-Pab(2,6-ди-F)) Сполука E Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(О)-AzePab(2,6-диF)(Teoc) (81мг, 0,127ммоль; дивись отримання В (хіі) ви ще) розчиняють у 0,5мл метиленхлориду та охолоджують на бані з льодом. ТФОК (3мл) додають та реакційну суміш залишають на 75 хвилин. ТФОК випарюють та залишок сушать сублімацією з води та ацетонітрилу. Сирий продукт очищають препаративною ОФРХ з CH3CNiO, 1M NH4OAc (35:65) для отримання 39мг (55%) названої сполуки як її ацетату, чистота: 99%. 28 1 H ЯМР (400МГц, CD3OD суміш ротамерів) 7,57,4 (m, 2H), 7,32 (m, 1Н, головний рота-мер), 7,28 (m, 1Н, другорядний ротамер), 7,2-7,1 (m, 3H) 6,90 (t, 1 H, головний ротамер), 6,86 (t, другорядний ротамер), 5,15 (s, 1Н, головний ротамер), 5,14 (m, 1H, другорядний ротамер), 5,07 (s, 1Н, другорядний ротамер), 4,72 (m, 1Н, головний ротамер), 4,65-4,45 (m, 2H), 4,30 (m, 1Н, головний ротамер), 4,16 (m, 1Н, головний ротамер), 4,03 (m, 1H, другорядний ротамер), 3,95 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,63 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,48 (m, 1Н, головний ро-тамер), 2,21 (m, 1Н, головний ротамер), 2,07 (m, 1Н, другорядний ротамер), 1,89 (s, 3H) 13 С-ЯМР (75МГц; CD3OD): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону, суміш ротамерів) δ 171,9, 171,2, 165,0, 162,8, 160,4 XIAT-MC: (M+1)=503/505 m/z. Отримання сполуки F (Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)(R)CH(OH)(O)-Aze-Pab´ТФОК) R1) Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(Teoc) До розчину Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)(R)CH(OH)C(O)OH (940мг, 3,78ммоль; дивись отримання C (ν) вище) у ДМФ (30мл) в а тмосфері азоту при 0°C додають H-Aze-Pab(Teoc) HCI (2,21г, 4,91ммоль), PyBOP (2,16г, 4,15ммоль), та DIPEA (1,22г, 9,45ммоль). Реакційну суміш перемішують при 0°C протягом 2 годин, а тоді при кімнатній температурі протягом 4 годин. Суміш концентрують у вакуумі та залишок хроматографують двічі на силікагелі, елюючи спершу CHCI3:EtOH (15:1), а вдруге EtOAc:EtOH (20:1), отримуючи названу сполуку (450мг, 20%) як крихку білу піну. Темп, пл.: 80-88°C Rf=0,60(10:1 CHCI3-EtOH) 38 1 Н ЯМР (300МГц, CD3OD, складна суміш ротамерів) δ 7,79 (d, J=8Гц, 2Н), 7,42 (d, J=8Гц, 2Н), 7,05-7,08 (m, 1H), 6,93-6,99 (m, 2H), 5,08-5,13 (m, 1H), 4,75-4,80 (m, 2H), 4,60-4,68 (m, 1H), 3,95-4,55 (m, 8H), 2,10-2,75 (m, 2H), 1,05-1,11(m, 2H), 0,08 (s, 9H). XIAT-MC: (M 41)=607 m/z. (ii) Сполука F Ph(3-CI)(5-OCH 2CH2F)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(Teoc) (0,357г, 0,589ммоль; дивись етап (і) вище), розчиняють у 10мл ТФОК та дають реагувати протягом 40 хвилин. ТФОК випарюють та залишок сушать сублімацією з води/ацетонітрилу, отримуючи 0,33г (93%) названої сполуки як її трифлуорацетат. 1 Н-ЯМР (600МГц; CD3OD) ротамери: δ 7,8-7,7 (m, 2H), 7,54 (d, 2H), 7,08 (s, 1H, головний ротамер), 7,04 (s, 1Н, другорядний ротамер), 6,99 (s, 1Н, головний ротамер), 6,95 (s, 1Н), 6,92 (s, 1Н, другорядний ротамер), 5,18 (m, 1Н, другорядний ротамер), 5,14 (s, 1Н, головний ротамер), 5,08 (s, 1H, другорядний ротамер), 4,80 (m, 1H, головний ротамер), 4,73 (m, 1H), 4,65 (m, 1H), 4,6-4,4 (m, 2H), 4,35 (m, 1Н, головний ротамер), 4,21 (дублет мультиплетів, 2H), 4,12 (m, 1Н, головний ротамер), 4,06 (m, 1Н, другорядний ротамер), 3,99 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,69 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,53 (m, 1Н, головний ротамер), 2,29 (m, 29 84678 1Н, головний ротамер), 2,14 (m, 1H, другорядний ротамер). 13 С-ЯМР (150МГц; CD3OD): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону) δ 172,8, 172,1, 167,4. IEP-MC+: (М+1)=463 (m/z) Отримання сполуки G (Ph(3-CI)(5-OCHF2)(R)CH(OH)C(O)-Aze-Pab(OH)) (i) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(OH,Teoc) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(Teoc) (0,148г, 0,24ммоль; дивись отримання А етап (іх) вище), розчиняють у 9мл ацетонітрилу та додають 0,101г (1,45ммоль) гідроксиламіну гідрохлориду. С уміш гріють при 70°C протягом 2,5 годин, фільтрують через Celite® та випарюють. Сирий продукт (0,145г; 75% чистоти) застосовують безпосередньо на наступному етапі без очистки. (ii) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(OH) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-AzePab(OH, Teoc) (0,145г, 0,23ммоль; дивись етап (і) вище), розчиняють у 0,5мл CH2CI2 та 9мл ТФОК. Реакційній суміші дають реагувати протягом 60 хвилин. ТФОК випарюють та залишок очищають, застосовуючи препаративну ВЕРХ. Потрібні фракції об'єднують та сушать сублімацією (2х), отримуючи 72мг (вихід за два етапи 62%) названої сполуки. MC (m/z) 482 (M-1)-; 484 (M+1)+ 1 H ЯМР (400МГц; CD3OD): δ 7,58 (d, 2H), 7,33 (m, 3H), 7,15 (m, 2H), 6,89 (t, 1H головний ротамер), 6,86 (t, 1Н другорядний ротамер), 5,18 (s, 1H головний ротамер; та m, 1H другорядний ротамер), 5,12 (s, 1H другорядний ротамер), 4,77 (m, 1Н головний ротамер),4,42 (m, 2H), 4,34 (m, 1Н головний ротамер), 4,14 (m, 1Н головний ротамер), 4,06 (m, 1H другорядний ротамер), 3,95 (m, 1Н другорядний ротамер), 2,66 (m, 1Н другорядний ротамер), 2,50 (m, 1H головний ротамер), 2,27 (m, 1Н головний ротамер), 2,14 (m, 1H другорядний ротамер) 13 С-ЯМР (100МГц; CD3OD): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону, ротамери) δ 172,4, 172,3, 172,0, 171,4 152,3, 152,1 (i) Boc-(S)-Aze-NHCH2-Ph(2,6-диF,4-CN) Отримання сполуки H: Ph(3-CI)(5-OCHF2)(R)CH(OH)C(O)(S)-Aze-Pab(2,6-диF) (OH) Boc-(S)-Aze-OH (1,14г, 5,6ммоль) розчиняють у 45мл ДМФ. 4-Амінометил-2,6-дифлуорбензонітрил (1,00г, 5,95моль, дивись приклад 1 (xiv) вище), PyBOP (3,10г, 5,95ммоль) та DIPEA (3,95мл, 22,7ммоль) додають та розчин перемішують при кімнатній температурі протягом 2 годин. Розчинник випарюють та залишок розподіляють між водою та EtOAc (75мл кожного). Водну фазу екстрагують 2´50мл EtOAc та комбіновану органічну фазу промивають розсолом та сушать натрій сульфатом. Флеш-хроматографія (SiO2, ЕtOАс/гептан (3/1)) 30 дає названу сполуку (1,52г, 77%) як масло, яке кристалізується у холодильнику. 1 H ЯМР (400МГц; CD3OD): δ 7,19 (m, 2H), 4,654,5 (m, 3H), 3,86 (m, 1H), 3,73 (m, 1H), 2,45-2,3 (m, 2H), 1,39 (s, 9Н) (іі) H-(S)-Aze-NHCH 2-Ph(2,6-диF,CN)´HCI Boc-(S)-Aze-NHCH 2-Ph(2,6-диF,4-CN) (0,707г, 2,01ммоль, дивись етап (і) вище) розчиняють у 60мл EtOAc, насиченого НСІ(г). Після перемішування при кімнатній температурі протягом 15 хвилин, розчинник випарюють. Залишок розчиняють у CH3CN/H2O (1/1) та сушать сублімацією, отримуючи названу сполуку (0,567г, 98%) як білуватий аморфний порошок. 1 H ЯМР (400МГц; CD3OD): δ 7,49 (m, 2H), 4,99 (m, 1H), 4,58 (m, 2H), 4,12 (m, 1H), 3,94 (m, 1H), 2,80 (m, 1H), 2,47 (m, 1H) MC(m/z) 252,0 (M+1)+ (iii) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-AzeNHCH2-Ph(2,6-диF,CN) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)OH (0,40г, 1,42ммоль, дивись приклад 1(viii) вище) розчиняють у 10мл ДМФ та H-(S)-Aze-NHCH 2-Ph(2,6-диF,4CN) 30´HCI (0,43г, 1,50ммоль, дивись етап (11) вище) та додають PyBOP (0,779г, 1,50ммоль), а потім DIPEA (1,0мл, 5,7ммоль). Після перемішування при кімнатній температурі протягом 2 годин розчинник випарюють. Залишок розподіляють між водою (200мл) та EtOAc (75мл). Водну фазу екстрагують 2´75мл EtOAc та комбіновану органічну фазу промивають розсолом та сушать натрій сульфатом. Флеш-хроматографують (SiO2, ЕtOАс/гептан (4/1)), отримуючи названу сполуку (0,56г, 81 %) як масло. 1 H ЯМР (400МГц; CD3OD) ротамери: δ 7,43 (m, 2H), 7,31 (m, 1Н, головний ротамер), 7,26 (m, 1Н, другорядний ротамер), 7,2-7,1 (m, 2H), 6,90 (t, 1Н, головний ротамер), 6,86 (t, 1Н, другорядний ротамер), 5,14 (s, 1Н, головний ротамер), 5,11 (m, 1H, другорядний ротамер), 5,04 (s, 1Н, другорядний ротамер), 4,71 (m, 1Н, головний ротамер), 4,6-4,45 (m, 2H), 4,30 (m, 1Н, головний ротамер), 4,2-3,9 (m, 1Н; та 1Н, другорядний ротамер), 2,62 (m, 1H, другорядний ротамер), 2,48 (m, 1Н, головний ротамер), 2,21 (m, 1H, головний ротамер), 2,09 (m, 1H, другорядний ротамер) 13 С-ЯМР (100МГц; CD3OD): (карбонільні атоми карбону) δ 171,9, 171,8 MC (m/z) 484,0,485,9 (M-1)·, 486,0, 487,9 (M+1)+ (iv) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-AzePab(2,6-диF)(OH) Ph(3-CI)(5-OCHF2)-(R)CH(OH)C(O)-(S)-AzeNHCH2-Ph(2,6-диF,4-CN) (0,555г, 1,14ммоль, з етапу (ііі) вище) розчиняють у 10мл EtOH (95%). До цього розчину додають гідроксиламін гідрохлорид (0,238г, 3,42ммоль) та Et3N (0,48мл, 3,44ммоль). Після перемішування при кімнатній температурі протягом 14 годин розчинник видаляють та залишок розчиняють у EtOAc. Органічну фазу промивають розсолом та водою і сушать натрій сульфатом. Сирий продукт очищають препаративною ОФРХ з CH3CN:0. 1M NH4OAc як елюент, отримуючи названу сполуку як аморфний порошок (0,429г, 72%) після сушки сублімацією. 31 84678 1 H ЯМР (400МГц; CD3OD) ротамери: δ 7,35-7,1 (m, 5H), 6,90 (t, 1Н, головний рота-мер), 6,85 (t, 1Н, другорядний ротамер), 5,15 (s, 1Н, головний ротамер), 5,12 (m, 1H, другорядний ротамер), 5,08 (s, 1H, другорядний ротамер), 4,72 (m, 1H, головний ротамер), 4,6-4,4 (m, 2H), 4,30 (m, 1Н, головний ротамер), 4,12 (m, 1Н, головний ротамер), 4,04 (m, 1Н, другорядний ротамер), 3,94 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,62 (m, 1H, другорядний ротамер), 2,48 (m, 1Н, головний ротамер), 2,22 (m, 1Н, головний ротамер), 2,10 (m, 1H, другорядний ротамер) 13 С-ЯМР (100МГц; CD3OD): (карбонільний та амідиновий атоми карбону, ротамери) 172,4, 171,9, 171,0, 152,3, 151,5 MC (m/z) 517,1, 519,0 (M1)-, 519,1, 521,0 (M+1)+ Отримання сполуки J (Ph(3-CI)(5-OCH 2CHF2)(R)CH(OH)(O)-Aze-Pab(OH)) Ph(3-CI)(5-OCH 2CHF2)-(R)CH(OH)(O)-AzePab(Z) [дивись міжнародну патентну заявку WO 97/02284], (92мг, 0,197ммоль) розчиняють у 10мл EtOAc, насиченого НСІ(г) та дають реагувати протягом 10 хвилин. Розчинник випарюють та залишок змішують з Рh(3-СІ)(5-OCH 2CHF2)(R)CH(OH)C(O)OH (50мг, 0,188ммоль; дивись отримання C (ν) вище), Py-BOP (109мг, 0,209ммоль) та під кінець діізопропілетиламін (96мг, 0,75ммоль) у 2мл ДМФ. Суміш перемішують протягом 2 годин, а тоді виливають у 50мл води та екстрагують тричі EtOAc. Комбіновану органічну фазу промивають водою, сушать суль фатом натрію та випарюють. Сирий продукт флешхроматографують на силікагелі сумішшю EtOAc:MeOH (9:1). Ви хід: 100мг (87%). 1 H ЯМР (300МГц, CD3OD, суміш ротамерів) δ 7,85-7,75 (m, 2H), 7,45-7,25 (m, 7H), 7,11 (m, 1Н, головний ротамер), 7,08 (m, 1Н, другорядний ротамер), 7,05-6,9 (m, 2H), 6,13 (bt, 1H), 5,25-5,05 (m, 3H), 4,77 (m, 1Н, частково перекрито сигналом CD3OH), 4,5-3,9 (m, 7Н), 2,64 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,47 (m, 1Н, головний ротамер), 2,25 (m, 1H, головний ротамер), 2,13 (m, 1H, другорядний ротамер) (ii) Ph(3-CI)(5-OCH 2CHF2)-(R)CH(OH)(O)-AzePab(OH) Гідроксиламіну гідрохлорид (65мг, 0,94ммоль) та триетиламін (0,3 19г, 30 3,16ммоль) змішують у 8мл ТГФ та обробляють ультразвуком протягом 1 години при 40°C. Ph(3-CI)(5-OCH 2CHF2)(R)CH(OH)(O)-Aze-Pab(Z) (96мг, 0,156ммоль; ди 32 вись етап (і) вище) додають з 8мл ТГФ. Суміш перемішують при 40°C протягом 4,5 діб. Розчинник випарюють та сирий продукт очищають препаративною ОФРХ з CH3CN:0,1M NH4 OAc (40:60). Вихід: 30мг (38%). Чистота: 99%, 1H ЯМР (300МГц, CD3OD. Суміш ротамерів) 7,6-7,55 (m, 2H), 7,35-7,3 (m, 2Н), 7,12 (m, 1Н, головний ротамер), 7,09 (m, 1H, другорядний ротамер), 7,05-6,9 (m, 2Н),6,15 (триплет мультиплетів, 1Н), 5,15 (m, 1Н, другорядний ротамер), 5,13 (s, 1H, головний ротамер), 5,08 (s, 1Н, другорядний ротамер), 4,77 (m, 1H, головний ротамер), 4,5-4,2 (m, 5H), 4,08 (m, 1Н, головний ротамер), 3,97 (m, 1H, другорядний ротамер), 2,66 (m, 1Н, другорядний ротамер), 2,50 (m, 1Н головний ротамер), 2,27 (m, 1H, головний ротамер), 2,14 (m, 1H, другорядний ротамер). 13 С-ЯМР (100МГц; CD3OD): (карбонільний та/або амідиновий атоми карбону, суміш ротамерів) δ 172,8,172,2,171,4, 159,1, 158,9, 154,2. XIAT-MC: (M+1)=497/499 m/z Способи 1 та 2: Отримання солей сполук А Спосіб 1: Загальний спосіб отримання солей Наступний спосіб застосовують для отримання солей сполуки А: 200мг сполуки А (дивись отримання А вище) розчиняють у 5мл MeOH. До цього розчину додають розчин доречної кислоти (1,0 молярний еквівалент) у 5мл MeOH. Після перемішування протягом 10 хвилин при кімнатній температурі розчинник видаляють на роторному випарнику. Залишок твердого матеріалу знов розчиняють у 8мл ацетонітрилу-Н2О (1:1). Сушка сублімацією дала безбарвний аморфний матеріал у кожному випадку. Застосовані кислоти: (1S)-(+)-10-камфорсульфонова яблучна циклогексилсульфамова фосфа тна диметил фосфатна п-толуолсуль фонова L-лізин L-лізин гідрохлорид сахаринова метансульфонова гідрохлоридна Прийнятні характеристичні дані показано у таблиці 1. Таблиця 1 Сіль Мол. маса кислоти Мол. маса солі MCHP (1S)-(+)-10-камфорсульфонат 232,20 729,20 малеат 116,07 612,97 179,24 676,14 230,9 495,1 497,0 727,3 114,8 495,1 497,0 177,9 495,1 496,9 674,3 676,1 циклогексил фамат суль Λ млн-1 (MeOD) Н18, Н19, Н24 (дивись структур в кінці Способу 9 нижче) 7,57, 7,68, 3,97 7,45, 7,64, 3,89 7,44, 7,64, 3,89 33 84678 34 Продов ження таблиці 1 фосфат 97,99 594,89 диметил-фосфат 126,05 622,95 п-толуол-сульфонат 172,20 669,10 L-лізин 146,19 643,09 L-лізингідрохлорид 182,65 679,55 сахаринат 183,19 680,09 метансульфонат 96,11 593,01 гідрохлорид 36,46 533,36 Усі солі, утворені цим способом, є аморфними. Спосіб 2 Крім того аморфні солі сполуки А отримують, застосовуючи аналогічні способу 1 способи з таких кислот: гідробромідна кислота (сіль 1:1) гідрохлоридна кислота (сіль 1:1) сульфатна кислота (сіль 1:0,5) 1,2-етандисульфонова кислота (сіль 1:0,5) 1S-камфорсульфонова кислота (сіль 1:1) (+/-)-камфорсульфонова кислота (сіль 1:1) етансульфонова кислота (сіль 1:1) нітратна кислота (сіль 1:1) толуолсульфонова кислота (сіль 1:1) метансульфонова кислота (сіль 1:1) п-ксилолсульфонова кислота (сіль 1:1) 2-мезитиленсульфонова кислота (сіль 1:1) 1,5-нафталінсульфонова кислота (сіль 1:0,5) нафталінсульфонова кислота (сіль 1:1) бензолсульфонова кислота (сіль 1:1) сахаринова кислота (сіль 1:1) малеїнова кислота (сіль 1:1) фосфа тна кислота (сіль 1:1) D-глутамінова кислота (сіль 1:1) L-глутамінова кислота (сіль 1:1) О,L-глутамінова кислота (сіль 1,1) L-аргінін(сіль 1:1) L-лізин(сіль 1:1) L-лізин гідрохлорид (сіль 1:1) гліцин (сіль 1:1) саліцилова кислота (сіль 1:1) винна кислота (сіль 1:1) фумарова кислота (сіль 1:1) лимонна кислота (сіль 1:1) L-(-)-яблучна кислота (сіль 1:1) 495,1 497,0 593,1 124,9 495,1 497,0 621,2 623,0 170,9 495,1 497,0 145,0 495,1 497,0 495,1 497,0 531,1 (HC 181,9 495,1 497,0 495,1 497,0 591,2 593,1 495,1 496,9 531,1 532,5 535,2 7,37,7,61,3,84 7,50, 7,66, 3,92 7,54,7,71,3,95 7,36, 7,60, 3,83 7,36, 7,60, 3,83 7,44, 7,64. 3,89 7,57, 7,68, 3,97 7,55,7,67,3,95 D,L-яблучна кислота (сіль 1:1) D-глюконова кислота (сіль 1:1) Спосіб 3: Отримання аморфного етансульфонату сполуки А Сполуку А (203мг; дивись отримання А вище) розчиняють в етанолі (3мл) та додають до розчину етансульфонової кислоти (1екв., 95%, 35мкл). Суміш перемішують протягом кількох хвилин, а тоді розчинник випарюють. Утворене масло суспендують в ізооктані та випарюють досуха, отримуючи твердий матеріал. Під кінець, речовину знов суспендують в ізооктані та розчинник випарюють, знов отримуючи білий, сухий, аморфний твердий продукт. Речовину суша ть у вакуумі при 400C протягом ночі. Способи 4-9: Отримання кристалічного етансульфонату сполуки А Спосіб 4: Кристалізація аморфного матеріалу Аморфну Сполуку А, етансульфонат (17,8мг; дивись Спосіб 3 вище) суспендують у метил-ізобутилкетоні (600мкл). Після 1 доби спостерігають кристалічні голки, як відфільтровують та сушать на повітрі. Способи 5-7; Реакція кристалізації (без антирозчиннику) Спосіб 5 Сполуку А (277мг; дивись отримання А вище) розчиняють у метил-ізо-бутилкетоні (3,1мл). Етансульфонову кислоту додають (1екв., 95%, 48мкл). Осадження аморфного етансульфонату відбувається негайно. Ще додають метил-ізо-бутилкетон (6мл) та кашку обробляють ультразвуком.Під кінець, третю порцію метил-ізо-бутилкетону (3,6мл) додають, а тоді кашку залишають на ніч з перемішуванням (магнітна мішалка). Наступної доби ре 35 84678 човина перетворилася у кристалічні голки. Кашку відфільтровують, промивають метил-ізобутилкетоном (0,5мл) та сушать на повітрі. Спосіб 6 Сполуку А (236мг; дивись отримання А вище) розчиняють при кімнатній температурі у метил-ізобутилкетоні (7мл). Етансульфонову кислот (1екв., 41мкл) змішують з 2мл метил-ізо-бутилкетону у колбі. Розчин сполуки А засівають кристалічною Сполукою А, етансульфонатом (дивись Способи 4 та вище). Тоді, 250мкл метил-ізо-бутилкетонового розчину етансульфонової кислоти додають порціями протягом 45 хвилин. Розчин засівають знов, та температуру збільшують до 30°C. Тоді, 500мкл метил-ізо-бутилкетонового розчину додають протягом приблизно 1 години. Утворену кашку залишають на ніч, а потім кінцеву кількість розчину метил-ізо-бутилкетону/кислоти додають протягом 20 хвилин. Колбу промивають 1,5мл метил-ізобутилкетону, який додають до кашки. Після ще 6 годин, кристали відфільтровують, промивають метил-ізо-бутилкетоном (2мл) та сушать під зменшеним тиском при 40°C. Загалом отримують 258мг кристалічної солі, вихід приблизно 87%. Спосіб 7 Сполуку А (2,36г; дивись отримання А вище) розчиняють у метил-ізо-бутилкетоні (90мл). Засівальні кристали (10мг) етансульфонату сполуки А (дивись Способи 4-6 вище) додають до розчину, а тоді додають двома порціями етансульфонову кислоту (40мкл). Крім того тоді додають засівальні кристали (12мг) та дві порції етансульфонової кислоти (2´20мкл). Кашку розбавляють метил-ізобутилкетоном (15мл) перед продовженням додавання етансульфонової кислоти. Загалом 330 мкл етансульфонової кислоти додають, порціями протягом 1 години. Додають невелику кількість засівальних кристалів та, під кінець, кашку залишають на ніч з перемішуванням. Наступної доби кристали відфільтровують, промивають метил-ізобутилкетоном (2´6мл) та сушать під зменшеним тиском при 40°C. Після сушки загалом отримують 2,57г білого кристалічного продукту, ви хід 89%. Способи 8 та 9: Реакція кристалізації з антирозчинником) Спосіб 8 Сполуку А (163мг; дивись отримання А вище) розчиняють у ізопропанолі (1,2мл). Розчин гріють до 35°С. Додають етансульфонову кислоту (28мкл). Тоді додають етилацетат (4,8мл) та розчин засівають кристалічним етансульфонатом сполуки А (дивись Способи 4-7 вище). Кристалізація починається майже негайно. Кашку залишають протягом приблизно 80 хвилин при 35°C перед охолодженням до температури довкілля (21°С). Дві годин пізніше кристали відфільтровують, про 36 мивають тричі етилацетатом (3´0,4мл), та сушать під зменшеним тиском при 400C. Загалом отримують 170мг кристалічного названого продукту, ви хід приблизно 82%. Спосіб 9 Сполуку А (20,0г; дивись отримання А вище) розчиняють у ізо-пропанолі (146,6мл) при 40°C та етансульфонову кислоту (3,46мл, 95%, 1екв.) додають до розчину. До утвореного прозорого розчину додають засівальні кристали етансульфонату сполуки А (50мг; дивись Способи 4-8 вище). Тоді додають етилацетат (234мл) протягом 10 хвилин. Утворений трохи каламутний розчин засівають ще (70мг) та залишають протягом 1 години при 40°C з перемішуванням для початку кристалізації. Після цього загалом 352мл етилацетату додають при постійній швидкості протягом 1 години. Коли увесь етилацетат додано, кашку залишають на 1 годину, а потім охолоджують до 21°С протягом 2 годин. Кристалізації дають продовжуватися протягом 1 години при 21°С, а потім кристали відфільтровують, промивають двічі етилацетатом (50мл+60мл) та під кінець, сушать під зменшеним тиском при 40°C протягом ночі. Загалом отримують 21,6г білої кристалічної солі, вихід приблизно 90%. Етансульфонат сполуки А характеризують ЯМР таким чином: 23мг солі розчиняють у дейтерованому метанолі (0,7мл). Застосовують комбінацію ЯМР-експериментів 1D (1H, 13C та селективний NOE) та 2D (gCOSY, gHSQC та gН МВС). Усі дані гарно узгоджуються з теоретичною структурою солі, показаною нижче. Молекула існує у двох конформаціях у метанолі. На основі інтегрального піку, віднесеного до Н5' (домінантний конформер) та піку, віднесеного до Н5' (інший конформер), співвідношення між двома конформерами виявлено як 70:30. Н22 не спостерігати, оскільки ці протони швидко обмінюються з розчинником CD3OD. Резонанс протону та карбону, відповідних позиції 1 розщеплюється внаслідок спін-сполучення з двома ядрами флуору у тій позиції. Константи сполучення дорівнюють 2JH-F=73Гц та 1JC-F=263Гц. Віднесення хімічного зсуву 1Н та 13C ЯМР та кореляції протон-протон показано у таблиці 2. Таблиця 2 Атом № 1 1' 2 2' 3 3' Тип CH C CH 13 C зсув/млн-1а 117,5е 117,5е 153,5 153,5120,0 119,7 1 H зсув/млн-1b та множинністьc 6,90 (t) 6,88 (t) 7,15(s) 7,13(s) JHH/Гц 73 (2JH-F) 37 84678 38 Продов ження таблиці 2 4 4' 5 5' 6 6' 7 7' 8 8' 9 9' 11 C CH C CH CH CO CH2 11' 12 CH2 20 20' 21 21' 22 24 101 102 7,20(s) 7,15(s) 5,20 (s) 5,12(s) а:4,38 (m) b:4,21 (m) а:4,06 (m) b:3,99 (m) а:2,55 (m) b:2,29 (m) а:2,70 (m) b:2,15(m) 4,80 (m) 5,22 (m) 21,7 23,2 CH CO 63,1 66,2 172,9 173,6 NH CH2 16' 17 17' 18 18' 19 7,36 (s) 7,31 (s) 49,0 12' 13 13' 14 14' 15 15' 16 136,2 135,9 125,0 124,9 144,5 145,3 117,3 117,2 72,0 74,0 173,1 173,8 51,6 8,76 (t,br) 8,79 (t, br) 4,59 (АВ-структура) 4,46 (АВ-структура) 4,53 (АВ-струкгура) 4,49 (АВ-структура) 7,56 (d) 7,57 (d) 7,67 (d) 7,70 (d) 43,6 C CH CH C C NH2 CH3 CH3 CH2 7,8 7,8 7,8 7,8 Не спостерігають 3,96 (s) 1,28 (t) 2,77 (m) 43,5 5,2 5,2 15,9 15,9 15,9 15,9 7,4 7,4 146,9 147,0 129,1 129,1 129,2 129,4 124,9 124,9 162,4 162,3 64,8 a Відносно резонансу розчиннику при 49,0млн-1. Відносно резонансу розчиннику при 3,30млн-1. c синглет, t=триплет, m=мультиплет, br=широкий, d=дублет d Отриман у експерименті gCOSY. е Резонансом є триплет внаслідок сполучення з двома ядрами флуору. º1JC.F=263Гц. b MCBP розраховано (M-H)- 605,1284, виявлено 605,1296. Кристали етансульфонату сполуки А (отримано з одного чи більше прикладів 4-9 вище) аналі зовано РДП та результати нижченаведено (Таблиця 3) та показано у Фіг.1. Таблиця 3 d-параметри (Å) 16,5 12^ 11,0 9,0 8,3 7,6 6,4 6,2 Інтенсивність (%) 10 74 4 33 3 6 4 12 Інтенсивність m vs w s vw w w m 39 84678 40 Продов ження таблиці 3 6,0 5,9 5,5 5,4 5,1 4,66 4,60 4,31 4,25 4,19 4,13 4,00 3,87 3,83 3,76 3,72 3,57 3,51 3,47 3,39 3,31 3,26 3,21 3,16 3,03 2,78 2,74 2,67 2,56 2,50 2,46 2,34 2,21 2,00 1,98 ДСК показала ендотерм з ектрапольованою температурою початку плавлення приблизно 131°С. ТГМА показав зменшення маси приблизно 0,2мас% біля температури плавлення. ДСК аналіз, повторений зі зразком нижчого вмісту розчиннику, показав температуру початку плавлення приблизно 144°C. Спосіб 10 Отримання аморфного бензолсульфонату сполуки А Сполуку А (199мг; дивись Отримання А вище) розчиняють в етанолі (2мл). Бензолсу-льфонову кислоту (1екв. 90%, 70мг) розчиняють в етанолі (1мл) у колбі. Етанольний розчин кислоти додають до розчину сполуки А та колбу промивають 1мл етанолу, який тоді додають до суміші. Суміш перемішують протягом кількох хвилин, а тоді етанол випарюють до масла. Етилацетат (3мл) додають та розчинник випарюють знов досуха. Утворюється аморфний твердий продукт. Способи 11-13: Отримання кристалічного бензолсульфонату сполуки А Спосіб 11: Кристалізація аморфного матеріалу Аморфний бензолсульфонат сполуки А (20,7мг; дивись Спосіб вище) суспендують в етилацетаті (600мкл). Через 5 діб кристалічні голки спостерігають у кашці. Способи 12 та 13: Реакція Кристалізації Спосіб 12 7 10 15 100 7 29 36 57 18 20 12 12 13 6 7 6 9 7 5 3 11 10 8 4 8 4 5 3 5 5 7 4 5 3 3 m m m vs m s s s m m m m m w m w m m w vw m m m w m w w vw w w m w w vw vw Сполуку А (128мг; дивись Отримання А ви ще) розчиняють в етилацетаті (3мл). Розчин засівають кашкою зі способу 11 вище. Тоді додають бензолсульфонову кислоту (1екв., 90%, 45мг). Осадження бензолсульфонату відбувається негайно. До кашки додають ізо-пропанол (0,8мл) та суміш засівають знов. Дві доби пізніше речовина перетворюється у кристалічні голки. Кашку відфільтровують, промивають етилацетатомом (3´0,2мл) та недовго сушать під вакуумом при 40°C. Загалом отримують приблизно 140мг білого твердого продукту. Спосіб 13 Сполуку А (246мг; дивись Отримання А ви ще) розчиняють в ізо-пропанолі (1,52мл). Додають бензолсульфонову кислоту (88мг, 90%). До прозорого розчину додають етилацетат (3мл), а тоді суміш засівають для виклику кристалізації. Через 1 годину, додають ще е тилацетат (2,77мл). Під кінець, кашці дають кристалізуватися протягом ночі, а потім кристали відфільтровують, промивають етилацетатом (3 χ 0,3мл) та сушать при 40°С під вакуумом. Загалом отримують 279мг солі, вихід приблизно 86%. Бензолсульфонат сполуки А характеризують ЯМР таким чином: 20мг солі розчиняють у дейтерованому метанолі (0,7мл). Застосовують комбінацію ЯМР-експериментів 1D (1H, 13C та селектив 41 84678 42 ний NOE) та 2D (gCOSY, gHSQC та gН МВС). Усі дані гарно узгоджуються з теоретичною структурою солі, показаною нижче. Молекула існує у двох конформаціях у метанолі. На основі інтегрального піку, віднесеного до Н12 (домінантний конформер) та піку, віднесеного до Н12 (інший конформер), співвідношення між двома конформерами виявлено як 70:30. Н22 не спостерігати, оскільки ці протони швидко обмінюються з розчинником CD3OD. Резонанс протону та карбону, відповідних позиції 1 розщеплюється внаслідок спін-сполучення з двома ядрами флуору у тій позиції. Константи сполучення дорівнюють 2JH-F=74Гц та 1JC-F=260Гц. Віднесення хімічного зсуву 1Н та 13C ЯМР та кореляції протон-протон показано у таблиці 4. Таблиця 4 Атом № 1 1' 2 2' 3 3' 4 4' 5 5' 6 6' 7 7' 8 8' 9 9' 11 Тип CH C CH C CH C CH CH CO CH2 11' 12 CH2 21 21' 22 21,7 23,2 CH 63,1 66,2 CO 1 H зсув/млн-1b та множинністьс 6,89 (t) 6,87 (t) JHH/Гц 74 (2JHF) 7,15(s) 7,12(s) 7,35 (s) 7,31 (s) 7,20 (s) 7,14(s) 5,20 (s) 5,12(s) а:4,37 (m) b:4,20 (m) а:4,05 (m) b:3,98 (m) а:2,53 (m) b:2,28 (m) а:2,69 (m) b:2,14(m) 4,79 (m) 5,22 (m) 172,9 173,6 NH CH2 16' 17 17' 18 18' 19 19' 20 20' С зсув/млн-1а 117,56 117,5е 153,5 153,5 120,1 119,7 136,2 135,9 125,1 124,9 144,5 145,3 117,3 117,2 72,8 74,0 173,1 173,8 51,6 49,0 12' 13 13' 14 14' 15 15' 16 13 43,5' 43,6 С CH CH С С NH' 146,9 147,0 129,2 129,2 129,3 129,4 124,9 124,9 162,4 162,4 8,75(t, br) 8,78 (t, br) 4,59 (АВ-структура) 4,44 (АВ-структура) 4,51 (АВ-структура) 4,46 (АВ-структура) 5,3 5,3 16,0 та 5,2 16,0 та 4,8 16,0 16,0 7,54 (d) 7,56 (d) 7,66 (d) 7,69 (d) 8,3 8,3 8,3 8,3 Не спостерігають 43 84678 44 Продов ження таблиці 4 24 101 102 103 104 CH3 CH CH CH C 64,8 126,9 129,1 131,2 146,4 3,95 (s) 7,81 (m) 7,41 (m) 7,42 (m) а Відносно резонансу розчиннику при 49,0млн 1. Відносно резонансу розчиннику при 3,30млн-1. с синглет, t=триплет, m=мультиплет, br=широкий, d=дублет d Отриман у експерименті gCOSY. е Резонансом є триплет внаслідок сполучення з двома ядрами флуору. º1JC-F=260Гц. f Множинність важка для в изначення в наслідок перекривання між резонансом 102 та 103 b MCBP розраховано для C28H29CIF2N4 O8S (MH)- 653,1284, виявлено 653,1312. Кристали бензолсульфонату сполуки А (отримано з одного чи більше прикладів 11-13 вище) аналізують РДП та результати нижченаведено (Таблиця 5) та показано у Фіг.2. Таблиця 5 d-параметри (А) 14,2 12,6 10,2 7,5 6,4 6,3 6,1 5,9 5,7 5,4 5,3 5,1 4,96 4,83 4,73 4,54 4,50 4,35 4,30 4,24 4,17 4,09 4,08 3,96 3,91 3,77 3,62 3,52 3,31 3,19 3,15 3,09 3,00 2,89 2,86 2,79 2,76 2,72 2,59 2,56 2,54 2,49 Інтенсивність (%) 12 55 49 8 5 30 5 100 20 9 11 10 3 27 72 23 10 28 38 24 28 60 61 29 15 22 11 20 44 8 11 8 7 3 4 7 6 5 6 9 9 7 Iнтенсивність m s s m w s w vs m m m m vw s vs s m s 5 s s vs vs s m s m m s m m m m vw w m w w w m m m 2,38 2,16 2,03 8 4 3 m w vw ДСК показала ендотерм з ектрапольованою температурою початку плавлення приблизно 152°C. ТГМА показав зменшення маси приблизно 0,1мас% біля температури плавлення. Спосіб 14 Отримання аморфного н-пропансульфонату сполуки А Сполуку А (186мг; дивись Отримання А ви ще) розчиняють в ізо-пропанолі (1,39мл) та нпропансульфонов кислот (1екв., 95%, 39 TL) додають, Етилацетат (5,6мл) додають та розчинник випарюють досуха, утворюється аморфний твердий продукт. Способи 15 та 16: Отримання кристалічного нпропансульфонату сполуки А Спосіб 15: Кристалізація аморфного матеріалу Аморфний н-пропансульфонат сполуки А (20мг; дивись Спосіб 14 вище) розчиняють в ізопропанолі (60 TL) та додають ізо-пропілацетат (180 TL). Через 3 доби спостерігають кристалічні голки. Спосіб 16: Реакція кристалізації Сполуку А (229мг; дивись Отримання А ви ще) розчиняють в ізо-пропанолі (1,43мл) і додають нпропансульфонову кислоту (1екв., 95%, 48 TL). Етилацетат додають (2мл), а тоді розчин засівають кристалічною сіллю зі способу ви ще. Ще додають етилацетат (5мл) та кашку залишають на ніч кристалізуватися. Кристали відфільтровують, промивають етилацетатом (3´0,3мл) та сушать під вакуумом при 40°C. Н-пропансульфонат сполуки А характеризують ЯМР таким чином: 20мг солі розчиняють у дейтерованому метанолі (0,7мл). Застосовують комбінацію ЯМР-експериментів 1D (1H, 13C та селективний NOE) та 2D (gCOSY, gHSQC та gН МВС). Усі дані гарно узгоджуються з теоретичною структурою солі, показаною нижче. Молекула існує у двох конформаціях у метанолі. На основі інтегрального піку, віднесеного до Н12 (домінантний конформер) та піку, віднесеного до H12' (інший конформер), співвідношення між двома конформерами виявлено як 70:30. Н22 не спостерігати, оскільки ці протони швидко обмінюються з розчинником CD3OD. 45 84678 46 Резонанс протону та карбону, відповідних позиції 1 розщеплюється внаслідок спін-сполучення з двома ядрами флуору у тій позиції. Константи сполучення дорівнюють 2JH-F=74Гц та 1JC-F=260Гц. Віднесення хімічного зсуву 1Н та 13C ЯМР та кореляції протон-протон показано у таблиці 6. Таблиця 6 Атом № 1V Тип CH 2 2' 3 3' 4 4' 5 5' 6 6' 7 7' 8 8' 9 9' 11 C CH C CH C CH CH CO CH2 11' 12 CH2 С зсув/млн 117,5е 117,5е 153,5 153,5 120,0 119,7 136,2 135,9 125,1 124,9 144,5 145,3 117,3 117,2 72,9 74,1 173,1 173,8 51,6 21,7 23,2 CH CO 63,1 66,2 172,9 173,8 NH CH2 16' 17 17' 18 18' 19 19' 20 20' 21 21' 22 24 101 -1а 49,0 12' 13 13' 14 14' 15 15' 16 13 43,5 43,6 C CH CH C C NH2 CH3 CH 146,9 147,0 129,1 1292 129,2 129,4 124,9 124,9 162,4 162,4 64,7 13,7 1 1b H зсув / млн та множинність 6,89 (t) 6,88 (t) с JHH/Гц 74( 2JHF) 7,16(s) 7,13(s) 7,36 (s) 7,31(s) 7,20(s) 7,16(s) 5,20(s) 5,12(s) а:4,37 (m) b:4,20 (m) а:4,06 (m) b:3,98 (m) а:2,53 (m) b:2,29(m) а:2,69 (m) b:2,15(m) 4,80 (m) 5,22 (m) 8,75 (t, br) 8,79 (t,br) 4,59 (АВ-структура) 4,45 (АВ-струкгура) 4,51 4,50 5,5 5,5 16,0 та 6,6 16,0 та 5,3 7,54 (d) 7,57 (d) 7,67 (d) 7,69 (d) 8,5 8,5 8,5 8,5 Не спостерігають 3,96 (s) 1,0 (t) 47 84678 48 Продов ження таблиці 6 102 103 CH CH 19,6 54,6 1,78 (m) 2,75 (m) а Відносно резонансу розчиннику при 49,0млн-1. Відносно резонансу розчиннику при 3,30млн-1. с синглет, І=триплет, т=мультиплет, br=широкий, d=дyблeт d Отриман у експерименті gCOSY. е Резонансом є триплет внаслідок сполучення з двома ядрами флуору. º1JC-F=260Гц. b MCBP розрахованодля C25H3ICIF2N4 O8S (M-H)619,1441, виявлено 619,1436,66 Кристали н-пропансульфонату сполуки А (отримано з одного чи більше прикладів 15-16 вище) аналізують РДП та результати нижченаведено (Таблиця 7) та показано У Фіг.3. Таблиця 7 d-параметри (А) 14,0 12,4 10,0 8,0 7,5 7,0 6,7 6,4 6,2 6,1 5,8 5,7 5,5 5,4 5,3 5,2 5,1 4,94 4,78 4,68 4,51 4,49 4,40 4,32 4,29 4,25 4,19 4,14 4,07 4,04 3,94 3,88 3,73 3,65 3,59 3,48 3,28 3,12 3,06 2,97 2,84 2,81 2,76 2,73 2,70 2,57 Інтенсивність (%) 4 87 30 3 7 0,6 1 1 12 3 100 11 3 5 5 2 3 3 21 42 10 7 5 10 10 22 14 15 23 20 16 10 15 23 18 23 4 3 6 2 3 2 3 2 2 Інтенсивність w vs s vw m vw vw vw m vw vs m vw w w vw vw vw s s m m w m m s m m s m m m m vw vw m m w vw w vw vw vw vw vw vw 2,54 2,51 2,46 2,42 2,39 2,36 2,32 2,14 2,01 6 6 8 2 3 3 2 3 2 w w m vw vw vw vw vw vw ДСК показала ендотерм з ектрапольованою температурою початку плавлення приблизно 135°С. ТГМА не показав зменшення маси біля температури плавлення. Спосіб 17 Спосіб 17-А: Отримання аморфного бутансульфонату сполуки А Аморфну сполук у А (277мг) розчиняють в IPA (1,77мл) та додають бутансульфонову кислоту (приблизно 1екв. 70мкл). Етилацетат (6мл) додають та розчинник випарюють досуха, утворюється аморфний твердий продукт. Спосіб 17-В: Отримання кристалічного бутансульфонату сполуки А Аморфний бутансульфонат сполуки А (71,5мг; дивись отримання вище) суспендують в етилацетаті (500р,1) протягом ночі. Кристали відфільтровують та сушать на повітрі. Бутансульфонат сполуки А характеризують ЯМР таким чином: 20мг солі розчиняють у дейтерованому метанолі (0,7мл) та досліджують спектроскопією 1H та 13C ЯМР. Спектри дуже подібні до інших солей тої ж сполуки і гарно узгоджуються з теоретичною структурою солі, показаною нижче. Більшість резонансів у спектрах присутні як сукупності двох піків внаслідок повільного обертання навкруги зв'язку C9-N10, що призводить до двох атропізомерів, які одночасно існують у розчині. Це показано для інших солей тої ж сполуки. Два ядра флуору у позиції 1 призводять до розщеплення резонансів для протону та карбону у тій позиції. Константи сполучення дорівнюють 2JH1 F=73Гц та JC-F=258Гц. 49 84678 Хімічні зсуви для протонів та атомів карбону представлені у таблиці 1. Протони у позиці 22 та 24 не визначено внаслідок хімічного обміну. Існує 50 дуже широкий максимум між 8 та 9млн-1 у спектрі протонів, відповідному цим протонам. Таблиця 8 1 Атом № 1 1' 2 2' 3 3' 4 4' 5 5' 6 6' 7 7' 8 8' 9 9' 11 11' 12 12' 3' 4' 16 16' 17 18 19 20 21 24 24' 26 27 28 29 13 Віднесення хім ічного зсуву H та C ЯМР бутансульфонату сполуки А у дейтерова-ному диметилсульфоксиді при 25°C 13 1 Тип С зсув/млн-1а H зсув / млн-1b та множинністьс JHH/Гц CHF2 116,3а 7,29 (t) 73 (2JH-F) 116,3d 7,28 (t) 73 (2JHF) C 151,5 не в ідпов ідно не в ідпов ідно 151,3 не в ідпов ідно не в ідпов ідно CH 118,0 7,25 (t) e не в изначено e 117,6 7,21 (t) не в изначено C 133,8 не в ідпов ідно не в ідпов ідно 133,4 не в ідпов ідно не в ідпов ідно CH 123,8 7,34 (t) e не в изначено 123,6 7,25 (t) e не в изначено C 144,5 не в ідпов ідно не в ідпов ідно 145,2 не в ідпов ідно не в ідпов ідно CH CH CO CH2 CH2 CH CO CH2 C CH CH C C CH3 CH2 CH2 CH2 CH3 7,19(t) e 7,12(t) e 5,13(s) 4,99(s) не в ідпов ідно не в ідпов ідно a:4,24(m) b:4,12(m) 3,85 (m) а:2,41 (m)b:2,10(m) а:2,60 (у) b:2,02 (m) 4,65 (dd) 5,12(m) не в ідпов ідно не в ідпов ідно 4,38 (m) 4,38 (m) не в ідпов ідно 7,44 (d) 7,44 7,66 (d) не в ідпов ідно не в ідпов ідно 3,83 (s) 3,82 (s) 2,41 (m) 1,52 (m) 1,30(m) 0,83 (t) 116,3 116,1 70,9 71,2 170,6 171,1 50,0 46,9 20,5 21,7 61,2 63,9 170,2 171,0 41,8 42,0 144,7 127,5 127,6 127,8 125,1 157,9 63,3 63,3 51,4 27,3 21,7 14,0 не в изначено не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в изначено не в изначено 5,6 та 8,9 не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в ідпов ідно 8,2 не в изначено 8,2 не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в изначено 7,3 a Відносно резонансу розчиннику при 49,0млн-1. Відносно резонансу розчиннику при 3,30млн-1. c s=синглет, d=дyблет, dd=дyблет дублетів , t=триплет, m=мультиплет. d Peзонансом є триплет внаслідок сполучення з двома ядрами флуору F1. 1JС-F=258Гц. b Сполучення 4JHР з мета-протонами є не повністю розділеним, nа=не відповідно, nd=не визначено MCBP розраховано для (M-H)- 633.1597, виявлено 633,1600 Кристали бутансульфонату сполуки А (отримано як описано вище у способі 17-В) аналізують РДП та результати нижченаведено (Таблиця 9) та показано у Фіг.4. Таблиця 9 d-параметри(А) 14,3 12,8 10,3 8,2 Інтенсивність (%) 8 81 44 4 Інтенсивність m vs s w 51 84678 52 Продов ження таблиці 9 7,7 6,7 6,4 6,2 6,0 5,8 5,6 5,4 5,3 5,1 4,98 4,91 4,76 4,57 4,42 4,36 4,30 4,18 4,13 4,01 3,92 3,82 3,64 3,58 3,47 3,44 3,38 3,35 3,32 3,29 3,20 3,17 3,02 2,90 2,81 2,75 2,64 2,59 2,57 2,50 2,45 2,40 2,31 ДСК показала ендотерм з ектрапольованою температурою початку плавлення приблизно 118°С та ТГМА показав зменшення маси 0,04%. Спосіб 18: Отримання солей сполуки В Спосіб 18-А: Загальний спосіб отримання солей Наступний загальний спосіб застосовують для отримання солей сполуки В: 200мг сполуки В (дивись Отримання В вище) розчиняють у 5мл МІБК (метил-ізо-бутилкетон). До цього розчину додають розчин доречної кислоти (1,0 або 0,5 молярного еквіваленту, як визначено у таблиці 10) у розчині у 1,0мл МІБК. Після перемішування протягом 10 хвилин при кімнатній температурі розчинник видаляють на роторному випарнику. Залишок твердого матеріалу знов розчиняють у приблизно 8мл аце 13 2 8 18 100 29 4 11 16 15 6,5 34 56 20 13 19 45 42 88 34 28 18 6,6 16 5 6 12 32 22 12 8 9 12 6 3,9 3 3,5 10 8 4 5 6 3 m vw m m vs s w m m m w s s m m m s s vs s s m w m w w m s s m m m m w vw vw vw m m w w w vw тонітрилу:води (1:1). С ушкою сублімаціею у кожному випадку отримують безбарвний аморфний матеріал. Застосовані кислоти: Езилат (етансульфонова кислота) Безилат (бензолсульфонова кислота) Циклогексилсульфамат Сульфат Бромід п-Толуолсульфонат 2-Нафталінсульфонат Гемісульфат Метансуль фонат Нітрат Гідрохлорид Прийнятні характеристичні дані показано у таблиці 10 53 84678 54 Таблиця 10 Сіль Молекулярна маса кислоти 110,13 Молекулярна маса солі 643,01 Безилат 158,18 691,06 Циклогексилсульфамат 179,24 712,12 Сульфат Бромід 98,08 80,91 630,96 613,79 п-Толуолсульфонат 172,20 705,08 2-Нафталінсульфонат 208,24 741,12 Гемісульфат 98,07 Метансульфонат 96,11 1163,8 (1:2) 630,85 (1:1) 628,99 Нітрат 63,01 595,89 Гідрохлорид 36,46 569,34 Езилат Усі утворені у цьому прикладі солі є аморфними. Спосіб 18-В Крім того аморфні солі сполуки В отримують, застосовуючи способи, аналогічні описаним у способі 18-А вище для таких кислот: 1,2-Етандисульфонова (0,5 сіль) 1S-камфорсульфонова (+/-)-камфорсульфонова п-Ксилолсульфонова 2-Мезитиленсульфонова Сахарин Малеїнова Фосфатна D-глутамінова L-аргінін L-лізин L-лізин·HCI Спосіб 18-С: Отримання аморфної сполуки В. Гемі-1,5-нафталіндисульфонат Аморфну сполуку В (110,9мг) розчиняють у 2,5мл 2-пропанолу та додають 0,5 екві-валенту 1,5-нафталін-дисульфонової кислоти тетрагідрату (розчинено у 1мл 2-пропанолу). Зразок перемішують протягом ночі. У мікроскопі спостерігають тільки невеликі частинки (аморфні) або масляні краплі. Зразок випарюють досуха. Спосіб 18-D: Отримання кристалічного гемі1,5-нафталіндисульфонату сполуки В Кристалізаційний експеримент проводять при температурі довкілля. Аморфну сполук у В (0,4г) розчиняють в етанолі (1,5мл) та додають 0,5екв. 1,5-нафталіндисульфонової кислоти тетрагідрату (1,35г, 10% в етанолі). Гептан (0,7мл) тоді додають до розчину, що стає слабко каламутним. MCEP 108,8 531,1 641,0 156,8 531,1 689,2 177,9 531,2 710,4 531,1 531,2 613,1 170,9 531,1 703,1 206,9 531,1 739,3 531,1 631,0 531,1 627,1 531,0 594,0 531,0 569,0 Після приблизно 15 хвилин розчин стає каламутним. Після приблизно 30 хвилин отримують рідку кашку та додатково додають гептан (1,3мл). Кашку тоді залишають протягом ночі для визрівання. До розбавленої густої кашки додають суміш етанолу та гептану. (1,5мл та 1,0мл відповідно). Після приблизно 1 години кашку фільтрують та кристали промивають сумішшю етанолу та гептану (1,5: 1) та під кінець чистим гептаном. Кристали сушать при зовнішній температурі 1 добу. Сухі кристали важать 0,395 г. Спосіб 18-Е: Отримання кристалічного гемі1,5-нафталіндисульфонату сполуки В Аморфну сполуку В (1,009г) розчиняють у 20мл 2пропанолу+ 20мл етилацетату. 351,7мг 1,5нафталін-дисульфонової кислоти тетрагідрату, розчиняють у 20мл 2-пропанолу і додають краплями. Осадження відбувається приблизно протягом 5 хвилин. Кашку перемішують протягом ночі, а тоді фільтрують. Спосіб 18-F: Отримання кристалічного гемі1,5-нафталіндисульфонату сполуки В 430,7мг 1,5нафталін-дисульфонату розчиняють у 30мл 1пропанолу. Розчин гріють до кипіння для розчинення речовини. Розчин залишають протягом ночі при температурі довкілля для кристалізації, а тоді кристали відфільтровують. Спосіб 18-G: Отримання кристалічного гемі1,5-нафталіндисульфонату сполуки В Маточник зі способу 18-F випарюють та твердий залишок (61,2мг) розчиняють у 6мл суміші ацетонітрил/1пропанол, співвідношення 2:1. Розчин залишають на ніч при температурі довкілля кристалізуватися, а тоді кристали відфільтровують. Спосіб 18-Н: Отримання кристалічного гемі1,5-нафталіндисульфонату сполуки В Зразок зі 55 84678 способу 18-С розчиняють у приблизно 2мл метанолу. Етанол (приблизно 3мл) додають як антирозчинник при температурі довкілля та додають засівальні кристали. Кристалізація не відбувається, відтак розчинники випарюють (приблизно половину кількості) та додають нову порцію етанолу (приблизно 2мл) та засівальні кристали. Кристалічні частинки утворюються при перемішуванні при температурі довкілля протягом ночі. Спосіб 18-l: Отримання кристалічного гемі-1,5нафталіндисульфонату сполуки В Аморфну сполуку В (104,1мг) розчиняють у 2-пропанолі та 1 еквівалент 1,5-нафталін-дисульфонової кислоти тетрагідрату розчиняють у 2-пропанолі і додають Загалом, кількість 2-пропанолу складає приблизно 2,5мл. Розчин перемішують при 44°С протягом приблизно 80 хвилин та утворюється осад. Частинки є кристалічними згідно поляризованому світловому мікроскопу. Зразок фільтрують. Спосіб 18-J: Отримання кристалічного гемі-1,5нафталіндисульфонату сполуки В Гемі-1,5нафталіндисульфонат сполуки В (56,4мг) розчиняють у 1,5мл метанолу. Метилетилкетон (3мл) додають. До розчину додають засівальні кристали та кристалізація починається. Кристали відфільтровують, промивають метил етил кетоном та сушать на повітрі. Спосіб 18-K: Отримання кристалічного гемі1,5-нафталіндисульфонату сполуки В Аморфну сполуку В (161,0мг) розчиняють у 3,5мл 1-бутанолу та розчин гріють до 40°C. В іншому стакані розчиняють 57,4мг 1,5-нафталіндисульфонової кислоти тетрагідрату у 3мл 1бутанолу. Кілька крапель розчину кислоти додають до розчину сполуки В. Тоді до розчину додають засівальні кристали та після 2 годин повільно додають залишок розчину кислоти (при 40°C). Тоді температур повільно зменшують до кімнатної температури та експеримент залишають з перемішуванням протягом ночі. Кашку фільтрують, промивають 1-бутанолом та сушать під вакуумом при 44°С протягом 2 годин. Вихід 83%. ідентифікація Кристали гемі-1,5-нафталіндисульфонату сполуки В, отримані шляхом способу 18-D вище, характеризують ЯМР таким чином: 21,3мг солі розчиняють у дейтерованому метанолі, 0,7мл досліджують спектроскопією ЯМР. Застосовують комбінацію ЯМР-експериментів 1D (1H, 13C та селективний NOE) та 2D (gCOSY, gHSQC та gНМВС). Усі дані гарно узгоджуються з пропонованою структурою солі, показаною нижче. Усі атоми карбону та протони, приєднані до атоми 56 карбону номіновано. Протони, приєднані до гетероатомів, обмінюються з дейтерієм розчиннику та є не визначеними. Більшість резонансів у ЯМРспектрах 1D 1H та 13C присутні як сукупності двох піків. Причиною цього є повільне обертання навкруги зв'язку C9-N10 що призводить до двох атропізомерів, які одночасно існують у розчині. Експеримент 1D NOE є свідоцтвом цього. Коли резонанс одного атропізомеру є випромінюваним, насичення переносять до відповідного піку іншого атропізомеру. Резонанси, відповідні протиіону 1,5нафталіндисульфонату не показують атропізомерії. Існує 4 атоми флуору у молекул. Вони призводять до розщеплення резонансів для деяких протонів та атомів карбону. Резонанс протону та карбону, відповідний позиції 1, розщеплюється внаслідок спін-сполучення з двома ядрами флуору у тій позиції. Константи сполучення дорівнюють 2 JH-F=73Гц та 1JC-F=263Гц. Крім того, резонанс протону, відповідний до Н19 є перекрученим дублетом з 3JH-F =6,9Гц внаслідок спін-сполучення з ядрами флуор у у позиції 18. Резонанси карбону, відповідні С17, С18, С19 та С20 також виявляють сполучення з цими ядрами флуору. Резонанси С17 та С20 є триплетами з 2JC-F=19Гц та 3JCF=11Гц, відповідно. Резонанс С18 є дублетом дублетів з константами сполучення 1JC-F=251Гц та 3JCF=8Гц. Резонанс С19 є мультиплетом. Порівняння величин інтегралів для резонансів, відповідних протиіону 1,5-нафталіндисульфонат та основній сполуці, дає стехіометричне співвідношення для одиничного протиіону 1,5нафталіндисульфонату, що кристалізується з двома молекулами основної сполуки. Віднесення хімічного зсуву 1H та 13C ЯМР та кореляції протон-протон показано у таблиці 11. Таблиця 11 Атом № Тип 1 1' 2 2' 3 3' CHF2 C CH 13 C зсув/млн-1а 117,56 117,56 153,5 153,3 120,0 119,6 1 H зсув / млн-1b та множинністьс 6,91 (t) 6,87 (t) не в ідпов ідно не в ідпов ідно 7,14(t) n 7,11(t) n JHH/Гц 73 (2JHF) 73 (2JHF) не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено Кореляція з 1Hd через зв 'язок не в изначено не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно 5,7 5', 7' 57 84678 58 Продов ження таблиці 11 4 4' 5 5' 6 6' 7 7' 8 8' 9 9' 11 11' C CH C 136,1 135,8 125,0 124,9 144,4 145,3 117,2 117,1 72,9 73,6 173,0 173,5 51,5 48,6 не в ідпов ідно не в ідпов ідно 7,31 (t) n 7,28 (t) n не в ідпов ідно не в ідпов ідно 12 12' CH2 21,7 22,8 13 13' 14 14' 16 16' 17 18 19 20 21 21' 24 24' 25 26 27 CH 62,8 65,8 CO 172,4 173,2 CH2 32,3 32,5 C CF CH C C C CH CH 121,0' 162.89 112,7і 127,9к 160,0 159,9 64,8 64,8 142,4 126,8 125,9 CH C 131,0 131,1 CO CH2 CH3 11,13 11', 13' 6,0 та 9,4 5,6 та 9,1 не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно 6,9( 3JHF) не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно 7,2 8,6 та 7,2 8,6 не в ідпов ідно 8,97 (d) не в ідпов ідно 28 29 CH не в ідпов ідно не в ідпов ідно 3,7 3', 7' не в ідпов ідно не в ідпов ідно 3,5 3', 5' не в изначено не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно 12,13 12', 13' не в изначено не в изначено 7,16 (t) n 7,12 (t) n 5,15 (s) 5,07 (s) не в ідпов ідно не в ідпов ідно а:4,29(m) b:4,13 (m) а:4,01 (m) b:3,93 (m) а:2,46(m) b:2,17(m) а:2,61 (m) b:2,03 (m) 4,70 (dd) 5,14 (dd) не в ідпов ідно не в ідпов ідно 4,51 (m) 4,51 (m) не в ідпов ідно не в ідпов ідно 7,35 (d) не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно 3,93 (s) 3,92 (s) не в ідпов ідно 8,16(d) 7,54 (dd) CH не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено 12 12' не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в ідпов ідно не в изначено не в изначено не в ідпов ідно 27,28 26,28 26,27 не в ідпов ідно a Відносно резонансу розчиннику при 49,0млн-1. Відносно резонансу розчиннику при 3,30млн-1. c s=синглет, d=дублет, dd=дублет дублетів , 1=триплет, m=мультиплет. Отримано у експерименті gCOSY. d Резонансом є триплет внаслідок сполучення з двома ядрами флуору F1. 1JC-F=263Гц. f Резонансом є триплет в наслідок сполучення з дв ома ядрами флуору F18. 2JC-F=19Гц. g Резонансом є дублет дублетів внаслідок сполучення з дв ома ядрами флуору F18. 1 JC-F=251Гц та 3JC-F=8Гц 9 Резонансом є мультиплет в наслідок сполучення з дв ома ядрами флуору F18. i Резонансом є триплет внаслідок сполучення з дв ома ядрами флуору F18. k Резонансом є триплет внаслідок сполучення з дв ома ядрами флуору F18. 3JC-F=11Гц n Сполучення 4JHH з мета-протонами не є пов ністю розв 'язаним. nа=не в ідпов ідно, nd=не в изначено b Кристали гемі-1,5-нафталіндисульфонату сполуки В (отримано способом 18-1 вище, аналізують РДП та результати нижченаведено (Таблиця 12) та показано у Фіг.5. Таблиця 12 d-параметри (А) 18,3 12,5 9,9 9,1 8,0 Інтенсивність (%) 99 22 22 67 18 Інтенсивність vs s s vs m 59 84678 60 Продов ження таблиці 12 7,5 6,8 6,7 6,1 6,0 5,6 5,5 4,94 4,56 4,39 4,27 4,13 4,02 3,86 3,69 3,63 3,57 3,48 3^3 3,19 3,16 ДСК показала ендотерм з ектрапольованою температурою початку плавлення приблизно 183°С, а ТГА показав 0,3% втрати маси між 25110°C. Скорочення: Ac=ацетил AcOH=оцтова кислота XIAT=хімічна іонізація при атмосферному тиску (стосовно MC) IAT= іонізація при атмосферному тиску (стосовно MC) AUC=площа під кривою Aze=(S)-азетидин-2-карбоксилат (якщо не визначено інакше) AzeOH=азетидин-2-карбонова кислота Bn=бензил Воc=трет-бутилоксикарбоніл Bu=бутил BzI=бензил Xl=хімічна іонізація (стосовно MC) DCC=дициклогексилкарбодіімід DIBAL-H=ді-ізобутилалюміній гідрид DIPEA=діізопропілетиламін DMAP=4-(N,N-диметиламіно)піридин ДМФ=диметилформамід ДМСО=диметилсульфоксид DVT=глибокий тромбоз вен EDC=1-(3-диметиламінопропіл)-3етилкарбодіімідгідрохлорид e.н.=енантіомерний надлишок Et=етил Et2O=діетиловий етер EtOAc=етилацетат EtOH=етанол Ефір=діетиловий етер HATU=O-(азабензотриазол-1-іл)-N,N,N',N'тетраметилуроній гексафлуорфосфат HUTU=[N,N,N',N'-тетраметил-O-(бензотриазол1-іл)уроній гексафлуорфосфат] HCI=гідрохлоридна кислота, газ гідрогенхлорид або гідрохлорид (залежно від контексту HOAc=оцтова кислота 17 37 59 39 21 66 98 48 59 35 33 81 87 88 69 100 49 53 35 43 38 фія m s s s s vs vs s s s s vs vs vs vs vs s s s s s ВЕРХ=високоефективна рідинна хроматогра PX=рідинна хроматографія Me=метил MEM=метоксіетоксиметил MeOH=метанол MC=мас-спектроскопія MTBE=метил-трет-бутиловий етер NADH=нікотинамід аденін динуклеотид, відновлена форма NADPH=нікотинамід аденін динуклеотид фосфат, відновлена форма NIH=Національний інститут здоров'я (США) NIHU=одиниці Національного інституту здоров'я ЯМР=ядерний магнітний резонанс OAc=ацетат Pab=пара-амідинобензиламіно H-Pab=пара-амідинобензиламін Ph=феніл Pr=пропіл Pro=(S)-пролініл PyBOP=(бензотриазол-іілокси)трипіролідинофосфоній гексафлуорфосфат QF=тетрабутиламоній флуорид RedAI=натрій біс(2-метоксіетокси)алюміній гідрид ОФРХ=оберено-фазова високоефективна рі динна хроматографія SOP=стандартний спосіб роботи TBTU=[N,N,N',N'-те траметил-О-(бензотриазол1-іл)уроній тетрафлуорборат] TEA=триетиламін Теос=2-(триметилсиліл)етоксикарбоніл TEMPO=2,2,6,6-тетраметил-1піперидинілоксил, вільний радикал ТФОК=три флуороцтова кислота ТГФ=тетрагідрофуран ТГП=тетрагідропіраніл ТШХ=тонкошарова хроматографія TMSCI=триметилсилілхлорид TMSCN=триметилсилілціанід