Спосіб діагностики набряку макулярної ділянки сітківки

Спосіб діагностики набряку макулярної ділянки сітківки, що включає офтальмоскопічне дослідження сітківки, який відрізняється тим, що додатково за допомогою оптичної когерентної томографії визначають товщину сітківки в макулярній ділянці, та при її товщині 187±12мкм діагностують доклінічну стадію набряку макулярної ділянки сітківки, навіть за відсутності офтальмоскопічних змін на очному дні. Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, а точніше офтальмології, та призначена для діагностики набряку макулярної ділянки сітківки. Набряк макулярної ділянки сітківки є раннім клінічним проявом ушкодженням сітківки внаслідок дистрофічних та дисметаболічних змін в судинах мікроциркуляторного русла сітківки та хоріоідеї. Зниження зору у таких хворих є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки набряк макулярної ділянки сітківки спричиняє безповоротні морфологічні зміни у клітинах сітківки ока та веде до прогресування сліпоти. На сьогодні в Україні нараховується близько 1млн. людей, які страждають різноманітними ураженнями центральної ділянки сітківки, у 76-92% хворих патологічний процес дебютує саме з набряку макулярної ділянки з подальшим розвитком дистрофічних змін сітківки [1]. В основі розвитку набряку макулярної ділянки сітківки лежить мікроангіопатія судин сітківки та хоріокапілярного шару власне судинної оболонки. Складний комплекс патогенетичних порушень, що виникає в оці при загальних атеросклеротичних змінах, гіпертонічній хворобі та цукровому діабеті, обумовлює розширення міжендотеліальних щілин, деградацію перицитів капілярного русла, транссудацію з перифовеальних капілярів та набряк в інтерстиціальному просторі макули. Діагностика набряку макулярної ділянки сітківки на доклінічній стадії, коли ще немає офтальмоскопічно видимих змін, а існують лише функціональні порушення гостроти та поля зору, мала б вирішальне значення для вибору оптимального комплексу раннього терапевтичного та лазерного лікування. Відомі способи діагностики набряку макулярної ділянки сітківки засновані на суб'єктивному аналізі даних офтальмоскопії, флюоресцентно!' ангіографії судин сітківки та хоріоідеї і стереоскопічного фотографування очного дна, що є якісною оцінкою ступеня набряку макулярної ділянки сітківки. Однак для проведення своєчасного терапевтичного та лазерного лікування макулярної ділянки сітківки потрібно якнайраніше, тобто ще на доклінічній стадії, діагностувати набряк макулярної ділянки сітківки. В той же час, візуальні зміни сітківки та мікроциркуляторного русла макулярної ділянки виникають вже тоді, коли в тканинах ока існують незворотні органічні зміни. Оцінка картини очного дна проводиться з поверхні сітківки і є суб'єктивною, що спричиняє варіабельність інтерпретації отриманих візуальних даних. Основним способом діагностики набряку макулярної ділянки сітківки є вивчення офтальмоскопічної картини очного дна. На основі отриманих даних офтальмолог встановлює форму захворювання і вибирає оптимальну тактику лікування. Л.А. Кацнельсон описав критерії встановлення діагнозу набряку макулярної ділянки на основі офтальмоскопічного обстеження сітківки [2]. До них відносяться тьмяний макулярний рефлекс, ділянки макули без світлових рефлексів, тверді ексудати та ватоподібні вогнища. Найбільш близьким аналогом (прототипом) способу, що пропонується, є спосіб виявлення набряку сітківки в ділянці макули за О.Г. Тодор зі співавт. [3] у хворих на цукровий діабет. Автори (24) 17.10.2005 (46) 17.10.2005, Бюл. № 10, 2005 р. (72) Жабоєдов Геннадій Дмитрович, Сидорова Марія Валеріївна, Скрипник Рімма Леонідівна, Тронько Катерина Миколаївна (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЇМ. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ C M 10026 гічну когерентну томографію сітківки та визначають товщину сітківки в центрі макули. Для оцінки структури сітківки та отримання її кількісних характеристик використовують скануючий пристрій. Таким комп'ютеризованим офтальмологічним пристроєм є оптичний когерентний томограф (ОКТ). Принцип роботи ОКТ аналогічний принципу роботи ультразвукового сканера. На сітківку ока подають широкополосний пучок світла в інфрачервоному діапазоні (820нм). В результаті відображення та розсіювання світла різними її структурами в інтерферометрі ОКТ виникає інтерференція, параметри якої реєструють за допомогою фотодетектора. Оптична когерентна томографія дозволяє досліджувати структуру заднього полюса очного яблука з дуже високим просторовим розрізненням (аксіальне - Юмкм, поперечне - 20мкм) без хірургічної біопсії та контакту з оком. Оптичний когерентний томограф "STRATUS ОСТ" моделі 3000, виробництва "Carl Zeiss" використовують для дослідження макулярної ділянки сітківки при застосуванні протоколу сканування карти товщини макулярної ділянки (Macular Thickness Map). Для оцінки результатів дослідження використовують протокол аналізу - товщина/об'єм сітківки (Retinal Thickness Volume). На карті протоколу область сканування розділена на 9 секторів, що утворені трьома концентричними колами: центральне коло (діаметр 1 мм), внутрішнє коло (Змм), зовнішнє коло (6мм). Внутрішнє і зовнішнє кола були поділені на 4 сектори. Власними дослідженнями було показано, що у здорових осіб (п=20) товщина сітківки в макулі становить 170±5мкм. В групі хворих без офтальмоскопічних змін на очному дні (п=18), але із початковими скаргами на зір середній показник товщини сітківки в макулі складав 187±12мкм. При спостереженні в динаміці за хворими без офтальмоскопічних змін на очному дні з товщиною сітківки в макулі більше 187±12мкм через 6-12 місяців з'являються перші офтальмоскопічні ознаки набряку макулярної ділянки сітківки - тьмяний макулярний рефлекс та тверді ексудати. Таким чином, якщо показник товщини сітківки в макулі у хворих із початковими скаргами на зір складає 187±12мкм, то навіть за відсутності офтальмоскопічних змін на очному дні, діагностують доклінічну стадію набряку макулярної ділянки сітківки. Конкретний приклад втілення Хвора Д. 62 роки, знаходилась на обстеженні у очному відділенні Центральної клінічної міської лікарні м. Києва з 24.05.04р. по 3.06.04р. Скарги на зниження зору в правому оці. Гострота зору: праве око - 0,9, ліве око - 1,0. Об'єктивно: рогівка прозора, кришталик прозорий. На очному дні: диск зорового нерву - блідо-рожевий, границі - чіткі, судини нормального калібру. Поле зору - нормальне на обох очах. Електрофізіологічні показники на обох очах: КЧЗМ - 45Гц; ЛЗА - 50Гц; ПЕЧФ - 123мА. Первинний діагноз: Здорова. Хворій була проведена офтальмологічна когерентна томографія із визначенням товщини сітківки в макулі. На правому оці цей показник склав 189мкм, а на лівому - 168мкм. винаходу пропонують, з метою підвищення точності діагностики макулопатії на основі даних офтальмоскопічного дослідження у звичайному і безчервоному світлі, здійснювати горизонтальне і вертикальне сканування сітківки світловим пучком офтальмоскопа. На основі цього оцінюють інтенсивність світлових рефлексів і ступінь прозорості сітківки, і при наявності округлої ділянки непрозорої сітківки, повністю або частково позбавленої світлових рефлексів, діагностують набряк сітківки в ділянці макули. Недоліком способу-прототипу є те, що він не дозволяє діагностувати доклінічну стадію набряку макулярної ділянки сітківки. Це обумовлене тією обставиною, що інтенсивність світлових рефлексів і ступінь прозорості сітківки є суб'єктивними показниками, які аналізує дослідник, тобто даний спосіб дає тільки якісну оцінку набряку сітківки в ділянці макули. Окрім того, детальна офтальмоскопія очного дна може здійснюватись лише при прозорих внутрішніх середовищах ока, а при загальній судинній патології у осіб похилого віку часто трапляються випадки з катарактою різного ступеня зрілості та з гемофтальмом, що повністю перешкоджає огляду очного дна та встановленню діагнозу набряку за даними офтальмоскопічного обстеження. Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає у вдосконаленні способу діагностики набряку макулярної ділянки сітківки за рахунок використання, поряд з офтальмоскопічними даними, такого кількісного показника, як товщина макулярної ділянки, яка збільшується вже на ранній стадії інтерстиціального набряку макулярної ділянки сітківки. Технічний результат полягає у забезпеченні можливості діагностувати доклінічну стадії набряку макулярної ділянки сітківки різного генезу, а відтак і більш ефективного лікування цієї патології. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики набряку макулярної ділянки, що включає офтальмоскопічне дослідження сітківки, згідно корисної моделі, додатково за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ) визначають товщину макулярної ділянки сітківки та при її значенні 187±12мкм діагностують доклінічну стадію набряку макулярної ділянки сітківки навіть за відсутності офтальмоскопічних змін на очному дні. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання в якості критерію для встановлення доклінічних ознак набряку макулярної ділянки сітківки такого показника, як товщина сітківки в ділянці макули за допомогою скануючого пристрою ОКТ, який в сукупності з даними офтальмоскопії дозволяє точно встановити доклінічну стадію набряку макулярної ділянки сітківки та забезпечити раннє патогенетично-спрямоване лікування. За доступними літературними даними такий спосіб не відомий. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином: хворим зі скаргами на початкове погіршення зору або появу напівпрозорої плями в центрі поля зору виконують офтальмоскопічне дослідження, в разі відсутності у хворого будь-яких патологічних змін в макулі проводять офтальмоло Остаточний діагноз: Набряк макулярної ділянки сітківки, доклінічна стадія. Хворій було призначене медикаментозне парентеральне та парабульбарне лікування, що містило ангіопротектори, дезагреганти та судинорозширюючі препарати. Після лікування хвора відмітила покращення зору в правому оці, гострота зору обох очей становила 1,0. Дослідження товщини сітківки в макулі за допомогою ОКТ після лікування виявило зменшення набряку сітківки, а показник товщини сітківки складав 175мкм. Таким чином, визначення товщини сітківки в макулі дозволило ще до розвитку офтальмоскопічних змін на сітківці поставити діагноз: набряк макулярної ділянки сітківки, призначити лікування, та попередити зниження гостроти зору. За період 2004-2005 років в клініці очних хвороб НМУ спостерігались 34 хворих на патологію макулярної ділянки сітківки без офтальмоскопічних змін на очному дні. Діагноз доклінічної стадії набряку макулярної ділянки сітківки за даними тов Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко 10026 щини макули в центрі був поставлений у 93,3%. За даними досліджень Тодор О.Г., частота виявлення доклінічної стадії набряку в макулі складає 80,0% [3]. Це дозволяє рекомендувати запропонований спосіб для широкого використання в клінічній практиці. До групи хворих, яким рекомендується застосовувати такий спосіб лікування, слід включати хворих із скаргами на погіршення зору, у яких не виявлені офтальмоскопічні ознаки на сітківці. Література: 1. Шамшинова A.M. Наследственные и врождённые заболевания сетчатки и зрительного нерва // М.: Медицина, 2001. 527 С.229-239. 2. Кацнельсон Л.А., Форофонова Т.И., Бушен А.Я. Сосудистые заболевания глаз. - М.: Медицина.-1990.-С. 100-217. 3. Тодор О.Г., Тодор ГА. Спосіб виявлення осередкового набряку сітківки в макулі. Патент України №54260, A61F9/00; Опубл. 17.02.2003; Бюл. №2. 2003р. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601