Спосіб диференційованої діагностики гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу у хворих віком 18-30 років

Спосіб диференційованої діагностики гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу у хворих віком 18-30 років, що передбачає реєстрацію показників серцевосудинної системи пацієнта та одержання висновку про наявність гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії за емпірично підібраним показником, який відрізняється тим, що кількісно визначають величину швидкості пульсової хвилі на проміжку сонна артерія - променева артерія, і при величині швидкості пульсової хвилі у хворого більше 11,8 м/сек, діагностують гіпертонічну хворобу, а при величині швидкості пульсової хвилі менше 11,8 м/сек. - нейроциркуляторну дистонію. Корисна модель стосується медицини, а саме кардіології і може бути використаний для діагностики гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії. Відомий спосіб диференціальної діагностики нейроциркуляторної дистонії і гіпертонічної хвороби [Див. Орловский Б.Н., Дыдзюль В.М., Архангельская Г.С. К вопросу о дифферециальной диагностике нейроциркулярной дистонии и гипертонической болезни 1ст. - В. кн.: Материалы 23-ей научно-практической конференции врачей округа. Куйбышев, 1981, с.135-136.], що включає оцінку клініко-інструментальних даних з урахуванням результатів електрокардіографічного дослідження і векторкардіографії. Істотним недоліком відомого способу є його низька точність, обумовлена малою специфічністю диференціально-діагностичного критерію (обємноелектричного коефіцієнта). Відомий спосіб диференціальної діагностики нейроциркуляторної дистонії і гіпертонічної хвороби [Див. Каяшева Л.П., Шумаева А.И., Хрячкова Н.Н. Некоторые дифференциальнодиагностические критерии при гипертонической болезни и нейроцирколяторной дистонии гипертонического типа. - В. кн..: Функциональные сердечно-сосудистые расстройства. Горький, 1982, с. 113117]., що включає комплексну оцінку результатів електрокардіографічного, полікардіографічного досліджень і реографії легенів. Істотним недоліком відомого способу є його низька специфічність, що пов'язане з неспівпаданням у ряді випадків результатів різних методів дослідження. Крім того, перебудова фазової структури систоли і діастоли по гиподинамічному типу як критерій диференціального діагнозу гіпертонічної хвороби і нейроциркуляторної дистонії, може бути використаний тільки при гіпертонічній хворобі Ист., в той час, як найактуальнішою і складною задачею є диференціація нейроциркуляторної дистонії і гіпертонічної хвороби Іст. Відомий спосіб діагностики нейроциркуляторної дистонії [Див. Макоева Л.Д. Зиядулаева Р.С., Маргарян А. Г., Кокомина Е.Ф. Клиническое значение ортостатической пробы у больных нейроциркуляторной дистонией. - В. кн.: Актуальные вопросы практического здравоохранения. М., 1982, с.117-118.], включаючий облік результатів, пасивної ортостатичної проби на поворотному стенді під кутом 75° протягом 10 хвилин. Для нейроциркуляторної дистонії, згідно відомому способу, характерний зниження ортостатичної стійкості у вигляді появи негативних зубців Т в грудних відведеннях при електрокардіографічному дослідженні, зниженні ударного і хвилинного об'ємів, фракції викиду і швидкості укорочення кругових волокон міокарду за даними ехокардіографії. Проте відомий спосіб не застосовувався для диференціального діагнозу нейроциркуляторної ю о> 10454 дистонії і гіпертонічної хвороби, що є його істотним недоліком. Відомий спосіб диференціальної діагностики нейроциркуляторної дистонії і гіпертонічної хвороби [див. патент України №21456, МПК 7 А61В5/01 А, дата публікації 30.03.95], що передбачає реєстрацію електрокардіограми, одержання аналізу величин 100 послідовних кардіоінтервалів на 5-й хвилині проведення ортостатичної проби, визначення коефіцієнта варіації і при його значенні 4,4% і менш діагностують гіпертонічну хворобу, а при значенні більше 4,4% - нейроциркуляторну дистонію. Недоліком такого способу є його багатоетапність трудомісткість та недостатня швидкість діагностики обумовлена наявністю значної кількості різнорідних операцій необхідних для одержання способу. Для одержання способу потрібні дії як лікаря так і при пацієнта при проведення ортостатичної проби. Іншим недоліком способу є те що після одержання ортостатичної проби на показники суттєво впливає вік пацієнта. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу диференційної діагностики гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу у хворих віком 18-30 років, в якому шляхом застосування дослідження нових показників та емпірично визначених їх граничних значень забезпечується спрощення способу та прискорення діагностики. Поставлене завдання вирішується тим, що згідно способу здійснюють реєстрацію показників що відносяться до серцево судинної системи пацієнта, та здійснюють висновок про наявність гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії по емпірично підібраному показнику. Новим у способі є те, що визначають швидкість розповсюдження пульсової хвилі між сонною та променевою артеріями і при швидкості більш 11,8м/сек діагностують гіпертонічну хворобу, а при швидкості менше за 11,8м/сек - нейроциркуляторну дістонію гіпертонічного типу (при зафіксованому раніше підвищенні артеріального тиску більше 140/90мм.рт.ст.) Внаслідок застосування ознак способу, за рахунок визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі по артеріям м'язового типу забезпечується зменшення етапності та трудомісткості способу та підвищення швидкості діагностики обумовлено наявністю однієї операцій необхідної для одержання способу. Для одержання такого способу не потрібні дії пацієнта тому що спосіб здійснюється в стані покою пацієнта. Внаслідок відсутності фізичних дій пацієнта відсутній додатковий вплив на досліджувані показники. Для проведення диференційної діагностики, між нейроциркуляторною дистонією гіпертонічного типу та гіпертонічною хворобою було обстежено 55 пацієнтів віком 18-30 років: 20 пацієнтів склали контрольну групу здорових осіб; 20 пацієнтів мали періодичні підйоми артеріального тиску, відсутність ураження органів мішеней та нормальний середньодобовий артеріальний тиск; 15 пацієнтів мали періодичні підйоми артеріального тиску, підвищений середньодобовий тиск та відсутність ураження органів мішеней. Групи достовірно не відрізнялись за віком та статтю. При обстеженні виявилось, що пацієнти першої групи мали достовірно більш низьку швидкість розповсюдження пульсової хвилі між сонною та променевої артеріями 9,4±1,2м/сек. (8,3-11,0м/сек.), ніж пацієнти третьої групи - 13,4±1,1м/сек. (11,8-16,9м/сек), і не достовірно відрізнялися від пацієнтів другої групи 10,1±1,3м/сек. (9,5-11,8м/сек.). Таким чином наведенні данні свідчать, що пацієнти з гіпертонічною хворобою мають порушення еластичних властивостей артерій м'язевого типу на відміну від пацієнтів з нейроциркуляторною дістонією. Спосіб що заявляється ілюструється прикладами. Приклад 1 Пацієнт Z звернувся зі скаргами на періодичні головні болі, пов'язані із підвищенням артеріального тиску (max 180/100мм.рт.ст.), які були зафіксовані лікарями швидкої допомоги. В анамнезі мати страдала артеріальною гіпертензією. При об'єктивному обстеженні: AT 130/80мм.рт.ст., ЧСС 72 уд. за хв., пульс ритмічний. Дихання везикулярне, хрипів не має. ЕКГ - без особливих змін. При ЕХоКГ - порожнини нормальних розмірів. Індекс маси міокарду в межах норми - 98г/м2. На очному дні - ангіоспазм. При біохімічному та загальноклінічних аналізах патологічних змін не виявлено. Проведено визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі, яка склала 13,1м/сек. Виставлено діагноз - гіпертонічна хвороба. Діагноз підтверджено добовим моніторуванням артеріального тиску - середньодобовий тиск склав 131,3/79,8мм.рт.ст. Пацієнту призначено медикаментозне лікування. Приклад 2 Пацієнт N, 23 роки, поступив у відділення зі скаргами на приступи підвищення артеріального тиску (max 190/100мм.рт.ст.), що супроводжується нудотою, тремором рук та ніг. Анамнез без особливостей. Шкідливих звичок не має. Об'єктивно: артеріальний тиск 122/82, ЧСС 78 уд. за хв.., пульс ритмічний, задовільних властивостей. Дихання везикулярне, хрипів не має. ЕКГ без особливостей. При ЕХоКГ- порожнини не розширені, індекс маси міокарду лівого шлуночка в межах норми 100,1г/м2. На очному дні - ангіоспазм. Загальноклінічні та біохімічні аналізи без особливостей. Проведено визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі, величина склала - 8,9м/сек. Виставлено діагноз нейроциркуляторна дістонія гіпертонічного типу. Діагноз підтверджено добовим моніторуванням артеріального тиску. Середньодобовий артеріальний тиск був у межах норми 116/75. Призначено немедикаментозне лікування та прийом анаприлину 20мг тільки при підвищенні артеріального тиску. Прилад З Пацієнт R звернувся в інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска зі скаргами на головні болі у скронях, головокружіння, нудоту, потемніння в очах, пов'язані з підвищенням артеріального тиску до 160/100мм.рт.ст. В анамнезі - мати хворіла на гі 10454 пертонічну хворобу. Пацієнт відмічає епізодичне підвищення артеріального тиску раніше, при самостійному вимірюванні вдома. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/90мм.рт.ст., ЧСС 72 уд. за хв., пульс ритмічний. Дихання везикулярне, хрипів не має. ЕКГ без особливих змін. ЕХоКГ- порожнини нормальних розмірів, індекс маси міокарду лівого шлуночка в межах норми - 110,Зг/м2. На очному дні ангіоспазм. При біохімічному та загальноклінічних аналізах патологічних змін не виявлено. Проведено визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі, величина склала 14,2м/сек. Виставлено діагноз гіпертонічної хвороби. Діагноз підтверджено добовим моніторуванням артеріального тиску, який склав 138,2/92,1 мм.рт.ст. Пацієнту призначено медикаментозне лікування. Приклад 4 Пацієнт F поступив у відділення зі скаргами на підвищення артеріального тиску до 150/90мм.рт.ст., тремором рук та ніг, тревогою, головною біллю. Із анамнезу: хворому 27 років, мама страждає гіпертонічною хворобою. Курить 20 цигарок в день. Об'єктивно: артеріальний тиск 110/70мм.рт.ст., пульс 72 уд. за хв., ритмічний. Дихання везикулярне, хрипів не має. ЕКГ- без особливостей. ЕхоКГ - без особливостей, індекс Комп'ютерна верстка Д. Шеверун маси міокарда лівого шлуночка - 103г/м2. На очному дні ангіоспазм. Загальноклінічні та біохімічні аналізи без особливостей. Проведено визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі, яка склала 7,2м/сек. Виставлено діагноз нейроциркуляторна дістонія гіпертонічного типу. Діагноз підтверджено добовим моніторуванням артеріального тиску, середньодобовий артеріальний тиск склав 121,8/72,3мм.рт.ст. Призначено немедикаментозне лікування. При здійсненні прикладів застосування способу використовували прилад компанії ARTECH MEDICAL (Франція). П'єзодатчики встановлювали на сонній та променевій артеріях під візуальним контролем на моніторі персонального комп'ютеру. Якість зображення визначалася автоматично за допомогою програмного забезпечення, що додається до приладу. Час затримки появи пульсової хвилі на променевій артерії визначався автоматично за допомогою приладу. Відстань між датчиками вимірювалася за допомогою сантиметрової стрічки. Дані вводилися до комп'ютеру та швидкість пульсової хвилі вираховувалася автоматично за допомогою програми, що додається до прилаДУ Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601