Спосіб влаштування пальового фундаменту

Спосіб влаштування пальового фундаменту, при якому котлован витрамбовують більшим за розміри фундаменту, що влаштовується, частково заповнюють котлован сипучим матеріалом, розміщують на сипучому матеріалі фундаментний блок з утворенням бокового зазору між його стінками і поверхнею котловану, після чого зазор заповнюють і ущільнюють сипучим матеріалом, занурюючи фундаментний блок на проектну відмітку, який відрізняється тим, що через попередньо утворені у фундаментному блоці отвори, в площині дії згинаючого моменту конструкції споруди, влаштовують похилі свердловини у ґрунті під кутом 45° і в площині, перпендикулярній до неї, за рахунок занурення перфорованих труб, які в подальшому залишаються армуванням у палях в площині дії моменту, і наступним подаванням через них під тиском рідкої піщаної суміші з кінцевою подачею у тіло палі пластичного цементно-піщаного розчину. Корисна модель відноситься до будівництва, точніше до будівництва споруд на просадочних ґрунтах II типу. Є відомим спосіб зниження сил негативного тертя, де з ціллю збільшення ефективності протидії силам негативного впливу, буріння свердловин ведеться під кутом 45° в площині прорізу [1]. Недоліками даного способу можна назвати те, що при ньому відбувається тільки зниження сил негативного впливу попередньо закріпленого ґрунту, шляхом буріння похилих свердловин і наступним замочуванням незакріпленого масиву ґрунту, звідси випливає однобічність застосування даного способу, без сполучення з роботами по влаштуванню фундаментів. Також відомим є спосіб влаштування пальового фундаменту, де котлован витрамбовують більшими за розміри фундаменту, що влаштовується, частково заповнюють котлован сипучим матеріалом, розміщують на сипучому матеріалі фундаментний блок з утворенням при цьому зазору між його боковими стінками і поверхнею котловану, після чого зазор заповнюють і втрамбовують сипучим матеріалом, занурюючи фундаментний блок на проектну відмітку [2], цей спосіб приймаємо за прототип. До недоліків цього способу можна віднести тільки поверхневе і місцеве ущільнення ґрунту основи, незначну несучу здатність утвореного фу ндаменту. В основу корисної моделі поставлено задачу збільшення несучої здатності пальового фундаменту, зменшення сил негативного тертя по тілу палі при осадці просадочного ґрунту від власної ваги на границі ущільненого і неущільненого ґрунту котловану споруди, і тим самим підвищення трудомісткості виконання пальових робіт. Це досягається тим, що за способом влаштування пальового фундаменту, при якому котлован витрамбовують більшим за розміри фундаменту, що влаштовується, частково заповнюють котлован сипучим матеріалом, розміщують на сипучому матеріалі фундаментний блок з утворенням при цьому зазору між його боковими стінками і поверхнею котловану, після чого зазор заповнюють і втрамбовують сипучим матеріалом, занурюючи фундаментний блок на проектну відмітку, який відрізняється тим, що через попередньо утворені у фундаментному блоці отвори, в площині дії згинаючого моменту конструкції споруди і в площині перпендикулярній до неї, влаштовують похилі свердловини у ґрунті під кутом 45°, за рахунок занурення перфорованих труб, які в подальшому залишаються армуванням у палях в площині дії моменту, і наступним подаванням через них під тиском рідкої піщаної суміші з кінцевим закріпленням палі пластичним цементно-піщаним розчином. Використання даного способу дозволяє під in ю CD О) 10655 вищити несучу здатність пальового фундаменту, внаслідок поширення тіла у площині дії згинаючого моменту, сприяє зниженню сил негативного тертя при осадці просадочного ґрунту на границі ущільненого і неущільненого ґрунту котловану, зменшенню трудомісткості робіт Переваги даної корисної моделі При осадці неущільненого ґрунту котловану під власною вагою по границі двох станів ґрунтів (ущільненого і неущільненого) відбувається зріз, але через влаштованих похилих піщаних паль зріз проходить практично без тертя між ґрунтом, що просів та ґрунтом, що є ущільненим При цьому менше тертя по границі можливе при меншому нахилі палі, однак це потребує значних трудових і енерговитрат, і тим самим збільшує конструктивну відстань між центрами пальових фундаментів, збільшуючи КІЛЬКІСТЬ паль, тому кут 45° є найоптимальнішим Застосування даного способу влаштування пальового фундаменту дозволяє не закріплювати додатково ділянки просадочного ґрунту основи котловану, де непередбачене розміщення фундаментів, виходячи з того, що навіть після піврічної просадки, різниця поверхонь ґрунту ущільненої і неущільненої частини основи відрізнялася близько 0,5-Зсм Для пояснення способу влаштування пальового фундаменту у просадочних ґрунтах розроблені креслення, де на Фіг 1 показано схему розміщення фундаментів споруди, на Фіг 2 - переріз А-А в площині ди згинаючого моменту по пальовому фундаменту Масив ґрунту 1 в якому влаштований фундаментний блок 2 з зазором з дренуючого матеріалу З між ґрунтом 1 та блоком 2, через який влаштовані піщані палі 5, та утвореного цим шару ущільненого ґрунту 6 Пальовий фундамент контактує через границю 7 з не ущільненим ґрунтом основи котловану 8 Влаштування пальового фундаменту відбувається в наступній ПОСЛІДОВНОСТІ Спочатку витрамбовують котлован більшим за розмір фундаментного блоку 2 і по конфігурації аналогічній його обрису Потім котлован частково заповнюють сипучим матеріалом 3, розміщують на ньому блок 2 за допомогою кондукторів і опорних фіксаторів і заглиблюють його до проектної ВІДМІТКИ (на фігурах не показано) Після цього через передбачені на заводах залізобетонних конструкцій отвори блоку 2, заглиблюють у ґрунт металеві перфоровані труби 9 закритими знизу під кутом 45° і починають формувати тіло піщаних паль 5 за рахунок подачі розчинонасосами зволоженої піщаної суміші 10 під тиском через шланги 11 від розчинонасосів, причому попередньо додавши в піщану суміш домішки пластифікаторів для легкої рухомості Спочатку влаштовують свердловини паль 5 перпендикулярних до площини дії згинаючого моменту, шляхом подачі піщаної суміші під тиском і наступним видаленням труби 9 з свердловини Потім за допомогою цих же труб 9 ведуть формування паль у площині ди згинаючого моменту, при чому перфоровані труби 9 залишаються в ТІЛІ цієї пари паль в якості елементів, що армують Тиск подачі піщаної суміші - 1,5-2атм, тобто той, що необхідний для утворення щілини розриву у ґрунті, що ущільнюється Після ТОГО ЯК ТІЛО паль збільшиться у 1,5-2 рази, подача суміші закінчується і починається подача через ці перфоровані труби цементного молока (75-100кг на 1м ), (на фігурах не показано) Література 1 Авторское свидетельство СССР № 1114740, кл Е 02 D 3/10, 1983 2 Авторское свидетельство СССР № 699105, кл Е 02 D 27/32, 1977 І-ліф _ _ _ - -Л- і \ 99901 10655 A-A Фіг. 2 Комп'ютерна верстка Д. Дорошенко Підписне Тираж 26 прим Міністерство освгги ) науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601