Спосіб профілактики діабетичної кардіоміопатії в експеременті

Реферат: Спосіб профілактики діабетичної кардіоміопатії в експерименті шляхом застосування донорів гідроген сульфіду. Застосовують сумісно натрієву сіль гідрогенсульфіду разом із антидіабетичним засобом метформіном. UA 107766 U (12) UA 107766 U UA 107766 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб профілактики діабетичної кардіоміопатії в експерименті належить до медицини, а саме до медичної біохімії, фармакології, ендокринології. Спосіб призначений і може бути використаний для підвищення ефективності профілактики ускладнень цукрового діабету, а саме діабетичної кардіоміопатії. У хворих на цукровий діабет 1 та 2 типу ризик ушкодження серця та розвитку серцевої недостатності є високим навіть за відсутності традиційних факторів ризику серцево-судинної патології. Патогенез діабетичної кардіоміопатії пов'язаний з метаболічними розладами порушенням енергопродукції, активацію вільно-радикальних процесів, електролітним дисбалансом, глікозилюванням білків, гіперпродукцію профіброгенних медіаторів в кардіоміоцитах [див. Diabetic cardiomyopathy; Summary of 41 years / Yilmaz S., Canpolat U., Aydogdu S., Abboud E.H. // Korean Circ. J. - 2015. - Vol. 45, №4. - P. 266-272]. Важливу роль в регуляції стану серця та судин відіграє гідроген сульфід, продукція якого в тканинах порушується при цукровому діабеті [див. Biosynthesis of H 2S is impaired in non-obese diabetic (NOD) mice / Brancaleone V., Roviezzo F., Vellecco V. et al. // Br. J. Pharmacol. - 2008. - Vol. 155, №5. - P. 673-680]. Гідроген сульфід є вазодилятатором, нейротрансміттером, антиоксидантом, антигіпоксантом, цитопротектором, тому нормалізація його вмісту в тканинах може сприяти профілактиці розвитку діабетичної кардіоміопатії. Спосіб застосування донору гідроген сульфіду для зменшення кардіального фіброзу при цукровому діабеті в експерименті є відомим [див. Exogenous hydrogen sulfide attenuates cardiac fibrosis through reactive oxygen species signal pathways in experimental diabetes mellitus models / Zheng D., Dong S., Li T. et al. // Cell Physiol. Biochem. - 2015. - Vol. 36, №3. - P. 917-929]. Суть цього способу полягає в щоденному інтраперітонеальному введенні донору гідроген сульфіду (NaHS) тваринам з експериментальним цукровим діабетом. Недоліком цього способу є те, що введення донору гідроген сульфіду не поєднувалось із корекцією рівня глікемії антидіабетичними засобами. В основу корисної моделі, що пропонується, поставлено задачу, шляхом спільного застосування натрієвої солі гідрогенсульфіду та метформіну підвищити ефективність профілактики діабетичної кардіоміопатії. Технічний результат, який досягається при вирішенні задачі, полягає в підвищенні ефективності терапії цукрового діабету та його ускладнень. Ця задача забезпечується тим, що згідно корисної моделі з метою профілактики діабетичної кардіоміопатії призначають пероральний антидіабетичний препарат метформін спільно з внутрішньоочеревинним введенням натрієвої солі гідрогенсульфіду (NaHSH2O). Натрієва сіль гідроген сульфіду (Sigma-Aldrich, США) є сухою пористою масою, спресованою у пластівці жовтуватого кольору, з характерним запахом, добре розчинна у воді, що випускається у флаконах різного об'єму. Застосування способу. Спільно з пероральною антидіабетичною терапією метформіном (500 мг/кг маси 1 раз на добу внутрішньошлунково) здійснюють введення натрієвої солі гідрогенсульфіду (NaHSH2O) в дозі З мг/кг 1 раз на добу внутрішньоочеревинно щурам з експериментальним цукровим діабетом. Профілактичний ефект сполук оцінюють за змінами біохімічних показників в міокарді (маркерів фіброзу, показників енергетичного обміну, оксидативного стресу), рівнем глікемії та вмістом глікозильованого гемоглобіну в крові. Конкретний приклад застосування способу. Даний спосіб був застосований в експерименті на 50 білих лабораторних щурах-самцях масою 180-250 г. Тварин утримували в стандартних умовах віварію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова з вільним доступом до води та їжі. Дослідження проведено відповідно до "Положення про використання тварин в біомедичних дослідах". Щурів випадковим чином розподілили на 4 групи, по 10 тварин в кожній. Щурам II, III, IV, V груп здійснили ініціацію цукрового діабету шляхом одноразового введення стептозотоцину (Sigma, США) внутрішньоочеревинно в дозі 40 мг/кг маси на 0,1 М цитратному буфері (рН 4,5) після попередньої 24-годинної депривації їжі (при збереженому доступі до води). Ознаками розвитку патології були: полідипсія, поліурія, втрата маси тіла, гіперглікемія. Для досліджень брали щурів з рівнем глікемії > 15 ммоль/л. З 3-ї по 28-у добу щурам III групи вводили NaHSH2O (3 мг/кг 1 раз на добу внутрішньоочеревинно), щурам IV групи - метформін (500 мг/кг 1 раз на добу внутрішньошлунково), щурам V групи - метформін (500 мг/кг внутрішньошлунково) та NaHSH2O (3 мг/кг 1 раз на добу внутрішньоочеревинно). Щурам І групи (контроль) вводили еквівалентні об'єми розчинників. Вміст глюкози в крові визначали за допомогою глюкометра (Accu-Chek Active, Німеччина). Вміст галектину-3 в сироватці крові визначали імуноферментним методом біохімічні показники в міокарді спектрофотометричними методами. Кардіопротективний ефект при застосуванні NaHSH2O спільно з пероральним антидіабетичним засобом метформіном був вірогідно вищим (в 1,5-2,5 рази, р