Спосіб комплексного лікування онкопатології легень, ускладненої запальними процесами, методом екстракорпоральної гіпертермії крові

Реферат: Спосіб лікування пацієнтів з онкопатологією легень, ускладненою запальними процесами, включає призначення антибіотикотерапії, дезінтоксикаційної терапії. Додатково здійснюють безперервну екстракорпоральну гіпертермію крові за замкнутим циклом протягом 40 хв з курсом лікування 4 сеанси екстракорпоральної гіпертермії крові щоденно. UA 108099 U (12) UA 108099 U UA 108099 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема торакальної хірургії, пульмонології та онкології, і може застосовуватись у пацієнтів при онкологічній патології легень, ускладненій запальними процесами. Відомий спосіб лікування онкологічної патології, ускладненої запальними процесами, включає антибіотикотерапію, дезінтоксикаційну терапію [Kobashi Y1, Okimoto N, Matsushima T Pneumonia associated with lung cancer in the elderly. - Kansenshogaku Zasshi. - 2002. - Mar;76(3): 188-94]. У багатьох випадках злоякісні пухлинні процеси легень супроводжуються параканкрозною пневмонією. Тому призначення антибіотиків широкого спектра дії, дезінтоксикаційних середників є абсолютно показаним. Ситуація при даній нозології ускладнюється тим, що цілий ряд протизапальних препаратів - гормональних - є протипоказаними. Також протипоказано застосування середників, які непрямо впливають на боротьбу із запальними реакціями, - вітамінів. Таким чином, застосування тільки антибіотико- та дезінтоксикаційної терапії не сприяє в достатній мірі процесу лікування запальних ускладнень онкопатології легень. Недоліком відомого способу є також і те, що практично не застосовуються лікувальні засоби, які безпосередньо впливають на імунну систему хворого. Навпаки, широко відома пригнічуюча дія антибіотиків на імунну систему пацієнта, а при онкологічній патології легень спостерігається зниження показників імунного статусу організму пацієнта [Андрейчин М.А., Чопяк В.В., Господарський І.Я. Клінічна імунологія. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 180-187]. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб лікування онкопатології легень, ускладненої запальними процесами, завдяки якому можна було б досягти позитивного впливу на стан імунної системи пацієнта, зменшити ризик важких ускладнень при цій патології та пришвидшити одужання пацієнтів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування пацієнтів з онкопатологією легень, ускладненою запальними процесами, що включає призначення антибіотикотерапії, дезінтоксикаційної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково здійснюють безперервну екстракорпоральну гіпертермію крові за замкнутим циклом протягом 40 хв з курсом лікування 4 сеанси екстракорпоральної гіпертермії крові щоденно. При підвищеній температурі крові імітується ефект інтерлейкіну-1 - створюється температурний оптимум для впливу на інтерферон, стимулюється фагоцитоз шляхом впливу на макрофаги, нейтрофіли, стимулюється продукція антитіл [Андрейчин М.А., Чопяк В.В., Господарський І.Я. Клінічна імунологія. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 337-339]. Спосіб здійснюють таким чином. Пацієнту з онкопатологією легень, ускладненою запальними процесами, призначають антибіотикотерапію, дезінтоксикаційну терапію при вираженості клінічних проявів запальних процесів. Додатково здійснюють безперервну екстракорпоральну гіпертермію крові (ЕКГТК) за замкнутим циклом. Для цього використовують апарат екстракорпоральної гіпертермії крові (Патент України на корисну модель № 104218; МПК А61М 1/36, опубл. 12.01.2016 р., Бюл. № 1). у пацієнта проводять забір крові з кубітальної вени за допомогою голки або кубітального катетера і через силіконову магістраль подають на роторну помпу із швидкістю 15 мл/хв. У безпосередній близькості від кубітального катетера через крапельницю від флакона з розчином гепарину до магістралі із кров'ю пацієнта за допомогою трійника з антикоагулянтною метою подається розчин гепарину в дозуванні 50-75 Од/хв. Магістраль з кров'ю пацієнта після роторної помпи подається на апарат для екстракорпоральної гіпертермії крові, де прогрівається до 39,0-39,5 °С. В подальшому кров через систему подається в другу кубітальну вену пацієнта. Тривалість даної процедури - 40 хв. На курс лікування проводять 4 сеанси екстракорпоральної гіпертермії крові щоденно. Для підтвердження ефективності запропонованої корисної моделі були проведені клінічні дослідження. У дослідження було включено 14 пацієнтів із параканкрозними запальними змінами легень, яким в комплексному лікуванні, що включало призначення антибіотикотерапії, дезінтоксикаційної терапії, додатково застосовано екстракорпоральну гіпертермію крові. Контрольну группу склали 5 осіб з параканкрозними запальними змінами легень, яким не застосовували екстракорпоральну гіпертермію крові. Всі пацієнти скаржились на загальну слабкість, задишку, продуктивний кашель. У трьох пацієнтів були болі в лівому гемітораксі. Відзначалось підвищення температури тіла у всіх хворих від 37,8 до 39,6 °С. У 9-ти пацієнтів першої і 3-х пацієнтів контрольної групи виявлено аденокарциному легень, у 5-ти пацієнтів першої і 2-х пацієнтів контрольної групи знайдено плоскоклітинний рак. Рентгенологічно спостерігались пухлиноподібні утвори в легенях - різні за розміром і формою. Діагноз було підтверджено гістологічно при фібробронхоскопії шляхом біопсії екзофітно розташованих пухлин. У трьох пацієнтів 1-ї групи, і двох пацієнтів контрольної групи були метастази в печінку (підтверджено при ультразвуковому обстеженні). При лабораторному обстеженні констатовано 1 UA 108099 U 5 10 15 20 наявність лейкоцитозу у пацієнтів першої та контрольної групи (відповідно: 12,6+0,7 та 12,1+0,8), зсув лейкоцитарної формули вліво. Також проводили тест відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест), який свідчить про функціональну активність лейкоцитів. У пацієнтів 1-ї і контрольної групи НСТ-тест був зниженим (відповідно 4,25+0,33 % і 4,01+0,27 %, при нормі - 79 %). У пацієнтів 1-ї групи після проведення комплексного лікування з використанням екстракорпоральнї гіпертермії крові вже на 4-й день суб'єктивно відзначалось значне покращення загального стану: значно зменшувалась інтенсивність кашлю і задишки, знижувалась температура тіла до субфебрильних показників, зменшувалось відчуття загальної слабкості. У пацієнтів контрольної групи суб'єктивно на 4-й день не спостерігалось покращення загального стану, практично не змінювались інтенсивність кашлю та задишки, підвищення температури тіла було практично без змін. Рівень лейкоцитозу крові у пацієнтів 1-ї групи достовірно знизився - 0,1+0,6, p