Спосіб місцевого лікування трофічних виразок

Реферат: Спосіб місцевого лікування трофічних виразок включає вкривання рани на стадії ексудації абсорбуючим матеріалом, на стадії репарації - матеріалом, який спрямовує і стимулює грануляційні процеси в рані, на стадії епітелізації - матеріалом, який стимулює епітелізацію рани. На стадії ексудації вибирають бактеріостатичну пінисту полівінілалкогольну губку з метиленовою синню та генціанвіолетом з додаванням шару протеолітичних ферментів. На стадії репарації - гідрогелеве покриття з метилурацилом та гіалуроновою кислотою. На стадії епітелізації - гідрогелеве покриття з гіалуроновою кислотою. UA 109091 U (12) UA 109091 U UA 109091 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хірургії, зокрема може бути використана для лікування трофічних виразок. Відомий процес місцевого лікування трофічних виразок венозної етіології, описаний в Російських національних рекомендаціях "Хирургические инфекции кожи и мягких тканей". - М.: ООО "Компания Боргес", 2009.- С. 74-77). Він включає на стадії ексудації механічну обробку рани і накладання водорозчинної мазі. На стадії репарації - накладання мазей - стимуляторів загоєння, на стадії епітелізації - те ж саме. Спосіб дозволяє швидко і якісно санувати трофічну виразку і тим прискорити її загоєння. Але спосіб достатньо болісний, спонукає до додаткового знеболювання, що може призводити до некрозу підлеглих тканин. В процесі його виконання можуть з'являтися антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб місцевого лікування трофічних виразок, що описаний в книзі Липницкий Е.М. "Лечение трофических язв нижних конечностей" (див. М.: Медицина, 2001. - С. 65). Він включає вкривання рани на стадії ексудації абсорбуючим матеріалом, на стадії репарації - матеріалом, який спрямовує і стимулює грануляційні процеси в рані, на стадії епітелізації - матеріалом, який стимулює епітелізацію рани. При цьому на стадії ексудації як абсорбуючий матеріал вибирають мазь "Іруксол", а також дві колагенові губки "Дигестол" та "Сангвікол". На стадії репарації як матеріал, що спрямовує і стимулює грануляційні процеси в рані - мазь "Метилурацил", а на стадії епітелізації матеріалом, який стимулює епітелізацію рани, також вибирають мазь "Метилурацил". Спосіб дозволяє здійснювати патофізіологічне лікування і щоденний контроль рани, підсилює місцевий вплив антимікробних препаратів, створює умови для регенерації тканин, він доступний по виконанню та ціні. Але в процесі його виконання з'являються антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів, навколо рани формуються зони локального дерматиту, що може переходити в екзему. Також можливе виникнення загальної медикаментозної алергії. Слід додати, що для підтримання оптимальних процесів загоєння треба 2-4 рази на день міняти пов'язки, що супроводжується болем і ушкодженням свіжих грануляцій. Тобто спосіб складний і недостатньо ефективний, а також має цілий ряд побічних ефектів. В основу корисної моделі поставлена задача створення простого і ефективного способу місцевого лікування трофічних виразок, який дозволяє лікувати виразки в умовах медикаментозної алергії, навіть в умовах амбулаторного спостереження, за рахунок активних ранових покриттів в залежності від стадії ранового процесу і стимуляції на різних стадіях процесу загоєння рани. Поставлена задача вирішується тим, що в способі місцевого лікування трофічних виразок, який включає вкривання рани на стадії ексудації абсорбуючим матеріалом, на стадії репарації матеріалом, який спрямовує і стимулює грануляційні процеси в рані, на стадії епітелізації матеріалом, який стимулює епітелізацію рани, згідно з корисною моделлю, на стадії ексудації вибирають бактеріостатичну пінисту полівінілалкогольну губку з метиленовою синню та генціанвіолетом з додаванням шару протеолітичних ферментів, на стадії репарації - гідрогелеве покриття з метилурацилом та гіалуроновою кислотою, а на стадії епітелізації - гідрогелеве покриття з гіалуроновою кислотою. Вибір на стадії ексудації бактеріостатичної пінистої полівінілалкогольної губки з метиленовою синню та генціанвіолетом з додаванням шару протеолітичних ферментів дозволяє впливати на всі види мікроорганізмів в рані без виключення. При цьому виконується тривала абсорбція з рани впродовж доби за рахунок пористої структури губки. Також при цьому здійснюється постійний візуальний контроль за активністю роботи пов'язки, оскільки її колір змінюється в залежності від об'єму заповнення і властивостейексудативної рідини (з первинного синього на кінцевий сірий при повному заповненні). При цьому вибираються барвники із природних гіпоалергенних матеріалів, тобто можуть бути використані в умовах медикаментозної алергії. Протеолітичні ферменти розчиняють колагенові волокна при рН = 5,07,0, тобто працюють в кислому середовищі, в якому інші ферменти не працюють. І тим самим вони сприяють підсиленню очищення рани від нежиттєздатних і нефункціональних тканин. Гідрогелеве покриття на стадії репарації рани дозволяє створити оптимальні умови, що сприяють загоєнню рани (підтримує температуру, вологість, захищає від механічних ушкоджень). Речовини, які при цьому використовуються (метилурацил та гіалуронова кислота), прискорюють процеси клітинної регенерації в ранах, зростання грануляційної тканини в рані, і, як наслідок, епітелізації, мають протизапальні властивості, а також фотопротекторну дію. Гідрогелеве покриття на стадії епітелізації дозволяє захистити ранимий епітелій. Застосування гіалуронової кислоти прискорює епітелізацію за рахунок прямої участі в процесах 1 UA 109091 U 5 10 15 20 25 30 35 міграції та проліферації клітин, забезпечує правильне розташування ланцюгів основних білків шкіри еластину і колагену, завдяки чому покращується структура епідермісу. Використання інтерактивних покриттів дозволяє зменшити больові відчуття при перев'язках, а також зменшити їх кількість. Докладний опис способу наведено на прикладі його використання в клініці. Клінічний приклад. Хвора Н., 62 роки, звернулася зі скаргами на наявність тривалої трофічної виразки на правій гомілці. Анамнез хвороби: хворіє на варикозну хворобу нижніх кінцівок 25 років, трофічна виразка з'явилася за 2 роки до звернення. Впродовж останніх 2 років неодноразово лікувалася в хірургічних стаціонарах, після чого у хворої розвилася медикаментозна алергія. Виразка 2 2 2 збільшилася за цей час з 5 см до 25 см . Локальний статус: трофічна виразка площею 25 см , краї - рівні, гіперемовані. Дно рани заповнено фібрином, некротичними масами та гіпергрануляціями. Бактеріальний посів показав наявність асоціацій 2 мікроорганізмів Pseudomonas aeruginosa та Staphylococcus aureus. Була проведена обробка трофічної виразки розчином антисептика, після чого на рану накладена полівінілалкогольна губка, попередньо змочена фізіологічним розчином, з метиленовою синню, генціанвіолетом та шаром протеолітичних ферментів. При цьому шар ферментів безпосередньо контактував з поверхнею виразки. Пов'язка зверху була вкрита прозорою поліетиленовою мембраною. На першому етапі перев'язки проводили через день, на 9 добу після початку лікування спостерігалося очищення виразки на 80 %, після чого перев'язки виконували раз в 3 дні. На 14 добу було констатовано повне очищення рани. Хвора виписана із клініки на 15 добу. В амбулаторному періоді хворій спочатку виконували гідрогелеве покриття рани з метилурацилом та гіалуроновою кислотою раз в 3 дні, а через 2 місяці - з гіалуроновою кислотою раз в 5 днів. Повне загоєння спостерігалося через місяць після останнього етапу лікування. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє лікувати виразки в умовах медикаментозної алергії, навіть в умовах амбулаторного спостереження. Отримані результати дозволяють уникнути хірургічного втручання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб місцевого лікування трофічних виразок, який включає вкривання рани на стадії ексудації абсорбуючим матеріалом, на стадії репарації - матеріалом, який спрямовує і стимулює грануляційні процеси в рані, на стадії епітелізації - матеріалом, який стимулює епітелізацію рани, який відрізняється тим, що на стадії ексудації вибирають бактеріостатичну пінисту полівінілалкогольну губку з метиленовою синню та генціанвіолетом з додаванням шару протеолітичних ферментів, на стадії репарації - гідрогелеве покриття з метилурацилом та гіалуроновою кислотою, а на стадії епітелізації - гідрогелеве покриття з гіалуроновою кислотою. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2