Аускультативний спосіб визначення нижньої границі селезінки

Реферат: Аускультативний спосіб визначення нижньої границі селезінки, в якому по середині лівої ½ реберної дуги пацієнта, який знаходиться в горизонтальному положенні, установлюють фонендоскоп, при цьому половину фонендоскопу установлюють на грудну клітку, а другу половину - на черевну стінку, далі, знизу вверх вказівним пальцем проводять по шкірі черевної стінки штрихоподібні рухи і визначають місце, де звук змінюється від темпанічного до притуплення, та позначають кульковою ручкою або маркером точку, яка і є нижньою границею селезінки, після цього фонендоскоп встановлюють на ½ реберної дуги в місці пересічення лівої передньої пахової лінії з лівою реберною дугою, вказівним пальцем проводять штрихоподібні рухи знизу вверх латеральніше від лівої бокової ділянки живота вверх до лівої реберної дуги та передньої лівої пахвової лінії, в місці, де вислуховують зміну звуку від темпанічного до притуплення, позначають другу точку (позиція 7 на кресленні), після чого дві точки з'єднують між собою. UA 110172 U (12) UA 110172 U UA 110172 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини та педагогіки, зокрема діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту, а саме: для визначення нижньої границі селезінки та діагностики патологічних змін в ній при інфекційній та неінфекційній патології та з метою навчання студентів медичних вузів, які не справляються із завданням пальпації і перкусії. Загальновідомим є метод пальпації внутрішніх органів, запропонований ОбразцовимСтражеско. Проте такий традиційний метод, на початковій стадії навчання при відсутності навиків тактильної чутливості, не дає можливості чітко визначити розміри нижньої границі селезінки, особливо, коли вона еластична, м'яка. Особливі труднощі при пальпації виникають у пацієнтів з великим шаром жирової тканини, добре розвинутою мускулатурою черевної порожнини, при асциті. Існують інструментальні методи обстеження - ультразвукова діагностика органів черевної порожнини, при якій визначають розміри: товщину, а не границі селезінки. Задачею корисної моделі є надання способу, який дає можливість чітко визначити параметри нижніх границь паренхіматозних органів, в тому числі селезінки. Поставлена задача вирішується тим, що при аускультативному способі визначення нижньої границі селезінки за допомогою фонендоскопа його установлюють на ½ реберної дуги пацієнта, який знаходиться в горизонтальному положенні. При цьому половину фонендоскопу установлюють на грудну клітку, а другу половину - на черевну стінку. Далі, знизу вверх вказівним пальцем проводять по шкірі черевної стінки рухи, які над щільними поверхнями при аускультації змінюють звук від "темпаніту" до яскравого чіткого. Місце, де звук змінюється від темпанічного до притуплення, позначають кульковою ручкою або маркером, яке і є нижньою границею селезінки. Після цього, аналогічно визначають та позначають 2-3 такі точки, які з'єднують між собою. Далі запропонований спосіб за корисною моделлю буде описаний більш детально з посиланням на додане креслення, на якому зображений фрагмент перерізу черевної порожнини людини. Пацієнта, як правило, приводять в горизонтальне положення. Фонендоскоп встановлюють по середині лівої ½ реберної дуги, а саме в місці перетину лівої середньоключичної лінії та лівої реберної дуги (позиція 1 на кресленні). Після цього вказівним пальцем штрихоподібними рухами по шкірі передньої черевної стінки проводять знизу вверх від лівої бокової ділянки живота до лівого підребір'я (позиція 2 на кресленні). Місце, де змінюється звук від темпанічного до притуплення, і є нижня границя селезінки (позиція 3 на кресленні), кульковою ручкою позначають точку - 1 (позиція 4 на кресленні). Щоб детальніше визначити нижню границю селезінки (при відхиленнях від норми - сплєномегалії), знаходять та позначають 2-3 точки. Другу точку визначають таким чином: переміщують фонендоскоп в місце пересічення лівої передньої пахової лінії з лівою реберною дугою (позиція 5 на кресленні), при цьому однією рукою тримають фонендоскоп на середині (1/2) реберної дуги, а вказівним пальцем другої руки проводять штрихоподібні рухи знизу вверх латеральніше від лівої бокової ділянки живота до лівої реберної дуги та передньої лівої пахвової лінії (позиція 6 на кресленні), в місці, де вислуховують зміну звуку від темпанічного до притуплення, позначають другу точку (позиція 7 на кресленні). Якщо селезінка значно збільшена, то визначають і третю точку. Попередньо уклавши пацієнта на правий бік, відводять ліву руку доверху. Після чого, по лівій боковій ділянці живота знизу вверх до місця перетину лівої реберної дуги із середньою паховою лінією (позиція 8 на кресленні) вказівним пальцем другої руки проводять штрихоподібні рухи. В місці, де вислуховують зміну звуку від темпанічного до притуплення, позначають третю точку (позиція 9 на кресленні). Усі 2-3 точки з'єднують між собою. Це і буде точне детальне визначення нижньої границі селезінки (позиція 10 на кресленні). Селезінка набагато менший орган по об'єму та по масі, тому, в загальному випадку, достатньо дві, максимум три точки для визначення нижньої границі. Після визначення нижньої границі селезінки проводять поверхневу або глибоку пальпацію даного органу. Аналіз літературних даних в медицині показує, що детального опису аускультативної методики обстеження селезінки відсутній, а це простий і ефективний метод діагностики. Таким чином до переваг даного методу належить те, що він досить простий у використанні, не потребує багато часу для здійснення та можливе його широке застосування лікарями в терапевтичних клініках, при інфекційних хворобах, при ожиріннях, асцитах (водянка), накачаному пресі. Запропонований простий метод покращення пальпації внутрішніх органів, а саме - нижньої границі селезінки (що в більшості у 95 % студентів 4-6 курсів не можуть визначити), може також використовуватись для навчання студентів та лікарів-інтернів на відповідних кафедрах. 1 UA 110172 U Запропонований спосіб дозволяє чітко і безпомилково поставити точки переходу границі звуку від темпанічного до притуплення навіть для фахівців початкового рівня. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 1. Аускультативний спосіб визначення нижньої границі селезінки, в якому по середині лівої ½ реберної дуги пацієнта, який знаходиться в горизонтальному положенні, установлюють фонендоскоп, при цьому половину фонендоскопа установлюють на грудну клітку, а другу половину - на черевну стінку, далі, знизу вверх вказівним пальцем проводять по шкірі черевної стінки штрихоподібні рухи і визначають місце, де звук змінюється від темпанічного до притуплення, та позначають кульковою ручкою або маркером точку, яка і є нижньою границею селезінки, після цього фонендоскоп встановлюють на ½ реберної дуги в місці пересічення лівої передньої пахової лінії з лівою реберною дугою, вказівним пальцем проводять штрихоподібні рухи знизу вверх латеральніше від лівої бокової ділянки живота вверх до лівої реберної дуги та передньої лівої пахвової лінії, в місці, де вислуховують зміну звуку від темпанічного до притуплення, позначають другу точку (позиція 7 на кресленні), після чого дві точки з'єднують між собою. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що додатково визначають третю точку нижньої границі селезінки, для чого укладають пацієнта на правий бік, відводять ліву руку доверху, проводять штрихоподібні рухи по лівій боковій ділянці живота знизу вверх до місця перетину лівої реберної дуги із середньою паховою лінією, вислуховують місце, де звук змінюється від темпанічного до притуплення, та позначають кульковою ручкою або маркером третю, після чого всі три точки з'єднують між собою. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2