Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту

Реферат: Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту включає дію високочастотного струму на нижню носову раковину за допомогою біполярного електрода, введеного підслизово через її передній кінець. Додатково високочастотним струмом діють на нижню носову раковину за допомогою другого біполярного електрода, введеного під контролем ендоскопа підслизово через задній її кінець. UA 114097 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГІПЕРТРОФІЧНОГО РИНІТУ UA 114097 U UA 114097 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сфери медицини, зокрема до оториноларингології, і може застосовуватись для лікування хронічного гіпертрофічного риніту. Відомі способи лікування хронічного гіпертрофічного риніту: часткова конхотомія [1], електрокоагуляція носових раковин [2], вазотомія [3], ультразвукова дезінтеграція нижніх носових раковин [4]. При конхотомії за допомогою ріжучих інструментів (скальпеля, ножиць) видаляється частина раковин і утворюється ранова поверхня, яка кровоточить, причому кровотеча інколи буває сильною. При підслизовій вазотомії нижньої носової раковини має місце кровотеча, а головне недостатня терапевтична ефективність. При ультразвуковій дезінтеграції нижніх носових раковин втручання виконується підслизово через передній кінець раковини, але при цьому також має місце кровотеча, що потребує введення тампонів в порожнину носа. Крім того, в ряді випадків спостерігаються рецидиви захворювання. За прототип ми взяли спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту з використанням електротермоадгезії [5]. Недоліком даного способу є те, що при цьому електротермоадгезія проводиться завдяки введенню біполярного електрода через передній кінець раковини. При наявності гіпертрофії заднього кінця носової раковини високочастотний струм на неї не діє, що потребує додаткових хірургічних втручань. Основною технічною задачею запропонованої корисної моделі є: підвищення ефективності лікування та попередження кровотечі при хірургічному втручанні на задніх кінцях носових раковин. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хронічного гіпертрофічного риніту, що включає дію високочастотного струму через біполярний електрод, введений в нижню носову раковину через її передній кінець, згідно з запропонованим новим рішенням, додатково високочастотним струмом діють на нижню носову раковину за допомогою другого біполярного електрода, введеного під контролем ендоскопа підслизово через задній її кінець. Спосіб виконується таким чином. Пацієнт під час операції знаходиться в лежачому положенні. Операція виконується під загальним або місцевим знеболенням. Робочий кінець біполярного електропристрою підводиться до переднього кінця нижньої носової раковини, виконується прокол слизової оболонки загостреним кінцем пристрою. При контакті обох електродів з стінками ранового каналу на пристрій через контактні штирі штекерного рознімання подається високочастотний струм, наприклад, частотою 66 кГц. Струм "оббігає" електроди по поверхні, яка не ізольована, проходить через м'які тканини між композитними електродами і спричиняє розігрівання та електрокоагуляцію. При цьому зона нагрівання тканин є мінімальною. При переміщенні інструменту в напрямку до заднього кінця нижньої носової раковини та в зворотному напрямку можна швидко виконати розтин тканин та коагуляцію судин, які є складовою частиною носової раковини. Після виведення робочого кінця електропристрою з носової раковини електропристрій вимикається. В подальшому додатково через носоглотку вводять другий біполярний електрод під контролем ендоскопа підслизово через задній кінець нижньої носової раковини. Після виведення робочого кінця електропристрою з носової раковини електропристрій вимикається. При цьому відсутня кровотеча і немає потреби в тампонаді порожнини носа. В подальшому відбувається зменшення об'єму носової раковини за рахунок зменшення числа кровоносних судин, які згодом заміщаються судинами меншого діаметра. Технічний результат, що досягається запропонованим рішенням, є попередження кровотечі та ускладнень, пов'язаних з тампонадою носа, за рахунок підслизової глибинної коагуляції біологічних тканин в ділянці дії високочастотного струму, що подається через біполярні електроди, введені як через передній, так і через задній кінець нижньої носової раковини. Запропонований спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту успішно апробований в ЛОР-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ". Приклад. Хвора А., 16 років, була прийнята в ЛОР-клініку із скаргами на утруднення носового дихання. Хворіє протягом 4 років. Рік тому проводилась ультразвукова дезінтеграція через передній кінець носової раковини. Покращення носового дихання не спостерігали. Об'єктивно: носове дихання утруднене. Нижні носові раковини гіпертрофовані, включаючи їх задні кінці. При змащуванні їх розчином адреналіну скорочення раковин не відмічено. Зі сторони інших ЛОР-органів патології не виявлено. Діагноз: хронічний гіпертрофічний риніт (рецидив). 1 UA 114097 U 5 10 Хворій виконано підслизову електротермоадгезію нижніх носових раковин за допомогою біполярного електропристрою по описаній вище методиці. Кровотечі не спостерігалось. Тампонада носа не проводилась. В післяопераційному періоді не було потреби в проведенні туалету порожнини носа. Носове дихання зберігалось після операції протягом всього часу, покращилось через 1 день. При огляді через 1 тиждень і 1 місяць - скарг не виявлено. Носове дихання вільне. Носові раковини зменшилась в об'ємі. При огляді через 3 місяці патології не виявлено, носове дихання вільне. Даний приклад демонструє ефективність лікування хворого з хронічним гіпертрофічним ринітом з використанням запропонованого способу. Для наочності наводимо результати хірургічних втручань на носових раковинах способом електротермоадгезії (базовий об'єкт) та запропонованим способом у двох ідентичних за віком, статтю та захворюваннями групах пацієнтів (таблиця). Таблиця Результати лікування хворих з хронічним гіпертрофічним ринітом Базовий об'єкт n=10 0 Тампонада носа Носове дихання після операції: утруднене відсутнє Рецидив захворювання 15 20 25 30 Запропонований спосіб n=10 0 8 2 2 Показники 10 0 0 З таблиці видно, що при хірургічних втручаннях на носових раковинах по запропонованому способу у всіх випадках після операції було збережено носове дихання. В контрольній групі (з використанням прототипу) у 2 випадках носове дихання було утруднено (гіпертрофія заднього кінця нижньої носової раковини). В подальшому у цих пацієнтів мали місце рецидиви захворювання. Таким чином, запропонований спосіб має переваги перед відомим і забезпечує виконання підслизової електротермоадгезії носових раковин без кровотечі і виконання тампонади порожнини носа. Джерела інформації: використана при експертизі: 1. Атлас оперативной оториноларингологии./ Под ред. проф. В.С. Погосова. - М.: Медицина, 1983. - С. 213-217. 2. Большая медицинская энциклопедия. Главн. ред. Б.В. Петровский. Изд. 3-е (В 30-ти т.). М., "Сов. энциклопедия", 1976. - Т. 4. - С. 572. 3. Пискунов Г.З., Пискунов С.З. Клиническая ринология: Руководство для врачей. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ООО "Медицинское информационное агенство", 2006. - С. 243-244. 4. Болезни уха, горла, носа в детском возрасте: национальное руководство/ под ред. М.Р. Богомильского, В.Р. Чистяковой. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - С. 273. 5. Патент України на корисну модель № 50089. МПК (2009) А61В17/00, А61B17/34. Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту / І.А. Косаківська (Україна). - Заявлено 27.11.2009; Опубл. 25.05.2010 p. Бюл. № 10. - 4 с. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту, що включає дію високочастотного струму на нижню носову раковину за допомогою біполярного електрода, введеного підслизово через її передній кінець, який відрізняється тим, що додатково високочастотним струмом діють на нижню носову раковину за допомогою другого біполярного електрода, введеного під контролем ендоскопа підслизово через задній її кінець. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2