Спосіб діагностики залишкової гіпертензії в легеневій артерії після хірургічної корекції вроджених вад серця

Реферат: UA 114746 U UA 114746 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, стосується способу діагностики залишкової гіпертензії в легеневій артерії після хірургічної корекції вроджених вад серця. У країнах європейського континенту народжуваність дітей з вродженими вадами серця (ВВС) варіює від 0,7 до 1,7 %. Повноцінних даних про розповсюдженість ВВС серед дорослого населення немає жодна з країн. У звіті Великобританії за 2009 рік, показано, що більше 80 % дітей, які народились з ВВС, дожили до шістнадцятирічного віку. В США дорослих пацієнтів з ВВС нараховується близько одного мільйона. Останні досягнення хірургічної корекції ВВС відрізняються високим рівнем. Відтворення нових анатомічних відношень, нормалізація гемодинаміки та газообміну забезпечує нормальну тривалість життя та його якості. На віддалений результат операції впливає кілька факторів: тяжкість вади, вираженість та тривалість артеріальної гіпоксемії, вид усунення анатомічних порушень (паліативний чи радикальний), наявність залишкових звужень та шунтів, присутність та стадія серцевої недостатності (СН), наявність у прооперованих хворих супутніх захворювань серця та екстракардіальної патології, стан насосної функції лівого шлуночка, порушення в провідній системі серця та інше. Недостатньо вивчені адаптаційні можливості серцево-судинної системи у віддаленому післяопераційному періоді, відсутні сучасні критерії оцінювання її функціонального стану, систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка, а також їх внесок у розлад гемодинаміки, що призводить до розвитку СН, причини можливих післяопераційних ускладнень, роль впливу гемодинамічних порушень на фізичний розвиток. Усе наведене свідчить про недостатню визначеність тактики ведення пацієнтів у віддалені строки після хірургічної корекції ВВС, що диктує необхідність подальшого вирішення цієї проблеми. Необхідно відзначити, що "золотим стандартом" діагностики ВВС є ехокардіографія, яка дозволяє діагностувати ваду, визначити ступінь важкості вади та вчасно виділити пацієнтів із критичним перебігом захворювання. Однак, і на теперішній час відсутній чіткий алгоритм динамічного ехокардіографічного обстеження дорослих з ВВС, яким було проведено хірургічне лікування. Є потреба в подальшому удосконаленні ЕХОКГ діагностики різних варіантів вродженої патології ССС для надання своєчасної допомоги та покращення якості життя, обґрунтування оптимальних термінів скерування в спеціалізовані стаціонари для повторного кардіохірургічного лікування та визначення об'єму даного втручання. Вирішення цих питань представляє безумовно теоретичний інтерес і має практичну спрямованість, що стало задачею у створенні корисної моделі. В основу корисної моделі поставлена задача - створити спосіб діагностики залишкової гіпертензії в легеневій артерії після хірургічної корекції вроджених вад серця. Спосіб діагностики залишкової гіпертензії в легеневій артерії після хірургічної корекції вроджених вад серця включає проведення ЕХО-кардіографії та визначення градієнту тиску на трикуспідальному клапані, та при градієнті тиску менше 50 мм рт. ст. додають 5 мм рт. ст., при градієнті тиску 51-85 мм рт. ст. - додають 10 мм рт. ст., при градієнті тиску 86 і більше мм рт. ст. - 15 мм рт. ст., що відповідає тиску у легеневій артерії. Приклад. З 2014 по 2016 роки на базі поліклініки Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру було обстежено 449 пацієнтів Закарпатської області у віці 18 років і старше, яким було проведено оперативне лікування з приводу різних ВВС в період з 1990 по 2013 pp. Для візуалізації структур серця використовувалась ехокардіографія. При обстеженні серця використовували три режими роботи апарата: М - (одномірна ехокардіографія), В - (двомірна ехокардіографія) та допплерівський режими. ЕХОКГ проводилась на ультразвуковому апараті "Philips Envisor". Обстеження проводились із наступних стандартних позицій датчика: парастернальної (по довій та короткій осях), апікальний, субкостальний та супрастернальний доступи. За допомогою запропоновано способу було встановлено діагноз легеневої гіпертензії у 297 пацієнтів. Запропонований спосіб є доступним технічно та економічно, і може бути впроваджений в амбулаторну та стаціонарну практику. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики залишкової гіпертензії в легеневій артерії після хірургічної корекції вроджених вад серця включає проведення ЕХО-кардіографії та визначення градієнту тиску на трикуспідальному клапані, та при градієнті тиску меньше 50 мм рт. ст. додають 5 мм рт. ст., при 1 UA 114746 U градієнті тиску 51-85 мм рт. ст. - додають 10 мм рт. ст., при градієнті тиску 86 мм рт. ст. і більше - 15 мм рт. ст., що відповідає тиску у легеневій артерії. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2