Спосіб діагностики активізації запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму

Реферат: АКТИВІЗАЦІЇ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА UA 115486 C2 (12) UA 115486 C2 Винахід належить до способу діагностики активності запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму, який включає визначення медіаторів запалення, де діагностику активізації запального процесу виконують шляхом визначення у сироватці крові за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу ELISA з використанням набору Bender Medsystems рівня моноцитарного хемоатрактантного протеїну 1 (МСР-1), і при рівні МСР-1 вище ніж 440 пг/мл діагностують активізацію запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму. UA 115486 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, зокрема до педіатрії, пульмонології та алергології, і може бути використаним для діагностики активізації запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму. Бронхіальна астма (БА) залишається глобальною проблемою охорони здоров'я, враховуючи збільшення захворюваності та смертності від цієї хвороби [Angiogenesis and vascular remodeling in chronic airway diseases / K.T. Vijay, Willem I. de Boer, K.M. Virendra et al. // Cell Biochem Biophys. - 2013. - № 67. - P. 219-234]. Останнє десятиліття XX століття ознаменувалося зміною поглядів на патогенез БА. Так, патофізіологічне визначення БА як варіабельне звуження бронхів змінилося на розгляд захворювання як хронічного запалення дихальних шляхів. Сучасна концепція розглядає БА як хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, регульоване різними клітинними елементами (еозинофілами, тучними клітинами, Т-лімфоцитами, макрофагами), медіаторами запалення та залишається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасної педіатрії [Чернышева О.Е Современные представления о патогенезе БА у детей / О.Е. Чернышева // Здоровье ребенка. - 2014. - № 5. - С. 83-90]. У зв'язку з цим, визначення активності запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму, на ранніх стадіях з метою призначення необхідного обсягу лікувальних заходів є одним з найважливіших завдань практичної охорони здоров'я та медичної науки. На сьогоднішній день є декілька способів визначення активності запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму. Так, наприклад, відомий спосіб, який засновано на визначенні об'єму терапії, необхідної для досягнення контролю захворювання після декількох місяців адекватно підібраної базисної терапії: про наявність запальної відповіді в пізній патохімічній фазі алергічної реакції у дітей, хворих на бронхіальну астму, свідчить досягнення контролю бронхіальної астми на тлі застосування короткодіючих/довгодіючих бета-агоністів, та/або інгаляційних кортикостероїдів, та/або антилейкотриєнових препаратів [Вишнивецкий И.И. Диагностика и выбор стартовой терапии бронхиальной астмы в рекомендациях GINA 2014: новые акценты и вопросы, оставшиеся без ответа / И.И. Вишнивецкий // Здоров'я України. - 2014. - № 3 - С. 9-11]. Основним недоліком цього способу є те, що діагностику запального процесу при бронхіальній астмі можна провести тільки за умови, що дитина регулярно отримує терапію, спрямовану на контроль захворювання, протягом декількох місяців. Відомий також спосіб діагностики запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму, який засновано на визначенні анамнестичних особливостей (частота денних та нічних симптомів, вираженість та тривалість приступів), а також на даних інструментальних методів дослідження (вимірювання об'єму форсованого видиху за 1 секунду та визначення максимальної (пікової) швидкості видиху) [Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма": наказ МОЗ України № 868 від 08.10.2013 p.; Беш Л.В. Бронхіальна астма: симпозіум / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. - 2012. № 8 (43) - С. 8-20]. Даний спосіб діагностики активності запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму, є найбільш близьким до того, що заявляється за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за найближчий аналог. Основним недоліком способу-найближчого аналога є те, що він базується на оцінці анамнестичних та клініко-інструментальних даних і тому не дає достатньо достовірних результатів, так як відображає клінічну характеристику захворювання і не дає можливості оцінювати стан хронічного запалювального процесу в бронхах. У зв'язку з зазначеним вище, в основу винаходу поставлено задачу підвищення точності діагностики активності запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму, шляхом встановлення його активізації. Задача, яку поставлено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі діагностики активності запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму, який включає визначення медіаторів запалення, згідно з винаходом, діагностику активізації запального процесу виконують шляхом визначення у сироватці крові за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу ELISA з використанням набору Bender Medsystems рівня моноцитарного хемоатрактантного протеїну 1 (МСР-1), і при рівні МСР-1 вище ніж 440 пг/мл діагностують активізацію запального процесу у дітей, хворих на БА. Технічний ефект винаходу, а саме підвищення точності діагностики активності запального процесу у дітей, хворих на бронхіальну астму, шляхом встановлення його активізації, обумовлений тим, що МСР-1 - представник сімейства СС-хемокінів, який виступає в ролі потужного атрактанта для моноцитів/макрофагів і активованих Т-лімфоцитів. Підвищення 1 UA 115486 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 точності способу досягають за рахунок високої інформативності та доступності; визначення МСР-1 просте для практичного виконання, не потребує багато крові пацієнта та може бути використане у дітей раннього віку. Спосіб виконують наступним чином: у сироватці крові за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу ELISA з використанням набору Bender Medsystems (Австрія) визначають параметри хематоксичного фактору запалення - моноцитарний хемоатрактантний протеїн 1 (МСР-1), і при рівні МСР-1 вище ніж 440 пг/мл діагностують запальну відповідь в пізній патохімічній фазі алергічної реакції у дітей, хворих на бронхіальну астму. Ефективність способу доведена клініко-експериментальними дослідженнями. На великій кількості спостережень визначено контрольні показники МСР-1 у дітей: 373,9 (350,2; 400,9) пг/мл, р