Спосіб зняття свинцево-олов’яних припоїв з міді і мідних сплавів

Реферат: Спосіб зняття свинцево-олов'яних припоїв з міді і мідних сплавів полягає в тому, що вироби знежирюють у гарячому розчині гідроксиду або карбонату натрію, промивають водою і обробляють розчином солі міді борфторидної, кремнефторидної, оцтової або хлорної кислоти. Після знежирення промиті і висушені вироби занурюють у гліцеринову ванну, нагріту до температури 250-270 °C. UA 116175 U (54) СПОСІБ ЗНЯТТЯ СВИНЦЕВО-ОЛОВ'ЯНИХ ПРИПОЇВ З МІДІ І МІДНИХ СПЛАВІВ UA 116175 U UA 116175 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Запропонована корисна модель належить до області переробки вторинної сировини, яка містить кольорові метали. Корисна модель дозволяє проводити ефективне зняття свинцю і олова з виробів, окремі частини яких паяні свинцево-олов'яними припоями. Значну частину лому міді і мідних сплавів складають паяні вироби, до яких належать радіатори, відходи електричного кабелю, друковані плати, вироби радіотехнічної апаратури. Безпосереднє використання такої сировини як матеріалу для підшихтовки при металургійному виробництві сплавів міді - бронзи або латуні, нераціональне, оскільки домішка цинку у бронзах або олова і свинцю у латунях погіршують їх технологічні властивості. Внаслідок цього переробку паяних виробів проводять пірогідрометалургійним способом, при якому відходи спочатку продувають киснем у печах-конвертерах для видалення олова, свинцю і цинку, а з одержаної чорнової міді відливають аноди, які відправляють на електрохімічне рафінування. Переробка за цим способом дозволяє одержати чисту мідь і деяку кількість уловленого оксиду цинку при одночасній втраті всіх інших компонентів. Відомим способом видалення свинцево-олов'яних сплавів з поверхні міді або мідних сплавів є хімічний, який полягає в обробці знежирених і промитих паяних виробів гарячим розчином концентрованої хлоридної кислоти (t=50-60 °C) [1]. В результаті розчинення припою свинець утворює осад РbСl2, а олово переходить в розчин у вигляді SnCl4. Відпрацьований розчин фільтрують для відділення осаду хлориду свинцю. Осад і розчин тетрахлориду олова направляють на подальшу переробку. Недоліком способу є посилене виділення парів кислоти з розчину, що обумовлює необхідність використання потужної вентиляції на дільниці. Найближчим аналогом є спосіб зняття свинцево-олов'яних припоїв з поверхні міді і мідних сплавів [2], полягає в тому, що знежирені у гарячому розчині гідроксиду або карбонату натрію і промиті вироби обробляють розчином солі міді борфторидної, кремнефторидної, оцтової або хлорної кислоти. Компоненти припою - свинець і олово, які знаходиться на поверхні виробів, переходять в розчин у вигляді відповідних солей, а мідь, цементуючись цими металами, виділяється у вигляді порошку. Для прискорення процес проводять в обертовому барабані, що сприяє осипанню порошку міді з поверхні виробів. Після обробки вироби вивантажують з барабану, промивають і сушать. Недоліком способу є низька швидкість видалення товстих шарів припою, наприклад, з друкованих плат і радіотехнічних виробів, які можуть мати шар припою товщиною до 1-3 мм. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб зняття свинцево-олов'яних припоїв з поверхні міді і мідних сплавів, який має забезпечити високу швидкість процесу і повне вилучення припою з виробів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі зняття свинцево-олов'яних припоїв з поверхні міді і мідних сплавів, у якому вироби знежирюють у гарячому розчині гідроксиду або карбонату натрію, промивають водою і обробляють розчином солі міді борфторидної, кремнефторидної, оцтової або хлорної кислоти, згідно з корисною моделлю, після знежирення промиті і висушені вироби занурюють у гліцеринову ванну, нагріту до температури 250-270 °C. Використання гарячої гліцеринової ванни дозволяє розплавити і зняти товсті шари припою з поверхні виробів. Для цього ванну нагрівають до температури 250-270 °C, яка є вищою за температуру плавлення найбільш поширених свинцево-олов'яних припоїв марок ПОС-40 і ПОС60 (відповідно 238 і 183 °C). Після обробки у гліцериновій ванні на поверхні виробів лишається тонкий шар припою, який легко знімається при наступній обробці розчином солі міді. Операцію проводять у ванні, виготовленій з нержавіючої сталі, що запобігає адгезії припою до її дна і стінок. Після накопичення певної кількості припою ванну охолоджують, зливають гліцерин і виймають зливок припою. За іншим варіантом гарячий гліцерин зливають у допоміжну ванну і виливають розплавлений сплав у спеціальну виливницю. Оброблені у гліцеринівироби промивають водою і переносять до ванни або барабану, заповнених розчином солі міді борфторидної, кремнефторидної, оцтової або хлорної кислоти. При цьому припій реагує з розчином в результаті чого свинець і олово переходять в розчин у вигляді відповідних солей, а на поверхні виробів виділяється порошок міді. Очищені від припою вироби вивантажують з ванни, промивають водою і сушать. Розчин відфільтровують від порошку міді і знову направляють для обробки наступної партії деталей. Після того, як вся мідь з розчину буде цементована, з нього вилучають свинець і олово цементацією залізним скрапом або шляхом електролізу з нерозчинним графітовим анодом і катодом з нержавіючої сталі або титану. При електролізі на катоді осаджується сплав свинцю і олова, а в розчині утворюється відповідна кислота. Цю кислоту нейтралізують основним карбонатом міді або в нагріту кислоту вводять порошок цементованої міді, в результаті чого одержують розчин, який знову застосовують для зняття припою. 1 UA 116175 U 5 10 15 Запропонований спосіб зняття свинцево-олов'яних припоїв дозволяє скоротити тривалість обробки виробів в 2-3 рази порівняно з найближчим аналогом. Джерела інформації: 1. Моисеева Н.Г. Исследование и разработка технологии комплексной переработки отходов электронной промышленности: Автореферат на соискание ученой степени к.т.н. - М., 1997. 23 с. 2. А.с. СРСР № 63152. Способ снятия припоя или полуды с изделий из меди или медных сплавов / П.С. Титов; заявл. 04.04.1941; опубл. 29.02.1944. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб зняття свинцево-олов'яних припоїв з міді і мідних сплавів, який полягає в тому, що вироби знежирюють у гарячому розчині гідроксиду або карбонату натрію, промивають водою і обробляють розчином солі міді борфторидної, кремнефторидної, оцтової або хлорної кислоти, який відрізняється тим, що після знежирення промиті і висушені вироби занурюють у гліцеринову ванну, нагріту до температури 250-270 °C. Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2