Спосіб корекції лівошлуночкової асинхронії в хворих із серцевою недостатністю з застосуванням трикамерної ендокардіальної електростимуляції

Реферат: UA 117952 U UA 117952 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області медицини, а саме кардіохірургії і кардіології, і може бути використана при виконанні ехокардіографічного дослідження (ЕхоКГ) для лікування серцевої недостатності, ускладненої міжшлуночкової і внутрішньошлуночковою асинхронією в хворих з систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ). Проблема лікування серцевої недостатності (СН) є однією з актуальних задач сучасної кардіології. Одним із перспективних підходів до лікування СН є стимуляційні технології. Найбільш актуальним досягненням медичної науки і техніки в галузі кардіології є інноваційний метод ресинхронізації, яку ще називають бівентрикулярною стимуляцією, і яка є доповненням до медикаментозної терапії. Гострі порушення серцевого ритму нерідко викликають різкі гемодинамічні зсуви, які погрожують життю хворого. У випадках гостро виникаючих антривентрикулярних блокад з нападами Морганьї-Єдемса-Стокса і деяких видів пароксизмальних тахікардій, стійких до медикаментозної і електроімпульсної терапії, буває необхідна термінова електрична стимуляція серця, успіх якої у багатьох випадках залежить від способу введення електродів. Найбільш близькою до заявленого технічного рішення є розробка, в якій виконується пункційна ендокардіальна електрична стимуляція при гострих порушеннях серцевого ритму (1). Для введення пункційного ендокардіального електрода використовується ліва підключична вена, так як вона разом з безім'яною і верхньою порожнистою венами являє собою пологу дугу, що веде в праві відділи серця. Техніка пункційного введення ендокардіального електрода через ліву підключичну вену виконується наступним чином: у положенні хворого на спині після проведення місцевої інфільтраційної анестезії вводять за ключицю пункційну спеціальну голку, що надіта на 20 мл шприц, на 1-2 см вище лівого грудинно-підключичного зчленування. Потім шприц від'єднується, а в просвіт голки вводиться мікроелектрод. Індиферентним електродом може слугувати ін'єкційна голка, котра заздалегідь уводиться під шкіру в області грудини, верхів'я серця або поблизу від місця пункції. Потім ендокардіальний електрод з'єднують з катодом зовнішнього кардіостимулятора, а індиферентний - з анодом. Підтримуючи електрод стерильними серветками, продвигають його вперед, одночасно виконуючи пробну електростимуляцію. Глибина введення пункційного ендокардіального електрода, за топографо-анатомічними і клінічними показниками, у дорослих хворих коливалася від 25 до 45 см в залежності від конституції хворого і розмірів серця. Однак вказаний метод черезшкірного введення ендокардіального електрода через ліву підключичну вену має ряд недоліків: - у разі, коли під час виконання підключичної венепункції для встановлення надійного контакту з ендокардом, буває необхідно підтягнути електрод назад, гострий зріз пункційної голки може пошкодити ізолююче покриття, крім того в момент видалення голки виникає небезпека зміщення електрода, в результаті чого порушується електростимуляція; - у випадках, коли вісь серця має вертикальне положення, електрод при пункційному введенні через ліву підключичну вену може упертися в міжпередсердну перетинку. Часто після пункції не вдається ввести електрод, так як останній упирається в протилежну стінку підключичної вени; - у випадках парної електростимуляції при тахікардії обов'язково виконувати електрокардіографічний контроль, який виконується в умовах, приближених до операційної, з необхідним набором відповідних стерильних хірургічних інструментів і матеріалу, а ефективність електростимуляції контролюється електрокардіографічно. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу корекції лівошлуночкової асинхронії в хворих з серцевою недостатністю з застосуванням трикамерної ендокардіальної електростимуляції, що дозволить: - уникнути роздратування мітрального клапана при введенні електрода через міжшлуночкову перетинку; - знизити ризик можливої дислокації електрода; - підвищити надійність фіксації електрода до міокарда лівого шлуночка. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, під час виконання лівошлуночкової електрокардіостимуляції один із електродів імплантують за допомогою проведення пункції через міжшлуночкову перетинку з використанням системи доставки Attain Command - CRT delivery System (Medtronic) з транссептальною голкою brockenbroyh meedle (Medtronic) у порожнину лівого шлуночка, при цьому фіксують електрод шляхом активної фіксації на рівні папілярного м'яза лівого шлуночка, другий електрод вводять і фіксують 1 UA 117952 U 5 10 15 20 25 30 35 40 активною фіксацією у верхівці правого шлуночка за стандартною методикою, третій електрод фіксують у вушко правого передсердя. Спосіб виконується наступним чином. Під місцевою анестезією горизонтальним розтином довжиною 5-6 см на 4 см нижче ключиці з продовженням розтину на S. deltoidcopectoralis формують ложе для електрокардіостимулятора. Під контролем флюороскопічної системи через просвіт вен V. cephalica, V. subclavia, V. jugularis extrema або interna у вушко правого передсердя вводять перший електрод з активною фіксацією, потім у верхушку правого шлуночка фіксують з активною фіксацією другий електрод за методикою Seldingera, третій електрод також фіксують методом активної фіксації в лівий шлуночок на рівні папілярного м'яза після проведення пункції у міжшлуночковій перетинці (МЖП) і створення для цього просвіту в лівому шлуночку за допомогою спеціальної системи доставки Attain Command - CRTDetlivery System (Medtronic) і спеціальної голки brockenbroygh meedle (Medtronic). При цьому, процедура створення пункції МЖП і введення третього електрода в лівий шлуночок супроводжується контролем трансторакальної чи трансстравохідної ехокардіоскопії. Після введення електродів визначають порог електрокардіостимуляції і величини внутрішньосерцевого потенціалу (порог 5 мВ). Проводять провокаційні проби на дислокацію електродів (гіпервентиляція, стимуляція діафрагми і кашель). Довжина електродів повинна бути такою, щоби глибоке дихання у вертикальному положенні, кашель і положення на спині не призводило до дислокації електрода за рахунок поздовжньої тракції або створення петлі. До дистального конектора електродів під'єднують кардіостимулятор, котрий розміщують у сформоване ложе (підшкірно чи під великий грудний м'яз). Переконавшись, що кардіостимулятор працює в заданому режимі, рану ушивають пошарово саморозсмоктувальною вікриловою ниткою, накладають асептичну пов'язку. За заявленим способом проліковано 23 пацієнта із серцевою недостатністю, ускладненою лівошлуночковою асинхронією. Всі вони після добового моніторування і внутрішньовенної антибіотикотерапії на наступну добу після виконаної за заявленим способом операції виписані у задовільному стані з рекомендаціями контрольних відвідувань через кожні 6 місяців. Таким чином, у порівнянні з прототипом запропонований спосіб корекції лівошлуночкової асинхронії в хворих із СН, за рахунок застосування трикамерної ендокардіальної електростимуляції, дозволяє покращити показники зворотного ремоделювання лівого шлуночка, стану внутрішньо-серцевої гемодинаміки, електрофізіологічні параметри, дозволяє також використовувати заявлений спосіб як науково-обґрунтований клінічний моніторинг для лікування хворих із СН, ускладненою лівошлуночковою асинхронією. Джерела інформації: 1. С.С. Григоров, Е.Ю. Алексеев, Г.П. Власов. Пункционная эндокардиальная электрическая стимуляция при острых нарушениях сердечного ритма. - Москва. - Отделение приобретенных пороков сердца Института сердечнососудистой хирургии им. А.Н. Бакулева. - Вестник аритмологии, 2007, № 48. - С. 5-10, добавлен 31.12.2009. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб корекції лівошлуночкової асинхронії в хворих із серцевою недостатністю з застосуванням трикамерної ендокардіальної електростимуляції, який відрізняється тим, що під час виконання лівошлуночкової електрокардіостимуляції один із електродів імплантують за допомогою проведення пункції через міжшлуночкову перетинку з використанням системи доставки Attain Command-CRT delivery System (Medtronic) з транссептальною голкою brockenbroyh meedle (Medtronic) у порожнину лівого шлуночка, при цьому фіксують електрод шляхом активної фіксації на рівні папілярного м'яза лівого шлуночка, другий електрод вводять і фіксують активною фіксацією у верхівці правого шлуночка за стандартною методикою, третій електрод фіксують у вушко правого передсердя. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2