Спосіб прогнозування гіпертрофії лівого шлуночка серця у підлітків 15-18 років з первинною артеріальною гіпертензією

Реферат: Спосіб прогнозування гіпертрофії лівого шлуночка серця у підлітків 15-18 років з первинною артеріальною гіпертензією, у якому проводять ЕКГ та визначають суму біоелектричних потенціалів зубців S1 і максимального зубця R5 або R6 у грудних відведеннях. Якщо сума є більшою за 34 мм, то прогнозують розвиток гіпертрофію лівого шлуночка. UA 123000 U (12) UA 123000 U UA 123000 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме педіатрії, кардіології, сімейної медицини, і може бути використана для прогнозування розвитку гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) у підлітків 15-18 років з первинною артеріальною гіпертензією (АГ). АГ є медико-соціальною проблемою сучасності не тільки в Україні, а й у всьому світі. АГ бере свій початок ще в дитинстві, але не завжди діагностується своєчасно, бо має асимптомний перебіг. Вже в підлітковому віці має місце ураження органів-мішеней. Найчастіше може розвиватися ГЛШ, яка виявляється у 38-41 % підлітків з АГ. Відомо, що ГЛШ супроводжується значним підвищенням ризику раптової кардіальної смерті. Тому, у зв'язку з важливим прогностичним значенням необхідні чіткі критерії, які дозволять якомога раніше виявити ГЛШ при АГ та визначитись у подальшій ефективній терапії. ГЛШ являє собою генетично детерміновану реакцію серця на збільшене постнавантаження на лівий шлуночок, пов'язане з підвищенням загального системного судинного опору. Під час прогресування ГЛШ виникає невідповідність між зростаючою потребою гіпертрофованого лівого шлуночка в кисні і обмеженими можливостями доставки його з кров'ю за допомогою коронарних судин. У пацієнтів з АГ та ГЛШ відбувається здавлення інтрамуральних артерій зовні гіпертрофованим міокардом. Існує декілька способів виявлення ГЛШ, а саме ехокардіографія (Ехо-КГ), електрокардіографія (ЕКГ), рентгенографія органів грудної клітини, магнітно-резонансне обстеження. Найбільш часто використовують Ехо-КГ, ЕКГ. Критерії ЕКГ діагностики ГЛШ відрізняються високою специфічністю (95-100 %) та достатньою чутливістю (близько 54 %). Найбільш часто в клінічній практиці використовуються критерії, запропоновані Sokolow і Lyon (Соколов і Лайон). Але замало методик, які прогнозують ГЛШ. Найбільш близьким аналогом є спосіб, який полягає в тому, що проводять ЕКГ дослідження та реєструють показники пізніх потенціалів шлуночків методом ЕКГ високого розділення. Обчислюють дисперсії інтервалів QT. При наявності стажу захворювання АГ більше 1,3 років і при виявленні пізніх потенціалів шлуночків у поєднанні зі збільшенням дисперсії інтервалу 1\2 QTapex40 мс і коригованого інтервалу QTapex42 мс виявляють порушення геометрії лівого шлуночка та прогнозують його гіпертрофію у дітей і підлітків з АГ (Патент РФ № 2430678 «Способ прогнозирования развития гипертрофии левого желудочка у детей и подростков с артериальной гипертензией» дата публікації 10.03.2011). Спільними суттєвими ознаками найближчого аналога і запропонованої корисної моделі, є проведення ЕКГ. Цей спосіб ЕКГ високого розділення є недостатньо ефективним у прогнозуванні ГЛШ, тому що не розраховані його чутливість, специфічність і точність. Він є додатковим до Ехо-КГ, що проводиться з обчисленням геометрії серця. ЕКГ виконується за допомогою спеціального програмного забезпечення. Комплекс досліджень займає багато часу для обчислення дисперсії інтервалу QTapex і коригованого інтервалу QTapex. Даний спосіб прогнозування трудомісткий, тривалий і ненадійний, що обмежує область його застосування. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу прогнозування розвитку ГЛШ у підлітків 15-18 років з первинною АГ шляхом зміни показників ЕКГ, які використані для інтерпретації, що забезпечить спрощення прогнозування зі збереженням високої достовірності способу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає в проведенні ЕКГ, згідно з корисною моделлю, що визначають суму біоелектричних потенціалів зубців S1 і максимального зубця R5 або R6 у грудних відведеннях, і якщо сума є більшою за 34 мм, то прогнозують розвиток ГЛШ. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному. За отриманими нами даними чутливість індексу складає 82,6 %, специфічність - 65,2 %, точність - 74,0 %. Виявлення у підлітків з АГ позитивного індексу > 34 мм передує розвитку Ехо-КГ ознак ГЛШ і може використовуватися в стратифікації ризику швидко прогресуючого перебігу АГ в підлітковому віці, що підвищить ефективність лікування. Спосіб прогнозування ГЛШ з використанням суми SV1+RV5/RV6 є дешевим, доступним і швидким, без використання спеціального програмного забезпечення і може бути рекомендованим як самостійний спосіб прогнозування ГЛШ. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить використовувати пропонований метод в стратифікації ризику швидко прогресуючого перебігу АГ в підлітковому віці та допоможе підібрати ефективне лікування. Спосіб здійснюють наступним чином. ЕКГ реєструють в 12 відведеннях - 3-х стандартних (двополюсних) відведеннях (І, II, III), 3-х посилених однополюсних відведення, 6 грудних відведень. Запис ЕКГ проводять при спокійному диханні пацієнта. Спочатку - в І, II, III стандартних відведеннях, далі в посилених однополюсних відведеннях від кінцівок (aVR, aVL, aVF), потім в грудних відведеннях V1, V2, V3, V4, V5, V6. У 1 UA 123000 U 5 10 15 кожному з відведень слід реєструвати не менше 4-х серцевих циклів. Після цього розраховують індекс Соколова-Лайона. Позитивним індексом Соколова-Лайона вважається сума біоелектричних потенціалів зубців S1 і максимального зубця R5 або R6 у грудних відведеннях, що перевищує 34 мм (3,4 mV), то прогнозують ГЛШ. Приклад. У хворого 17 років встановлено діагноз первинна артеріальна гіпертензія. Діагноз ґрунтувався на підставі «офісних» вимірів та добового моніторингу артеріального тиску із застосуванням приладу «Cardio Tens» (Угорщина). AT при «офісних» вимірах завжди > 120/80 мм.рт.ст., що перевищувало 90 перцентиль згідно статі та зросту. Середньодобовий AT 131/85 2 мм.рт.ст., добовий профіль AT «dipper», індекс маси тіла 22 кг/м . Загальноклінічні аналізи без патологічних змін. За результатами Ехо-КГ всі показники в межах вікової норми: товщина задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ) 0,7 см, міжшлункової перетинки (МШП) 0,7 см, маса міокарда лівого шлуночка відповідно віку (ММЛШ) 131 г, індекс маси міокарда лівого шлуночка 2,7 залежно від віку, статі та зросту (ІММЛШ) 32,3 г/зріст в м . На ЕКГ виявлено сума SV1+RV5/RV6 дорівнює 35 мм. Хворому рекомендували модифікувати харчування, відмовитись від паління та систематично займатись динамічними аеробними вправами (фітнесом). Повторне клініко-інструментальне обстеження було проведено через 3 роки, коли молода людина досягла віку 21 рік і не змінила свій спосіб життя, як було рекомендовано. Ехо-КГ дослідження встановило, що за цей час розвинулась ГЛШ у вигляді потовщення ТЗСЛШ 1,5 см, МШП 0,9 см, 2,7 збільшення ММЛШ до 209,6 г та ІММЛШ 43,7 г/зріст в м . 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Cпосіб прогнозування гіпертрофії лівого шлуночка серця у підлітків 15-18 років з первинною артеріальною гіпертензією, у якому проводять ЕКГ, який відрізняється тим, що визначають суму біоелектричних потенціалів зубців S1 і максимального зубця R5 або R6 у грудних відведеннях, і, якщо сума є більшою за 34 мм, то прогнозують розвиток гіпертрофію лівого шлуночка. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2