Спосіб реактивного руху

Спосіб реактивного руху з зовнішним робочим тілом, при якому робоче тіло за допомогою рушія всмоктують, здійснюють над ним роботу і відкидають у напрямку, протилежному всмоктуванню, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що як зовнішнє робоче тіло застосовують вакуум. Винахід відноситься до транспорту, переважно космічного. Відомий спосіб реактивного руху з зовнішним робочим тілом, при якому робоче тіло за допомогою рушія всмоктують, здійснюють над ним роботу і відкидають у напрямку, протилежному всмоктуванню. При цьому способі як зовнішнє робоче тіло застосовують повітря, воду тощо. Недоліком цього способу є невелика щільність такого зовнішнього робочого тіла в атмосфері і космічному просторі, яка не дозволяє отримувати велику тягу [7]. В основу винаходу поставлено задачу створення способу реактивного руху, у якому шляхом застосування вакууму забезпечується збільшення тяги рушія. Ця задача розв'язується тим, що у способі реактивного руху з зовнішним робочим тілом, при якому робоче тіло за допомогою рушія всмоктують, здійснюють над ним роботу і відкидають у напрямку, протилежному всмоктуванню, відповідно винаходу, як зовнішнє робоче тіло застосовують вакуум. Вакуум - матеріальне середовище, безповітряний простір, який заповнює космос, проміжки між атомами газів, рідин, твердих тіл [8]. Вакуум застосовують для теплоізоляції, зменшення опору зовнішнього середовища переміщенню тіл, елементарних часток. Властивість вакууму, яка дозволяє здійснити винахід, витікає з наступного. оо о 12582 В основу класичної механіки, з якої випливає принцип реактивного руху, покладений постулат "маса - міра інертності тіла". Коефіцієнт пропорційності, якийчзв'язує силу та прискорення, відповідно постулату, є маса інертного тіла. З цього постулату видно, що поведінка матеріального тіла розглядається у відриві від середовища, у якому це тіло знаходиться. Із експериментів же відомо, що, якщо вдалині від інших тіл у вакуумі переміщувати деяке тіло прискорено, то з боку вакууму виникає сила інерції, яка перешкоджає такому руху тіла, і яка пропорційна прискоренню. І якщо б вакуум не чинив опір прискореному руху тіла, то ця сила інерції просто не виникла б, і тіло можно було б миттєво розігнати до будь-якої швидкості, що протирічить експериментам. Якщо замінити цей постулат альтернативним - "маса - міра інертности вакууму", і при якісному розгляді проявлень гравітаційної взаємодії використовувати методи та висновки гідромеханіки, то не існують експерименти, які спростували б альтернативний постулат. У частковості гідромеханічним аналогом сили гравітації або сили інерції є сила лобового опору вакууму. Аналогом сили Коріоліса поперечна сила Жуковського, аналогом гіроскопічного ефекту - ефект Магнуса. При цьому теоретично вакуум розглядається як ідеальний газ, що має ненульову щільність. При русі тіла відносно вакууму з постійною швидкістю (інерція) вакуум обтікає тіло ззовні, при цьому, внаслідок ідеальності вакууму, сила опору прямує до нуля (парадокс Д'Аламбера). При прискореному відносному русі тіла або вакууму відбувається продування вакууму крізь атомну гратку тіла, що спричиняє до появи опору. При прискореному русі тіла відносно вакууму (у першому наближенні на атомах) виникають сили лобового опору, які інтегрально дають силу гравітації, що діє на це тіло. Якщо в один і той же потік вакууму (наприклад, на поверхню Землі, де діє вертикальний потік вакууму) розташувати однакові за зовнішними розмірами, але різні за густиною атомної грачкі тіла (наприклад, свинець і пробка), то при цьому виникнуть різні сили лобового опору і відповідно різні сили гравітації (ваги тіл), які залежать від багатьох факторів внутрішньої будови цих тіл, які окремо визначити у наступний час неможливо. Проте для практичних розрахунків експериментально досить легко визначається інтегральний параметр - ефективна щільність вакууму, який характеризує ступінь взаємодії вакууму з тілом і враховує густину атомної граткі. Кількісно ефективна 5 щільність вакууму збігається з щільністю тіла. Таким чином, відповідно альтернативному постулату, експериментально визначену щільність тіла можна інтерпретувати як ефективну щільність вакууму. 10 Властивіть вакууму, як середовища, яке має ефективну щільність, дозволяє використовувати вакуум у способі реактивного руху з зовнішним робочим тілом. Ефективна щільність вакууму, взаємо15 діючого з елементами рушія, значно більше щільності повітря, тому що конструктивно щільність елементів рушія завжди більше щільності повітря. Тяга рушія пропорційна щільності зовнішнього робо20 чого тіла, тому тяга, одержана при використанні вакууму, при інших однакових умовах, більше тяги, одержаної при використанні повітря. Це ще більш справедливо для космічного простору, де щільність 25 повітря прямує до нуля. Таким чином, застосування вакууму у способі реактивного руху з зовнішнім робочим тілом забезпечує збільшення тяги рушія. Заявлений спосіб може бути реалізо30 ваний, наприклад, рушієм, який являє собою два алюмінієвих ротора, які обертаються у протилежних напрямках. Осі власного обертання роторів збігаються і радіально розташовані відносно осі загального 35 обертання роторів. Для цього рушія ефективна щільність вакууму кількісно дорівнює щільності матеріале роторів. При обертанні роторів навколо осей симетрії у середині атомної граткі матеріале роторів 40 виникають циркуляційні потоки вакууму. Ці потоки, складаючись з набігаючими потоками вакууму, викликаними обертанням роторів навколо загальної осі, спричиняють, відповідно теорії підйомної сили Н.Є.Жу45 ковського, до виникання зон зниженого та підвищеного тиску на протилежно орієнтованих відносно осі загального обертання поверхнях роторів. Різниця цих тисків створює підйомні сили, які, складаючись 50 уздовж осі загального обертання, дають силу тяги. При такому обертанні вакуум переноситься роторами із зон зниженого в зони підвищенного тиску. При цьому вакуум всмоктується у зони зниженого тис55 ку з вільного простору і відкидається у вільний простір з зон підвищеного тиску у напрямку, протилежному всмоктуванню. У * цьому разі у відкритій системі (тобто системі, енергія якої змінюється) чиниться робота по зміні кинетичної енергії і відпо 12582 відно імпульсу вакууму. Ефективна щільність вакууму для алюмінію 2710 кг/м, щільність повітря у поверхні Землі 1,29 кг/ м, отже тяга, отримана при використанні вакууму у 2100 разів більше тяги, отриманої при використанні повнгря. У космосі щільність повітря прямує до нуля, тому збільшення тяги ще значніше. Упорядник Техред М. Келемеш Коректор М. Самборська Замовлення 511 Тираж Підписне Державне патентне відомство України, 254655, ГСП, Київ-53, Львівська пл., 8 Відкрите акціонерне товариство "Патент", м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101