Спосіб утворення перешкоди затіканню кишкового вмісту в порожнину панкреатичної кісти через цистоєюноанастомоз

Спосіб утворення перешкоди затіканню кишкового вмісту в порожнину панкреатичної кісти через цистоєюноанастомоз, що включає утворення в отворі кишки клапанів із її стінки, який відрізняється тим, що приведену петлю, відступивши 20 см від цистоєюноанастомозу, розсікають 3 Спосіб ілюстрований фігурами: 1 - привідну петлю кішки розсікають вздовж її осі на довжину 6см; 2 - прошивання з сторони отвору кишки швом у вигляді петлі в сторону цісто-єюноанастомоза, яка захоплює увесь противобрижовий край; 3 - втягування прошитого участка у простір прилягаючої ділянки; 4 - зшивання трьома швами через отвір клапана дві стінки між собою швами наскрізь них; 5 - зшивання вузловатими швами стінки кішки по зовнішній складці, яка виникла після інвагінації ділянки кішки; 6 - отвір у стінці привідної кішки використовують для утворення міжкишкового анастомоза; Спосіб реалізують таким чином. Привідну петлю кішки, відступивши 15-20см від цістоєюноанастомозу, розсікають вздовж її осі на довжину 6-7см (Фіг.1). З сторони отвору кішки її прошивають в сторону цісто-єюноанастомоза швом у вигляді петлі, яка захоплює увесь противобрижовий край (Фіг.2). Потягуванням за петлю прошиту ділянку кішки втягують (інвагінують) у простір прилягаючої ділянки (Фіг.3). Таким чином утворюється клапан-інвагінат, звернений вершиною у протилежну сторону від цісто-єюноанастомоза. Трьома швами через отвір клапана дві стінки зшивають між собою швами наскрізь них (Фіг.4). Вузловатими швами зшивають стінки кішки по зовнішній складці, яка виникла після інвагінації ділянки кішки (Фіг.5). 0твір у стінці привідної кішки використовують для утворення міжкишкового анастомозу (Фіг.6). Переваження пропонуємого способу: - клапан повністю блокує ток кишкового вмісту в сторону кісти, діючи по принципу „чорнильницінепроливайки", а також, без зяяння внутрішнього 14623 4 каналу клапана; - спосіб сприяє додатковому відтоку вмісту кісти у порожнину привідної петлі та швидкому спорожненню кісти; - клапан-інвагінат не схильний до зморшкування та втрачення функції, оскільки містить повноцінний відрізок кішки з брижею. Надаємо зразок виконання способа. Хвора О., 64 років госпіталізована з приводу кісти підшлункової залози. Хвора оперована. Після лапаротомії встановлена наявність кісти підшлункової залози розмірами 10х15х10см. Через вікно у брижі ободової кішки сформували цістоєюноанастомоз 5см завширшки. Привідну петлю кішки, відступивши 20см від цісто-єюноанастомоза розсікли вздовж її осі на 6см. З сторони отвору кішки прошили в сторону цісто-єюноанастомоза швом у вигляді петлі, яка захопила увесь противобрижовий край. Потягуванням за петлю прошиту ділянку кішки втягли (інвагінували) у простір прилягаючої ділянки. Таким чином утворили клапанінвагінат, звернений вершиною у протилежну сторону від цісто-єюноанастомоза. Трьома швами через отвір клапана дві стінки зшили між собою наскрізь. Вузловими швами зшили стінки кішки по зовнішній складці, яка виникла після інвагінації ділянки кішки. Отвір в стінці привідної кішки використали для утворення міжкишкового анастомозу. Зашили рану черевної порожнини. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. Одужання. Джерело інформації прийнятої до уваги: 1. Шалімов А.А. Болезни поджелудочной железы и их хирургическое лечение. М.: "Медицина", 1970. - С.131-132. 2. А.А. Вишневский, Я.Л. Ульманис, Э.В. Гришкевич. Желче-отводящие анастомозы. М.: "Медицина", 1972. - С. 184-185. 5 14623 6 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 14623 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601