Спосіб лікування хворих на поєднані алкогольні гепатит та панкреатит

Спосіб лікування хворих на поєднані алкогольні гепатит та панкреатит шляхом рекомендації 3 14700 4 Новим в запропонованому рішенні є те, що ність впливу застосовуваних лікарських засобів на додатково призначають препарат „Атоксіл" по 4г супутню хронічну алкогольну інтоксикацію. Всі ці перорально у вигляді водної суспензії тричі на недоліки відомого способу лікування ліквідуються день за годину до вживання їжі та прийому ліків при застосуванні рішення, що заявляється. впродовж 10 днів. Для усунення хронічної алкогольної інтоксикаМіж сукупністю ознак корисної моделі і технічції запропоновано додатково ввести в лікувальний ним результатом, якого можна досягти при її реакомплекс препарат „Атоксіл" [виробництва ВАТ лізації, існує причинно - наслідковий зв'язок. „Львівська фармацевтична фабрика", Україна]. За Патогенез хронічного алкогольного панкреатихімічним складом це - високодисперсний діоксид ту та алкогольного гепатиту має загальні механізкремнію. Препарат „Атоксіл" - ентеросорбент з ми: пряма цитотоксична дія алкоголю, жирова дисвираженими сорбційними властивостями, виявляє трофія внаслідок підсилення синтезу жирових дезінтоксикаційну, протимікробну, ранозагоювалькислот та пригнічення їх окислення, посилення ну дію. Адсорбує з травного тракту та виводить з синтезу колагену, домінування синтезу прозапальорганізму ендогенні та екзогенні токсичні речовини них цитокінів над протизапальними, імунні зрурізного походження. Сприяє транспорту з крові, шення, порушення мікроциркуляції і т.ін. Зниження лімфи, інтерстицій у травний тракт за рахунок консинтетичної функції печінки погіршує перебіг хроцентраційних та осмотичних градієнтів різноманітнічного алкогольного панкреатиту, при якому цей них токсичних продуктів, у тому числі середніх обмін має принципове значення. Згідно з відомим молекул, олігопептидів, амінів та ін. з подальшим способом центральне місце в терапії ПАГП займає виведенням їх з організму. „Цитраргінін" (виробництво Laphal Laboratories, Окрім усунення алкогольної інтоксикації, заФранція), оскільки він коригує порушення білкового стосовувана за заявленим способом терапія ПАГП метаболізму та зменшує ступінь жирової дистрофії виявляє і неочікуваний ефект - нормалізацію вмісвнутрішніх органів. Основними компонентами прету глюкози в організмі хворого. Тому лікування за парату є амінокислоти бетаїн та аргінін. Патогенеспособом, що заявляється, є ефективнішим та тично обґрунтовано призначення цих амінокислот безпечнішим, ніж за відомим, хоча механізм поєдяк при хронічному алкогольному панкреатиті, так і наної дії на організм лікувального комплексу ще не при алкогольному гепатиті. Бетаїн - продукт окисвивчено. лення холіну. Він бере участь у синтезі метіоніну Ефективність та безпечність лікування ПАГП важливої ланки продукування фосфоліпідів, транза способом, що заявляється, доведені шляхом спортуванні жирних кислот до мітохондрій, сприяє клінічних досліджень. В клініці були обстежені 60 мобілізації жирів з печінки, нормалізації рівня трихворих на ПАГП. Серед обстежених були 12 жінок гліцеридів в крові. Остання властивість особливо та 48 чоловіків у віці від 28 до 62 років. Хворих важлива при хронічному алкогольному панкреатирозділили на 2 групи: основну та порівняння. Групу ті. При зловживанні алкоголем виснажуються реконтрольну склали 30 здорових добровольців. зерви бетаїну, розвивається жирова дистрофія Групу основну лікували за способом, що заявляпечінки та підшлункової залози, що потребує екзоється, а групу порівняння — за відомим способомгенного введення бетаїну. прототипом. Всі хворі мали порівнювану триваАмінокислота аргінін приймає участь у підтрилість захворювання. Однак до групи порівняння не манні білкового балансу, синтезі білків, накопивключили жодного хворого з порушенням віглевоченні клітинної енергії. Являючись ланкою орнітодного обміну, а в основній групі троє хворих мали нового циклу, він необхідний для забезпечення завищені показники вмісту глюкози в крові. Обстеазотистої рівноваги. При зловживанні алкоголем ження проводили за відомими прийнятими в гастпосилюється виведення оротової кислоти, а знароентерології методиками [Барановский А.Ю. Речить і аргініну. Це стає причиною порушення паабилитация гастроэнтерологических больных в м'яті, формули крові, послаблення резистентності работе терапевта и семейного врача. - С-Пб.: Фодо променевого навантаження. Екзогенне введенлиант, 2001. - С.259-308]. В гастроентерологічній ня аргініну нівелює ці процеси. клініці хворим виконали аналіз стану печінки та Проте суттєвим недоліком препарату „Цитрарпідшлункової залози за допомогою ультазвукового гінін" є той факт, що він спричиняє порушення вугдослідження (УЗД), клінічних та біохімічних тестів. леводного обміну - підвищення концентрації глюДля підтвердження дезінтоксикаційної дії лікуванкози в крові, і тому небезпечним є його ня перевіряли вміст середньомолекулярних пепзастосування у хворих на цукровий діабет та зі тидів у крові. Щоб довести ефективність та безпесхильністю до підвищення концентрації глюкози в чність запропонованої терапії обстеження були крові. Серед хворих на ПАГП відсоток таких пацієпроведені двічі: в перший та в останній день лікунтів дуже високий. Автори рішення, яке заявляєтьвання. В контрольній групі перевірили ті ж самі ся, дослідили, що навіть у хворих на ПАГП з відсуклінічні та біохімічні тести для контролю. Курс лікутністю в анамнезі випадків підвищеного вмісту вання в обох групах тривав 3 тижні. Результати глюкози в крові при тривалому застосуванні „Цитдосліджень занесені до таблицю 1. раргініну" ці показники починають перевищувати Результати дослідження функціонального станорму. Окрім того, лікування ПАГП за відомим ну печінки, підшлункової залози та ознак інтоксиспособом є недостатньо ефективним через відсуткації в крові піддослідних пацієнтів. 5 14700 6 Таблиця 1 Показник АЛТ, од/л ACT, од/л Білірубін загальний,мкМ/л -Амілаза сироватки крові, мг/год.мл -Амілаза сечі, мг/год.мл Глюкоза крові, мМ/л Середньомолекулярні пептиди крові, од. Основна група (n=30) після лікудо лікування вання 67,8±4,0 38,3±3,2 54,3±3,8 33,5±3,7 33,6±3,8 20,8±3,2 188,1±1,7 34±0,5 220±1,2 121±1,3 5,9±2,1 4,8±1,9 2,39±0,12 Дослідження показали, що лікування ПАГП за способом, що заявляється, ефективніше та безпечніше, ніж за відомим способом. В кінці курсу лікування біль був відсутнім або мінімальним, нудота зникла або стала мінімальною у 28 (93,3%) хворих основної групи і у 12 (40,0%) групи порівняння; блювання не виникало у жодного хворого з основної групи і у 18 (60,0%) групи порівняння; апетит поліпшився у 28 (93,3%) хворих основної групи і у 7 (23,3%) групи порівняння; маса тіла збільшилась у 26 (86,7%) хворих основної групи і у 9 (30,0%) групи порівняння; нестійкою була ремісія у 2 (6,7%) хворих основної групи і у 26 (86,7%) групи порівняння. Про більшу ефективність способу, що заявляється, порівняно з відомим свідчать і дані з табл. 1: функціональний стан печінки та підшлункової залози відновлюється значно краще в основній групі. Інтоксикація (за показником вмісту середньомолекулярних пептидів у крові) в основній групі ліквідується, а в групі порівняння і після лікування вона значно перевищує контрольні показники. Коли рівень вмісту середньомолекулярних пептидів у крові хворих основної групи зменшився навіть нижче за контрольну групу (100%), то в групі порівняння цей показник знизився лише на 30% (див. таблицю 1). Про безпечність чи небезпечність досліджуваних способів лікування свідчать показники вуглеводного обміну. Не дивлячись на те, що загальний рівень глюкози в крові пацієнтів основної групи до лікування перевищував норму, після лікування він нормалізувався. В групі ж порівняння навпаки - вихідний нормальний рівень глюкози піднявся після лікування до цифр, що перевищують норму. Спосіб лікування хворих на ПАГП, що заявляється, реалізують наступним чином. Після встановлення діагнозу хворому на ПАГП рекомендують дотримуватись в харчуванні лікувальної дієти №5, призначають базову терапію: курс фітогепатопртекторів („Дарсіл", „Карсіл", „Гепабене" і т.ін.), полівітамінів („Декамевіт", „Ундевіт" і т.ін.), блокаторів протонної помпи („Ланза", „Рабепразол" і т.ін.), ферментів („Мезим", „Панкреатин", „Креон" і т.ін.), спазмолітиків („Атропін", „Но-шпа", „Спазмалгон"), прокінетиків („Сорбіт", „Ксиліт" і т.ін. по показаннях) в рекомендованих дозах, а також перорального прийому препарату „Цитраргінін" по 10мл тричі на день впродовж трьох тижнів. Додатково призначають препарат „Атоксіл" по 4г перорально у 0,195±0,013 Група порівняння (n=30) після лікудо лікування вання 65,6±3,9 50,1±4,2 53,8±4,0 45,3±3,9 31,8±2,3 29,8±2,3 190±1,8 95±0,80 228±1,4 160±1,14 4,9±1,3 6,9±1,8 2,36±0,15 1,72±2,3 Здорові (n=30) 26,5±2,1 21,4±2,3 16,4±2,0 32±0,1 120±0,4 4,7±1,6 0,240±0,06 вигляді водної суспензії тричі на день за годину до вживання їжі та прийому ліків впродовж 10 днів. Наводимо конкретні приклади реалізації способу лікування хворих на ПАГП, що заявляється. Приклад 1. Хворий К., 56 років, зловживає алкоголем більше 20 років. Він скаржиться на відсутність апетиту, тяжкість в правому підребер'ї, жовтяничність шкіри, загальну слабкість, запаморочення, біль в лівому підребер'ї з ірадіацією в поперек після їжі. Він схуд. В гастроентерологічній клініці хворому К. провели УЗД органів черевної порожнини і виявили дифузні зміни в паренхімі печінки та підшлункової залози. Хворому К. виконали клінічні та біохімічні дослідження крові. Одержані дані занесли до таблиці 2. За результатами досліджень йому поставили діагноз ПАГП. Хворого К. лікували за відомим способомпрототипом. Після лікування стан поліпшився, але незначно. Біохімічні показники все ще не відповідали нормі (див. таблицю 2). Підвишився вміст глюкози в крові. Дані контрольного УЗД не змінились. Скарги хворого майже не змінились. Причина такого стану в наявній інтоксикації: рівень середньомолекулярних пептидів крові значно перевищував норму (див. таблицю 2). Після місячної перерви хворому К. призначили лікування ПАГП за способом, що заявляється. Окрім дотримання лікувальної дієти №5, йому призначили базову терапію: курс фітогепатопртектора („Гепабене"), полівітамінів („Ундевіт"), блокатора протонної помпи („Рабепразол"), ферментів („Креон"), спазмолітиків („Атропін", „Но-шпа") в рекомендованих дозах, курс препарату „Цитраргінін" по 10 мл тричі на день впродовж трьох тижнів. Додатково призначили препарат „Атоксіл" по 4г перорально у вигляді водної суспензії тричі на день за годину до вживання їжі та прийому ліків впродовж 10 днів. Результати контрольних тестувань занесені до таблиці 2. Після закінчення курсу лікування стан хворого К. значно поліпшився: маса його тіла збільшилась на 2кг, з'явився апетит, зникли відчуття розпирання та нудота, нормалізувався колір шкіри, зник біль в правому та лівому підребер'ях. Контрольне тестування показало нормалізацію біохімічних показників. В нормі також рівні глюкози та середньомолекулярних пептидів крові. Впродовж наступних 6 місяців пацієнт не вживав алкоголю, дотримувався рекомендацій лікаря щодо режиму харчування та дієти. Скарг не пред'являв. 7 14700 Результати дослідження функціонального стакації в крові хворого К. ну печінки, підшлункової залози та ознак інтокси 8 Таблиця 2 Заявлений спосіб Прототип Норма* до лікування після лікування до лікування після лікування АЛТ, ОД/л 256,0 39,8 260,6 223,1