Спосіб лікування синдрому нижніх сечових шляхів у пацієнтів зі стабільною стенокардією після аденомектомії

Спосіб лікування синдрому нижніх сечових шляхів у пацієнтів зі стабільною стенокардією піс 3 ного розчину 0,89 % NaCl, яке чергують з призначенням в якості а ά1-адренолітика тамсулозину по 1 капсулі на добу, при домінуванні денної дизурії препарат призначають вранці, в інших випадках перед сном, та тестостерону ундеканоат по 1 таблетці 3 рази на день. Використання фотомодифікованого фізіологічного розчину натрію хлориду для досягнення лікувального ефекту т.е. непряма фотомодифікація крові (НФК) виражається в поліпшенні реології крові, збільшенні кисневої ємності крові, імуномодуляції клітинної і гуморальної ланки імунітету, стимуляції репаративних механізмів, зниженні рівня пептидів середньої маси і гідроперекісних ліпідів, позитивної лейкоцитарної реакції крові з нормалізацією показників стабілізації системи комплементу [Патент України № 19421, A61N5/00, 5/06 ]. У серії лабораторних досліджень (in vitro) була доведена ідентичність змін у крові як після УФОЮ, так і після додавання до останнього фотомодифікованого розчину натрію хлориду (НФК), що дозволило впровадити методику в клінічну практику [Патент Украины №19421, A61N5/00, 5/06]. Тамсулозин знижує напругу м'язів простати, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри. Це викликає зменшення динамічного компоненту обструкції сечового міхура і сприяє зменшенню симптомів подразнення. Таким чином, тамсулозин збільшує швидкість потоку сечі і знижує рівень симптомів захворювання. При наявності хронічних супутніх захворювань (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця) рівень тестостерону на 10-15 % нижче, ніж у здорових людей того ж віку. Андріол є препаратом тестостерону, активним при прийомі усередину. Діючою речовиною є тестостерону ундеканоат, ефір природного тестостерону. Тестостерон у чистому виді при прийомі усередину неактивний. На відміну від нього тестостерону ундеканоат, унаслідок своєї високий жиророзчинності, а також наявності спеціального розчинника - олеїнової кислоти, усмоктується з хіломікронами через лімфатичну систему тонкої кишки, надходить у грудну лімфатичну протоку і далі через систему верхньої порожньої вени відразу попадає в системний кровоток. Таким чином, достатня кількість тестостерону минає первинне проходження через печінку й інактивацію в ній, а в системному кровотоці швидко досягаються терапевтичні концентрації цього гормону. При застосуванні Андріолу в плазмі підвищується рівень як тестостерону, так і його активних метаболітів, що обумовлює стійкий терапевтичний ефект. Для підтвердження отриманого результату лікування були проведені дослідження змін уродинаміки у хворих, яких лікували за способомнайближчим аналогом та заявляємим способом лікування. Були одержані статистично вірогідні результати. Спосіб, що заявляється, виконують таким чином. Використовують фотомодифікований фізіологічний розчин хлориду натрію для досягнення ліку 15053 4 вального ефекту, тобто непряма фотомодифікація крові (НФК). Для опромінювання фізросчину використовують апарат «Ізольда» МД-73М, укомплектований лампою ДРБ8 [Попов Ю.В., Лазарев Д.Н. Аппаратура для УФ облучения крови. - Наст. сб., с. 11-18.] Загальна кількість розчину, який уводять 3-5 мл на 1 кг ваги хворого. НФК проводять від 10 до 25 разів (сеансів) через добу. Тамсулозин призначають по 1 капсулі на добу в залежності від індивідуального варіанту скарг: при домінуванні денної дизурії прийом тамсулозину здійснюють зранку, в інших випадках - перед сном. Тестостерону ундеканоат (таблетований препарат андріол) призначають по 1 таблетці 3 рази на день. Відомо, що проблема лікування хворих ішемічною хворобою серця (ІХС), що страждають стенокардією напруги III-IV функціонального класу, що часто сполучається зі стенокардією спокою, надзвичайно складна. Незважаючи на те, що в останні півтора десятиліття арсенал медикаментозних засобів, застосовуваних при стенокардії (нітрати пролонгованої дії, блокатори бетаадренергічних рецепторів, антагоністи кальцію, антигіпоксанти), значно розширився, у багатьох випадках навіть комбінована терапія виявляється неефективною чи дає лише короткочасний ефект. У більшості хворих у цих випадках має місце стенозуючий атеросклероз з поразкою двох чи трьох великих стовбурів вінцевих артерій. Хірургічна реконструкція коронарного кровообігу методом шунтування нерідко виявляється неможливою через багатосудинну розповсюджену поразку і (чи) через значно знижений функції лівого шлуночку (багато хворих мають в анамнезі один чи кілька перенесених інфарктів міокарда). Для проведення дослідження була відібрана група хворих ІХС, що складається з 49 чоловіків у віці від 66 до 82 років. Усі хворі за рік чи кілька років до початку лікування перенесли великовогнищевий (29 чоловік повторний) інфаркт міокарда (ІМ), із приводу якого в переважній більшості випадків лікувалися в клініці і до останньої госпіталізації знаходилися під диспансерним спостереженням. Велика частина хворих (33) до моменту лікування комплексом «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат» була у віці від 66 до 75 років, 11 чоловік були у віці 76-80 років і 5-старше 80 років. У 29 хворих ІХС розвилася на тлі артеріальної гіпертензії. Від перших проявів ІХС у виді стенокардії чи ІМ до початку застосування комплексу «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат» у всіх хворих пройшло не менш 3 років, у 16 хворих - більше 5 років, у 33 - більш 10 років. Після перенесених ІМ усі хворі страждали частими приступами стенокардії напруги, що провокувалася невеликими навантаженнями. Періоди нестабільності з частішанням приступів стенокардії напруги, зниженням переносимості навантаження, чи появою обтяження стенокардії спокою спостерігалися протягом року кілька разів (табл. 1). У ці періоди багато хто з хворих, що спостерігалися, повторно госпіталізувалися. Остання госпіталізація, протягом якої був проведений перший 5 курс комплексом «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат», була зв'язана з черговим різким погіршенням стану, що 15053 6 діагностувався як нестабільна стенокардія, оцінювався як передінфарктний стан. Таблиця 1 Інтервали між загостреннями захворювання до і після 1 курсу комплексом «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат» у 49 хворих Час спостереження До лікування Після курсу комплексом «фотомодифікований фізрозчин+амсулозин тестостерона ундеканоат» Під час застосування комплексу «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат» і протягом усього курсу лікування побічних дій не спостерігалося. Безпосередній ефект був досягнутий у 41 з 49 хворих. До середини або до кінця першого курсу (5-15 добу після І сеансу) спостерігалося значне поліпшення стану. Задовільним вважався ефект при значному зменшенні приступів стенокардії спокою, зникненні Число хворих, які мають наступні інтервалі між загостреннями, міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 20 21 8 4 3 3 нічних приступів, і більш легкому купіруванні стенокардії напруги і при суб'єктивному поліпшенні загального стану, поліпшенні показників швидкості потоку сечі такий ефект був отриманий у 16 чоловік. У 1 хворого виразного ефекту від курсу лікувальним комплексом «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат» не спостерігалося. Таблиця 2 Зміни в змісті імуноглобулінів у сироватці крові хворих ІХС при курсовому лікуванні комплексом «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат» (x±sх) Фракції білків IgA IgG IgM Концентрація імуноглобулинів (мг/мл) до комплексу «фотомодифікований фізрозчин + тамсулозин + тестостерону ундеканоат» і в різні терміни (діб) після 1 сеансу ДО 1-а 6-а 8-10-а 2,0+0,2 2,1+0,2 2,8+0,2* 2,6+0,2* 7,1+0,9 7,1+1,1 7,8+0,9 9,4-1-4, * 0,7+0,2 0,6+0,1 1,0+0,2 1,2+0,3 Примітка.* - відмінність від вихідних показників вірогідно (оцінка за критерієм Стьюдента, Р