6-[2-(діетиламіно)етил]-6н-індоло-[2,3-b]хіноксаліни як противірусні агенти та індуктори інтерферону

6-[2-(Діетиламіно)етил]-6Н-індоло-[2,3b]хіноксаліни формули: 2 3 18602 4 (CH3CH2)2NCH2CH2); ароматичні СН:: м. 7,434R N 7,488 м.д. (1Н); скл. м. 7,753-7,904м.д. (4Н); д.д. 8,160м.д. (1Н); д.д. 8,312м.д. (1Н); д. 8,452м.д. (1Н). N N Приклад 2. 3-Метил-6-діетиламіноетил-6Н-індоло [2,3-b] хіноксалін (2). Синтез проводили як описано у прикладі 1, виN H3C CH3 ходячи із 1,23г (0,005моль) діетиламіноетилізатину де R=H (1), 3-СН3 (2), 2-NO2 (3) (4) та 0,77г (0,005моль) 1,2-діаміно-4Причинно-наслідковий взаємозв’язок між струметилбензолу (6). Вихід: 1,16г (70%). C21H24N4; ктурою об’єктів, що заявляються, і їхньою біологічM.W. 332.45. Т пл. = 250-251 С. Мас-спектр - m/z ною дією полягає, очевидно, у їх здатності до інте(І, %): 332 (1) - М+; 100 (12); 86 (100); 58 (5). Спектр ркаляції в ДНК, що повинна призводити до ПМР: аліфатичні СН: погано розрішенні сигнали дерепресії гена, його транскрипції і до наступного при 1,241м.д., 2,600м.д., 3,276м.д. и 4,894м.д.; синтезу ІФН. Противірусна активність може бути ароматичні СН: набор мультиплетів при 7,409 зумовлена інгібуванням вірусних нуклеаз. 8,372м.д. Сполуки, що заявляються, одержували конПриклад 3. денсаією діетиламіноетилізатину (4) з відповідни2-Нітро-6-діетиламіноетил-6Н-індоло[2,3-b]ми фенілендіамінами (5-7) при кип’ятінні в безводхіноксалін (3). Синтез проводили як описано у приній оцтовій кислоті. кладі 1, виходячи із 1,23г (0,005моль) діетиламіноO R N етилізатину (4) та 0.61г (0.005моль) 1,2-діаміно-4HN нітробензолу (7). Вихід: 1,16г (64%). C20H21N5O2; R O + N N M.W. 363.42. Т пл. = 1350С. Мас-спектр - m/z (I, %): N HN 363 (1) – M+; 100 (3); 86 (100); 58 (6). Спектр ПМР: аліфатичні СН: т. 0,852м.д. (6Н, N HC CH N HC CH (СН3СН2)2NСН2СН2); кв. 2.887м.д. (4Н, 4 5-7 1-3 (CH3CH2)2NCH2CH2); т. 3,366м.д. (2Н, Чистота цільових сполук 1-3 підтверджена (СН3СН2)2NСН2СН2); т. 4,499м.д. (2Н, тонкошаровою хроматографією, будова - даними (СН3СН2)2NСН2СН2); ароматичні СН: д. 7,392м.д. 1 спектроскопії Н-ЯМР та мас-спектрометрії. (1Н); м. 8,318-8,450м.д. (4Н); м. 7,795-7,855м.д. Первинне дослідження препаратів проводили (2Н); д. 8,721м.д. (1Н). по схемі і за умов, що враховували адекватність Приклад 4. тест-моделі можливому механізму інтерфероноВизначення цитотоксичності препаратів в умогенної активності, що передбачався на підставі вах in vitro клітин за дією на моношар клітин та аналізу структури хімічної сполуки, яка вивчалась пригніченням їх життєздатності на культурі клітин [Вильнер Л.М. Актуальные вопросы скрининга и L929. последующего изучения противовирусных препаКультуру клітин перевивної лінії фібробластів ратов типа интерфероногенов /В сб.: Методичесмишей (L929) вирощували у 96-лункових мікропкие вопросы научной разработки противовирусных латах (в атмосфері, що містить 5% СO2). Через средств. - Минск, 1977. - С.134-136]. Цитотоксич24год з лунок, де сформувався суцільний моношар ність та інтерфероніндукуючу активність синтезоклітин видаляли середовище росту і вносили підтваних сполук вивчали як описано [Доклінічні досримуюче середовище із розчиненими препараталідження лікарських засобів. Методичні ми в діапазоні концентрацій від 0,5 до 500мкг/см3 рекомендації. /За ред. чл.-кор. АМН України О.В. (на одне розведення не менше 4 лунок). Контроль Стефанова. -К: МОЗ, України. ДФЦ, 2001. - 392с.] - лунки, в які було внесене тільки середовище для Отримання сполук, що заявляються, та їхні біпідтримання росту. Плати поміщали в термостат. ологічні властивості підтверджено наступними Через 24 та 48год після інкубації плат при 36 С в прикладами. умовах 5% СO2 клітини розглядали за допомогою Приклад 1. інвертованого мікроскопу при малому збільшенні з 6-Діетиламіноетил-6Н-індоло [2,3-b]-хіноксалін метою виявлення цитопатичної дії (ЦПД) препара(1). тів, яку оцінювали за порушенням цілісності моноСуміш 1,5г (0.006моль) діетиламіноетилізатину шару, появою осередків дегенерованих клітин та (4) і 0,65г (0.006моль) о-фенілендіаміну (5) розчивизначали за чотирьохплюсовою системою. Винили в оцтовій кислоті і кип’ятили при перемішузначали: ТЦД100 - тканинну цитотоксичну дозу ванні протягом 6год. Реакційну суміш охолодили, (мкг/см3), що викликає повну деструкцію клітин, вилили в 200см3 води, додали насичений розчин ТЦД50 - тканинну цитотоксичну дозу (мкг/см3), що NаНСО3 до рН=8 і провели екстракцію бензолом викликає зміну 50% моношару клітин; МВК - мак4х70см3. Бензол висушили сульфатом натрію і симально витримувану концентрацію - максималь3 випарили. Сухий залишок перекристалізували з ну із досліджених доз речовини (мкг/см ), що не гептану. Вихід: 1,3г (69%); C20H22N4; M.W. 318.43; Т викликає незворотніх змін у морфології та життєпл.=107-1080С. Мас-спектр - m/z (I, %): 318 (1) - M+; здатності клітин у порівнянні з контролем (фактич100 (13); 86 (100); 58 (5). Спектр ПМР: аліфатичні но вона відповідає ТЦД0). СН: т. 0,813м.д. (6Н, (CH3CH2)2NCH2CH2); кв. Розрахунок ТЦД50 проводили за методом Ріда 2,549м.д. (4Н, (СН3СН2)2NСН2СН2); т. 2,962м.д. і Менча за формулами: (2Н, (СН3СН2)2NСН2СН2); т. 4.655м.д. (2Н, log2 ТЦД50=log2A-(50-b)·log2d/(a-b) чи 2 2 3 3 3 3 5 18602 6 log2 ТЦД50=log2В+(a-50)·log2d/(a-b), /Вотяков В.И., Бореко Е.И., Владыко Г.В. и др. де log2А і log2В - логарифми концентрацій за Минск. - 1986.]. основою 2, що викликали ефекти відповідно більВ 96-лункові пластикові панелі вносили суше чи менше 50%, але найближчі до 50%: а і b спензію клітин в концентрації, необхідній для фоефект, викликаний концентраціями А і В, %: log2d рмування суцільного шару клітин. На 2-3-й день (в логарифм за основою 2 співвідношення між дослізалежності від активності росту культури) середоджуваними концентраціями. вище зливали, моношар промивали середовищем Статистичну обробку результатів виконували для культур клітин без сироватки і вносили дослізгідно з [Лакин Г.Ф. Биометрия. -М: Высшая школа, джувані препарати в серійних розведеннях в вер1990, с.298-303] при Р16,79 >16,79 >2 >16,79 50 н. в. >1,25 н. в. >5 Примітки: Активна концентрація (мкМ) - концентрація сполуки, що забезпечує захист клітин від ЦПД ВВС на вказаний відсоток; моделі 1 - 3 - клітини L929, сполуки вводили за 1год перед внесенням ВВС; модель 1 - використовували 10 ЦТД50 ВВС; модель 2 - використовували 100 ЦТД50 ВВС; модель 3 - використовували 1000 ЦТД50 ВВС; н.в. - нижчі концентрації не вивчалися; „-„ - антивірусна активність не реєструється. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601