Спосіб а.п. лябаха оцінки стану м`яких тканин нижньої кінцівки

Спосіб оцінки стану м'яких тканин нижньої кінцівки, який передбачає вимірювання товщини м'яких тканин кінцівки за допомогою ультразвукового дослідження, який відрізняється тим, що товщин у м'яких тканин опорної поверхні п'яти вимірюють з навантаженням та без нього, розраховують їх модуль пружності і, при показниках модуля пружності >1,36 кгс/см 2, діагностують наявність трофічних розладів нижньої кінцівки. (19) (21) u200608766 (22) 07.08.2006 (24) 15.02.2007 (46) 15.02.2007, Бюл. № 2, 2007 р. (72) Лябах Андрій Петрович, Міхневич Олег Едуардович, Якімов Дмитро Юрійович, Турчин Олена Андріївна, Пятковський Володимир Михайлович, Артеменко Владислава Олегівна (73) ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ АМН УКРАЇНИ 3 20800 м'яких тканин підошовної поверхні п'яти (А - площадка для встановлення гирі; Б - штанги, що з'єднують площадки; В - площадка з отвором для з отвором для встановлення ультразвукового датчика). На Фіг.2 - застосування пристрою при вимірюванні товщини м'яких тканин підошовної поверхні п'яти (А - ультразвуковий датчик, встановлений на площадку з отвором; Б - гиря, встановлена на верхню площадку). На Фіг.3 - визначення точки стандартизованого вимірювання товщини м'яких тканин п'яти. І - лінія А, проведена по передньому краю ахілового сухожилка; II - лінія Б, що ділить п'яту навпіл у сагітальній площині; III - перетин ліній А та Б на підошовній поверхні п'я ти. Реалізацію способу, що заявляється, здійснюють наступним чином. Хворого кладуть на живіт. Згинаючи нижню кінцівку під кутом 90° у колінному та гомілковостопному суглобах, вимірюють товщину м'яких тканин опорної поверхні п'яти без навантаження за допомогою ультразвукового дослідження, наприклад, апаратом Siemens Sonoline G50 з лінійним датчиком 7,5МГц. Потім створюють навантаження гирею, наприклад, масою 5кг при стандартній позиції датчика, розташовуючи його перпендикулярно до п'яткової кістки на перехресті двох ліній, першої (А), яка проводиться дугоподібно через підошовну поверхню п'яти з обох сторін передньої поверхні ахілового сухожилка, та другої (Б), що ділить п'яту на дві частини у сагітальній площині. Для стандартизованого розміщення датчика використовують пристрій (Фіг.1), розташовуючи датчик перпендикулярно до п'яткової кістки (Фіг.2), тобто, вимірюють відстань від найбільш дистальної точки кортикального шару п'яткової кістки до поверхні шкіри. Для одержання оцінки стану м'яких тканин вимірюють такі показники: lо 4 товщина м'яких тканин опорної поверхні п'яти без навантаження, l - товщина м'яких тканин опорної поверхні п'яти при навантаженні. Розраховують l -l такі величини: e (відносна деформація) = o ; lo s Е (модуль пружності або модуль Юнга) = ; e де s - напруження. F Напруження вираховують за формулою s = , S де F - прикладена сила, S - площа прикладення сили (в усіх випадках, як у контрольній, так й у групах обстежених, контакт навантажуваної поверхні пластини з підошовною поверхнею п'яти становив 19,625см 2); s =0,255кг/см 2. Вимірювання товщини м'яких тканин опорної поверхні п'яти проведені у 46 пацієнтів із облітеративними ангіопатіями різного генезу: 35 - цукровий діабет II типу (58 стоп), 11 - облітеративний атеросклероз судин нижньої кінцівки (19 стоп). Вік хворих становив від 36 до 78 років. Контрольна група була сформована із 28 здорових добровольців (56 стоп) віком від 28 до 55 років, які не пред'являли будь-яких скарг на нижні кінцівки. Отже, обстежуваних було розподілено на три групи: І - контрольна, II - хворі на цукровий діабет (ЦД), III - хворі на облітеративний атеросклероз (ОА). Одержані середні величини товщини м'яких тканин опорної поверхні п'яти, розраховані показники відносної деформації ( e ) та модуля пружності (Е) по групах спостереження. Ці дані представлені у таблиці . Таблиця Середні значення виміряних та обчислених показників, що характеризують механічні властивості м'яких тканин опорної поверхні п'ятки. Виміряні та обчислені показники lо±m, мм s Квар., % l±m, мм s Kвар. e ±m s Е±m, кгс/см 2 s Норма (n=56) 17,2±0,30 2,27 13,2% 13,7±0,24 1,77 13% 0,21±0,001 0,013 1,25±0,009 0,011 Групи досліджених ЦД (n=58) 13,67±0,15 1,146 8,4% 11,70±0,12 0,922 8,06% 0,143±0,004 0,028 1,883±0,076 0,579 ОА(n=19) 13,09±0,261 1,139 8,7% 11,37±0,242 1,056 9,3% 0,132±0,004 0,019 1,967±0,063 0,273 m - середня помилка; s - стандартне відхилення; Норма - контрольна група; ЦД - хворі на цукровий діабет; ОА - хворі на облітеративний атеросклероз судин нижньої кінцівки. Оскільки, власне, товщина м'яких тканин плантарної поверхні стопи значно різниться у різних осіб у залежності від зросту, ваги, тілобудови та інш., було проаналізовано відносний показник, що характеризує механічні властивості досліджених тканин, а саме, відносну деформацію. Він не залежить від описаних вище антропометричних даних. Розрахований на його основі модуль пружно 5 20800 сті (Юнга), має такі значення. У нормі він становить 1,076-1,364кгс/см 2, при ЦД - 1,3865,204кгс/см 2, при ОА - 1,536-2,452кгс/см 2. Проведений статистичний аналіз із застосуванням програми Excel засвідчив суттєвість відмінностей між цифрами модуля пружності у нормі і при трофічних розладах. Таким чином, при модулі пружності м'яких тканин опорної поверхні стопи більше 1,364кгс/см 2 у обстежених діагностовано трофічні розлади нижньої кінцівки, причину яких потрібно виявляти для попередження ускладнень, що виникають з часом. Клінічні приклади 1. Хвора З.Е., 1979р.н., і. хв. №486259, звернулась у поліклініку ІТО АМН України 07.03.2006 року із скаргами на відсутність зрощення латеральної кісточки лівої гомілки. Анамнез: травма 23.01.2006р. внаслідок падіння. У травмпункті проведене рентгенобстеження, встановлений діагноз перелому латеральної кісточки лівої гомілки без зміщення та накладена циркулярна гіпсова пов'язка від кінчиків пальців до проксимальної третини гомілки. Через 5 тижнів у зв'язку з відсутністю зрощення була направлена на консультацію в ІТО АМН України. При зверненні відмічено: хвора ходить на милицях, не навантажуючи ліву нижню кінцівку, спостерігається незначний набряк м'яких тканин стопи та області гомілковостопного суглоба, більше у ділянці латеральної кісточки, пальпація стопи безболісна, обсяг рухів у гомілковостопному суглобі обмежений, безболісний. Рентгенологічно: системний остеопороз, косий перелом латеральної кісточки без зміщення та явищ консолідації. Запропонованим способом Лябаха А.П. проведена оцінка стану м'яких тканин нижньої кінцівки. Модуль пружності м'яких тканин опорної поверхні п'яти зліва становив 1,56кгс/см 2, справа 1,49кгс/см 2. Діагностовано наявність трофічних розладів у обо х нижніх кінцівках. При дообстеженні хворої виявлено підвищення цукру крові зранку до 7,8ммоль/л. Встановлено діагноз: цукровий діабет, тип 2, синдром діабетичної стопи, нейропатична форма, остеоартропатія лівої стопи, відсутність консолідації перелому латеральної кісточки лівої гомілки. Хвора направлена на консультацію до ендокринолога з рекомендаціями користуватися ортопедичним взуттям з високими берцями. 2. Хворий В.О., 1954р.н., і. хв. №486327, звернувся у поліклініку ІТО АМН України 13.03.2006 року із скаргами на біль в області головки другої плеснової кістки лівої стопи, втомлюваність ніг після ходьби та навантаження. Із анамнезу відомо, 6 що ці скарги з'я вилися 1-1,5 тому. У поліклініці за місцем проживання тоді ж був встановлений діагноз: розпластаність переднього відділу обох стоп, метатарзалгія зліва. Призначено носіння устілок типу ВП-6. Через погіршення стану хворий звернувся за консультацією в ІТО АМН України. При зверненні відмічено сплощення склепіння та розпластаність передніх відділів обох стоп, болючість при пальпації у ділянці головки другої плеснової кістки лівої стопи по підошовній поверхні. Крім того, хворий скаржиться на парестезії в обох ногах та знижену толерантність до холоду. П ульсація артерій стопи знижена. Запропонованим способом Лябаха А.П. проведена оцінка стану м'яких тканин нижньої кінцівки. Модуль пружності м'яких тканин опорної поверхні п'яти зліва становив 1,49кгс/см 2, справа 1,42кгс/см 2. Діагностовано наявність трофічних розладів у обо х нижніх кінцівках. Хворому проведено ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок, під час якого виявлено на дистальних артеріях кінцівки магістральний змінений тип кровотоку із зниженням швидкісних параметрів, діастолічна фаза була відсутня. PSV (пікова систолічна швидкість) становила на тильній артерії стопи зліва 33,5см/с, справа - 30,2см/с (норма від 50 до 80см/с). На обох підколінних артеріях виявлено ознаки стенозування. У зв'язку з виявленою судинною патологією хворий направлений на консультацію до судинного хірурга. За результатами досліджень постає така закономірність: при трофічних розладах різної тяжкості та етіології (діабет, облітеруючий атеросклероз та ін.) погіршуються механічні властивості м'яких тканин опорної п'яти, що проявляється, перш за все, у їх потоншенні порівняно із нормою. Іншою особливістю є погіршення пружності. Таким чином, виявлені нами зміни механічних властивостей м'я ких тканин опорної поверхні п'ятки відображають наявність трофічних розладів. Спосіб Лябаха А.П. оцінки стану м'яких тканин нижньої кінцівки дозволяє діагностувати наявність трофічних розладів, не потребує спеціальної підготовки і може застосовуватися у лікарнях різного рівня. Література, прийнята до уваги при експертизі: 1. Трофика // БМЭ. - Изд.3. - М., 1985. - С. 338346. 2. Современные подходы к лечению больных с синдромом диабетической стопы / В.В. Грубник, Т.С. Русевич, Е.А. Анцыпович, А.С . Пилипенко. К.: Академпресс, 2002. - 70с. 7 Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 20800 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601