Спосіб артродезу дегенеративно-дистрофічних уражень півмісяцевої кістки зап’ястка

Корисна модель відноситься до медицини, а саме, до хірургічних способів, зв'язаних з реконструктивним лікуванням кисті, та може бути використаною в ортопедії та травматології для відновлення функції променевозап'ястних суглобів. Відомий спосіб кісткової аутопластики кисті, що включає мобілізацію зони дефекту, формування напівкруглої тунелю в кістці, її пломбування губчастим матеріалом, узятим з гребеня здухвинної кістки, або розклинюючим трансплантатом пористої структури [1]. Однак, в умовах редукованого кровотоку, відсутність кровопостачання трансплантату на ділянці артродезу підвищує ймовірність інфікування та некротичного ураження тканин, що стримує розвиток остеолізу, остеобластичної репарації, морфологічної перебудови архітектоніки під час приживлення та істотно знижує ефективність стимуляції реципієнтних тканин і формування локального анкілозу. Поряд із цим, використання губчатого матеріалу з гребеня здухвинної кістки призводить до зайвої травматизації здорових тканин. Найбільш близьким серед об'єктів аналогічного призначення за сукупністю ознак до корисної моделі, що заявляється, є спосіб артродезу дегенеративно-дистрофічних уражень півмісячної кістки зап'ястя, що включає формування циліндричного тунелю між півмісячною і променевою кістками шляхом свердлення, виділення кортикального трансплантату з променевої кістки, заміщення циліндричного тунелю трансплантатом і фіксацію, у відповідності з яким, циліндричний тунель заміщують кортикальним трансплантатом, отриманим з метафізу променевої кістки, а дефект метафізу кістки - алотрансплантатом [2]. Зберігаючи гребень здухвинної кістки при виділенні кортикальної тканини, у деякій мірі знижують ризик травматизації та можливих ускладнень навколишніх тканин зап'ястя, а впровадженням кортикального трансплантату у циліндричний тунель, що утворений між півмісячною та променевою кістками, доводять терміни регенерації та консолідації фрагментів суглобу до 10-12 тижнів. Але відсутність живлення зони заміщення дефекту та спонгіозний характер розсмоктування трансплантату ще зберігають вплив вищезазначених недоліків, навіть потребують використання новоутворених регенератів і, поряд з необхідністю заміщення утвореного дефекту метафізу алотрансплантатом, наприклад, після узяття губчатого матеріалу з гребеня здухвинної кістки, ускладнює відтворення артродезу. До основи технічного рішення поставлено задачу вдосконалити спосіб артродезу дегенеративнодистрофічних уражень півмісячної кістки зап'ястя, який шляхом активізації кровопостачання на ділянці заміщення дефекту підвищує стимуляцію реципієнтних тканин, прискорює консолідацію фрагментів, формування локального анкілозу та спрощує процес оперативного втручання при здійсненні. Вищезазначений технічний результат при здійсненні корисної моделі досягається тим, що у відомому способі артродезу дегенеративно-дистрофічних уражень півмісячної кістки зап'ястя, що включає формування циліндричного тунелю між півмісячною і променевою кістками шляхом свердлення, виділення кортикального трансплантату з променевої кістки, заміщення циліндричного тунелю трансплантатом і фіксацію, у відповідності з корисною моделлю, додатково залучають колаген І порядку, як пористий біоматеріал, у вигляді чіпсів, гранул або циліндричного блоку, заповнюють ним циліндричний тунель, кортикальний трансплантат виділяють з кортикальної товщі променевої кістки разом із судинною ніжкою та пересувають їх у дистальному напрямі, уздовж поверхні променевої кістки до перекриття циліндричного тунелю, а фіксацію позиції здійснюють через кістку. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак з вищезазначеним технічним результатом полягає у наступному. Залучення колагену І порядку, як пористого біоматеріалу, у вигляді чіпсів, гранул або циліндричного блоку забезпечує реалізацію остеокондуктивних і остеоіндуктивних властивостей, які за рахунок природної архітектоніки й прийнятної імуногенності надають зрощуваним фрагментам високу біосумісність і біоінтеграцію. Виділення кортикального трансплантату без мобілізації, а саме, шляхом відшаровування від кортикальної товщі променевої кістки зберігає живлення області втручання. Практично, біологічні властивості колагену, кортикальний зв'язок трансплантату з променевою кісткою й живильна ніжка в оточенні м'язових стр уктур форсують кровопостачання і сприяють васкуляризації півмісячної кістки з басейну зворотної гілки променевої артерії. Тому пересування кортикального трансплантату на судинній ніжці у дистальному напрямі уздовж кортикальному шару, з наступною трансосальною фіксацією позиції перекриття заміщеного циліндричного тунелю, виключає спонгіозний характер розсмоктування трансплантату, разом з необхідністю заміщення дефекту метафізу алотрансплантатом чи будьяким регенератом. Це зумовлене збереженням кортикального зв'язку трансплантату з товщею променевої кістки та організацію живлення півмісячної, променевою кісток та колагену. Ущільнення циліндричного тунелю об'ємнопросторовими формами чіпсів, гранул або циліндрів, у залежності від характер у дегенерати вно-дистрофі чної недостатності та антропометричних розходжень суглобу, разом із васкуляризацією області втручання в умовах редукованого кровотоку, істотно прискорюють регенеративні, метаболічні та біоінтеграційні процеси відновлення реципієнтних тканин півмісячної кістки, що скорочує формування локального анкілозу до 4-6 тижнів і терміни консолідації уражених фрагментів півмісячної кістки зап'ястя. Отже, перевершення технічного результату ґрунтується на використанні колагену І порядку та кортикального трансплантату на судинній ніжці, що виключає необхідність заміщення утвореного дефекту метафізу алотрансплантатом. Таким чином, сукупність ознак корисної моделі є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з вищезазначеним технічним результатом і явним чином не випливає з досліджуваного рівня техніки, відповідно. На Фіг.1 зображене виділення кортикального трансплантату з метафізу променевої кістки, на Фіг.2 формування та заміщення циліндричного тунелю колагеном, на Фіг.3 - перекриття циліндричного тунелю кортикальним трансплантатом на судинній ніжці. Відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі, з можливістю отримання вищезазначеного технічного результату зв'язуються з наступним. Спосіб артродезу дегенеративно-дистрофічних уражень півмісячної кістки включає формування циліндричного тунелю 1 між півмісячною 2 і променевою 3 кістками шляхом свердлення, виділення кортикального трансплантату 4 з тканин променевої кістки 3 з його подальшим впровадженням у циліндричний тунель 1. Підвищення стимуляції реципієнтних тканин, прискорення консолідації фрагментів, формування локального анкілозу та спрощення процесу ґрун тується на заміщенні циліндричного тунелю 1 колагеном І порядку 5, залученому у вигляді чіпсів, гранул або циліндричного блоку (Фіг.2). Кортикальний трансплантат 4 отримують шляхом відшаровування його шару від кортикальної товщі променевої кістки 3 (Фіг.1). Для поліпшення васкуляризації півмісячної кістки 2 з басейну зворотної гілки променевої артерії 6, кортикальний трансплантат 4 пересувають на судинній ніжці 7 повздовж поверхні кортикального шару променевої кістки 3 у дистальному напрямі. Після перекриття позиції та забезпечення максимально можливої васкуляризації кортикальний трансплантат 4 фіксують трансосальним шляхом (Фіг.3), рану зашивають полімерними нитками, а зап'ястя піддають іммобілізації, наприклад, за допомогою гіпсової лонгети. За цих умов, консолідація фрагментів півмісячної кістки в області артродезу становить 4-6 тижнів. Приклад. Хворий Л., 25 років перебував у ортопедичному відділенні Українського державного НДІ МСПІ м. Дніпропетровська з приводу асептичного некрозу півмісяцевої кістки правої кисті. У положенні хворого на спині, з відведенням верхньої кінцівки у плечовому суглобі, накладали гемостатичний джгут і під провідниковою анестезією, на тильній поверхні зап'ястя, в області проекції лістерівського горбка, виконували S-образний розтин підшкірної клітковини й фасції довжиною до 8-10см. Під час цього розтину поверхневу гілку променевого нерву (не позначена) відводили в сторону, запобігаючи її пошкодження. Надалі виділяли зворотну гілку променевої артерії 6, що бере початок в межах шилоподібного відростку (не позначений) і проходить на 2см проксимальніше поверхні зап'ястя, вкрай до кістково-фіброзних каналів променевої кістки 3, зі збереженням м'яких тканин з періостом біля променевої артерії. У косому напрямі висікали васкуляризовану заготівку (2,5´1,0см) з метафізу кортикального шару променевої 3 кістки, зі збереженням судинної ніжки 7. Кистьовий суглоб стабілізували спицями Кіршнера. Формування циліндричного тунелю 1 виконували шляхом свердлення кісткових тканин, укладених між півмісячною 2 і променевою 3 кістками, з тильного боку зап'ястя, перекриваючи товщу півмісячної кістки 2. Циліндричний тунель 1 заміщували колагеном 5, узятим у вигляді гранул. Для прискорення регенерації циліндричний тунель 1 ущільнювали більш дрібними гранулами й чіпсами, зумовлюючи перекриття товщини кортикального шару. Для забезпечення умов прийнятної васкуляризації півмісячної кістки 2 з басейну зворотної гілки променевої артерії 6, уздовж поверхні кортикального шару променевої кістки 3 пересували кортикальний трансплантат 4 на судинній ніжці 7 у дистальному напрямі. На завершення позицію перекриття циліндричного тунелю 1 кортикальним трансплантатом 4 фіксували трансосальним шляхом, рану ушивали полімерними нитками, а зап'ястя піддавали іммобілізації долоневою гіпсовою лонгетою. У післяопераційному періоді проводили місцеву гіпотермію й активно дренували зону оперативного втручання. Шви знімали на 14 день після артродезу. При цьому спостерігали формування локального анкілозу на 4-й тиждень лікування, що інформувало про успішне досягнення фази консолідації фрагментів півмісячної кістки зап'ястя. За результатами клінічних випробувань спостерігали стабільно-позитивний характер заявленого технічного результату та відсутність побічних проявів від застосування пропонованого артродезу. Для заявленого об'єкта, у тому вигляді, що наданий у незалежному пункті формули, здатної для його відрізнення від об'єктів аналогічного призначення, підтверджена можливість його використання в травматологічній та ортопедичній практиці. Приклад клінічного відтворення артродезу дозволяє дійти висновку про те, що реалізація біологічних властивостей колагену в обсязі запропонованих приймань, зв'язаними зі збереженням живильної ніжки, активізує кровопостачання заміщуваної ділянки, що підвищує стимуляцію реципієнтних тканин, прискорює консолідацію фрагментів, формування локального анкілозу і спрощує процес оперативного втручання при здійсненні. Стимуляція реципієнтних тканин, у порівнянні з прототипом, прискорює консолідацію фрагментів півмісячної кістки майже у 1,5-2 рази. Виключення необхідності використання аллотрансплантату для заміщення дефекту метафізу спрощує відтворення артродезу. Від того сукупність запропонованих приймань відповідає критерію «промислова придатність», що, з урахуванням п.2 Ст.7 Закону й наведених доводів, дозволяє кваліфікувати запропоноване рішення задачі корисною моделлю процесу. Аналоги: 1. O.Russe. Behandlungergebnisse der Spongiosa-Auffullung der Kahnbeinpseu-doarthtrosen // Z.Orthop. -1951. Vol. 81. -P.466-473. 2. Ашкенази А.И. Частичные артродезы кистевого сустава // Хир ургия. -1976.-№ 9 . -С.48 -56.