Спосіб визначення кульового поранення

Розробка належить до медичної діагностики стану поранених вогнепальними пораненнями й може бути використана для підвищення виживаності людей після вогнепальних поранень на основі мінімізації часу надання екстреної допомоги пораненому за рахунок забезпечення можливості автоматичної діагностики стану пораненого безпосередньо після влучення кулі в людину й автоматичну передачу в госпіталь інформації про ступінь важкості поранення й місця розташування пораненого. Відомі способи технічної реєстрації критичних станів досліджуваних осіб, що передбачають реєстрацію технічними засобами сигналів зв'язаних з досліджуваною особою. Наприклад, відомий спосіб попередження про небезпеку водія механічного транспортного засобу при втраті ним активності [див. патент Росії №2111133, МПК В60К28/06, дата публікації 1998.05.20] який передбачає використання датчика, що закріплюється на мочці вуха водія за допомогою причеплення й складається з мініатюрного джерела світла й фотоприймача, розташовуваних по обидві сторони мочки. Зміни насиченості крові в кровоносних сосудах мочки перетворюються в електричні сигнали. В електронному блоці за допомогою частотного компаратора виробляється оцінка частоти пульсу, а за допомогою лічильника відображається поточне значення частоти, за значенням якої встановлюється втрата активності та здійснюється подача попереджувального сигналу. Недоліком такого способу попередження про небезпеку є його низькі експлуатаційні якості, пов'язані з тим, що жорстке приєднання елементів датчика на тілі призводить до незручностей для людини. При тривалому носінні такого пристрою людина буде відчувати дискомфорт. Крім того, отриманий попереджувальний сигнал свідчить лише про можливість проблеми, а не про наявність кульового поранення. Після отримання загального попереджувального сигналу необхідне додаткове візуальне дослідження для реєстрації зони кульового поранення. Відомий спосіб технічної реєстрації критичних станів водія, що застосовується в системі порятунку водія транспорту в екстремальних ситуаціях [див. патент Росії №2264235, МПК А61К33/00, дата публікації 2005.11.20], який включає датчик критичного стану водія транспорту, шляхом формування команд з застосуванням безконтактного знімання інформації з показників вертикального положення його голови, з'єднаний з блоком бортового апаратно програмного комплексу, зв'язаного з бортовою радіостанцією. Відомий спосіб заснований на застосуванні пристроїв, зв'язаних об'єктами навколишнього середовища водія, зокрема з окремими елементами датчиків вертикального положення його голови, які розміщуються в певних місцях, і може застосовуватися в умовах обмеженого розміщення людини по відношенню до зазначених датчиків. Недоліком використання такого способу для конкретної людини є те, що його використання суттєво обмежується в просторі. Пристрої способу мають вузьку зону обслуговування тому, що критичний стан людини може наступати поза межами розміщення функціональних елементів датчиків. Слід також врахувати, що критичний стан, зокрема кульове поранення, може наступити без суттєвої зміни показників вертикального положення голови. Крім того, отриманий попереджувальний сигнал свідчить лише про можливість проблеми, а не про наявність кульового поранення. Після отримання загального попереджувального сигналу необхідне додаткове візуальне дослідження для реєстрації зони кульового поранення. Відомий спосіб реєстрації зони кульового поранення [див. патент Росії №2262680, МПК G01M11/02, Н04В10/08, дата публікації 2005.10.20], який передбачає формування перед зоною, яка порушується кулею, покриття, що містить оптичний датчик, виконаний у вигляді оптично прозорого еластичного дроту, яким покривають ділянки досліджуваної поверхні, торці дротів підключають до джерела світла, а інші їх кінці до фотоприймача, і при зникненні на фотоприймачі сигналу, що свідчить про порушення дроту, кулею роблять висновок про наявність та місце порушення поверхні кулею. Застосування в способі такого виду датчика дозволить реєструвати кульове поранення в момент його виникнення, але спосіб дозволяє виявити лише наявність кульового поранення і нічого не говорить про характеристики цього кульового поранення, зокрема - що вражено м'які тканини або кісткова тканина, що потребує додаткових візуальних досліджень для прийняття рішення про невідкладні заходи та перебіг лікування. Відомий спосіб реєстрації зони кульового поранення [див патент Росії №2105350, МПК G06F17/40; G06F159/00, дата публікації 1998.02.20], який передбачає візуальне дослідження частин тіла групи досліджуваних осіб та визначення ураженої зони, ручне введення і реєстрацію на машинозчитувальному засобі відомостей щодо зони кульового поранення особи, передавання інформації з машинозчитувального засобу по відомих телекомунікаційних засобах в загальний досліджу вальни й центр для прийняття рішення щодо пораненої особи. Спосіб дозволяє раціонально організувати лише процес вторинної медичної допомоги. Суттєвим недоліком цього способу є необхідність присутності пораненого на мобільному діагностичному комплексі і пов'язана з цим суттєва затримка дослідження поранених, що при важких пораненнях та пораненнях з втратою пораненим рухливості є визначальним для виживання людини. Відомий спосіб надання першої медичної допомоги пораненому [див заявку Росії №93041395/14 МПК А61В5/00 дата публікації заявки 1997.11.27], який передбачає дослідження групи поранених лікарем на мобільному лікувально-діагностичному комплексі, визначення стану кожного хворого та застосування медикаментозного засобу. Спосіб дозволяє раціонально організувати процес вторинної медичної допомоги. Суттєвим недоліком цього способу є необхідність присутності пораненого на мобільному лікувально-діагностичному комплексі і пов'язана з цим суттєва затримка дослідження поранених, суттєва затримка надання першої допомоги пораненим що при важких пораненнях та пораненнях з втратою пораненим рухливості є визначальним для виживання людини, перебігу лікувального процесу та наслідків лікування. Відомий спосіб порятунку водія транспортного засобу в екстремальних ситуаціях [див патент Росії №2264235, МПК: А61К31/192; А61К31/21; А61К31/60, дата публікації 2005-03-20], що включає автоматичний безперервний контроль за параметрами дієздатності, прогноз критичного стану водія транспортного засобу шляхом безконтактного знімання інформації з показників вертикального положення його голови, легеневої вентиляції, зусиль на органи керування й герметичності кабіни, видачу мовної інформації про виникнення позаштатної ситуації, про усунення неправильності й несвоєчасності його дій, автоматичне ухвалення рішення про відновлення життєдіяльності шляхом аварійної подачі 100% кисню й з видачею цієї інформації на переносну ЕОМ (комп'ютер), а також екстрену видачу в ефір за допомогою радіостанції й прийом на командному пункті групою керівництва повідомлень про небезпечний стан і відновлення його життєдіяльності, і при гострій дихальній недостатності на тлі спонтанного подиху й при виникненні сильного серцебиття або вогнепального поранення, проводять реанімаційну штучн у вентиляцію легенів водія за допомогою електроміостимуляції кістякової мускулатури, в області верхньої третини відділу трапецієподібних м'язів амплітудно-частотно-модульованими трикутними серіями імпульсів тривалістю впливу (1,5-2,0)с при паузі (3-4)с, причому реанімаційну штучн у вентиляцію легенів потерпілого проводять у сполученні зі знеболюванням і (або) зниженням гострого серцевого нападу шляхом автоматичної превентивної фармін'єкції ліків, наприклад, солпадеіна, у біологічно активну точку ТАНЬ-ЧЖУН за рішенням потерпілого за допомогою дистанційно керованого ін'єктора, розміщеного в скафандрі, а в критичній ситуації автоматично шляхом дистанційного включення пневматичного блоку того ж автоматичного ін'єктора по сигналу командного передавача станції радіоуправління групи керівництва, розміщеної на командному пункті, у сполученні з прийомом потерпілим з індивідуальної мікроаптечки, що знаходиться в його спорядженні, терапевтичних доз антиагреганту, нитропрепарату, тромбопрепарату, бета-адреноблокатору й низькомолекулярного гепарину. Недоліком такого способу визначення факту поранення та надання першої медичної допомоги пораненої людини є те, що його використання суттєво обмежується в просторі. Система пристроїв, на яких засновано здійснення способу, має вузьку зону обслуговування тому, що критичний стан людини може наступати поза межами розміщення функціональних елементів датчиків. Слід також врахувати, що критичний стан зокрема кульове поранення особи в транспортному засобі може наступити без суттєвої зміни показників вертикального положення голови. Система не реагує на вид поранення, а лікувальний вплив здійснюється з суттєвою затримкою в зв'язку з тим, що рішення про здійснення лікувального впливу, приймається на командному пункті групою керівництва, в той час, як водію, наприклад, необхідний терміновий лікувальний вплив для виведення з шокового стану, викликаного больовим шоком внаслідок кульового поранення кісткових тканин. Завданням розробки є створення способу визначення кульового поранення, в якому шляхом застосування емпіричним шляхом підібраних параметрів та режимів, які характеризують процес кульового поранення, забезпечується можливість визначення наявності кульового поранення технічними засобами безпосередньо після його виникнення, що забезпечує можливість здійснити необхідні дії надання екстреної допомоги в найкоротший термін та відповідно підвищити виживаності людей після вогнепальних поранень. Для вирішення цього завдання спосіб визначення кульового поранення передбачає реєстрацію технічними засобами сигналів, зв'язаних з досліджуваною особою, Новим в способі є те, що здійснюють моніторинг акустичних сигналів в тілі досліджуваної особи, і за наявності (пакета) акустичних сигналів з частотою в межах 3-10кГц тривалістю в межах 0,01-10мс діагностують наявність (виникнення) кульового поранення досліджуваної особи, а за наявності (пакета) акустичних сигналів з частотою в межах 7-9кГц тривалістю в межах 1-10мс діагностують наявність кульового поранення кісткових тканин досліджуваної особи. Завдяки застосуванню в способі визначення кульового поранення емпіричним шляхом підібраних параметрів та режимів, які характеризують процес кульового поранення та його особливості забезпечується можливість визначення наявності кульового поранення технічними засобами безпосередньо в момент його виникнення, що забезпечує можливість здійснити необхідні дії надання екстреної допомоги в найкоротший термін із застосуванням технічних засобів та відповідно підвищити виживаності людей після вогнепальних поранень. Визначені емпіричним шляхом і застосовані в способі параметри суттєво відрізняються від акустичних сигналів внаслідок взаємодії тіла досліджуваної в способі особи зі сторонніми предметами, або від ударів по тілу тупими предметами з різною силою, в зв'язку з тим, що акустичні сигнали внаслідок зазначених видів взаємодії розташовані в смузі частот 0,1-1-3кгц. Завдяки цьому забезпечується надійна індикація сигналів за способом відомими технічними засобами. В окремих варіантах застосування способу визначення кульового поранення моніторинг акустичних сигналів в тілі досліджуваної особи здійснюють групою акустичних датчиків сигналів, які розмішують на різних частинах тіла особи, датчики зв'язують з засобом обробки сигналів, який містить засоби порівняння сигналів від різних датчиків, порівнюють потужність акустичних сигналів та за місцем розміщення датчика з максимальною потужністю сигналу роблять висновок про місце знаходження зони кульового поранення. Завдяки застосуванню зазначених нових ознак в способі визначення кульового поранення забезпечується можливість визначення як наявності, так і місця кульового поранення технічними засобами безпосередньо в момент його виникнення, що забезпечує можливість підготувати конкретні дії для надання екстреної допомоги відповідно до особливостей поранення. В окремих варіантах застосування способу визначення кульового поранення для зв'язування датчиків акустичних сигналів з засобом обробки сигналів застосовують радіохвилі. Завдяки застосуванню зазначених нових ознак способу забезпечується спрощення встановлення відповідної апаратури, що реалізує спосіб на досліджуваній особі та суттєво зменшується рівень обмеження рухів досліджуваної особи. Спосіб визначення кульового поранення ілюструється прикладами його виконання. Приклади реалізації способу були представлені на міжнародно визнаній виставці IDEX-2007 в Абу-Дабі 18-22 лютого 2007р. На Фіг.1 представлена схема обробки сигналів від одного датчика, а на Фіг.2 представлена схема обробки сигналів від групи датчиків. Схема дослідження сигналів передбачає застосування блоку 1 з датчиком 2 акустичних сигналів, компараторів 3, що пропускають сигнали на частотні фільтри 4, що пропускають сигнал на пристрій обробки 5, що пропускає результат обробки на передавач 6. У випадку застосування групи блоків 1 з датчиками 2 сигнали поступають на приймач 8 з компараторами 9, в яких досліджується рівень сигналів від датчиків 1 на певних частинах тіла досліджуваної особи та формується сигнал із зазначенням місця ушкодження. Спосіб реалізується таким чином. Акустична інформація, яка отримується від датчика 2, аналізується на компараторі 3 та на частотних фільтрах 4 за допомогою спеціальних математичних програм, за допомогою яких проводитися аналіз амплітудно-частотних і амплітуднo-часових характеристик акустичних сигналів, що супроводжують взаємодію кулі з тілом. Компаратор перебуває в сплячому режимі (режимі очікування) й включається для пропускання акустичного сигналу, рівень якого перевищує заздалегідь заданий зазначеними умовами способу поріг, який виникає під час удару кулі. Зазначений сигнал передається на частотні фільтри, а потім на пристрій обробки для ідентифікації удару кулі та розпізнання типу поранення: кістка-мякоть. Результати обробки передаються до госпіталю автоматично. У випадку застосування групи блоків з датчиками сигнали від всіх да тчиків поступають до приймача, до якого входять компаратори, для визначення рівнів сигналів від всіх датчиків для визначення місця ушкодження. Результати обробки використовуються для автоматичної діагностики стану пораненого безпосередньо після влучення кулі в людину й автоматичної передачі в госпіталь інформації про ступінь важкості поранення й місця розташування пораненого за допомогою відомих засобів для визначення місця знаходження пораненого. Отримані за способом сигнали щодо наявності кульового поранення особи можуть бути використані для введення в автоматичному режимі антишокового засобу за допомогою автоматичного ін'єктора, розміщеного на тілі людини. При цьому як привід автоматичного ін'єктора, розміщеного на тілі людини, може бути застосовано піропатрон.