Спосіб профілактики зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих

Група корисних моделей відноситься до медицини, насамперед, до лікування захворювань вуха, переважно, до способів і пристроїв для їхнього здійснення, наприклад, до вушни х вкладок (тампонів), до засобів введення або втримання різних середовищ, відсмоктуючо-нагнітальної дії, з характерними розміщенням і формою каналів, і можуть бути використаними в оториноларингології для хворих зі зниженим слухом, які користуються слуховими апаратами. Відомо, що у користувачів слуховими апаратами, особливо після вушних операцій, часто зустрічаються зовнішні отити. Це зв'язане з тим, що слуховий прохід у слухопротезоваиих хворих закритий вушною вкладкою, при цьому порушується вентиляція, погіршується мікроклімат зовнішнього вуха, що, внаслідок активного росту мікрофлори, сприяє інтенсифікації запальних процесів [1]. З досліджуваного рівня техніки встановлено, що профілактику запальних процесів у зовнішньому слуховому проході та післяопераційної порожнини здійснюють шляхом їх адекватної вентиляції. При цьому існує прямопропорційна залежність обсягу циркулюючого повітря в слуховому проході від площі його поверхні та післяопераційної порожнини [2], тобто, чим більше площа вентильованих поверхонь, тим ширше під час операцій формується отвір слухового проходу, з розрахунку на поліпшення в ньому умов приточної вентиляції. Однак, після операції носіння слухо вого апарата перекриває слуховий отвір, вентиляція слухового проходу часто погіршується, а інколи залишається неспроможною. Найбільш близьким серед об'єктів аналогічного призначення за сукупністю істотних ознак до корисної моделі що заявляться є спосіб профілактики зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих, що включає приточне вентилювання слухового проходу й/або післяопераційної порожнини за допомогою вушної вкладки [3]. Профілактика зовнішнього отиту за найближчим аналогом досягається за рахунок природного повітрообміну обтурованого слухового проходу та організації відтоку ексудату. Однак, в умовах природної теплоти й вологості каналів слухового проходу під час вентиляції післяопераційної порожнини на тлі запальних реакцій змінюється рН середовища з її зрушенням як до нейтральної, так і лужної сторін, що стає благоприємним для збільшення активності бактерій та/або мікроорганізмів грибкового походження [4]. Недоліки приточного вентилювання також зв'язуються з деякими труднощами, які стримують можливість санації мікроклімату слухового проходу та активізації регенеративних процесів, особливо, коли хворі сприймають хворобливі та несприятливі відчуття від носіння слухових апаратів на тлі активності патогенної флори або дії прихованих чинників можливих ускладнень, а від того знижують профілактичну цінність і функціональні можливості об'єкта у зазначеному вигляді. Найбільш близьким пристроєм за сукупністю істотних ознак до корисної моделі що заявляться є пристрій для профілактики зовнішнього отиту в слухопротезованих хворих, що включає корпус, виконаний у вигляді індивідуальної вушної вкладки, канал приточного вентилювання, сформований у масиві корпуса, та тр убку вхідного повітря, зв'язану з входом каналу приточного вентилювання. Окрім того, як модуль слухового апарата він розмішується в середній зоні вушної раковини слухового проходу, а також пристосований містити мікрофон, батарейку, контур обробки сигналів і торцеву пластину з розташованими на ній елементами керування [3]. Допускається, що підведення зовнішнього повітря у слухо вий прохід через катетер і вентиляційний канал вушної вкладки знижує закупорювання слухового проходу і поліпшує циркуляцію повітря. Проте, вкладка герметично закриває слухо вий прохід, створюючи сприятливий мікроклімат для розвитку бактеріальної й/або грибкової мікрофлори в слуховому каналі. Це зумовлене замалим діаметром єдиного вентиляційного отвору вушної вкладки, дисбалансом залежності обсягу циркулюючого повітря слухового проходу від площі його поверхні чи післяопераційної порожнини [2]. У тім, з-поза відсутності умов циркуляції повітряного потоку в слухо вому проході, використання пристрою для профілактики зовнішнього отиту в слухопротезованих хворих стає замало ефективним і не придатним для санації мікроклімату та активізації регенеративних процесів у слуховому проході при носінні слухо вих апаратів. До основи групи корисних моделей поставлено задачу розробити такий спосіб профілактики зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих і пристрій для його здійснення, які шляхами приточно-відточної вентиляції та санації мікроклімату слухового проходу підвищують е фективність і функціональні можливості при їх сумісному використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при здійсненні у відомому способі профілактики зовнішнього отиту в слухопротезованих хворих, що включає приточне вентилювання слухового проходу й/або післяопераційної порожнини за допомогою вушної вкладки, у відповідності з корисною моделлю, додатково перед вентилюванням досліджують наявність мікрофлори у зовнішньому слухо вому проході, як ознаку розвитку запалення слухового проходу, та здійснюють відточне вентилювання слухового проходу й/або післяопераційної порожнини, при цьому, якщо визначають наявність мікрофлори, приточно-відточне вентилювання слухового проходу й/або післяопераційної порожнини проводять в режимі примусової нормобаричної отооксигеноаерації, зі швидкістю введення кисню 1,0л/хв, експозицією у 5хв й тривалістю курсу 7-10 днів, або в режимі природного повітрообміну, за відсутністю мікрофлори у зовнішньому слуховому проході. Водночас, вищезазначений технічний результат досягається тим, що при використанні у відомому пристрої для профілактики зовнішнього отиту в слухопротезованих хворих, що включає корпус, виконаний у вигляді індивідуальної вушної вкладки, канал приточного вентилювання, сформований у масиві корпуса, та тр убку вхідного повітря, введену в канал приточного вентилювання, у відповідності з корисною моделлю, додатково в масиві корпусу, паралельно з каналом приточного вентилювання, сформований канал відточного вентилювання, до виходу якого підведена трубка вихідного повітря з прямокутним вигином, при цьому вихідний отвір трубки вихідного повітря відведений вгору, довжини горизонтальних ділянок і внутрішні діаметри трубок вхідного і вихідного повітря дорівнюють 5-10мм і 1мм, відповідно, а вихід каналу приточного та вхід каналу відточного вентилювання розташовані в корпусі з можливістю вентиляційного сполучення. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності істотних ознак заявлених об'єктів з вищевикладеним технічним результатом полягає в наступному. Додаткове дослідження мікрофлори у зовнішньому слухо вому проході перед вентилюванням під час можливої активності патогенної мікрофлори чи прихованих чинників ускладнення отиту розширює функціональні можливості способу, оскільки допомагає з'ясувати порядок ведення профілактичних заходів, принаймні, визначає необхідність санації мікроклімату слухового проходу й активізації регенеративних процесів, наприклад, при сприйманні хворобливих і несприятливих відчуттів, дозволяє відрізнити клінічні чинники хворобливих й несприятливих відчутті в від механічних, притаманних користувачам слухови х апаратів. Додаткова організація відточного вентилювання в каналі вкладиша, поряд з приточним, змінює систему приточної вентиляції слухового проходу й/або післяопераційної порожнини на приточно-відточну, що істотно пригнічує дію бактерій та мікроорганізмів грибкового походження в умовах впливу природної теплоти, вологості та рН замкнутого середовища на мікроклімат слухового проходу та стримує активність запальних реакцій, а від того покращує профілактичну цінність пропонованого рішення задачі. При виявленні наявності мікрофлори, приточно-відточне вентилювання відтворюється в режимі примусової нормобаричної отооксигеноаерації при носінні слухового апарату, що інформує про збільшення функціональних можливостей і посилення ефективності. Приточновідточне вентилювання слухового проходу та/або післяопераційної порожнини допускає підтримку безперервного й оптимального дозування за рахунок нагріву кисню в слуховому проході. При розвитку запалень в останньому отооксигеноаерація забезпечує активацію бактерицидної та протигрибкової функцій. Режим її курсу (тривалість 710 днів, швидкість введення кисню 1,0л/хв з експозицією 5 хвилин) є оптимальним, оскільки прискорює санацію запалень у слуховому проході та збільшує період ремісії після профілактики. Формування в масиві корпусу вкладки додаткового каналу відточного вентилювання, вихід якого зв'язаний з трубкою вихідного повітря з прямокутним вигином, зумовлює динаміку приточно-відточної вентиляції. Постачання трубки вихідного повітря прямокутним вигином і відведення її вихідного отвору догори забезпечує природний відтік теплого повітря зі слухового проходу (операційної порожнини) назовні, за рахунок його нагріву у слуховому проході, а також сполучення виходу каналу приточного з входом каналу відточного вентилювання стовпчиком повітря в корпусі вкладки. Геометричні параметри довжин горизонтальних ділянок (5-10мм) і внутрішніх діаметрів (1мм) кожної з трубок зумовлюють оптимальну швидкість приточно-відточної вентиляції чи природний підйом стовпа теплого повітря в каналах вкладки. Запропоновані параметри довжин горизонтальних ділянок і внутрішніх діаметрів є раціональними, оскільки обґрунтовані рівнянням Бернуллі для ідеальної рідини. Резервом поліпшення профілактики зовнішнього отиту стає можливість індивідуального регулювання швидкості вентиляції, наприклад, зміною висоти стовпчика холодного повітря, укладеного між вхідним отвором трубки вхідного повітря й вихідним отвором трубки вихідного повітря. Властивості цій конструкції дозволяють утворити постійний повітрообмін, нормалізувати мікроклімат й умови, щодо пригнічення бактеріальної й/або грибкової мікрофлори в слуховому каналі як при нормальних природних умовах, так і під час курсу примусової нормобаричної отооксигеноаерації, а від того дозволяють покращити ефективність профілактики зовнішнього отиту серед слухопротезованих хворих і розширити її функціональні можливості. Отже, профілактика зовнішнього отиту ґрунтується на приточно-відточній вентиляції слухового проходу, з урахуванням факторів мікрофлори у зовнішнього слуховому проході, як ознаки розвитку запалення. Використання запропонованої групи корисних моделей в оториноларингології серед хворих зі зниженим слухом, які користуються слуховими апаратами, дозволило на 20-25% скоротити частоту загострень хронічного середнього або зовнішнього отиту і на 3-5 днів строки лікування при загостренні стану, внаслідок оптимізації умов, щодо зняття запалень. Додаткові переваги групи корисних моделей над прототипом зв'язуються з тим, що організація приточновідточного вентилювання, оптимізація геометричних параметрів довжин горизонтальних ділянок і внутрішніх діаметрів кожної з трубок зменшують відчуття оклюзії, виникнення зовнішнього акустичного і внутрішнього механічного зворотних зв'язків, породжених коливаннями, резонансом деталей слухового апарату, які можуть принизити профілактичну цінність слухового апарату у відновленні слуху та ініціювати загострення зовнішнього отиту. Дослідження стану мікрофлори у слуховому проході перед вентилюванням, у т.ч. наявності хворобливих і несприятливих відчуттів від носіння слухового апарату за відсутністю патологічних симптомів, дозволяє тимчасово припинити використання вушної вкладки (слухового апарату), з тим щоб здійснити своєчасну коригувальну терапію, санацію порожнини, виключити вплив прихованих чинників агресії або підібрати новий пристрій. Тож, сукупність ознак кожного з об'єктів у групі корисних моделей є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату й не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином. Окрім цього, група заявлених об'єктів поєднана між собою єдиним творчим задумом, націленим на отримання одного й того ж технічного результату, що принципово досягається їх спільним використанням. На малюнку зображена схема пристрою для профілактики зовнішнього отиту в слухопротезованих хворих. Відомості, що підтверджують можливість здійснення групи заявлених об'єктів, з досягненням заявленого технічного результату, полягають в наступному. Пристрій для профілактики зовнішнього отиту в слухопротезованих хворих містить корпус 1, виконаний у вигляді індивідуальної вушної вкладки, канал приточного вентилювання 2, сформований у масиві корпуса 1, з трубкою вхідного повітря 3, що зв'язана з входом каналу приточного вентилювання 2. Для підвищення ефективності та функціональних можливостей у масиві корпусу 1 сформований канал відточного вентилювання 4, вихід якого зв'язаний з трубкою вихідного повітря 5. Трубка вихідного повітря 5 постачена прямокутним вигином 6, а її вихідний отвір 7 відведений угору. Ви хід 8 каналу приточного 2 та вхід 9 каналу відточного 4 вентилювання сполучені в корпусі стовпчиком повітря (h1). Практично, вибір відстані h1 зумовлює відтворення оптимальної вентиляційної швидкості в порожнини вуха, оскільки, чим більше висота стовпа теплого повітря (h1+h2), тим вище швидкість його підйому. В умовах герметичного перекриття слухового проходу це сприяє балансуванню залежності обсягів циркулюючого повітря в слуховому проході йплощею післяопераційної порожнини, а разом із цим, зумовлює пригнічення активності бактеріальної й/або грибкової мікрофлори в слуховому каналі. Спосіб профілактики зовнішнього отиту в слухопротезованих хвори х виконують у наступній послідовності. Залучають слуховий апарат з індивідуально виготовленою вушною вкладкою. Пропонована вкладка може бути втілена у тверді або м'які матеріали, у стандартні прозорі або кольорові пластики, переважно антиалергічні. Для людей зі шкірними реакціями на відторгнення вкладок, їх можна покривати сріблом, золотом, платиною, титаном або синтетичним склом. Металеві корпуси не тільки запобігають виникнення алергії, але й сприяють відведенню тепла із зовнішнього слухового проходу. Це важливо, якщо пацієнт страждає надлишковою пітливістю, що може провокувати запальні реакції. У монолітному корпусі 1 вкладки формують паралельні канали приточного 2 й відточного 4 вентилювання, з можливістю вентиляційного сполучення виходу 8 каналу приточного 2 й входу 9 каналу відточного 4 вентилювання в корпусі 1 вкладки. У них уводять трубки вхідного 3 і вихідного повітря 5. Трубку ви хідного повітря 5 вигинають під прямим кутом 6, а її ви хідний отвір 7 відводять догори. Перед вентилюванням слухового проходу досліджують мікрофлору слухового проходу. Якщо визначають її присутність, то проводять приточно-відточне вентилювання в режимі примусової нормобаричної отооксигеноаерації, зі швидкістю введення кисню 1,0л/хв, експозицією 5хв і тривалістю курсу 7-10 днів, а кисневий балон приєднують до трубки вхідного повітря 3. Приточно-відточний порядок вентиляції виникає завдяки нагріву повітря в слуховому проході, між виходом 8 каналу приточного 2 й входом 9 каналу відточного 4 вентилювання, що сполучені між собою в корпусі 1. Надалі повітряний стовпчик мігрує назовні, через канал відточного 4 вентилювання, трубку ви хідного повітря 5, її прямокутний вигин 6 й вихідний отвір 7, а свіже холодне повітря надходить у канал приточного 2 вентилювання. Через трубку вхідного 3 і вихідний отвір 8 каналу приточного 2 вентилювання повітря потрапляє до слухового проходу і/або післяопераційної порожнини. Під впливом постійного повітрообміну досягається пригнічення розвитку мікробної й/або грибкової мікрофлори. За наявністю мікрофлори профілактичний результат досягається приточно-відточним вентилюванням слухово го проходу й/або післяопераційної порожнини під контролем бакдослідження у часі. Таким чином, порівняння властивостей запропонованого способу профілактики зовнішнього отиту серед слухопротезованих хвори х і пристрою для його здійснення показує, що підвищення ефективності та функціональних можливостей досягаються завдяки приточно-відточній вентиляції та можливості відтворення нормобаричної отооксигеноаерації слухового проходу й/або післяопераційної порожнини, що володіє сануючою, бактерицидною, фунгіцидною, підсушливою дією, у т.ч. й у фазі загострення хронічного зовнішнього або середнього отиту, з урахуванням стану мікрофлори. Приклад. Пацієнт К., 1981р.н., який постійно користується слуховим апаратом Atlas BTE Р на праве вухо, звернувся зі скаргами на сверблячку, відчуття печіння в зовнішньому слуховому проході праворуч, погіршення слуху при користуванні апаратом. Зазначені скарги з'являються регулярно. Час носіння апарата від 8 до 12 годин на добу, щодня. Є індивідуальна вушна вкладка з одним вентиляційним отвором. Отомікроскопія: слуховий прохід звужений, шкіра набрякла, гіперемійована, на барабанній перетинці спостерігалося рясне скупчення білісуватих утворень. Узяті мазки з вуха на флору й чутливість до антибіотиків, зроблений аспіраційний туалет вуха. У мазку: Staph. haemoliticus, масивний ріст, бактерія Citro-bacter, одиничний ріст, гриби роду Candida, рясний ріст. Клітинний стан епідермісу кісткового відділу свідчив мав нейтрофільний характер. Вкладка пацієнта була замінена на нову, що містила у спільному корпусі канал приточного вентилювання, з трубкою вхідного повітря, зв'язаною з входом каналу приточного вентилювання, канал відточного вентилювання, вихід якого був зв'язаний з трубкою вихідного повітря. Трубка вихідного повітря мала прямокутний вигин, а її ви хідний отвір був відведений угор у. Ви хід каналу приточного та вхід каналу відточного вентилювання були розташовані в корпусі з можливістю вентиляційного сполучення. Довжини горизонтальних ділянок трубок вхідного і вихідного повітря дорівнювали 10мм, а їхні внутрішні діаметри - 1мм. З використанням вкладки здійснювали приточно-відточне вентилювання в режимі примусової нормобаричної отооксигеноаерації, зі швидкістю введення кисню 1,0л/хв, експозицією 5хв і тривалістю курсу 7 днів. Кисневий балон з'єднували з трубкою вхідного повітря. Приточно-відточна вентиляція відбувалася завдяки нагріву повітря в слуховому проході, між виходом каналу приточного й входом каналу відточного вентилювання. Повітряний стовпчик руха вся назовні через канал відточного вентилювання, трубку вихідного повітря з прямокутним вигином і вихідний отвір. Свіже холодне повітря надходило в канал приточного вентилювання через трубку вхідного повітря й надалі, через вихідний отвір каналу приточного вентилювання, потрапляло в слуховий прохід. Під впливом постійного кисневого обміну приточно-відточної вентиляції досягалося пригнічення активності Staph. haemoliticus, Citrobacter, Candida. Через 3,7,14 днів під час примусової нормобаричної отооксигеноаерації здійснювали огляд пацієнта після заміни вкладки. Об'єктивно: шкіра зовнішнього слухового проходу була звичайного кольору, відокремлюваного не стало, у мазку - зберігалися остаточні залишки Staph. haemoliticus. Огляд через 3 місяці (продовжує користуватися вкладкою з приточновідточною вентиляцією). Отомікроскопія: слуховий прохід широкий, відокремлюване відсутнє. Приточно-відточне вентилювання слухового проходу здійснювалося в режимі природного повітрообміну. Огляд через 6 і через 12 місяців: скарги відсутні, отомікроскопія: слуховий прохід широкий, відокремлюване відсутнє, барабанна перетинка сіра, з розпізнавальними знаками, посів зі слухового проходу росту не виявив росту бактерій. Тож, надані твердження інформують про те, що засоби які втілені в заявлену групу корисних моделей для їх сумісного використання володіють профілактичною цінністю в оториноларингології, відносно хворих зі зниженим слухом, які користуються слуховими апаратами. Для заявленої групи корисних моделей доведена можливість їх відтворення за допомогою засобів, що наведені в заявці. Сукупність істотних ознак групи технічних рішень інформує про перевершення технічного результату та є достатньою для їх відрізнення від об'єктів аналогічного призначення в області їх переважного використання. При здійсненні група корисних моделей забезпечує підвищення ефективності та функціональних можливостей, наприклад, скорочує частоту загострень хронічного середнього або зовнішнього отиту на 20-25%, строки їх лікування на 3-5 днів, сприяє можливості примусового кисневого лікування та володіє низкою інших переваг над прототипом, що відповідає умові «промислова придатність». Джерела інформації: 1. Кислощук ТА., Лось С.А., Шамрай С.О., Пеньковий B.I. Зовнішні отити і використання індивідуальної вушної вкладки // Х-й з'їзд оториноларингологів України. - К.: Б.в., 2005. - С.310-311. 2. Portmann M., Portmann D. Amenagement desvovertes on fermees en otologie. // Revue de Laiyngologie. - 1990. - Vol.3. - №2. - Р.181-183. 3. Слуховой аппарат шарнирного типа: Заяв. 97112865 России, МПК H04R1/00 / Ричард Урсо, Аднан Шенниб (США); Децибел Инструменте Инк. (США). - №97112865/28; заявл. 29.07.97; опубл. 10.06.99. Конв. приор. US95/17113; заявл: 27.12.95. 4. Bankaitis A.U What's growing on your patients' hearing aids? A study gives you an idea // The Hearing Journal. 2002 (June). - Vol.55. - №6. - Р.48-53.