Спосіб підвищення ефективності лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки шляхом застосування діаліпону в комплексній терапії

Спосіб підвищення ефективності лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки шляхом застосування діаліпону в комплекс 3 26388 міни омепразолу в її складі на лансопразол (ланпро) [12] чи езомепразол (нексіум) [3, 14], шляхом застосування гастро-норму в складі антихелікобактерної терапії [6, 10]. Недоліком аналогів є те, що не враховується одна з важливих ланок патогенезу ВХ ДПК, зокрема активація ПОЛ і дисбаланс системи АОЗ, і вказані схеми лікування не впливають на показники ПОЛ-АОЗ, що може бути причиною рецидиву захворювання і розвитку ускладнень. Суть корисної моделі: хворим на ВХ ДПК пропонується в комплексі з антихелікобактерною терапією застосування діаліпону. Відомо, що діаліпон є препаратом альфа-ліпоєвої кислоти, яка виступає як коензим в окислювальному декарбоксилюванні альфа-кетокислот, відіграє важливу роль в енергетичному обміні клітини. Альфаліпоєвій кислоті притаманні антитоксичні та антиоксидантні властивості, вона також здатна відновлювати інші антиоксиданти. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування хворих на ВХ ДПК шляхом застосування діаліпону в комплексі з антихелікобактерною терапією. Було обстежено 42 хворих на ВХ ДПК; 31 (73,8%) чоловіків, 11 (26,2%) жінок віком від 25 до 62 років. Тривалість захворювання складала 2,8±2,0 років. Діагноз встановлювали на основі клінічних, лабораторних, інструментальних та рентгенологічних досліджень. В І групу ввійшли 20 хворих, які отримували базисну антихелікобаетерну терапію (кларитроміцин, амоксцилін і омепразол в загальноприйнятих дозах), а також антациди, спазмолітики. В II групу ввійшли 22 хворих, яким в комплексне лікування поряд з антихелікобактерною терапією включали препарат осліпоєвої кислоти діаліпон ("Фармак"), який вводили у вигляді 3% розчину 20мл довенно крапельно з 200мл 0,9% розчину натрію хлориду впродовж 5 днів з наступним застосуванням препарату перо 4 рально в дозі 600мг/добу впродовж 10 днів. Антихелікобактерну терапію у хворих обох груп проводили упродовж 7 днів. Клінічне обстеження проводили до лікування і на 2-3, 5-6, 10-11 і 13-14 дні лікування. Езофагогастродуоденофіброскопію (ЕГДФС) проводили до і після курсу лікування. Стан ПОЛ оцінювали за вмістом в сироватці крові малонового диальдегіду (МДА) і дієнових кон'югатів, які визначали спектрофотометричним методом. Стан системи АОЗ оцінювали за активністю в сироватці крові металовмісних ферментів трансферину та церулоплазміну, які визначали за методикою Г.О.Бабенко. Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проводили з використанням програми "Statistica 5.1 for Windows". За результатами проведеного дослідження встановлено, що динаміка клінічних проявів захворювання після курсу лікування була більш вираженою у хворих на ВХ ДПК II групи. Так, у хворих II групи зменшення основних клінічних синдромів захворювання у більшості (72,7%) хворих відзначалося на 3 дні раніше, ніж у хворих І групи. Зокрема, зменшення больового синдрому відзначалось на 1-2 день лікування, диспепсичного синдрому - на 2-3 день, астено-вегетативного - на 3-7 день лікування. За результатами ендоскопічного обстеження у 18 (81,8%) хворих II групи відбулося заживлення виразкового дефекту слизової оболонки ДПК, а у 4 (18,2%), в яких у вихідному стані були виразки великих розмірів, значно зменшились виразкові дефекти, а також вогнища гіперемії і набряку. Заживлення виразок відбулося у 12 (60,0%) хворих І групи, а в 11 (55,0%) -залишились вогнища гіперемії і набряку. При вивченні змін показників ПОЛ-АОЗ у хворих на ВХ ДПК І групи під впливом базисної терапії виявлено лише тенденцію до їх позитивної динаміки, проте вірогідно вказані показники не змінювалися (табл. 1). Таблиця 1 Динаміка показників ПОЛ-АОЗ у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки під впливом базисної терапії, (М±m) Показники МДА, ммоль/л ДК, ум. од. Церулоплазмін, ум.од. Трансферин, ум.од. Здорові, n=20 65,42±3,15 1,38±0,07 25,74±1,03 0,16±0,01 Групи хворих І група, n=20 1 2 94,68±6,70" 86,22±5,16" 2,05±0,14" 1,83±0,15" 42,86±3,52" 38,59±2,09" 0,125±0,012" 0,134±0,012" Примітки: 1 - до лікування; 2 - після лікування; * - вірогідність відмінності до і після лікування, р