Спосіб прогнозування цитостатичної терапії при хронічних лейкозах

Спосіб прогнозування цитостатичної терапії при хронічних лейкозах шляхом виділення лімфоцитів з венозної крові в градієнті щільності фіколурографіну, з наступним визначенням активності 28609 Вищі разові дози імунодепресантів: циклофосфан - 0,4 г (400 мг/мх2), вінкрістін - 0,03-0,05 мг/кг (1-2 мг/мх2), преднізолон - 60 мг/мх2. Для уніфікації умов преінкубації з кожним препаратом, а також з метою використання не вищих, а середніх разових доз препарати розводили в 2´10´5 раз. Для інкубації брали 2 мл приготовленого препарату з 0,1 мл зависі лімфоцитів в концентрації 2,0´10´6/мл, після чого проводили інкубацію суміші при 37°С протягом 2 годин. Після закінчення інкубації суміш центрифугували (1000 об./хв), надосадочну рідину повністю вилучали, концентрацію лімфоцитів відновлювали в об'ємі 0,1 мл в середовищі 199. Потім ставили реакції ПКЦ та АЗКЦ лімфоцитів по відношенню до еритроцитів курей. Ступінь пригнічення цитотоксичної активності лімфоцитів визначали шляхом розрахунку індексів пригнічення цитотоксичності (ІПЦ), виходячи із співвідношення: А ІПЦ = , В де А - відсоток специфічного цитолізу (спонтанна цитотоксичність); В - відсоток цитолізу після інкубації лімфоцитів з розчинами імунодепресантів. Як конкретні приклади застосування способу приводимо виписки з історій хвороб. Приклад 1 Хвора М-ва, і.х. № 5065/340, поступила в гематологічне відділення 03.05.1995 р. зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, надмірну пітливість, схуднення, біль у правому підребер'ї. В аналізі крові: еритроцити - 3,22´10´12/л, Hb – 112 г/л, к.п. - 1,0, тромбоцити - 120,0´10´9/л, лейкоцити - 105,0´10´9/л, паличкоядерні нейтрофіли - 2, сегментоядерні нейтрофіли - 10, еозинофіли - 2, моноцити -4, лімфоцити - 82, ШОЕ – 39 мм/год. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2-3 см. Селезінка виступає з-під реберної дуги на 3-4 см. Периферичні лімфатичні вузли (шийні, пахвові, пахові) збільшені до 3-4 см у діаметрі. Після обстеження у хворої встановлено діагноз; хронічний лімфолейкоз, стадія розгорнутих клінічних проявів. Був початий курс поліхіміотерапії з використанням циклофосфана, вінкрістіна та преднізолону. Індекс пригнічення цитотоксичності для вінкрістіна склав 36,4 і 38,8 (для ПКЦ та АЗКЦ, відповідно). Для циклофосфана індекси склали 10,3 (ПКЦ) та 11,8 (АЗКЦ). Індекси пригнічення цитотоксичності для преднізолону становили 30,21 і 5,87 (ПКЦ та АЗКЦ, відповідно). Виходячи з отриманих даних було запрогнозовано несприятливий вплив цитостатичних препаратів на клінічний перебіг захворювання. Через 2 доби після закінчення курсу поліхіміотерапії стан хворої погіршав, зросла загальна слабкість, підвищилась температура тіла, при обстеженні виявлені ознаки крупозної пневмонії. В аналізі крові; еритроцити - 2,7´10´12/л, Hb - 86 г/л, к.п. - 0,93, тромбоцити - 105,0´10´9/л, лейкоцити - 23,5´ ´10´9/л, паличкоядерні нейтрофіли - 1, сегментоядерні нейтрофіли - 3, еозинофіли - 1, моноцити - 3, пролімфоцити - 4, лімфоцити - 88, ШОЕ – депресанта. а при К