Спосіб визначення тяжкості гнійної інтоксикації
Номер патенту: 28957
Опубліковано: 16.10.2000
Формула / Реферат
Спосіб визначення тяжкості гнійної інтоксикації, який включає її значення питомої кількості і різниці між питомою кількістю лімфоцитів і юних форм гранулоцитів, який відрізняється тим, що питому кількість лимфоцитів і юних форм гранулоцитів визначають в одному літрі крові і за відношенням:
де Z - кількість лейкоцитів, - лімфоцити /%/, мл - мієлоцити /%/, п - паличкоядерні гранулоцити /%/, де формула визначає лейкоцитарний індекс ступеня тяжкості гнійної інтоксикації Q, причому для значення Q=1,21
0,094 - легкий ступінь інтоксикації, при Q=-1,28
0,482 - тяжкий ступінь, при Q=0,29±0,186 визначають середній ступінь гнійної інтоксикації.
Текст
Спосіб визначення тяжкості гнійної інтоксикації, який включає визначення питомої кількості і різниці між питомою кількістю лімфоцитів і юних форм гранулоцитів, який відрізняється тим, що питому кількість лімфоцитів і юних форм грануло 28957 ти (%); мт - метамієлоцити (%); п - паличкоядерні гранулоцити (%). Обчислені лейкоцитарні індекси тяжкості гнійної інтоксикації у трьох гр уп хворих з гнійно-септичними захворюваннями, що знаходились у задовільному стані (85 хворих), стані середньої тяжкості (61 хворий) і тяжкому стані (23 хворих), встановленими загально-клінічними об'єктивними тестами (температура тіла, колір шкіри і її вологість, кількість позихів (віддихів) за хвилину, частота серцевих скорочень, звучність серцевих тонів, артеріальний тиск, лабораторні та біохімічні дані [4]. Трьом ступіням тяжкості гнійно-септичних захворювань відповідають такі показники лейкоцитарного індексу тяжкості гнійної інтоксикації: 1. Легка ступінь 1,21±0,094 2. Середня ступінь 0,29±0,186 3. Тяжка ступінь -1,28±0,482, різниця між групами статистично достовірна (р 0,0001). Приклад 1 Хвора С., 37 років, історія хвороби № 8342, поступила до печінкового відділення 12.11.1991 зі скаргами на біль під грудьми і лівому підребер'ї, нудоту, блювоту, загальну слабість. Хворіє протягом 5 років, стан погіршався з 3 жовтня 1991. Об'єктивної загальний стан хворої задовільний, шкіра волога, чиста, звичайного кольору, частота подиху 16-18 віддихів за хвилину, в легенях подих везикулярний, частота серцевих скорочень 92 удари за хвилину; AT 100/60 мм рт. ст., температура тіла 37,2°С. Язик вологий, обкладений. Живіт симетричний, не здутий, бере участь у акті дихання. При пальпації помірно болючий в епігастральній ділянці. Симптомів подразнення очеревини немає. Аналіз крові: Ер - 4,2х1012/л; Нв 140 г/л; лейкоцити - 11,0х109/л; е - 4%, п - 7%, с 64%, л - 20%, мн - 5%; ШОЕ - 16 мм/час. Біохімічне дослідження крові: заг. біл. 67,7 г/л; А - 37,3 г/л; А/Г - 1,1; заг. білірубін 18,0 мкмоль/л; тімолова проба - 8 од.; АлАТ - 0,68 мкмоль/л; креатинін 66,4 мкмоль/л. УЗД № 4-0732 - Печінка помірно збільшена у розмірі. Жовчний міхур застійний, конкрементів немає. Холедох не розширений, до 0,8 см у діаметрі. Підшлункова залоза не збільшена, капсула ущільнена. За результатами об'єктивних і лабораторних методів досліджень стан хворої визначається як задовільний, клінічні ознаки гнійної інтоксикації відсутні. Для визначення і уточнення ступеня тяжкості гнійної інтоксикації, використовуючи дані загального аналізу крові (питома кількість лейкоцитів; лімфоцити (%), мієлоцити (%), мета мієлоцити (%), паличкоядерні гранулоцити (%), визначений лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації. 11,0 x20 - 11, 0 ´ 7 Q= = 1 ,43. 100 Визначений лейкоцитарний індекс інтоксикації також свідчить про відсутність гнійної інтоксикації. Приклад 2 Хвора О., 57 років, історія хвороби № 8760, поступила до печінкового відділення 20.11.1091 зі скаргами на біль приступного характеру у правому підребер'ї, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла, загальну слабість. Хворіє протягом 10 років, погіршання стану з літа 1991. Об'єктивно: загальний стан хворої середньої тяжкості, шкіра волога, чиста, звичайного кольору, частота подиху 20-22 віддихів за хвилину, в легенях подих везикулярний, частота серцевих скорочень 96 ударів за хвилину, AT 140/70 мм рт. ст., температура тіла 37,9°С. Язик суховатий, обкладений. Живіт симетричний, не здутий, бере участь у акті дихання. При пальпації болючий в епігастральній ділянці, більше у правому підребер'ї. Симптомів подразнення очеревини немає. Аналіз крові: Ер - 4,1 х1012 /л; Нв - 124 г/л; лейкоцити 10,2х109/л; е - 4%, п - 10%, с - 64%, л - 20%; мн 2%, ШОЕ - 22 мм/год. Біохімічне дослідження крові: заг. білок 66,9 г/л; А - 38,1 г/л; А/Г - 1,2; заг. білірубін - 20,2 мкмоль/л; тімолова проба 10 од.; АлАТ - 1,02; креатинін - 52,5 мкмоль/л. УЗД № 4 - 9030. Печінка не збільшена, ознаки жирової інфільтрації. Жовчний міхур застійний, збільшений, містить конкременти. В проекції жовчного міхура виявлено гідрофільне утворення (абсцес), підшлункова залоза не візуалізується. Встановлено діагноз: ЖКЗ хронічний калькульозний холецистит, епієма жовчного міхура (паравезікальний абсцес). За результатами об'єктивних і лабораторних методів дослідження стан хворої визначається середньої тяжкості, мають місце ознаки гнійної інтоксикації. Для визначення і уточнення ступеня тяжкості гнійної інтоксикації, використовуючи дані загального аналізу крові (питома кількість лейкоцитів; лімфоцити (%); мієлоцити (%), метамієлоцити (%), паличкоядерні гранулоцити (%), визначено лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації. 10 , 2 ´ 20 - 10 , 2 ´ 10 Q= = 1, 02 . 100 Визначенийлейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації свідчить про наявність легкого ступеня тяжкості гнійної інтоксикації. 22.11.1991 проведена операція - холецистоектомія. Після операції встановлено діагноз: ЖКЗ. Хронічний калькульозний холецистит, "відключений" жовчний міхур. Післяопераційний період проходив без особливостей. Рана загоїлась первинним натягом. Контрольний аналіз крові від 28.11.1991: Ер. - 4,4х1012/л; Нв - 111 г/л, лейкоцити - 7,2х109/л; е - 3%, п - 4%, с - 63%, л - 26%, мн 4%, СОЕ - 15 мм/г. Встановлено лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації за даними контрольного аналізу крові 7 ,2 x 26 - 7 ,2 ´ 4 Q= = 1, 58 . 100 Визначений лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації свідчить про відсутність гнійної інтоксикації. Приклад 3 Хворий С. 62 роки, історія хвороби №8619, поступив до печінкового відділення 20.11.91 з скаргами на різкі болі у правому підребер'ї, сухість у роті, різка слабкість, підвищення температури до 38°С. Захворів гостро 16.11.1991, після погрішності в дієті. Об'єктивно: загальний стан хворого тяжкий, шкіра волога звичайного забарвлення, вільна від висипань, частота подиху 26-28 віддихів за хвилину, в легенях подих везикулярний, частота серцевих скорочень 108 ударів за хвилину, АТ 2 28957 подразнення очеревини немає. Аналіз крові: Ер 4,1х1012/л; Нв - 122 г/л; лейкоцитів - 14,8х109/л: е 0%, мл - 2%, мт - 4%, п - 16%, с - 62%, л - 14%, мн - 2%, ШОЕ - 32 мм. Біохімічне дослідження крові: заг. білок 60,3 г/л; А - 29,5 г/л; А/Г - 0,9; заг. білірубін - 16,4 мкмоль/л; тімолова проба - 10 од.; АлАТ - 1,94; АсАТ - 1,56; Амілаза крові - 18%, креатинін 101,2 мкмоль/л, мочевина - 8,8 ммоль/л. УЗД № 4-0017. Печінка збільшена, визначається незначне розширення внутрішньопечінкових жовчних притоків. Жовчний міхур з затверділою стінкою, має "замазку", конкрементів немає. Підшлункова залоза затверднена по всій довжині, збільшена в частині тіла і хвоста, контур розмитий. За результатами об'єктивних і лабораторних методів дослідження стан хворого оцінюється як середня ступінь тяжкості. Для виявлення і уточнення ступеня тяжкості гнійної інтоксикації, використовуючи дані загального аналізу крові (питома кількість лейкоцитів; лімфоцити (%), мієлоцити (%); метамієлоцити (%), паличкоядерні гранулоцити (%), визначено лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації 14 , 8 ´ 14 - 14 , 8 ´ (2 + 4 + 16 ) Q= = 1,18 . 100 Визначений лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації свідчить про наявність тяжкого ступеня гнійної інтоксикації. Призначена консервативна інфузійна комплексна терапія, яка позитивного наслідку не дала. 4.11.1991 проведена операція - панкреатнекрсеквестректомія, санація і дренування очеревинної порожнини. Післяопераційний стан конче важкий. 6.11.1991 з'явились клінічні ознаки збільшення гнійної інтоксикації. Загальний аналіз крові: від 6.11.1991: Ер - 3,1х1012/л, Нв - 80 г/л; лейкоцити 13,1х109/л; е - 0%, мт - 4%, п - 30%, с - 52%, л 12%, мн - 2%, ШОЕ - 40 мм, визначений лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації 13 ,1´ 12 - 13 , 1´ (4 + 30 ) Q= = 2 , 88 . 100 Визначений лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації свідчить про посилення ступеня гнійної інтоксикації. 6.11.1991 проведена операція - релапортомія, репанкреатнекрсеквестраектомія, санація і дренування очеревинної порожнини. На операції виявлено - прогресування панкреонекроза, абсцедування заочеревинної клітчатки, розмитий серознофібринозний перитоніт. На фоні інтоксикації і наростання печінково-ниркової недостатності 7.11.1991 наступила смерть. Таким чином, використання запропонованого способу в клінічній практиці дозволяє підвищити точність в визначені ступеня тяжкості гнійної інтоксикації. 180/110 мм рт. ст., температура тіла 38,1°С. Язик сухува тий, обкладений. При пальпації живіт напружений і різко болісний у правому підребер'ї, де позитивний симптом Щіткіна-Блюмберга. Позитивний симптом Мерфі, Ортнера. Аналіз крові: Ер 4,2х1012/л; Нв - 148 г/л; лейкоцити - 12,8х109/л: е 1%, мл - 1%, мт - 2%, п - 11%, с - 67%, л - 15%, мн - 3%, ШОЕ - 36 мм. Біохімічне дослідження крові: заг. білок - 64,2 г/л; А - 32,1; А/Г - 1,1; заг. білірубін - 21,7 мкмоль/л; тімол. проба - 12 од.; АлАТ 1,72; АсАТ - 0,98; креатинін - 82,2 мкмоль/л; УЗД № 5 - 0016 - Печінка збільшена, ознаки гепатиту, холангіту. Жовчний міхур з різким потовщенням стінок, застійний, має значний конкремент. Підшлункова залоза невізуалізується із-за вираженого метиоризму. За результатами об'єктивних і лабораторних методів дослідження стан хворого оцінено як тяжкий, є клінічні ознаки вираженої інтоксикації. Для виявлення і уточнення ступеня важкості гнійної інтоксикації, використовуючи дані загального аналізу крові (питома кількість лейкоцитів; лімфоцити (%); мієлоцити (%), метамієлоцити (%); паличкоядерні гранулоцити (%), встановлено лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації 12, 8 x15 - 12 , 8 (1 + 2 + 11) Q= = 0 , 12 . 100 Встановлений лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації свідчить про наявність середньої ступеня тяжкості гнійної інтоксикації. Через 6 годин від моменту надходження проведена операція - холецистомія, санація і дренування черевної порожнини. Після операції встановлено діагноз: ШКЗ. Гострий флегмоногангренозний калькульозний холецистит. Місцевий серозний перитоніт. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Рана загоїлась первинним натягом. Дренаж із малого тазу витягнений на 3 добу, дренаж із підпечінкового простору - на 7 добу. Контрольний аналіз крові від 29.11.1991 - Ер. - 3,8х1012/л; Нв - 118 г/л; лейкоцити - 6,2х109/л: е - 3%, п - 6%, с - 62%, л - 25%, мн 4%, ШОЕ - 20 мм. Визначено лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації за даними контрольного аналізу крові: 6 , 2 ´ 25 - 6 , 2 ´ 6 Q= = 1,18 . 100 Визначений лейкоцитарний індекс тяжкості гнійної інтоксикації свідчить про зменшення гнійної інтоксикації до легкого ступеня. Приклад 4 Хворий П., 53 роки, історія хвороби № 8112, поступив до печінкового відділення 30.10.1991 зі скаргами на інтенсивні болі в верхніх відділах живота, нудоту, блювоту, різку слабкість, підвищення температури тіла до 40°С. Хворіє хронічним панкреатитом з 1990, погіршення з вересня 1991. Об'єктивно: загальний стан хворого середньої тяжкості, шкіра волога, звичайного кольору, частота подиху 24 віддихи за хвилину, в легенях подих везикулярний, частота серцевих скорочень 88 ударів. AT 130/80 мм рт. ст., температура тіла 37,9°С. Язик вологий, обкладений. Живіт симетричний, помірно здутий, приймає участь у акті дихання. При пальпації - м'який, болючий в епігастральній частині, більше - у лівому підребер'ї. Симптомів Джерела інформації: 1. Болезни системы крови / Ф.Э. Файнштейн, Г.И. Козинец, С.Н. Бахрамов, М.П. Хохло ва // 2-е изд. - Т.: Медицина, 1987. - С. 53. 2. Кальф-Калиф Я.Я. О "лейкоцитарном индексе интоксикации" и его практическом значении // Врачебное дело. – 1941. -№ 1. - С. 32-36. 3 28957 3. Мо шковский Ш.Д. К методике оценки картины белой крови // Труды 7-го съезда рос. тер. - Москва-Ленинград - 1925. - С. 403-407. 4. Раны и раневая инфекция: руководство для врачей / Под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченок. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1990. 592 с. 5.Фещенко А.Я., Химич С.Д. Определение лейкоцитарного индекса интоксикации при холецистите // Клин. хир. – 1989. - № 9. - С. 68-69. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod of the severity of the purulent intoxication determination
Автори англійськоюHusak Ihor Viktorovych, Belychenko Ihor Stanislavovych
Назва патенту російськоюСпособ определения тяжести гнойной интоксикации
Автори російськоюГусак Игорь Викторович, Беличенко Игорь Станиславович
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/96, A61B 5/145
Мітки: спосіб, гнійної, тяжкості, інтоксикації, визначення
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-28957-sposib-viznachennya-tyazhkosti-gnijjno-intoksikaci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення тяжкості гнійної інтоксикації</a>
Попередній патент: Пристрій для вимірювання електричного сигналу з адитивною завадою
Наступний патент: Спосіб підривання зарядів
Випадковий патент: Різальний інструмент