Спосіб визначення індивідуальної медикаментозної чутливості

Спосіб визначення індивідуальної медикаментозної чутливості, який включає попередню інкубацію розчину нативної крові з водним розчином медикаментозного засобу й наступною реєстраці 29803 випадку еритроцитів, що супроводжується зниженням ймовірності взаємодії детермінантних груп адсорбованих на клітинній поверхні антитіл з алергенами - медикаментозними засобами. Це запобігає пошкоджуючому впливу їх на мембрани клітин, а отже знижує точність визначення індивідуальної медикаментозної непереносності. Разом з тим, розведення нативної крові ізотонічним розчином хлориду натрію (0,85%) вже у співвідношенні 1:5 запобігає згортанню її в скляному посуді. Тому з метою підвищення точності дослідження при умові гарантованого уникнення згортання крові в скляному лабораторному посуді доцільним слід визнати розведення крові ізотонічним розчином крові у співвідношенні 1:10. При такому підході є підстави розраховувати на принаймні десятикратне підвищення точності та технологічності способу. Результати дослідження залежності рівня пошкоджуючого впливу на мембрани еритроцитів медикаментозних засобів від величини розведення нативної крові наведені в табл. 1. Поставлене завдання вирішують тим, що у способі визначення індивідуальної медикаментозної чутливості, який включає попередню інкубацію розчину нативної крові з водним розчином медикаментозного засобу й наступною реєстрацією модульованої реакції кислотного гемолізу, у відповідності до винаходу в реакцію беруть робочий розчин крові в розведенні 1:10, а похідні криві гемолітичної реакції - контрольну і дослідну - аналізують за показниками максимальної інтенсивності реакції (в мілівольтах), тобто амплітуди, та часу її досягнення (в секундах) з визначенням індекса модульованого гемолізу (Imh) за формулою: Im h = ak × t m : am × t k , де ak і аm - значення амплітуд контрольної і дослідної реакцій, tk і tm -час досягнення пікових значень цих реакцій відповідно. Конкретно спосіб здійснюють таким чином. Готують робочу суміш еритроцитів в розведенні 1:10 шляхом змішування 0,5мл нативної крові з 4,5 мл ізотонічного розчину хлориду натрія. Для визначення контрольного рівня реакції кислотного гемолізу у вимірівальну кювету фотоеритрогемометра вносять 0,2 мл робочої суміші еритроцитів і змішують з 1,8 мл ізотонічного розчину хлориду натрія, кювету вставляють у вимірювальну комірку фотоеритрогемометра та вносять стандартний гемолітик – 2,0 мл 2×10-3 М НСІ на ізотонічному розчині натрію хлориду - і визначають реакцію кислотного гемолізу по зниженню екстинкції інкубаційної суміші. В досліді до 0,2 мл робочої суміші клітин у мікропробірці додають 0,02 мл водного розчину дослідного медикаментозного засобу в певній концентрації, обережно струшують і інкубують при 24°С на протязі 10 хвилин, після чого вміст мікропробірки переносять до вимірівальної кювети, додають 1,8 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і 2 мл соляної кислоти, після чого реєструють дослідну реакцію гемолізу. Реєстрацію гемолітичного процесу і обчислення результатів здійснюють автоматично з використанням персонального комп'ютера. Кількість дискретних вимірювань k визначають автоматично в циклічному режимі на основі порівняння значень екстинкції суміжних вимірювань Ek і Еk+1. Загальне число вимірювань задають величиною kmax. яка не перевищує 14, тобто по два вимірювання через кожні 30 с на протязі 7 хвилин (середня тривалість реакції у здорових осіб). Побудова кривої швидкості гемолізу здійснюють за відомим алгоритмом, який передбачає обчислення величини процентного співвідношення (Хі) зміни екстинкції між двома послідовними вимірюваннями (Еk+1 - Ek) і максимальною амплітудою екстинкції (Еk - Е1). По значеннях Хі будують графічну залежність f=Хі(і) та визначають індекс модульованого гемолізу Imh, користуючись наведеною вище формулою. Приклади застосування способу Приклад 1. Хвора О., 52 років. Клінічний діагноз: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Люмбоішиалгія з радикулярним синдромом на рівні L2-L5. Супутній діагноз: гіперчутливість до ліків (медикаментозна непереносність) при парентеральному застосуванні у вигляді кропивниці, шкірного зуду, розладів травлення, загальної слабкості. Таблиця 1 Залежність тривалості контрольної і модульованої реакції кислотного гемолізу від ступені попереднього розведення нативної крові (X±s, n=7) Розве- Тривалість реакції кислотного гемолізу, с дення нативСтрепто- Вітамін Новокаїн Контроль ної міцин В6 крові 1:5 360±10 360±20 360±20 360±30 1:10 360±10 360±20 360±30 360±20 1:20 370±20 370±20 370±20 370±30 1:40 380±20 380±10 380±30 380±30 1:80 370±30 370±20 370±20 370±20 Аналіз наведених результатів вказує на доцільність використання розведення нативної крові в ізотонічному розчині хлориду натрія 1:10 як таке, що гарантує уникнення згортання досліджуваної крові при збереженні високого рівня точності лабораторного дослідження. Так, як видно з табл. 1, коливання тривалості реакції кислотного гемолізу в контролі практично не залежить від ступеню попереднього розведення крові. Найбільші відхилення від контролю мали місце в реакції ізольованої крові на стрептоміцин і новокаїн, а саме: стрептоміцин прискорював гемоліз при розведенні крові 1:5 на 19,4% (р