Спосіб адаптивної імунотерапії
Номер патенту: 29936
Опубліковано: 25.01.2008
Автори: Чередник Олександр Вікторович, Кудрявцева Валентина Євгенівна, Калюга Наталія Вікторівна
Формула / Реферат
1. Спосіб адаптивної імунотерапії, що включає введення пацієнту аутоцитокінів, отриманих культивуванням мононуклеарних клітин пацієнта in vitro у присутності мітогену, який відрізняється тим, що культивують мононуклеарні клітини, виділені зі слини пацієнта.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як мітоген використовують фітогемаглютинін.
Текст
1. Спосіб адаптивної імунотерапії, що включає введення пацієнту аутоцитокінів, отриманих культивуванням мононуклеарних клітин пацієнта in vitro у присутності мітогену, який відрізняється тим, що культивують мононуклеарні клітини, виділені зі слини пацієнта. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що як мітоген використовують фітогемаглютинін. (19) (21) u200714440 (22) 21.12.2007 (24) 25.01.2008 (72) КАЛЮГА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВН А, U A, КУДРЯВЦЕВА ВАЛЕНТИНА ЄВГЕНІЇВНА, UA, ЧЕРЕДНИК ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ, U A (73) КАЛЮГА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВН А, U A, КУДРЯВЦЕВА ВАЛЕНТИНА ЄВГЕНІЇВНА, UA, ЧЕРЕДНИК ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ, U A 3 29936 токінів, отриманих при культивуванні мононуклеарних кліток з інтерлейкіном-2. Відомий спосіб у більшій мірі, у порівнянні з вищерозглянутим аналогом, знижує ризик розвитку токсичних реакцій у пацієнта, оскільки запуск механізму імунної реакції проводять з використанням культивованих з інтерлейкіном-2, in vitro мононуклеарних кліток пацієнта, після чого модифіковані шляхом зв'язування з комбінацією цитокінів мононуклеарні клітки вводять пацієнту. При цьому знижується доза інтерлейкину-2 , яка попадає в організм пацієнта, і знижується ступінь токсичних реакцій. Однак токсична реакція пацієнта не виключена й у відомому способі, оскільки відомий спосіб включає використання синтетичного цитокіну - інтерлейкіну-2. Крім того, обмежує використання відомого способу те, що він включає забір крові пацієнта, тобто є інвазивним. Любий інвазивний спосіб створює проблеми при його використанні у дітей і деяких категорій пацієнтів, для яких забір крові з вени утр уднений. Відомий спосіб адаптивної імунотерапії відповідно [до патенту UA №17733А МПК А61К39/02 "Спосіб профілактики та лікування післяопераційних гнійно-запалювальних ускладнень" (найближчий аналог)]. Спосіб включає підшкірне введення аутоцитокінів у дозі 50-100мкг/мл, отриманих культивуванням мононуклеарних кліток хворого in vitro у присутності мітогену ФГА (фіто гемаглютиніну) і бактеріального антигену у виді а утовакцини чи вакцини БЦЖ. В якості бактеріального антигену можливе використання аутовакцини з кишкової палички хворої о для профілактики ускладнень. Відповідно до відомого способу хворому вводять аутоцитокіни, отримані в результаті взаємодії бактеріального антигену і имунокомпетентних кліток пацієнта (лімфоцитів, моноцитів) m vitro. У цьому випадку запуск механізму імунної реакції відбувається винятково "рідними" в повній мере адаптованими до організму пацієнта, аутоцитокинами що абсолютно знімає проблему токсических реакцій і що значно підвищує ефективність дії відомого способу. Крім того, собівартість способу, в порівнянні зі способами, що включають використання дорогого рекомбинантного интерлейкіну-2, істотно нижче, що дозволяє робити цей спосіб більш доступним для пацієнтів. До недоліків використання відомого способу варто віднести те, що він є інвазивним, а це створює проблеми при його використанні у дітей і деяких категорій пацієнтів, для яких забір крові з вени утр уднений. Задачею корисної моделі, що заявляється, є створення неінвазивного і ефективного способу адаптивної імунотерапії. Поставлена задача вирішується тим, що в способі адаптивної імунотерапії, що включає введення пацієнту аутоцитокінів, отриманих культивуванням мононуклеарних кліток пацієнта in vitro у присутності мітогену, відповідно до корисної моделі, культивують мононуклеарпі клітки, виділені зі 4 слини пацієнта. У якості митої єну використовують ФГА. Суть способу, що заявляється, полягає в наступному. Слина, будучи унікальною біологічною рідиною, що виконує, крім інших, захисну, бактерицидну, імунну функції, містить імуноглобуліни й антибактеріальні речовини, лейкоцити, тобто може служити ефективним матеріалом для одержання аутоцитокінів неінвазивним способом. При цьому забір матеріалу є не тільки неінвазивним, але і практично необмеженим. Bin придатний для дітей будь-якого віку і дорослих із проблемами забору крові з вени. Спосіб здійснюється таким чином. В умовах стаціонару або амбулаторно проводять забір слини в пацієнта в кількості 40мл, з якого виділяють мононуклеари і культивують їх in vitro при температурі 37°С на протязі 3 годин у присутності мітогену ФГА. Потім шляхом центрифугування відокремлюють мононуклеарні клітки, надосад видаляють, до осаду додають культуральну середовище і продовжують культивування 18-20 годин. Одержують аутоцитокіни, готові для введення пацієнту - зрошенням, аплікацією на раневу поверхню, чи з допомогою ін’єкції. Таким чином, спосіб адаптивної імунотерапії, що заявляється, вирішує поставлену задачу ефективного і неінвазивного одержання аутоцитокінів для введення пацієнту і рішення проблем вторинного імунодефіциту. Приклад №1 Пацієнт А. (27 років), надійшов із хронічним рецидивуючим афтозным стоматитом. Локалізація: бічна поверхня язика, слизувата оболонка губ, тік. Симптоми: тривале існування однієї чи декількох афт (до 2міс.), різка хворобливість, страждає. Загальний стан хворої ослаблений. Клінічна картина: хворобливі ущільнення з глибокими виразками і гіперемією слизуватої оболонки по периферії, характер у порожнині рота виявляють рубці, одна виразка переміняє іншу. Діагностика - заснована на клінічній картині, результатах цитологічного дослідження скребка з поверхні виразки (картина неспецифічного запалення), позитивних шкірно-алергійних пробах з мікробними алергенами (можлива моно- і поліалергія). Гістологічна картина: ділянка некрозу з повним руйнуванням епітелію і базальної мембрани, запалення у власне слизуватій оболонці і подслизистом шарі. Традиційне лікування хронічного рецидивируючого афтозного стоматиту полягає в застосуванні антистатиков, сульфаніламідів, вітамінних препаратів групи А и Е, використовуються кортикостероіди і цитостатики. Загоєння настає на 10-12 день, через 10-20 днів спостерігаються рецидиви, які потребують нового циклу застосування досить сильнодіючих препаратів. При лікувати згідно способу, що заявляється, для одержання аутоцитокінів амбулаторно провели забір слини в пацієнта в кількості 40мл, з якої виділили мононуклеари і культивували їх in vitro при температурі 37°С на протязі 4 годин у присут 5 29936 ності мітогену ФГА. Шляхом центрифугування відокремили мононуклеарні клітки, надосад видалили, до осаду додали культуральне середовіще і продовжили культивування на протязі 20 годин. Потом перевірили на стерильність. Використання курсу а утоцитокінів, культивованих з мононуклеарних кліток слини пацієнта, у виді аплікацій поєднаних з підшкірними ин'єкціями тих же аугоцитокінів у передпліччя дозволили позбутися пацієнту від важкого хронічною стоматиту. При гістологічних дослідженнях спостерігався активний відновлювальний процес утворення епітелію слизуватих. За 30 днів спостережень за зазначеним пацієнтом не спостерігалося ні однієї схильності до рецидиву. При цьому слід зазначити, що лікування згідно корисної моделі не передбачає використання хіміопрепаратів, які викликают організму хворого. Приклад 2 Пацієнт R. (44 роки), надійшов з діагнозом: гострий атрофічний кандідоз. Клінічна картина: гладка, атрофічна, суха слизувата оболонка дорсальної поверхні язика, заїди. Супутній діагноз: цукровий діабет. Гістологічна картина: проникнення елементів гриба в шар епітелію і підлягаючу сполучну тканину. Традиційне лікування полягає в застосуванні противогрибкових препаратів, препаратів йоду, антигістамінних препаратів, використовують имудон - полівалентний антигенний комплекс, що підсилює фагоцитарну активність слини і зміст у ній лізоциму. Місцево застосовують противогрибкові мазі. Одночасно для лікування основного захворювання необхідно (разом з ендокринологом, гастроэнтерологом, терапевтом і іншими фахівцями) визначити загальзміщнювальну терапію - вітаміни групи В, С в лікувальних дозах, обмеження в раціоні харчування вуглеводів (солодкий, борошняний, утримуючий крохмаль продуктів). Повторні бактериоскопические дослідження назначають через 10-14 днів противогрибкового лікування для контролю і при необхідності подальшого продовження курсу. Прогноз: звичайно сприятливий, але можливо генерализованное поширення інфекції при важкій імунній недостатності. При лікуванні згідно способу, що заявляється, для одержання аутоцитокінів амбулаторне провели забір слини в пацієнта в кількості 40мл, з якої виділили мононуклеари і культивували їх in vitro мри температурі 37°С на протязі 3 годин у присутності мітогену ФГА. Шляхом центрифугування відокремили мононуклеарні клітки, надосад видалили, до осаду додали культуральне середовіще і продовжили культивування на протязі 20 годин. Лікування аутоцитокінами проводили чергуванням аплікацій і зрошення порожнини рота. При цьому відпала необхідність інтенсивної медикаментозної терапії. Фагоцитарна активність слини відновилась на протязі 6-8 днів. При повторних бактеріологічних дослідженнях через 8-9 днів гіфи кандид не виявили. 30 днів спостереження дозволяють стверджувати про відсутність рецидивів. 6 Приклад 3 Пацієнт В., (чоловік 38 років). Надійшов з діагнозом: герпетический коньюктивит - рясне сльозовиділення, сверблячка, почервоніння і висипання на віках. У сироватці крові методом имунофлюоресцепсії визначаються jgМ -1,4од. при нормі до 0,3од. У периферичній крові хворого 13% моноцитів, 42% лімфоциті в, СОЕ-18мм/год. Для лікування амбулаторно провели забір слини в пацієнта в кількості 40мл, з якої виділили мононуклеари і культивували їх in vitro при температурі 37°С на протязі 3 годин у присутності мітогену ФГА. Шля хом центрифугування відокремили мононуклеарні клітки, надосад видалили, до осаду додали культуральне середовище і продовжили культивування на протязі 20 годин. При лікуванні пацієнта В. аутоцитокінами методом закапування в очі і ніс клінічні ознаки зникли вже на четвертий день, на шостий день нормалізувалися показники периферичної крові, до 12-го дня зникли антитіла герметичної інфекції в крові пацієнта. У таблиці №1 вказані показники клітинного і гуморального імунітету 16 хворих, зі стоматологічними проблемами до і після лікування, аутоцитокінами отриманими з їх власної слини. Як видно із таблиці, результати проведених досліджень вказують на зниження показників Т-клітинної ланки імунітету з порушенням регуляторного індексу. У досліджених хворих достовірно підвищено рівень ЦИК до (9,94±1,36) о.оп.щ. проти (3,42±0,23) о.оп.щ. у контролі. Після лікування аутоцитокінамит у 85% пацієнтів спостерігаємо тенденцію до підвищення Т-клітин, Т-хелперів. Знижується вміст СД19 (В-клітин).до (14,15±1,24) о.оп.щ. Достовірно підвищується практично до контрольних значень індекс імунорегуляції. Знижується рівень ЦИК до (4,24±0,05) о.оп.щ. проти (9,94±1,36) о.оп.щ., (р
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for adaptive immunotherapy
Автори англійськоюKaliuha Nataliia Viktorivna, Kudriavtseva Valentyna Yevhenivna, Cherednyk Oleksandr Viktorovych
Назва патенту російськоюСпособ адаптивной иммунотерапии
Автори російськоюКалюга Наталья Викторовна, Кудрявцева Валентина Евгеньевна, Чередник Александр Викторович
МПК / Мітки
МПК: A61K 38/00
Мітки: імунотерапії, спосіб, адаптивної
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-29936-sposib-adaptivno-imunoterapi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб адаптивної імунотерапії</a>
Попередній патент: Флокулянт для очищення соків, сиропів та клеровок у виробництві цукру “лтфлок”
Наступний патент: Автоматизована система обліку і контролю електроенергії
Випадковий патент: Двигун внутрішнього згорання