Спосіб кінцевої волого-теплової обробки швейних виробів

Спосіб кінцевої волого-теплової обробки швейних виробів, що включає розміщення виробу на жорсткій оболонці пароповітряного манекена, закріплення низу рукавів і низу виробу, пропарювання виробу пластифікуючим середовищем, поєднаним з вібрацією, сушк у і о холодження, який відрізняє ться тим, що після закріплення низу рукавів і низу виробу здійснюють розтягування виробу, при цьому виріб розтягують на величину, рівну 0,05-0,09 Lp, де Lp - розривне подовження тканини виробу, а вібрацію здійснюють амплітудою 1-3 мм. (19) (21) 98063172 (22) 18.06.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Марченко Лідія Павлівна, Кардаш Олег Васильович, Марченко Ярослав Миколайович, Кардаш Ольга Олегівна (73) ДЕРЖАВН А АКАДЕМІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ 30908 трібну об'ємну форму. Зв'язок величини статичного навантаження з розривним видовженням враховує здатність тканин виробу до деформування. При цьому при натягу виробу на величину меншу 0,05 Lp, видимі дефекти на виробі до ВТО не вирівнюються повністю та потребують збільшення динамічного навантаження на виріб (тобто збільшення амплітуди вібрації) при ВТО, яка, як наслідок, може призвести до викривлення сітьових кутів тканин виробу та погіршення умов праці робочого. При натягу виробу на величину більшу 0,10 Lp, після закінчення процесу ВТО можливе видиме залишкове подовження його, яке перевищує допустиме подовження, тобто 2% від довжини виробу. Експериментально було встановлено, що найкраща якість кінцевої ВТО при попередньому натягу виробу в зазначених кордонах досягається при амплітуді вібрації 1-3 мм. Сутність способу, що пропонується, полягає в такому. При ВТО виріб на пароповітряному манекені з застосуванням вібрації виробу знаходиться лід впливом зовнішнього розтягуючого зусилля Рзв, що складається із статичного навантаження Рст, динамічного навантаження Рдин, яке залежить від параметрів вібрації; тобто (дисертаційна робота І.І.Мігальцо "Дослідження і вдосконалення процесу ВТО швейних виробів з використанням вібрації". - Київ, 1975. - С. 4-39, 93): або t - кінцева довжина виробу; К - коефіцієнт пружності матеріалу. Дня врахування ступеня деформування вводиться його значення (Кд - коефіцієнт деформування): Кд=t0/t, Кд 1; тоді: t=(Кд+1)×t. З ура хуванням впливу додаткового статичного навантаження. формула (1) набуває вигляду: Рвн=(g×t±K×[(K+1)×t]+A×sinw×t. З формули (3) видно, що при максимальному використанні здатності текстильного матеріалу до деформування, можливо максимально зменшити динамічне розтягуюче навантаження, прикладене до швейного виробу в процесі віброформування, що покращить умови праці і підвищить якість процесу ВТО. Спосіб здійснювали таким чином. Швейний виріб розмістили на жорсткій оболонці пароповітряного манекена, закріпили затискачами низ виробу і низ рукавів, розтягнули виріб на попередньо розраховану, відповідно до коефіцієнтів пружності та деформування матеріалу виробу, величину, потім пропарили виріб пластифікуючим середовищем, одночасно здійснюючи його вібрацію, охолодили та просушили виріб. Як пластифікуюче середовище використовували пар, формуюче зусилля та розривне подовження визначаються на зразках розміром 30х х200 мм (згідно з ГОСТ 3813-72) за допомогою розривної машини РТ-250-М2. Конкретні режими процесу ВТО і показники якості обробки зразків з пакета костюмного текстильного матеріалу наведені в таблиці, на зразках була попередньо запрасована складка, яка імітує дефект на швейному виробі. З таблиці видно, що показникам якості - коефіцієнту пом'ятості К, який повинен прямувати до min і величині остаточного подовження зразка Е, яка не повинна перевищувати 2% від початкової довжини зразка, відповідають п. 7 для тканини арт. 231542 "с" і п. 12 для тканини арт. 45450, де зразок розтягується на 5% від Lp; амплітуда вібрації дорівнює 2 мм, тривалість пропарювання 20 с. Зменшення розтягуючого навантаження погіршує якість розпрямлювання пом'ятості, тобто збільшується К пом'ятості. Збільшення розтягуючого навантаження викликає збільшення остаточного подовження зразка, що небажано, тому що недопустимо стандартами. Збільшення амплітуди вібрації до 4 мм призводить до зміни сітьових кутів у матеріалі. Рзв=Рст+Рдин Рзв=gL+Asinw×t, (1) де: g - вага одиниці тканини; L - довжина відрізку тканини; А - амплітуда вібрації; w - кутова швидкість; t - тривалість вібрації. З формули (1) видно, що при збільшенні статичного розтягуючого навантаження на виріб, можливі зменшення амплітуди та тривалість впливу динамічного навантаження, а отже, уникнення викривлення сітьових кутів у стр уктурі текстильного матеріалу та покращення умов робочого. Обираючи величину статичного розтягуючого навантаження в залежності від здатності матеріалу до деформування, тобто залежності від коефіцієнтів пружності та деформування, оптимізується навантаження на конкретний виріб, відповідно із законом Гука для пружного тіла: Рпр=К×L, де: (3) (2) L=t- t0; t0 - початкова довжина виробу; 2 30908 3 30908 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4