Спосіб профілактики агалактії свиноматок

1. Спосіб профілактики агалактії свиноматок, який включає підшкірне введеня лактостимулюючого препарату, відрізняється тим, що в якості 31066 епітелій молочної залози, що веде до прискорення виведення молозива. Запропонований нами спосіб шляхом підшкірного введення суміші біологічно активних хімічних елементів усуває недоліки прототипу і забезпечує швидку активацію щитовидної залози та гіпофізу, внаслідок чого посилюється секреція молозива, а пізніше - молока у свиноматок, оскільки ці клінічні елементи входять в структур у гормонів: щитовидної залози, гіпофізу, підшлункової залози (О.І. Кодонський. Біохімія тварин. - К.: Ви ща школа, 1997. - С. 277-296). В основу винаходу покладено завдання створити ефективний і доступний для практики спосіб стимуляції функції молочної залози у свиноматок у ранній післяродовий період, який би сприяв не тільки збільшенню молочної продуктивності, але і підсилював би загальну резистентність організму свиноматки, що могло б відігравати суттєву роль у попередженні післяродових ускладнень у тварин. Технічний результат досягають шляхом підшкірного введення суміші біологічно активних хімічних елементів, а саме: йоду і цинку, розчинених у соняшниковій олії у наступному співвідношенні інгредієнтів: 1. Олія соняшникова стерильна 350-400 мл 2. 5% спиртовий розчин йоду 100 мл 3. 25% водний розчин цинку сірчанокислого 50 мл. Суміш вводять тричі за період активної лактації свиноматці: першу ін'єкцію - в день опоросу, другу - на 7-й і третю - на 14-й день після опоросу в дозі 0,075-1,25 мл на 1 кг живої маси. Введення зазначеної суміші здійснює позитивний комплексний вплив на обмін речовин свиноматки, сприяючи активізації лактації завдяки біологічній дії кожного з компонентів. Так, йод, входячи до складу структури молекули гормону щитовидної залози, активізує її функцію, що забезпечує посилення рівня загального обміну речовин, синтезу білків, нуклеїнових кислот, що сприяє росту тварин, прискорює адаптацію організму до низьких температур. При цьому посилюються процеси травлення і всмоктування поживних речовин, в тому числі жирних кислот, що сприяє зростанню кількості молока і підвищує його жирність. Цинк входить до складу всіх тканин, тісно пов'язаний із ферментами та гормонами, особливо з інсуліном та гонадотропними і лактогенними гормонами гіпофізу, активує процеси травлення. Обмін цинку регулюється щитовидною залозою. З наявністю цинку в організмі пов'язано багато процесів: обмін білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, вуглеводів, імунітет, гемопоез, енергетичний обмін і плодючість тварин. Сірка - є компонентом коензиму ацетилювання, глутатіону, цистеїн у, цистину, глікозамінгліканів, бере участь у синтезі білків, в т. ч. білків молока, гормонів (О.І. Кононський. Біохімія тварин. – К., 1994. - С. 173-192). Розчинення компонентів у соняшниковій олії забезпечує пролонгуючу дію суміші і попереджує некроз тканин при парентеральному введенні. При проведенні патентно-інформаційного пошуку виявлено технічне рішення, в якому є ряд суттєвих ознак, спільних із запропонованим (Г.А. Кононов. Ветеринарное акушерство и гинекология. - Л., 1977. - С. 500-502) - підшкірне введення лактостимулюючого препарату свиноматкам після родів. Однак наявність зазначених, спільних із прототипом, ознак недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує запропонований спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із запропонованим, не виявлено, це дозволяє зробити висновок про відповідність запропонованого технічного рішення критерію "новизна". В джерелах патентної і науково-технічної інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють запропонований спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату - використання як лактостимулюючого препарату суміші біологічно активних хімічних елементів у соняшниковій олії при такому складі інгредієнтів: спиртовий розчин йоду 5% 100 мл сірчанокислий цинк 25% водний розчин 50 мл олія соняшникова стерильна 400 мл, яку вводять підшкірно свиноматкам тричі за період активної лактації - в день опоросу, на 7-й і 14-й день після опоросу у дозі 0,075-0,125 мл/кг живої маси. Отже, запропоноване технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію "винахідницький рівень". Запропонований спосіб належить до сільського господарства, зокрема, свинарства, а саме: до способів профілактики агалактії свиноматок, - і може бути застосований в господарствах різних форм власності при утриманні лактуючи х свиноматок. А тому відповідає критерію "промислова придатність". Таким чином, запропоноване технічне рішення є новим, промислово придатним і має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності винаходу відповідно до пункту 6 розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" № 3687 – ХІІ. Реалізацію запропонованого способу здійснюють таким чином: 1. Готують суміш біологічно активних хімічних елементів у соняшниковій олії у кількості, що визначають, виходячи з чисельності поголів'я свиноматок, на якому передбачають запровадити спосіб. 1.1. Умішують інгредієнти у такій послідовності: до 400 мл простерилізованої і охолодженої до кімнатної температури соняшникової олії додають 100 мл 5% спиртового розчину йоду і 50 мл 25% водного розчину сульфату цинку. Герметично закривають ємність, енергійно збовтують 35 хвилин щогодини протягом 5-7 днів. 1.2. Через 7 днів одержану суміш після енергійного змішування розливають у стерильні флакони по 50-100 мл і герметично закривають. Зберігають в темному місці при кімнатній температурі. 1.З. На підставі даних про живу масу свиноматок, що мають опороситися, розраховують інди 2 31066 відуальну дозу для кожної тварини, виходячи з розрахунку 0,075-0,125 мл на 1 кг живої маси. 2. Вводять одержану суміш підшкірно в ділянці шиї свиноматкам тричі: в день опоросу, на 7-й і 14 день після опоросу. Ефективність запропонованого способу ілюструють наведені нижче приклади конкретного виконання. На свинофермі Бучацького радгоспу-технікуму за мірою опоросу свиноматок підбирали тварин, що поросилися протягом одного-трьох днів. Разом із приплодом за принципом аналогів із них було сформовано 5 груп по 6 свиноматок у кожній. Годівля, догляд та утримання всіх груп були ідентичними. І-а група - контрольна, одержувала господарський раціон. ІІ-а гр упа - свиноматки, яким застосовували окситоцин (прототип) у перший, 7-й, 14-й дні після опоросу згідно з фармакологічними дозами і кратністю введення, а саме: 40-50 О.Д. 3-4 рази на день перед годуванням поросят. ІІІ-гр упа, ІV і V-групи свиноматок були дослідними, на фоні господарського раціону їм підшкірно за вухом вводили суміш мікроелементів у олії у відповідності до схеми, запропонованої авторами (в день опоросу, на 7-й і 14-й день після опоросу) в дозі: ІІІ-й гр упі - по 0,075 мл на кг живої маси свиноматки, ІV-й групі - по 0,1 мл на кг живої маси свиноматки, V-й гр упі - по 0,125 мл на кг живої маси свиноматки. Обліковий період тривав 21 день згідно з правилами зоотехнії по визначенню молочності свиноматок (інструкції по бонітуванню свиней. МСГ, 1983, 1993. – 28 с.). В процесі дослідів визначали: 1. Молочність свиноматок у кг. 2. Середня жива маса 1-го поросяти при народженні. 3. Середня жива маса 1-го поросяти в кінці досліду. 4. Збереженість поросят. 5. Збільшення загального приросту поросят у дослідних групах проти контрольної групи. 6. Збільшення молочності дослідних свиноматок в кг проти контролю в %. 7. Зростання молочності у дослідних групах свиноматок в %. 8. Захворюваність свиноматок післяродовими хворобами під час досліду (21 день після родів). Результати досліджень, наведені у таблиці, свідчать про ефективність запропонованого технічного рішення і його позитивний вплив на молочність свиноматок, збереженість поросят, їх середньодобові прирости. Визначення оптимального співвідношення складових запропонованої лактогенної суміші проводили на основі фармакодинаміки зазначених препаратів та потреби тварин у даних елементах (Лебедев Н.И. Использование микродобавок для повышения продуктивности животных. - Л., 1990. – 93 с.). Вибір оптимальної дози для введення тваринам проводили на підставі власних дослідів по збільшенню молочності свиноматок. Найнижчою молочність була у свиноматок контрольної групи, в середньому вона становила 9,35 кг, що на 3,42 кг або на 26% менше в порівнянні з прототипом. При введенні першої дози лактогенної суміші - 0,075 мл/кг живої маси середня молочність у цій гр упі склала 16,37 кг, що було на 3,6 кг або на 27% більше у порівнянні з прототипом. При введенні тваринам ІV-ї дослідної групи лактогенної суміші в дозі 0,1 мл/кг живої маси молочність свиноматок була найвищою і становила 23,42 кг, що на 14,150 кг перевищувало контроль і на 20 кг або на 90% - прототип. Введення тваринам V-ї дослідної групи лактогенної суміші в дозі 0,125 мл/кг живої маси вже не сприяло збільшенню молочності свиноматок у порівнянні із молочністю тварин ІV-ї гр упи. Збереженість поросят була найвищою у четвертій дослідній групі і становила 96,1%, тоді як у групі, де застосовували прототип, вона була 79,6%, а у контролі - 73,08%. Жива маса одного поросяти у цій групі була 3,9 кг проти 3,1 кг у групі, де застосовували окситоцин, та 2,9 кг - у контролі. Захворювання свиноматок у групах, де застосовували лактоген, не відмічали, тоді як у контролі хворіли післяродовими захворюваннями 33%, а у групі прототипу 16% свиноматок. Отже, проаналізувавши одержані експериментальні дані, можна зробити висновок, що найкращи х результатів підвищення молочності свиноматок досягнуто у тварин ІV-ої дослідної групи (доза лактогену 0,1 мл на 1 кг живої маси). Із результатів досліду видно, що підвищення дози лактогенної суміші до 0,125 мл на 1 кг живої маси у тварин V-ої групи не дало збільшення молочності свиноматок та збереженості поросят, і тому така доза економічно є недоцільною. Таблиця Результати досліді із застосуванням лактогену свиноматкам № п/п 1 2 Групи свиноматок І-дослідна ІІ-дослідна лактоген по лактоген по 0,075 мл/кг 0,1 мл/кг ІІІ-дослідна лактоген по 0,125 мл/кг Показники контрольна Прототип окситоцин Кількість свиноматок, гол. в гр упі Загальна кількість приплоду, гол. 8 8 8 8 8 52 54 56 52 56 3 31066 Продовження таблиці № п/п 3 4 5 6 7 8 9 10 Групи свиноматок І-дослідна ІІ-дослідна лактоген по лактоген по 0,075 мл/кг 0,1 мл/кг ІІІ-дослідна лактоген по 0,125 мл/кг Показники контрольна Прототип окситоцин Середня ж. м. 1 поросяти при народженні, кг Кількість поросят в кінці досліду Середня ж. м. 1 поросяти в кінці досліду, кг Збільшення заг. приросту у групі, кг проти контр. % Збереженість поросят, % Середня молочність свиноматок в кг Збільшення молочності свиноматок в % Захворюваність свиноматок після родів, % 1,040 1,050 1,100 1,040 1,150 38 43 47 50 53 2,900 3,100 3,400 3,900 3,850 100 106,8 120,6 134,4 132,7 73,08 79,6 83,9 96,1 94,6 9,350 12,770 16,370 23,490 23,280 100 137 175 251 249 33 16,6 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4