Спосіб лікування віл-інфікованих хворих

1. Спосіб лікування ВІЛ-інфікованих хворих, який включає опромінення контамінованих вірусом клітин хворого ультрафіолетовим світлом, який відрізняє ться тим, що опромінюють клітини крові або лімфу хворого монохромним світлом у діапазоні 382-385 нм протягом 7-20 хвилин. 3 31201 дата публікації: 1998.02.20], при якому хворому заздалегідь проводять екстракорпоральне очищення крові за допомогою плазмосорбції на сорбенті мазки ФАС, який ковалентно пов'язаний з антитілами, отриманими з використанням гемокультури від даного хворого, а також ковалентно пов'язаний з глюкопротеїдом, виділеним з плаценти людини, потім проводять курс іммуностімуляції за допомогою аутовакцини, виготовленої на основі інактивованої гемокультури від даного хворого, далі здійснюють трансплантацію в кістковий мозок пуповинної крові, узятої з пуповини, що відсікається при пологах, з плацентою. Недоліками цього способу є його багатоетапність складність обмеженість сировинної бази, яка передбачає плазмосорбцію на сорбенті мазкі ФАС, використання гемокультури від даного хворого, глюкопротеїдів, виділених з плаценти людини, курс іммуностімуляциі за допомогою аутовакцини, здійснення трансплантації в кістковий мозок пуповинної крові, при цьому можливе внесення до організму додаткових інфекцій в процесі цих багатоетапних складних маніпуляцій, а також використання достатньо складної і дорогої апаратури і необхідність тривалого курсу лікування. Відомий спосіб лікування синдрому придбаного імунного дефіциту (СНІД) [див. Патент Росії №2146930, МПК А61К35/16, А61М1/36 Дата публікації: 2000.03.27] включає використання екстракорпоральної системи для очищення організму за допомогою іммуноплазмафорезу, при цьому використовують антитіла, отримані за допомогою гемокультури від хворого, а також трансплантації в кістковий мозок пуповинної крові, при цьому заздалегідь проводять провокацію провіруса ВІЧ за допомогою активації, а потім придушення реплікації. Крім того, в екстракорпоральній системі використовують сорбент з ковалентно фіксованим на нім антитілами з С-білком. У винаході в якості сорбенту застосовують іммунополістірольну плівку разового користування, що укріплюється на внутрішній стінці камери статора в апараті для плазмаферезу ПФ-0,5. При використанні екстракорпоральної системи для УФ-інактівації крові застосовують змієвиковий аргонортутнокварцевий опромінювач. Недоліками цього способу також є його багатоетапність складність обмеженість сировинної бази, а також використання достатньо складної і дорогої апаратури і необхідність тривалого курсу лікування. Відомий лазерний спосіб лікування ВІЛінфікованих хворих в стадії СНІД-асоційованого комплексу і у стадії Сніду [див. патент Росії №2142828, МПК A61N5/06, дата публікації: 1999.12.20], що полягає в тому, що лікування проводять шляхом черезшкірного впливу випромінюванням інфрачервоного лазера з довжиною хвилі 700-1000нм на кров в ліктьових венах і на наступні ділянки організму: область грудини, області проекції печінки і селезінки спереду, області "клубових крил" і області 4 паравертебральних зон. Недоліками вказаного способу є низька його ефективність через низьку інактивацію вірусу Сніду шляхом черезшкірного впливу випромінюванням інфрачервоного лазера з довжиною хвилі 700-1000нм на кров. Завданням розробки є створення способу лікування віл-інфікованих хворих в якому за рахунок застосування нових режимів та дій по опроміненню та вилучення необхідності застосування допоміжних хімічних речовин забезпечується підвищення ефективності лікування. Для вирішення цього завдання спосіб лікування віл-інфікованих хворих включає опромінення контамінованих вірусом клітин хворого ультрафіолетовим світлом. Новим у способі є те, що опромінюють клітини крови або лімфу хворого монохромним світлом у діапазоні 382-385нм протягом 7-20 хвилин. Як показують дослідження здійснення опромінювання крові та лімфи монохромним світлом у діапазоні 382-385нм в трубці покращує стан хворого та здійснює вплив не тільки ретровірус віл, як збудник початкового інфекційного процесу, але і його асоціантів у вигляді різних вірусів. В конкретних варіантах застосування способу лікування віл-інфікованих хворих щільність енергії монохромного світла становить 150-200мВт/см 2. Застосування зазначеної щільності енергії монохромного світла є оптимальним і запобігає травмуванню організму і можливим наслідкам більш потужного опромінення. В конкретних варіантах застосування способу лікування віл-інфікованих хворих лікування проводять шляхом черезшкірного впливу монохромним світлом у діапазоні 382-385нм на тимус. Безпосередній вплив монохромним світлом на тимус у діапазоні 382-385нм підвищує ефективність впливу скорочує термін лікування підвищує іменний статус організму. В конкретних варіантах застосування способу лікування віл-інфікованих хворих лікування проводять шляхом черезшкірного впливу монохромним світлом у діапазоні 382-385нм на лімфатичні вузли що знаходяться на шиї, під пахвами та в паху. Безпосередній вплив монохромним світлом на лімфатичні вузли що знаходяться на шиї, під пахвами та в паху також скорочує термін лікування хворого. В конкретних варіантах застосування способу лікування віл-інфікованих хворих лікування проводять шляхом взяття з підключичної вени крові, здійснення лазерного опромінення забраної крові в прозорій трубці перфузійної магістралі й повернення крові в портальну вену. Безпосередній вплив монохромним світлом на кров у діапазоні 382-385нм підвищує е фективність впливу та скорочує термін лікування хворого. Приклади Хворий Н., вік 42 роки. Діагноз: віл-інфекція у стадії 3В (по 5 31201 класифікаторові Покровського), ВІЧенцефалопатія, кандидоз слизових оболонок ротової порожнини і стравоходу, персистуюча генералізована лімфоаденопатія, рецидивуючий хронічний бронхіт, хронічна рецидивуюча герпетична інфекція, мікоз і оніхомікоз стоп. Проведена процедура опромінювання крові. Опромінювали клітини крови хворого монохромним світлом у діапазоні 382-385нм. Щільність енергії монохромного світла становила 150мВт/см 2. Забір крові здійснювали з катетера підключичної вени за допомогою роликового насоса. При заборі крові її піддавали лазерному опромінюванню в прозорій трубці. Для цього до прозорої трубки перфузійної магістралі прикладали робочий кінець світловода лазерного опромінювача і обгортали його і трубку світловідбиваючим екраном, виконаним з еластичного листа фольги. Тривалість опромінювання складала 7-20 хвилин. Швидкість перфузії крові по екстракорпоральному контуру коливалася в межах 80-100мл/мін. Потім кров повертали в кровоносну систему через катетер, встановлений в портальній вені. Після курсу лазерної терапії. Поліпшення самопочуття (припинення запаморочень, зменшення слабкості, нормалізація сну) відмічене вже після 4 сеансів. Одночасний загальний стан хворого безперервно поліпшувалося, і через 2 місяці він став просити дозволити йому працювати. Хвора К., вік 26 років. Діагноз: віл-інфекція у стадії 3В (СНІД), втрата маси тіла більше 10%, пневмоцистна пневмонія, хронічна часто рецидивуюча герпетична інфекція, оральний кандидоз, мікотичне ураження шкіри пахвових западин, цитомегаловирусна інфекція в латентній стадії. Супутні захворювання: сифіліс ранній прихований, токсико-алергічний дерматит. Проведена процедура опромінювання крові. Опромінювали клітини крови хворого монохромним світлом у діапазоні 382-385нм протягом 7-20 хвилин та здійснювали черезшкірний вплив монохромним світлом у діапазоні 382-385нм на лімфатичні вузли що знаходяться на шиї, під пахвами та в паху. Щільність енергії монохромного світла при опромінюванні крові становила 150мВт/см 2. Забір крові здійснювали з катетера підключичної вени за допомогою роликового насоса. При заборі крові її піддавали лазерному опромінюванню в прозорій трубці. Для цього до прозорої трубки перфузійної магістралі прикладали робочий кінець світловода лазерного опромінювача і обгортали його і трубку світловідбиваючим екраном, виконаним з еластичного листа фольги. Швидкість перфузії крові по екстракорпоральному контуру коливалася в межах 80-100мл/мін. Потім кров повертали в кровоносну систему через катетер, встановлений в портальній вені. Тривалість опромінювання лімфатичних вузлів що знаходяться на шиї, під пахвами та в паху складала 12-15 хвилин. Щільність енергії монохромного світла при опромінюванні лімфатичних вузлів становила 200мВт/см 2. 6 Після перших же сеансів опромінення стан хворої став поліпшуватися: стала легше дихати, краще відкашлювати мокроту, температура знизилася до субфібрильних величин, зменшилася слабкість, зменшилися сухість і свербіння шкіри, стала відчувати себе бадьоріше. Хворий Н., вік 28 років. Діагноз віл-інфекція у стадії 3Б (по класифікаторові Покровського), персистуюча генералізована лімфоаденопатія, кандидоз ротової порожнини і слизових оболонок шлунковокишкового тракту, катаральний езофагит, мікоз стоп, хронічний токсоплазмоз в латентній фазі, хронічна герпетична інфекція в латентній фазі. Супутні захворювання: хронічний гайморит, хронічна пневмонія, виразкова хвороба 12-кишки перста поза загостренням. Відзначає підвищену стомлюваність, нездужання, часті ОРЗ. Проведена процедура опромінювання тимусу. Опромінювали тимус хворого монохромним світлом у діапазоні 382-385нм. Здійснено 10 сеансів. Опромінення здійснювали за допомогою світловода підключеного до лазеру та введеного в зону розміщення тимусу. Тривалість опромінювання складала 7-20 хвилин. Після трьох сеансів з'явилися ознаки клінічного поліпшення: знизилася температура, зменшилися слабкість і пітливість. Після чотирьох сеансів зник кашель, покращало носове дихання. До кінця курсу лікування температура нормалізувалася, зникли слабкість і пітливість, став здійснювати довгі заміські прогулянки, повернувся з ентузіазмом до нормальної роботи. Хворий Н., вік 36 років. Діагноз: віл-інфекція у стадії 3А-Б (по класифікаторові Покровського), дефіцит маси тіла 10%, персистуюча генералізована лімфоаденопатія, хронічна часто рецидивуюча герпетична інфекція, цитомегаловірусная інфекція поза загостренням. Супутні інфекції: хронічний персистуючий гепатит В, хронічний бронхіт з частими загостреннями. Проведена процедура опромінювання крові та лімфи. Опромінювали клітини крові хворого монохромним світлом у діапазоні 382-385нм та здійснювали черезшкірний вплив монохромним світлом у діапазоні 382-385нм на лімфатичні вузли що знаходяться на шиї, під пахвами та в паху. Щільність енергії монохромного світла становила 150мВт/см 2. Забір крові здійснювали з катетера підключичної вени за допомогою роликового насоса. При заборі крові її піддавали лазерному опромінюванню в прозорій трубці. Для цього до прозорої трубки перфузійної магістралі прикладали робочий кінець світловода лазерного опромінювача і обгортали його і трубку світловідбиваючим екраном, виконаним з еластичного листа фольги. Тривалість опромінювання крови складала 7-15 хвилин. Швидкість перфузії крові по екстракорпоральному контуру коливалася в межах 80-100мл/мін. Потім кров повертали в кровоносну систему через катетер, встановлений в портальній вені. Тривалість опромінювання лімфатичних вузлів що знаходяться на шиї, під пахвами та в паху 7 31201 складала 12-20 хвилин. Після проведеного курсу лазерної терапії самопочуття хворого покращало: значно зменшилася слабкість, зникла пітливість, нормалізувався сон, катаральні явища і хворий повернулася до активного способу життя. Як показують дослідження здійснення опромінювання забраної крові та лімфи монохромним світлом у діапазоні 382-385нм в трубці покращує стан хворого та здійснює вплив не тільки ретровірус віл, як збудник початкового інфекційного процесу, але і його асоціантів у вигляді різних вірусів. При цьому не відбувається суттєвого порушення шкірних покривів, і суттєво зменшується травмування організму і можливі наслідки внесення до організму додаткових інфекцій. Проведені дослідження показали, що опромінення монохромним світлом у діапазоні 382-385нм протягом 7-20 хвилин є ефективним і результативним. Воно приводить до ефективної нормалізації (модуляції) складу крові, поліпшення загального стану пацієнтів, збереження їх життя і підвищення якості їх життя за рахунок ліквідації деяких з СНІД-асоційованих захворювань. Дослідження показали, що позитивні результати лікування зберігаються у пацієнтів після його закінчення достатньо тривалий час - від 6 до 12 місяців. 8