Спосіб лікування хронічного післятравматичного остеомієліту

Спосіб лікування хронічного післятравматичного остеомієліту, що включає в себе радикальне хірургічне лікування з наступною комплексною фармакотерапією, яка відрізняється тим, що в післяопераційному періоді в комплексну фармакотерапію вводять трийодтиронін, який призначають на 2-3 добу після операції щоденно по 60 мкг на добу в три прийома з наступним зниженням добової дози препарата до 40 мкг в два прийома при появі Ro-логічних ознаків репарації кісткової тканини і до 20 мкг на добу до повної консолідації перелома. (19) (21) 98074185 (22) 30.07.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Гарячий Евгеній Владиславович, Коструб Олександр Олексійович, Литовченко Віктор Олексійович, Білецька Ольга Михайлівна, Березка Микола Іванович, Власенко Вячеслав Григорович (73) ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 31299 стафілококовий анатоксин, антистафілококовий g-глобулін, антистафілококкову плазму, метилурацил, продігіозан, левамизол, спленін, анаболічні гормони (Панченко И.К., Исаева Э.Г., Вернигора И.П., Батуревич Н.И. / Комплексная иммунотерапия в лечении больных хроническим остеомиелитом в стадии обострения - Х съезд травматологов-ортопедов Украины - тезисы докладов, - Одесса, 1987, - с. 129-130; Худобін В.Ю., Гаврилов І.І., Рушай А.К., Штутін О.А., Борзих О.В. / Особливості лікування травматичного остеомієліту довгих кісток кінцівок - тези доповідей - 75 років УНДІТО, Київ, 1994. - С. 331-333). Введення в практику фізичних факторів, які мають лікувальні властивості, відкрило нові можливості в лікуванні ХПО. С.И. Болтрукевич, А.С. Третьяков, Я.Н. Бурнейко (Наш опыт лечения хронического травматического остеомиелита - тези доповідей - 75 років УНДИТО, - Київ, 1994, с. 236-238) після оперативного лікування впливали на область післяопераційної рани інфрачервоним лазером, В.К. Гостишев, Л.О. Шкроб, В.А. Вертьянов и др. (Влияние внутрисосудистого лазерного облучения крови на состояние иммунной системы больных хроническим остеомиелитом, - Хирургия, - № 9, 1991. - С. 98-101); Л.Л. Лялин (Эндовазальное применение гелий-неонового лазера в лечении больных с осложненной травмой опорнодвигательного аппарата - материалы VI съезда ортопедов СНГ, - Ярославль, 1993, - с. 372-373) використовували ендовазально гелій-неоновий лазер; А.П. Скоблин, А.Н. Джерелей (Комплексное лечение больных посттравматическим остеомиелитом - материалы VIII съезда травматологовортопедов УССР, - Киев, 1980, - с. 148-151) запропонували метод внутрішньокісткового орошення розчинами антисептиків, серебряною водою в постійному електричному полі. А.У. Сегизбаев, В.Ф. Сушко, В.Р. Комник, И.Ф. Нугманов (Чрескостное промывание в профилактике гнойных осложнений открытых переломов - материалы Всесоюзного съезда, - Саратов, 1985, - с. 138-140) розробили спосіб комбінованого внутрішньокісткового промивання. В комплексному лікуванні ХПО успішно використовується ГБО (гіпербарічна оксигенація), екстракорпоральна гемосорбція (Корж А.А., Рынденко В.Г. / Система комплексных мероприятий для профилактики и лечения гнойных осложнений в травматологии - материалы Всесоюзного съезда, Саратов, 1985, - с. 79-81; Краснов А.Ф., Давыдкин Н.Ф. / Гипербарическая оксигенация в лечении бактериально загрязненных и инфицированных ран у травматологических больных - материалы Всесоюзного съезда, - Саратов, 1985, - с. 83-85), мікрохвильова резонансна терапія (Федотова I.В., Вернигора I.П., Ковальчук А.В., Калюжний Р.В. / Мікрохвильова резонансна терапія у лікуванні хворих кістково-гнійною інфекцією - тези доповідей - 75 років УНДІТО, - Київ, 1994, – с. 328-330). Імуностимулюючою дією володіє метод ультрафіолетового опромінення крові, магнітотерапія (Алышев В.А., Вязников А.Л., Герцен И.Г. и др. / Магнитотерапия в комплексном лечении больных с гнойными ранами и остеомиелитом. - Вестник хирургии им. Грекова, - 1988. - Т. 140, № 4, - с. 141143), гемосорбція, плазмофорез (Швець О.І., Кан зюба А.І., Саранча С.Д., Чайкін С.П. / Застосування методів екстракорпоральної детоксикації у комплексному лікуванні гнійно-некротичних ускладнень у ортопедо-травматологічних хворих - тези доповідей - 75 років УНДІТО, - Київ, 1994, - с. 338340). М.К. Панченко (Раневая гнойная инфекция при травмах опорно-двигательного аппарата - X съезд травматологов-ортопедов Украины, - Одесса, 1987, - с. 95-96) серед способів, підсилюючих ефективність імуностимуляторів і антибактеріальних препаратів, виділяє вакуумування, ультразвукову кавітацію, магніто-, лазеротерапію, сорбціонно-детоксикаційну терапію, локальну гнотобіологічну ізоляцію. Хороші результати отримані при використанні методу ендолімфатичного і лімфотропного введення антибіотиків,лімфотомія грудного протоку, лімфосорбція (Закиров Ю.А., Хабирова Г.Ф. / Лечение посттравматического остеомиелита длинных трубчатых костей - Гнойные осложнения при повреждениях костей, - Ленинград, 1989, с. 21-24; Пелипенко В.П., Скомаровський А.Ц., Міліков В.В. / Аутоостеопластика в лікуванні хронічного остеомієліту - тези доповідей - 75 років УНДІТО, - Київ, 1994, - с. 290-292). Для стимуляції репаративних процесів в рані Я.Є. Яцкевич, А.П. Олекса, В.Г. Бік (Профілактика і лікування травматичного остеомієліту - тези доповідей - 75 років УНДІТО, - Київ, 1994, - с. 348-351) використовували низькочастотний ультразвук, лазеротерапію. В даний час з'явилися дані, що при запальних процесах, особливо хронічного перебігу, порушується гормональний баланс організму (Белецкая О.М. / Синдром низкого трийодтиронина, - Харьков, "Фолио", 1993, - 107 с), що стосується і ХПО. Тому для його лікування можуть використовуватися гормональні препарати. Відомо, що тироїдні гормони (ТГ), регулюючи метаболізм, тим самим впливають на активність і обмін багаточисельних ферментів, вітамінів, мінералів, фактично всіх гормонів, деяких інших речовин, в кінцевому результаті мають значний вплив на ріст, розвиток і функцію всіх органів, систем і тканин людини. Таким чином, ТГ в організмі людини мають багаточисельні ефекти, які можна об'єднати в таких напрямках: регуляція енергетичного обміну (калоригенна дія, утворення АТФ), пластичних процесів і репарації, імунологічного нагляду. З точки зору клініциста особливо заслуговує уваги стимулююча дія ТГ на диференціацію клітин і лімфоцитів, регуляцію і енергозабезпечення фактично всіх тканин організму. Тривалий і/або виражений дефіцит трийодтироніна (Т3) при інфекціях, травмах, злоякісних пухлинах, як правило є однією з перших причин декомпенсації метаболізму. Недостатнє використання йодистих препаратів та обмежене надходження йоду з їжею приводять не тільки до дефіциту Т3, а також до недостатнього забезпечення йодом фагоцитів. Використання йоду для лікування різноманітної патології існує давно, особливо в хірургічній практиці. Сучасні уявлення про значення йоду в організмі людини дають можливість пояснити під 2 31299 вищену в ньому потребу в хронічній фазі захворювання. Накопичений великий досвід використання ТГ при інфекціях, злоякісних захворюваннях, різноманітних ушкодженнях. Показано, що ТГ стимулюють заживлення ран, регенерацію шкіри і кісткової тканини, репаративні процеси після перенесеного деструктивного панкреанекрозу. Відмічена висока ефективність комплексного лікування в поєднанні з тиреоїдином при дизентерії, пневмонії, туберкульозі. Крім оптимізації імунологічного статусу, регенераті тканин виявляється противосклеротичний ефект ТГ, перешкоджаючий рубцеутворенню. Використання Т3 для метаболічної корекції покращує безпосередні результати хірургічного лікування, сприяючи заживленню післяопераційних ран та профілактиці ускладнень. Треба відмітити, що довгий час призначення Т3 проводилось без обліку їх ролі в патогенезі захворювань, вибір препаратів та їх дозування були емпіричними, що, безумовно, знижало ефективність лікування, в той час як при ХПО не проводилось зовсім. Указаний спосіб лікування ХПО є найбільш близьким за технічною суттєвістю та досягаємим результатом до запропонованого і вибраний нами за прототип. Основним недоліком прототипу і відомих аналогів є низька ефективність лікування, пов'язана з тим, що не враховувався функціональний стан всіх систем, які беруть участь в хронічному запальному процесі. В основу винаходу покладена задача підвищення ефективності лікування ХПО шляхом заміщення дефіциту трийодтироніну. Задача, покладена в основу винаходу, розв'язується тим, що у відомому способі, який включає в себе радикальне хірургічне лікування і використання імуномодуляторів, антибактеріальних препаратів, ензимотерапії та дезінтоксикаційних препаратів, згідно з винаходом, в комплексне лікування включають трийодтиронін. Причому його призначають після операції на 2-3 добу щоденно в дозі 60 мкг по 20 мкг в три прийоми з наступним зниженням дози до 40 мкг в два прийоми при появі ознаків репарації кісткової тканини, і до 20 мкг на добу до повної консолідації перелому. Запропонований спосіб використовується таким чином. В післяопераційному періоді добову дозу Т3 (60 мкг) розділяли на три прийоми: в 7.00, 14.00 і 19.00 по 20 мкг. Вказаний режим корекції дефіциту Т3 проводився на час дистракції кісткового регенерату і (або) на термін фізіологічної консолідації перело му. Потім, з обов'язковим урахуванням Rо-логічної картини, доза знижувалась до 40 мкг на добу, яка ділилась на два прийоми: в 7.00 і 15.00 по 20 мкг. При появі клінічних ознаків зрощення перелому добова доза зменшувалася до 20 мкг до повної консолідації перелому. Спосіб розроблений дослідним шляхом, для чого вивчалася фармакокінетика трийодтироніна (Т3) у хворих на ХПО. Вивчалась фармакокінетика препарату "Трийодтиронін" ("Берлін-Хемі"). Забір крові для вивчення вмісту Т3 проводився до і через 2, 3, 6, 10, 12, 24 години після одномоментного перорального прийому 60 мкг препарату. Використовувався радіоімунологічний метод дослідження рівня Т3 в крові за допомогою стандартного набору РІО-Т3-ПГ. Прийом Т3 здійснювався натощак в 8.00. Через 3 години (після третього забору крові) хворі приймали стандартний сніданок, потім - обід і вечерю згідно з стаціонарним меню. На основі отриманих фармакокінетичних параметрів Т3 у хворих на ХПО був розрахований режим прийому препарату. На ефективність способу вказують дані, приведені в таблицях 1 та 2. Спосіб ілюструє такий клінічний приклад (витяг з історії хвороби). У хворого Д., № 2171, 37 років, під час падіння з мотоцикла стався відкритий перелом лівого стегна із зміщенням уламків. Лікувався в Лозовській ЦРЛ, де здійснено хірургічну обробку рани, інтрамедулярний остеосинтез. Розвинувся остеомієліт. 15.03.1996 р. поступив до нашої клініки, де виконано циркулярну резекцію нежиттєздатної кісткової тканини, після якої утворився дефект близько 5 см. В післяопераційному періоді одержував "трийодтиронін" по 60 мкг на добу. Рана загоїлась первинним натягом. Лікувався методом постійного скелетного витяжіння. Ro-логічно через 4 тижні після операції звертав на себе увагу кістковий регенерат між уламками стегнової кістки. Далі хворий лікувався за допомогою гонітної гіпсової пов'язки. Через 4 місяця після оперативного лікування на Ro-грамі визначалася більш виражена кісткова мозоль в зоні післяопераційного дефекту. Дозу препарату було зменшено до 40 мкг (по 20 мкг 2 рази на добу). Після зняття гіпсової пов'язки через 5 місяців відмічались ознаки зрощення стегнової кістки. Добову дозу препарату зменшили до 20 мкг. Через 10 місяців після оперативного лікування настало зрощення, препарат відмінили. Настало одужання, пацієнт працездатний, ходить вільно. Загострень остеомієліту не було. Таблиця 1 Локалізація процесу Стегно Гомілка Плече Передпліччя Клінічна форма хронічного післятравматичного остеомієліту Остеомієліт при Остеомієліт Остеомієліт, що Остеомієліт, що поОстеомієліт наявності кон- при повільному у поєднанні з не- супроводжуєть- єднується з пересолідованого зрощенні справжнім ся дефектом ломом кістки без кістки суглобом ознак її зрощення перелому кістки 1 6 8 6 1 5 1 1 1 3 31299 Таблиця 2 Результати І II III IV V % Позитивні Задовільні Незадовільні Всього 1 1 9 2 1 12 1 1 1 1 10 3 2 15 У всіх клінічних групах результати лікування були оцінені як позитивні, коли наступало повне відновлення цілісності кістки, відсутність деформації, відновлення її опороздатності. Задовільними вважали такі результати, при яких також було повне відновлення кістки, але залишалось зменшення об’єму рухів в суміжних суглобах. При незадовільних результатах виникали деформації кінцівки, порушення її опороздатності, контрактури в суміжних суглобах. 70 20 10 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 4