Ежекторний оголовок хлоратора хт-2

1. Ежекторний оголовок хлоратора, що складається з струминного насоса, один кінець патрубка якого приєднаний до водопровідної мережі, а другий заведений під рівень оброблюваної води, та патрубків, якими через накопичувач і дозувальну систему зв'язаний з джерелом хлору, він також містить датчик забезпечення нормальної роботи хлоратора, який встановлено на скидній трубі і виконано з електропровідного і кислотостійкого матеріалу, наприклад графіту, герметичний трубчатий кожух і пластинку дозувальної системи виконано з кислотостійкого матеріалу, наприклад з вініпласту, який відрізняється тим, що на нижньому кінці U 2 (19) 1 3 трубчатий кожух і пластинка виконані з кислотостійкого матеріалу, наприклад, вініпласту, а датчики виконані з електропровідного і кислотостійкого матеріалу, наприклад, графіту. Надійність контролю за витратою хлору збільшується завдяки тому, що хлор проходить через хлоратор за рахунок підвішеної на шарнірі поворотної пластинки, але в такому випадку кратність розбавлення хлору у воді недостатня, особливо коли вода, що оброблюється, нерухома. Завдання, яке розв'язує корисна модель, стосується підвищення кратності змішування хлору з водою, зокрема при хлоруванні води у закритих застійних резервуарах. Поставлена задача розв'язується завдяки тому, що до складу хлоратора ХТ-2 входить струминний насос, один патрубок якого зв'язаний з накопичувачем хлору, а другий заведено під рівень оброблювальної води. До верхнього боку накопичувача хлору приєднано дозувальну систему, через один із патрубків якої підводиться хлор, а другим хлор надходить у накопичувач. Під накопичувачем хлору розташовано резервуар з водою, до якого приєднано патрубок підводу води. Струминний насос складається з двох труб, між якими створено зазор. Коли по нижній трубі подається вода через вказаний зазор, то на нижньому кінці верхнього трубопроводу виникає розрідження, яке сприяє підсмоктуванню хлору із накопичувача. До нижнього кінця трубопроводу скиду хлорної води струминного насосу додатково прикріплено ежекторний оголовок, котрий виконано у вигляді конфузорно-дифузорного сопла-ежектора, що складається із вхідного конфузора і вихідного дифузора, з'єднаних у горловинному перерізі через щілинне сопло. Указане сопло розташоване в площині, перпендикулярній осі ежектора. Утворююча поверхня щілинного сопла з боку конфузора має ступеневу форму, а з боку дифузора виконана у вигляді криволінійної поверхні. щілинного сопла Конструктивні параметри описуються такими співвідношеннями: R/H=2,0 ¸ 15,0, (1) D/H £ 30, (2) де D - діаметр горловинного каналу; Н - ширина щілини; R - радіус окреслення криволінійної поверхні. При даних конструктивних параметрах на криволінійній поверхні виникає ефект Коанда, тобто таке стійке прилипання струменя, за рахунок якого хлорна вода рухається у вигляді пристінної плівки вздовж внутрішньої поверхні дифузора. Оскільки ця плівка, рухаючись уздовж поверхні, розширюється, то у пристінному рухомому шарі утворюється розрідження, за рахунок якого всмоктуються частинки рідини оточуючого середовища. Такий процес являє собою перший ступінь розмішування хлорної води у воді оточуючого середовища. У результаті, на виході з дифузора утворюється загальний струмінь із частинок хлорної води, розбавленої у потоці рідини, котра потрапила через конфузор з оточуючого середовища, тобто рідини, що знезаражується. У цьому випадку дифузор можна порівняти з розбіжною насадкою, в котрій, згідно із 31344 4 законами гідравліки [6; 183], збільшується всмоктувальний ефект, а це означає, що підвищується кратність розбавлення хлору у воді чи у стічних водах. Оскільки такий струмінь при виході з дифузора продовжує рухатися у вигляді затопленого вільного струменя в рідині оточуючого середовища майже такої самої густини, що й струмінь, то він рухається в ньому, надалі розширюючись. У результаті такого розширення в самому вільному струмені утворюється знижений тиск, за рахунок якого через границю струменя надходять нові частинки рідини з оточуючого середовища і маса струменя збільшується при зменшенні швидкості його руху [6; 193]. Унаслідок проникнення частинок рідини оточуючого середовища всередину струменя значно зростає кратність розбавлення хлору у воді, що знезаражується, навіть тоді, коли рідина знаходиться у спокійному, нерухомому стані. Ефект розбавлення істотно збільшується при подачі хлорної води у рухомий потік, де підсилюється взаємне проникнення частинок хлорної води і рідини середовища, яке знезаражується. Патрубок струминного насоса, по якому відводиться хлорна вода під'єднується до ежектора через кільцеву розподільну камеру, що розташована ззовні щілинного сопла й охоплює його. Завдяки тому, що розподільна камера виконана у вигляді двох звужувальних криволінійних півкільцевих каналів, досягається рівномірне підведення хлорної води по периметру щілинного сопла. запропонована корисна модель Таким чином, наділена новими і суттєвими ознаками, завдяки яким значно збільшується кратність розбавлення хлорної води при подачі її у рідину, що знезаражується, особливо у нерухому. Запропонована корисна модель пояснюється кресленнями. На Фіг.1 показана принципова схема приготування хлорної води і подачі її через ежекторний оголовок у рідину, котра оброблюється, - загальний вигляд; на Фіг.2 перетин ежекторного оголовка. Хлоратор складається зі струминного насосу 1, до якого через патрубок 2 із накопичувача З подається хлор. У накопичувач хлор надходить через патрубок підводу 4 і відводу 5 хлору через дозуючу систему 6. Підвід води здійснюється через патрубок 7, а відвід хлорної води після струминного насосу здійснюється по трубі 8. Скидна труба 9 містить на верхньому кінці водозлив 10 і під герметичним трубчатим кожухом 11 датчик 12. система містить шарнірно закріплену Дозуюча пластину 13 і шкалу 15. Герметичний трубчатий кожух 11 містить діафрагму 14, яка відділяє накопичувач хлору від резервуара води 16. На вихідному кінці труби 8 прикріплено ежекторний оголовок 17, який складається зі вхідного конфузора 18 і вихідного дифузора 19, які з'єднуються в найменшому горловинному перетині через щілинне сопло 20. Сопло 20, яке ззовні охоплює розподільна камера 21, розташоване в площині, перпендикулярній вісі ежектора. Щілинне сопло 20 утворено поверхнею 22 ступеневої форми з боку конфузора 18 і 5 поверхнею 23 криволінійної форми з боку дифузора 19. Завдяки криволінійній поверхні 23 щілинного сопла 20 частинки хлорної води у вигляді пристінного шару обходять її, а далі цей шар рухається розширюючись, за рахунок чого в ньому утворюється розрідження. Завдяки такому розрідженню у пристінний шар безперервно засмоктуються частинки рідини, що обробляється, зі струменя, який заповнює конфузор 18, і у вигляді загального змішаного струменя 24 витікають в оточуюче середовище 25. При подачі води по трубі 7, вона надходить у резервуар 16, а далі в кільцевий зазор, створений трубами 2 і 8 струминного насосу 1. На нижньому кінці труби 2 виникає вакуум, який сприяє підсмоктуванню хлору по трубі 2 із накопичувача 3. Хлор у накопичувач 3 потрапляє через патрубок підводу 4 і відхиляє потоком пластину 13 дозуючої системи 15. Відхилення пластини 13 реєструється шкалою витрат дозуючої системи 15. Далі хлор по патрубку відводу 5 потрапляє у накопичувач 3. При роботі струминного насосу створюється вакуум, який через патрубки 5 і 4 передається на хлоропровід. Одночасно, через скидну трубу 9 вакуум сприяє підсмоктуванню оброблювальної води, рівень якої в трубі встановлюється відповідно до величини вакууму. При перекритті хлоропроводу або по закінченні хлору рівень води у скидній трубі піднімається і замикає контакти датчика 12, які електрично зв'язані зі сигналізацією. У випадку зупинки подачі води на струминний насос, хлорна вода через патрубки 8 і 2 потрапляє у накопичувач 3, а далі через водозлив 10 зливається по трубі 9 в оброблювальну воду, замикаючи перед цим контакти датчика 12, які сигналізують про відсутність води. З метою збільшення кратності змішування хлору з водою на скиді хлорної води, після струминного насосу 1, на нижньому кінці патрубка 8 встановлено ежекторний оголовок 17, який складається зі вхідного конфузора 18 і вихідного дифузора 19, котрі з'єднуються в найменшому горловому перетині, утворюючи щілинне сопло 20. Сопло 20 розташоване в площині, перпендикулярній вісі ежектора 17. Щілинне сопло 20 утворено поверхнею ступеневої форми 22 з боку конфузора 18 і поверхнею 23 криволінійної форми з боку дифузора 19. Хлорна вода через патрубок 8 потрапляє у розподільчу камеру 21, яка охоплює ззовні щілинне сопло 20. через патрубок 4 він При подачі хлору потрапляє в дозуючу систему 6, де потоком відхиляє пластину 13 цієї системи. Таке відхилення пластини реєструється шкалою 15. Далі хлор по патрубку 5 потрапляє у накопичувач 3. При роботі струминного насосу у накопичувачі 3 створюється вакуум, який через патрубки 5 і 4 передається на хлоропровід. Одночасно, через скидну трубу 9 вакуум сприяє підсмоктуванню оброблювальної води, рівень якої у трубі 31344 6 встановлюється відповідно до величини вакууму. Завдяки тому, що на виході труби 8 установлено ежекторний оголовок 17, значно збільшується кратність змішування хлору з оброблювальною водою. Таке розбавлення досягається тим, що хлорна вода після струминного насосу 1 через патрубок 8 потрапляє у розподільчу камеру 21, з якої вона вибігає через щілинне сопло 20 в горловину діаметром D, шириною Н. Оскільки з боку дифузора 19 поверхня 23 щілинного сопла 20 виконана у криволінійній формі визначеного радіуса R, то на ній, завдяки ефекту Коанда, плівка, що витікає, буде загинатися і далі рухатися коло внутрішньої поверхні дифузора 19, розширюючись. Завдяки такому розширенню у плівці виникатиме знижений тиск, унаслідок чого в цей шар увесь час будуть надходити частинки рідини оточуючого середовища, котрі заповнюють дифузор. У результаті утворюється загальний струмінь 24. Це є перший ступінь змішування хлорної води із частинками оброблювальної рідини. Струмінь 24 змушує рухатися весь потік через конфузор 18 і дифузор 19. У цьому випадку, дифузор 19 можна порівняти з розбіжною насадкою, в якій, за законами гідравліки, збільшується всмоктувальний ефект, а значить, підвищується кратність розбавлення хлору в рідині, що обробляється. Такий загальний струмінь 24 при виході з дифузора продовжує рухатися у вигляді затопленого вільного струменя в рідині, котра обробляється, і поступово розширюється. За рахунок такого розширення у струмені 24 утворюється понижений, порівняно з оточуючим середовищем, тиск, завдяки якому через вільну границю надходять нові частинки рідини цього оточуючого середовища. Маса струменя збільшується при зменшенні його швидкості. Таким чином проходить другий ступінь розбавлення хлорної води. Використання даного ежекторного оголовка 17 призводить до загального руху рідини, що знезаражується, значно збільшує кратність розбавлення хлорної води в рідині, яка оброблюється, особливо при хлоруванні рідини у закритих застійних резервуарах, наприклад, безпосередньо у резервуарах чистої води. Джерела інформації: 1. Маслюк А.І., Давиденко А.І. Хлорні пристрої водопровідно-каналізаційного господарства. - К.: Будівельник, 1989. - 273 с. 2. „Дегремон". Технические записки о проблемах воды. - М.: Стойиздат, 1983. - с. 404406.3. Паспорт Хлоратора серії Адванс, фірми Ведеко КФТ АДВАНС, Угорщина. 4. А.с. №710206 (СССР) С02В 1/18 5. Ткач А.А., Тищенко Л.В. Український хлоратор ХТ-2, патент України 55357, бюл. №3, 17.03.2003. 6. Константинов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини та газу: Підручник - К.: Вища школа, 2002. - 257 с. 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 31344 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601