Спосіб діагностики больового синдрому в спині у хворих з нейроінфекціями

Спосіб діагностики больового синдрому в спині у хворих на нейроінфекції на основі визначення й сполучення факторів формування больового синдрому шляхом застосування комплексу діагностичних методик, який включає в себе клінічні дослідження, дослідження стану вегетативної нервової системи, психологічні дослідження, який відрізняється тим, що додатково застосовують дослідження біоелектрогенезу головного мозку й електропунктурну діагностику. (19) (21) u200713637 (22) 06.12.2007 (24) 10.04.2008 (46) 10.04.2008, Бюл.№ 7, 2008 рік (72) ВОЛОШИНА НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА, UA, ФЄДОСЄЄВ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, ЛЕВЧЕНКО ІРИНА ЛЕОНІДІВНА, UA, КОРШНЯК ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ, UA, ТЕРЕЩЕНКО ЛЮДМИЛА ПАВЛІВНА, UA, БОГДАНОВА ІРИНА В'ЯЧЕСЛАВІВНА, UA (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ", UA 3 патологічних змін сприятиме зниженню ступеню вираженості больових проявів у спині, підвищенню рівня загальної рухомості та повсякденної активності, скороченню терміну тимчасової непрацездатності, покращенню загального стану та якості життя хворих на НІ з больовим синдромом. В результаті проведення 5 методик, які є складовими одного комплексного діагностичного способу маємо визначення факторів, механізмів формування больового синдрому у хворих на НІ, сполучення яких забезпечить чітку і повну діагностичну картину, що є вирішальним в терапевтичному процесі. Спосіб здійснюється таким чином. Діагностика болю у спині у хворих на НІ здійснюють шляхом 5 послідовних етапів. 1. Етап клінічного дослідження. При клінічному обстеженні докладно вивчають скарги хворих, дані анамнезу, проводять ретельне дослідження хребта і суглобів з оцінкою їх статикодинамічних можливостей. Уточнюють характер, тривалість, інтенсивність больових проявів. Збір скарг і анамнестичних даних проводять за схемою, з визначенням провокуючих і полегшуючих біль факторів, характеру, іррадіації, виразності, часу появи болю. При огляді звертають увагу на конфігурацію хребта, об'єм активних і пасивних рухів, стан і характер розподілу м'язового тонусу. Проводять діагностичні тести з застосуванням елементів мануальної діагностики і використанням м'язового тестування. Результатом клінічного обстеження є визначення клінічного симптомокомплексу, особливостей больового синдрому, що є підставою для подальшої діагностики. 2. Етап дослідження стану вегетативної нервової системи. Дослідження вегетативного тонусу (ВТ), вегетативної реактивності (ВР), вегетативного забезпечення діяльності (ВЗД) проводять за допомогою функціональних вегетативних показників (частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (AT), пульсового тиску (ПТ), температури, проби Даньіні-Ашнера). За допомогою запропонованих А.М. Вейн та співавторами "Запитальника для виявлення ознак вегетативних порушень" і "Схеми дослідження ознак вегетативних порушень" визначають наявність і ступень виразності синдрому вегетативної дистонії (СВД) в балах (суми у 15 і більш балів, що набрані по "Запитальнику" або 25 і більш балів, що набрані за "Схемою" свідчать про наявність синдрому вегетативної дистонії). Уточнити характер вегетативних порушень дозволяє кардіоінтервалографія (КІГ). Запис ЕКГ проводять протягом не менше 5 хвилин у горизонтальному положенні (вихідний тонус ВНС) та при кліно-ортостатичному навантаженні (вегетативне забезпечення діяльності). Результатом діагностики на цьому етапі є визначення характеру та ступеню вираженості вегетативних порушень, від яких залежить характер,Етап 3. вираженість, тривалість больового дослідження біоелектрогенезу головного мозку. синдрому. 31466 4 Характерні особливості біоелектрогенезу головного мозку у хворих на НІ з болем у спині досліджують за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) та зорових викликаних потенціалів (ЗВП). Аналіз ЕЕГ виконують з візуальною оцінкою ЕЕГ-патерну, зокрема фонової біоелектричної активності, реакції активації при відкриванні очей, виявленням асиметрій, характеристикою реґіонарних відмінностей, осередкової патології, пароксизмальної та судомної активності, спектральним аналізом, частотно-амплітудним картуванням, комп'ютерним аналізом спайкової активності. При дослідженні ЗВП виконують стимуляцію спалаховим патерном із застосуванням світло-діодного засвіту з пропуском. Оцінюють час затримки відповіді, латентний період, амплітуду основних піків ЗВП в потиличних відведеннях, форму основного позитивно-негативного комплексу та хвилі післядії. Проведення цього етапу досліджень дозволить виявити суттєві порушення стану біоелектрогенезу мозку, що відіграють значну роль у формуванні й тривалому існуванні больового синдрому в спині.за 4. Етап електропунктурної діагностики методикою Накатані. Це дослідження дозволить провести кількісну й якісну оцінку показників електропровідності шкіри в області репрезентативних точок у хворих на НІ з болем у спині, виявити наявність та характер порушень з боку органів та систем організму, визначити вплив цих порушень на характер перебігу больового синдрому. 5. Етап психологічних досліджень. З урахуванням впливу психологічного стану хворого на формування і, особливо, тривалість (хронічний перебіг) болю у спині застосовують психодіагностичний метод за допомогою наступних методик: візуальна аналогова шкала (ВАШ) болі, методика Кетела, методика "Якість життя". Методика дослідження особистості Кетела призначена для виміру 16 особистісних факторів і подає інформацію про особливість. Метод оцінки інтегративного показника якості життя застосовується для вивчення особливостей взаємодії з мікро- та макросоціумом, відношення до себе та інших, повноцінності соціального функціонування. Включає оцінку трьох основних компонентів якості життя: суб'єктивне благополуччя, задоволеність, що відбивають шкали "Фізичне благополуччя", "Психологічне/емоційне благополуччя", "Загальне сприйняття життя"; реалізацію соціальних ролей по шкалах "Самообслуговування і незалежність дії", "Міжособистісна взаємодія", "Особистісна реалізація", "Працездатність"; задоволеність умовами зовнішнього життя за даними шкал "Соціо-емоціональна підтримка", "Суспільна і службова підтримка", корисна реалізація". Таким чином, "Духовна модель дозволяє визначити фактори, що відіграють провідну роль у формуванні, реалізації та хронізації больового синдрому у спині у хворих на НІ, такі як: особливості перебігу та клінічної маніфестації болю; характер та напрямок порушень вегетативної регуляції; характер патологічних змін та стан біоелектрогенезу мозку; наявність та 5 характер порушень з боку органів та систем організму; психологічні аспекти, у тому числі особливості емоційності та аутоперцепції якості життя. Комплексність визначених факторів дозволяє скласти більш повні уявлення про механізми формування больового синдрому у спині в хворих на НІ, що дасть можливість більш чітко й диференційовано діагностувати біль в спині а послідуюча корекція виявлених патологічних змін сприяє зниженню ступеню вираженості больових проявів у спині, підвищенню рівня загальної рухомості та повсякденної активності, скороченню терміну тимчасової непрацездатності, покращенню загального стану та якості життя хворих на НІ з больовим синдромом. Приклад Хвора М., 1972р.н., знаходилася у 2-му неврологічному відділенні ІНПН АМНУ з 7.02.05 по 28.02.05 року з діагнозом: Енцефалопатія інфекційно-алергічного генезу, обумовлена загостренням хронічної персистуючої мікстінфекції - герпетичної (цитомегало-вірусної, Епштейн-Барр вірусної) та урогенітальної (хламідіоз, уреоплазмоз, мікоплазмоз) з вегетативно-судинною дистонією із схильністю до ангіоспазмів та синкопальних станів, астенодепресивним синдромом, синдромом хронічної втомлюваності, торокалгією, брахіалгією зліва, люмбалгією, поліартралгією. Госпіталізована у клініку зі скаргами на порушення сну, швидку стомлюваність, загальну слабкість, задишку при фізичному навантаженні, головний біль, нестійкий AT, слабкість в кінцівках, тривалий субфебрилітет, дисменорею, біль в поперековій області, в грудній клітці і лівій руці, суглобах кінцівок. Біль посилюється при загостренні інфекційного процесу, фізичному перевантаженні, перевтомі. З анамнезу стало відомо, що вважає себе хворою з 1998 року, коли почали турбувати гінекологічні порушення (аднексіт, сальпінгіт), в 2000р. з'явилися субфебрілітет, загальна слабкість, стомлюваність, емоційна нестійкість, біль у спині, шиї та суглобах. При обстеженні різними методами (ІФА, ПЛР) були виявлені цитомегаловірусна, Епштейн-Барр вірусна інфекції, хламідіоз, уреоплазмоз, мікоплазмоз. Специфічного лікування не одержувала, наростали прояви вегетативної дистонії, астенії. Госпіталізована. була визначена згладженість При огляді поперекового та шийного лордозів, полірегіональний спазм паравертебральних м'язів на шийному рівні, більше зліва, на грудному та поперековому рівнях, обмеження обсягу рухів у шийному відділі хребта (нахилу та ротації вліво), ротації на грудному рівні, нахилів у поперековому відділі хребта. Таким чином аналіз скарг, анамнестичних даних та ретельне клінічне обстеження хребта дозволило діагностувати торокалгію, брахіалгію зліва, люмбалгію, поліартралгію.. При обстежені стану ВНС були виявлені чіткі ознаки вегетативних порушень за усіма тестами. При тестуванні за допомогою "Запитальника для виявлення ознак вегетативних порушень" сума балів склала 45, при обстеженні за допомогою "Схеми дослідження ознак вегетативних 31466 6 порушень"ні симптоми: зниження працездатності і швидка стомлюваність; астенія; погана переносимість холоду та жари; підвищена нервово-м'язова збудливість; схильність до збліднення обличчя; оніміння і похолодання дистальних відділів кінцівок; зміна забарвлення кистей і стоп; порушення терморегуляції; порушення функції шлунково-кишкового тракту; порушення сну. Ознаками порушення ВТ у хворої були: низький AT 90/65мм.рт.ст., ПТ у 25мм.рт.ст., асиметрична гіпертермія 37,2°С зліва, 37,4° з права. При проведенні проби Даньіні-Ашнера замість зменшення ЧСС мало місце прискорення ЧСС, що вказувало на збочену ВР. У хворої також було виявлене недостатнє ВЗД (відсутність змін діастолічного AT та підвищення ПТ у вертикальному положенні). При дослідженні КІГ зареєстровано вихідну парасимпатикотонію. При активній ортостатичній пробі спостерігалась активація симпатичної ланки ВНС, але ступінь цієї активації був недостатнім, що свідчило при жорсткість зв'язків між параметрами функціональної системи регуляції ВНС. Спектральні характеристики КІГ свідчили про зниження поточного функціонального стану (показник ТР дорівнював 700) та абсолютного рівня активності тлі дезорганізованої поліритмічної На ЕЕГ на регуляторних систем. активності виявлені згладжені зональні різниці та зареєстровано загострення альфа-ритму з високим індексом швидких ритмів (явища іритації), епохи сповільнення ритміки, переважно у лобноскроневих ділянках та пароксизмальну активність з спалахами гострих хвиль при навантаженні, ознаки дисфункції стовбурових структур. Реакція активації на відкриття очей була недостатня, що свідчить про спотворення активуючих впливів ретикулярної формації стовбура мозку. При реєстрації ЗВП на тлі збереженого основного негативно-позитивного комплексу спостерігалося скорочення міжпікової латентності у поєднанні зі збільшенням амплітуди основної відповіді до 8,3мВ. Дещо збільшена амплітуда пізніх піків ЗВП та зменшена тенденція до загасання хвилі післядії, що свідчить про залучення неспецифічних систем мозку у процес сприйняття болю. Електропунктурна діагностика за методикою Накатані виявила схильність до хронічних неспецифічних захворювань легенів, гіпотонус гладкої мускулатури, підгострий коліт, хронічну гепато інтоксикацію, запальне захворювання матки і яєчників, гастрит, хронічний холангіт. Дослідження за допомогою візуальної шкали болю показало, що суб'єктивне больове відчуття у хворої склало 6,2 бала. Вивчення індивідуально-типологічних особливостей з використанням методики Кетела (у стенах) виявило найбільш високі значення профілю за факторами: Е (конформністьдомінантність) - 8,11стен, О (гіпертимія-гіпотимія) 8,51 стен, G (низький контроль-високий контроль) 7,67 стен, І (низька чутливість-висока чутливість) 7,63 стен. Найбільш низькі показники мали місце за факторами Q2 (залежність від груписамостійність в рішеннях) - 3,89 стен, Н 7 31466 (боязливість-сміливість) 3,82 стен, F (стриманість-експресивність) - 5,23 стен, Q3 (низька самооцінка-висока самооцінка) - 5,02 стен. Таким чином, для пацієнтки характерними були такі індивідуально-типологічні риси як емоційна нестриманість, конфліктність, підвищена тривожність, фіксованість на соматичних відчуттях, невпевненість у собі, низька самооцінка і потреба в підтримці з боку оточуючих. Дослідження параметрів якості життя за допомогою методики "Якість життя" виявило найнижчі показники за шкалами "Самообслуговування і незалежність в діях" - 5,23 балів, "Працездатність" - 5,53 балів, "Фізичне благополуччя" - 5,56 балів. Найбільш високо ці хворі оцінювали соціо-емоційну підтримку - 8,07 балів, особистісну реалізацію - 6,38 балів, духовну реалізацію - 6,24 балів. Таким чином у хворої виявлені наступні фактори формування больового синдрому у спині: - хронічні помірні дифузні больові відчуття у спині (шийної, грудної, поперекової локалізації), лівій руці, суглобах, порушення конфігурації хребта та м'язово-тонічні прояви, обмеження рухомості у шийному, грудному та поперековому відділах хребта, що є складовими частинами синдромів брахіалгії зліва, торокалгії, люмбалгії, поліартралгії; вегетативна дистонія, переважно парасимпатикотонія із збоченою вегетативною реактивністю та недостатнім вегетативним забезпеченням діяльності; - зміни біоелектричної активності мозку у вигляді підвищеної іритації та високої Комп’ютерна верстка А. Рябко 8 пароксизмальної активності фону, що відбиває формування патологічної алгічної системи на тлі постійної емоційної напруги внаслідок хронічного болю та обумовлює виснаження адаптаційних механізмів, низький енергетичний стан та спотворення вегетативних реакцій у цих хворих. суттєве зниження неспецифічних церебральних гомеостатичних механізмів, недостатність активуючих впливів ретикулярної формації стовбура мозку у поєднанні з подразненням емоціогенних структур внаслідок формування больової домінанти (за даними ЗВП). - порушення функціонування внутрішніх органів (легень, серцево-судинної системи, шлунку, кишечнику, печінки, матки та яєчників) у наслідок хронічного запального процесу та інтоксикації, порушення обміну речовин. - емоційна нестриманість, конфліктність, підвищена тривожність, фіксованість на соматичних відчуттях, невпевненість у собі, низька самооцінка і потреба в підтримці з боку оточуючих. емоційна нестійкість, схильність до імпульсивності та хвилювань, зниження критичності та внутрішня конфліктність уявлень про себе, фіксованість на соматичних відчуттях, підвищена втомлюваність, зниження ініціативи, працездатності, фізичного благополуччя. Проведена корекція цих факторів дозволила значно зменшити ступень виразності больових проявів у спині, підвищити рівень загальної рухомості та повсякденної активності, покращити загальний стан хворої та якість її життя. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601