Спосіб ідентифікації об’єктів

Спосіб ідентифікації об'єктів, який полягає в тому, що запитувачем випромінюють сигнали запиту, які приймають відповідачем, аналізують, формують та випромінюють сигнали відповіді, які 3 Недоліком відомого способу є низка завадостійкість, яка обумовлена низкою завадостійкістю та енергетичною прихованістю сигналів відповіді. Найбільш близьким до того, що пропонується технічним рішенням, вибраним як прототип є спосіб ідентифікації об'єктів, який полягає в тому, що запитувачем випромінюють сигнали запиту, які приймають відповідачі, обробляють, дешифруют і випромінюють сигнали відповіді, які приймають запитувачі, обробляють і порівнюють їх відповідність із сигналами запиту і на основі якого приймається рішення по ідентифікацію відповідного повітряного об'єкту [3]. Відомий спосіб ідентифікації об'єктів побудований за принципом відкритої системи масового обслуговування і його робота заснована на випромінюванні запитувачем кодованих сигналів запиту. Код сигналу запиту запитувача вибирають згідно з випадковим законом і, отже, постійно міняють від випромінювання до випромінювання. Цей кодований сигнал запиту приймають відповідачем дешифрують і за результатом дешифрації з допомогою відповідача випромінюють певний кодований сигнал відповіді, який повністю визначають по коду сигналу запиту. Кодований сигнал відповіді відповідача приймають запитувачем і порівнюють з виробленим в запитувачі кодом сигналу відповіді. При збігу цих кодів приймають рішення про ідентифікацію виявленого повітряного об'єкту за ознакою «свійчужій». Таким чином, якщо, при такій реалізації відповідача, інша сторона дізнається хоча б один із кодів сигналу запиту, що не представляє труда, то вона випромінюючи цей кодований сигнал запиту, що вже не міняється, починає несанщоновано використовувати відповідач, який вимушений відповідати на цей кодований сигнал запиту. Крім того, випромінювання сигналів відповіді на кожний сигнал запиту суттєвим чином знижує завадостійкість систем ідентифікації, реалізованих на основі цього способу. Використання ж у якості сигналів відповіді сигналів простих радіоімпульсів повністю демаскує за енергетичним показником відповідач, що указує на низку енергетичну прихованість відомого способу. Таким чином відомий спосіб має низку завадостійкість, та низку енергетичну прихованість відповідачів, що указує на низку завадозахищеність відповідачів, а отже усей системі ідентифікації, реалізованій на основі цього Недоліком відомого способу є низка завадозахищеність. способу. У основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб ідентифікації об'єктів, в якому введення нових операцій визначення площинних координат відповідача, визначення коду складного сигналу з псевдохаотичною послідовністю на основі площинних координат відповідача, використання цього сигналу у якості сигналу відповіді, випромінюванню сигналу відповіді по закінченню часу аналізу відповідача, декодуванню цього сигналу на запитувачі і на основі цього визначенні просторових координат відповідача і за рахунок цього підвищились би як завадостійкість, на основі зменшення інтенсивності сигналів 32641 4 відповіді, так і енергетична прихованість, на основі використання сигналів з псевдохаотичній послідовністю, що призводило б до збільшення завадозахищеності способу загалом. Для рішення поставленої задачі в способі ідентифікації об'єктів, який полягає в тому, що запитувачем випромінюють сигнали запиту, які приймають відповідачем, аналізують, формують та випромінюють сигнали відповіді, які приймають запитувачем, аналізують і за результатами аналізу видають сигнали ідентифікації, додатково на відповідачі визначають площинні координати відповідача, на основі яких визначають код складного сигналу з псевдохаотичною послідовністю, який використовують у якості сигналу відповіді, яки випромінюють по закінченню часу аналізу відповідача, та декодують на запитувачі і на основі цього визначають просторові координати відповідача. Суть запропонованого способу полягає в наступному. Запитувачем випромінюють сигнали запиту, яки формують на основі випадкового вибору їх з поля діючих сигналів запиту. На основі цього ймовірність повтору коду сигналів запиту у сусідніх запитах мала. Ці сигнали запиту приймають запитувачем та оброблюють. Першим, правильно прийнятим сигналом запиту починають формувати час аналізу відповідача. На протязі часу аналізу приймають другі сигнали запиту, але відповідь на всі сигнали запиту, яки прийняли за дію часу аналізу, формують по закінченню часу аналізу. На відповідачі, за допомогою системі навігації постійно визначають площинні координати повітряного об'єкту. На основі площинних координат повітряного об'єкту визначають код складного сигналу з псевдохаотичною послідовністю, яка є основою для формування сигналу відповіді. По закінченню часу аналізу відповідачем випромінюють сигнал відповіді, який формують на основі складного коду з псевдохаотичною послідовністю, код якого однозначно визначає площинні координати повітряного об'єкту. Сигнал відповіді приймають запитувачем, декодують його і на основі цього приймають рішення про ідентифікацію повітряного об'єкту за ознакою «свій-чужій» та визначають, на основі коду прийнятого сигналу відповіді, площинні координатичином, завдяки формуванню сигналів Таким повітряного об'єкту. відповіді не на кожний сигнал запиту, а на всі сигнали запиту, яки поступили за час аналізу, одним сигналом відповіді суттєвим чином зменшується інтенсивність потоку сигналів відповіді, що призводить до підвищення завадостійкості запропонованого способу. Визначення площинних координат відповідача повітряного об'єкту та використанню складних сигналів з псевдохаотичною послідовністю у якості сигналів відповіді, код якої однозначно визначається за площинними координатами відповідача суттєвим чином підвищується енергетична прихованість сигналів відповіді. Підвищення завадостійкості та енергетичної прихованості призводить до підвищення завадозахищенності запропонованого способу. 5 Спосіб, що пропонується, може бути реалізований, наприклад, за допомогою пристрою, структурна схема якого приведена на Фіг. Пристрій містить запитувач 1 в складі: формувача запитних сигналів (ФЗС) 2, передавача 3, антени 4, виявлювана сигналів відповіді 5, та приймача 6, відповідач 7 в складі: антени 8, приймача 9, виявлювана сигналів запиту 10, пристрою обчислювання координат (ПОК) 11, формувача часу аналізу 12, формувача сигналів відповіді (СВ) 13 і передавача 14. Робота пристрою складається в наступному. З допомогою формувача сигналів запиту (ФЗС) 2, передавача 3 та антени 4 запитувачем 1 формують та випромінюють сигнал запиту. Сигнал запиту з допомогою антени 8, приймача 9 та виявлювана сигналів запиту 10 приймають відповідачем 7. Першим, правильно прийнятим сигналом запиту, запускають формувач часу аналізу 12. Пристроєм обчислювання координат (ПОК) 11 постійно визначають площинні координати відповідача 7 і, на основі цього, формують, з допомогою формувача сигналів відповіді (СВ) 13 сигнал відповіді на основі складного сигналу з псевдохаотичній послідовності, код якої однозначно визначається площинними координатами відповідача. По закінченню часу аналізу сигнал відповіді на основі складного сигналу з псевдохаотичній послідовності, код якої однозначно визначається площинними координатами відповідача з допомогою передавача 14 та антени 8 вилучають у простір. Сигнал відповіді, з допомогою антени 4 та приймача 6 запитувача 1, приймають та обробляють. На основі виявлення сигналу відповіді виявлювачем сигналів відповіді 5 приймають рішення про ідентифікацію повітряного об'єкту за ознакою «свій-чужій». У іншому випадку сигнал ідентифікації не виробляють. Крім того, на основі виявлення коду складного сигналу з псевдохаотичною визначають площинні координати відповідача, тобто повітряного об'єкту. Технічна реалізація вказаних на Фіг. блоків може бути самої різною і не викликає труднощів для розробників радиоелектронної апаратури. Зокрема антени запитника і відповідача 32641 6 сполучаються з передавачем і приймачем через перемикач передача-прийом, який на Фіг. не показаний. Пристрій обчислювання координат 11 повітряного об'єкту, на якому знаходиться відповідач, це система визначення координат повітряного об'єкту у просторі у склад якої можуть входить інерційна система навігації, система близької навігації, система далекої навігації, система супутникової навігації та інш. Формувачі складних сигналів на основі псевдохаотичної послідовності, яки використаються у якості сигналів запиту та відповіді можуть бути сформовані на основі М-кодів. Спосіб, що пропонується в порівнянні з прототипом володіє наступною технічною перевагою. Завдяки випромінюванню сигналів відповіді не на кожний сигнал запиту, а на суму сигналів запиту, яки поступили за час аналізу, зменшуються інтенсивність сигналів відповіді, що призводить до підвищення завадостійкості систем ідентифікації, реалізованих на основі цього способу. Визначення (обчислювання) площинних координат повітряного об'єкту, використанню у якості сигналів відповіді складних сигналів з псевдохаотичною послідовністю, код якої однозначно визначають за площинними координатами відповідача, призводить до підвищення енергетичної прихованості сигналів відповіді, а отже усього способу. Все це, підвищення завадостійкості та енергетичної прихованості призводить до підвищення завадозахищеності запропонованого способу у порівнянні з відомими. Крім того, використання у якості сигналів відповіді складних сигналів з псевдохаотичною послідовністю виключає можливість супротивником використовувати сигналі відповіді у своїх інтересах, так як їм невідома таблиця відповідності коду сигналі Джерела інформації: відповіді з просторовими координатами. 1. Патент США N3949397. 2. Заявка Франции N2580081. 3. Сергеев А., Тюрин Э. Американская система радиолокационного опознавания МК 12. Зарубежное военное обозрение, №8, 1983, стр.5558. (прототип). 7 Комп’ютерна верстка А. Рябко 32641 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601