Спосіб оцінки ефективності лікування урогенітального хламідіозу

Спосіб оцінки ефективності лікування урогенітального хламідіозу, що передбачає взяття зіско 33866 тання ПІФ дозволяє мати першу інформативну оцінку вилікуваності урогенітального хламідіозу тільки через 5 тижнів після закінчення курсу лікування, оскільки нежиттєздатні збудники цього захворювання повністю елімінуються із організму тільки в цей термін. В більш ранній термін з цієї причини оцінка може бути псевдопозитивною. Цей метод є економічним завдяки малій трудомісткості, однак за своєю суттю це визначення є якісним і встановлює тільки наявність або відсутність збудника в препараті. Винахід, що заявляється, вирішує задачу кількісної оцінки вираженості ураження епітелію збудником при урогенітальному хламідіозі в процесі лікування. Технічний результат, що досягається, полягає в тому, що при збереженні головних позитивних якостей ПІФ - малих витрат праці та низької ціни, забезпечується більш рання оцінка ефективності лікування урогенітального хламідіозу і, відповідно, підвищується якість ведення хворих за рахунок вчасної оптимізації терапії. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі оцінки ефективності лікування урогенітального хламідіозу, що передбачає взяття зіскобів епітелію до і після курсу лікування, їх фіксацію спиртом, обробку міченими флуоресцеїном моноклональними антитілами до антигенів хламідій та люмінісцентне мікроскопування, згідно з винаходом, в обох зіскобах, другий з яких беруть через 2 тижні після закінчення курсу лікування, визначають відносну кількість епітеліоцитів, уражених хламідіями не менш ніж у 5 полях зору, і, якщо різниця між результатами цих визначень перевищує 20%, то лікування вважають ефективним. Відмінною особливістю способу оцінки ефективності лікування урогенітального хламідіозу, що заявляється, є визначення відносної кількості епітеліоцитів, уражених хламідіями, в зіскобах, що беруться до початку лікування та через 2 тижні після його закінчення. Таким чином, на відміну від існуючих способів оцінки ефективності лікування урогенітального хламідіозу, що є якісними, запропоновано спосіб кількісної оцінки. Це дозволяє вже через 2 тижні після закінчення лікування мати достовірну оцінку його ефективності за допомогою ПІФ, що за терміном відповідає сучасним вимогам до ведення хворих на захворювання, що передаються статевим шляхом. Спосіб оцінки ефективності лікування урогенітального хламідіозу, що заявляється, базується на порівнянні відносної кількості епітеліоцитів, що уражені хламідіями, в препаратах, що взяті до лікування і через 2 тижні після його закінчення, та виконується у такий спосіб. Зіскоби епітелію фіксують на предметних скельцях 96% спиртом та обробляють розчином, що містить мічені флуоресцеїном моноклональні антитіла до ліпополісахариду та основного білка зовнішньої мембрани хламідій (діагностичний набір ХламиСкан виробництва АО СОЮЗАГРОМЕД, Росія, або його аналоги). Дослідні проби промивають фосфатним буфером рН 7,2-7,5 та висушують на повітрі. Після цього їх накривають покровними скельцями та мікроскопують на люмінісцентному мікроскопі або із застосуванням люмінісцентної насадки, на звичайному оптичному мікроскопі при l=490 нм. При наявності в дослідних пробах хламідій, вони після такої обробки набувають здатності світитись в люмінісцентному світлі. Враховують свічення тільки тих хламідій, що розташовані всередині епітеліоцитів. При мікроскопуванні розглядають 5 полів зору, в яких міститься загалом не менше 50 епітеліоцитів, що дозволяє уникнути випадкового характеру оцінки вираженості ураження епітелію хламідіями. Нами використовувались такі кількісні показники вираженості ураження епітелію хламідіями (табл. 1). В лабораторній практиці широко розповсюджена кількісна оцінка результатів за допомогою плюсів (+), яка, на нашу думку, є зручною. За відсутності свічення всередині епітеліоцитів в препараті результат оцінюється як негативний (-). При свіченні від 1 до 20% епітеліоцитів аналіз оцінюється (1+); від 21 до 40% - (2+); від 41 до 60% (3+); від 61 до 80% - (4+); понад 81% - (5+). При зменшенні відносної кількості уражених хламідіями епітеліоцитів в зіскобах, що взяті через 2 тижні після закінчення курсу лікування по відношенню до таких, що взяті перед лікуванням, більш як на 20%, лікування розцінюють як ефективне. Різниця в 20% і більше між відносною кількістю уражених клітин до і після курсу лікування, за нашими даними, є достатньою для визначення позитивної динаміки процесу елімінації збудника з організму з урахуванням можливості наявності артефактів та погрішностей методу. Пацієнти, лікування яких оцінюється як ефективне, підлягають клініко-лабораторному нагляду на термін 3 місяці після закінчення курсу лікування, згідно рекомендаціям ВООЗ [4]. При неефективному лікуванні проводиться додатковий курс терапії із застосуванням іншого антибактеріального препарату. Приклади конкретного використання. Приклад № 1. Хворий О., 25 років. Діагноз: гострий хламідійний уретрит. До лікування результат ПІФ на хламідії оцінили (4+). Через 2 тижні після закінчення курсу лікування офлоксацином (антибіотик групи фторхінолонів) ПІФ знову оцінили (4+). Тобто, різниці у вираженості ураження уретрального епітелію хламідіями не було. Лікування розцінено як неефективне. Через 2 тижні після проведення додаткового курсу лікування доксицикліном (антибіотик групи тетрациклінів) результат ПІФ на хламідії оцінили (2+), тобто різниця у вираженості ураження уретрального епітелію перебільшувала 20%. Курс лікування розцінено як ефективний. При лабораторному спостереженні, згідно з рекомендаціями ВООЗ, через 2 та З місяці після закінчення курсу лікування хламідій в контрольних зіскобах уретрального епітелію не знайдено. Приклад № 2. Хворий С., 27 років. Діагноз: хронічний хламідійний уретрит. До лікування результат ПІФ на хламідії оцінили (3+). Через 2 тижні після закінчення курсу лікування азитроміцином (антибіотик групи макролідів) ПІФ оцінили (2+). Різниця у вираженості ураження уретрального епітелію перевищила 20%, тобто курс лікування розцінено як ефективний. Через 1 місяць після закінчення лікування ПІФ на хламідії оцінили на (1+), тобто відбувалась пос 2 33866 тупова елімінація нежиттєздатного збудника із організму хворого. Додаткового лікування не проводили. Через 2 і 3 місяці після закінчення лікування хламідій в контрольних зіскобах уретрального епітелію не знайдено. Без спостереження динаміки кількісних показників ураження епітелію хламідіями, ураховуючи позитивний якісний аналіз на хламідії через 1 місяць після закінчення лікування цей хворий міг отримати додатковий зайвий курс лікування антибіотиками, що не байдуже для організму. На базі Центральної міської клінічної лікарні Києва нами проведено лабораторне спостереження в динаміці 25 хворих на урогенітальний хламідіоз різної розповсюдженості та вираженості. Спостерігалось 14 чоловіків та 11 жінок віком від18 до 36 років. Тривалість, клінічна вираженість захворювання та наявність супутніх інфекцій не враховувалась. Схеми лікування в контексті даного спостереження не мали вирішального значення, тому не наводяться. До початку лікування пацієнти мали такі кількісні показники ПІФ: (5+) - 8%; (4+) - 20%; (3+) - 40%; (2+) - 32%; (1+) - 0%. В терміни 2 та 5 тижнів відмічалась динаміка кількісних показників уражених хламідіями епітеліоцитів, порівняно зі станом до лікування (див. табл. 2). Хворі обстежувались на вираженість ураження епітелію хламідіями до лікування, через 2 тижні після його закінчення, згідно зі способом, що заявляється, і через 5 тижнів після його закінчення, як передбачає спосіб прототипу. Лікування за даними ПІФ оцінювали як ефективне у разі відсутності або зменшення кількісті збудника в препараті більш ніж на 20%, або неефективне коли відносна кількість уражених хламі діями епітеліоцитів збільшувалась або лишилася без змін. Лікування було ефективним через 2 та 5 тижнів відповідно у 64% та 68% пацієнтів. Неефективним лікування було у 36% та 32% відповідно. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, пацієнти обстежувались додатково через 2 і 3 місяці після закінчення курсу лікування для виявлення можливого розвитку рецидиву захворювання. Як видно, практично немає різниці між кількісними оцінками вираженості ураження епітелію хламідіями отриманими у терміни 2 та 5 тижнів після закінчення лікування. Це свідчить про можливість мати об'єктивну оцінку ефективності лікування вже через 2 тижні після його закінчення. Тепер при неефективному лікуванні додаткова терапія може бути призначена в значно більш ранній термін, ніж було при використанні ПІФ за загально визнаним методом. Запропонований діагностичний підхід є виключно важливим з точки зору підвищення якості ведення хворих на урогенітальний хламідіоз. В той же час такі переваги ПІФ, як доступність та економічність, зберігаються. Джерела інформації. 1. Машкиллейсон А.Л., Гомберг М.А., Соловьев A.M. К проблемам урогенитального хламидиоза // ЗППП. - 1995. - №5. - С. 28-33. 2. Шапошников O.K. (ред.) Венерические болезни. Руководство // Москва: Медицина, 1991. 544 с. 3. Мавров И. И. (ред.) Контактные инфекции, передающиеся половым путем. // Киев: Здоровье, 1989. - 384 с. 4. Адаскевич В.П. Заболевания, передающиеся половым путем // Витебск, 1997. - 310 с. 5. Инструкция по применению "Хлами Скан" АО СОЮЗАГРОМЕД // Москва, утверждено МЗ СССР 12 декабря 1992 г. Таблиця 1 Кількісні показники вираженості ураження епітелію хламідіями Кількісний показник вираженості ураження епітелію хламідіями [+] 1+ 2+ 3+ 4+ 5+ 3 Відносна кількість епітеліоцитів, що уражені хламідіями в 5 полях зору [%] нема 1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 33866 Таблиця 2 Динаміка кількісних показників ураження епітеліоцитів хламідіями через 2 і 5 тижнів після закінчення лікування N п/п 1 2 3 4 Порівняльні дані мікроскопії препаратів після курсу лікування Відсутність збудника Зменшення відносної кількості збудника більш ніж на 20 % Відносна кількість збудника залишилась без змін Збільшення відносної кількості збудника більш ніж на 20 % Кількість пацієнт(в [%) при терміні спостереження 2 тижні 5 тижнів 24 44 40 24 32 8 Неефективне __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4 Ефективне 24 4 Оцінка лікування