Спосіб оцінки ефективності лікування екземи

Спосіб оцінки ефектності лікування екземи, що включає дослідження сироватки крові, відріз 30838 хворювання. Тому зміни, що виявляються, можуть не бути специфічними для екземи. Відомий також спосіб оцінки ефективності терапії екземи по комплексу імунологічних параметрів: титр компліменту, рівень лізоциму і пропердину [4]. Зміни цих показників, в більшості випадків, носять однонаправлений характер. Так, при загостренні екземи рівень їх знижується. Підвищення ж цих факторів до 80-90% рівня норми говорить про добру ефективність лікування, до 60-70% від рівня норми - про задовільну ефективність, а відсутність змін - про незадовільну ефективність терапії. Даний спосіб базується на вивченні глибинних уражень імунної системи, тому що ці сполуки беруть участь практично у всіх імунних реакціях, і виявляє ослаблення захисних сил організму. Але він не являється специфічним для екземи, тому що не завжди корелює із динамікою висипів. Тому, оцінка ефективності лікування даним способом неоднозначна. Найближчим аналогом (прототипом) способа оцінки ефективності лікування екземи є спосіб оцінки змін показників, що відносяться до декількох патогенетичних механізмів екземи (зокрема, імунологічного і дезінтоксикаційного) [1]. Для дослідження беруть сироватку крові хворого до і в процесі лікування. Розводять її боратним буфером з рН 8,4, після цього по 0,1 мл розведення вносять в 4 пробірки. В 1 (контрольну) додають 1 мл буфера, в інші – 3,5% розчин поліетиленгліколю на боратному буфері. Проби інкубують 60 хвилин при кімнатній температурі, потім проводять вимірювання розсіювання світла на лазерному нефелометрі. Показник розсіювання світла характеризує вміст пептидів середньої молекулярної маси в цих пробах, рівень середніх молекул пептидів до лікування (в стадії загострення екземи) складає 0,452 умовних одиниць (ум.од.), що в 1,9 рази вище, ніж в контролі, а сорбційна активність еритроцитів - 62,64%, що в 1,7 рази вище норми. При добрій ефективності лікування дані показники наближаються до норми: рівень середніх молекул пептидів складає 0,280-0,300 ум.од., а сорбційна активність еритроцитів - 40-45%, при задовільній ефективності, відповідно, 0,350 ум.од. і 5055% і при незадовільній ефективності - дані показники змінюються незначно. Спосіб заснований на тому, що при екземі відмічається перегруженість організму патологічними імунними комплексами і пригнічення систем захисту. В результаті накопичується надмірна кількість метаболітів, що є характерним для будь-якого запального процесу і пригнічує гомеостаз. Таким чином, незважаючи на те, що зареєстровані зміни лежать в основі патогенезу екземи, вони відображають лише загальні порушення в організмі і не змінюються до появлення загострення захворювання, можливого в процесі лікування, що говорить про недостатню специфічність данного методу. Спосіб, що пропонується, вирішує задачу виявлення таких об'єктивних показників сироватки крові, що є специфічними для екзематозного процесу. Технічний результат, досягаємий винаходом, що пропонується, буде заклюватися в більш адекватній оцінці ефективності лікування і, за цей ра хунок, можливості його своєчасній корекції, що дозволить скоротити термін лікування. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі оцінки ефективності лікування екземи, що включає дослідження сироватки крові, згідно винаходу, пробу сироватки в об'ємі 0,1-2 мл змішують з 10 мл 2% спиртового розчину хлориду міді, фільтрують і інкубують при температурі 37°С, визначаючи час від початку інкубації до появи першого кристалу (t1) та час від початку інкубації до повної кристалізації розчину (t2) і при значенні відношення t2/t1 J 2,0-2,3 лікування вважають ефективним, при 1,8-1,99 - недостатньо ефективним, при 1,5-1,79 неефективним. Відмінною особливістю способу оцінки ефективності лікування екземи, що пропонується, є застосування встановленного нами явища зміни кінетичних (часових) показників процесів утворення і росту кристалів хлорної міді при приєднанні домішок (солі, білки, ліпіди, ферменти), які з'являються при екземі і змінюють енергозалежні процеси у системі "СuСІ2-сироватка крові" внаслідок розриву слабких (ковалентних) зв'язків. Внаслідок того, що сироватка крові хворих екземою близька за складом міжклітинній рідині епідермісу, де і розвивається основний патологічний процес при екземі, даний спосіб може вважатися специфічним, в той час як раніше реєстровані зміни кількості імунокомпетентних клітин є процесом вторинним, що реагує вже на з'явлення цих домішок, і не може забезпечити адекватну оцінку ефективності лікування, яке проводиться. В результаті застосування даного способу стає можливим більш раціональний підбір терапії, що приводить до того, що регрес висипів і зменшення суб'єктивних відчуттів відбувається в більш ранні терміни (в середньому на 3-5 днів), зменшується кількість рецидивів. Спосіб здійснюється таким чином. До призначення курсу лікування і в процесі лікування у хворих екземою на тще серце з ліктьової вени беруть 5-6 мл крові. Шляхом центрифугування виділяють 2 мл сироватки крові. До 2 мл сироватки крові хворого екземою додають краплями 10 мл 2% спиртового розчину СuСІ2, безперервно перемішуючи, після чого залишають розчин на 1015 хвилин, фільтрують через беззольний фільтр. Переливають в чашки Петрі діаметром 95 мм 10 мл рідини і ставлять в сухожарову шафу при температурі 37°С. Спостерігають за утворенням і ростом кристалів СuСІ2, відмічаючи час початку (t1) і повний час кристалізації (t2). В процесі лікування ці показники змінюються. В контролі, у здорових осіб t1=2 год. 30 хвилин, t2=5 год. 10-20 хв., t2/t1=2,0-2,3. При екземі t1=3 год. 30 хв., t2=5 год. 10-20 хв., t2/t1=1,45-1,55. В процесі лікування, якщо t2/t1=2,0-2,3 лікування оцінюють як ефективне. Ці показники супроводжуються позитивною динамікою клінічних змін (відсутність висипів і свербіння шкіри), що відмічається як стадія видужання. Якщо t2/t1=1,8-1,99 – лікування недостатньо ефективне. Клінічно відмічається зменшення кількості висипів і свербіння, відсутність появи нових висипів, регрес патологічного процесу йде дуже повільно. При t2/t1=1,5-1,79 – лікування неефективне, клінічно відмічається відсут 2 30838 ність регресу висипів, зберігаються висипи і свербіння, з'являються нові висипання. Конкретні приклади здійснення способу 1. Хвора І., 56 років, історія хвороби № 34824, поступила на лікування 10.05.1995 з діагнозом: Мікробна екзема розповсюджена. Із крові хворої, взятої в кількості 5 мл, виділили шляхом центрифугування сироватку в кількості 2 мл. До досліджуваної сироватки додали краплями 10 мл 2% спиртового розчину СuСl2, постійно збовтуючи. Залишили розчин на 10-15 хвилин при кімнатній температурі (18-20°С), після чого відфільтрували через беззольний фільтр і перелили 10 мл рідини в чашку Петрі діаметром 95 мм. Поставили в сухожарову шафу при температурі 37°С. Відмітили t1 і t2. До лікування t1=3 год. 30 хв., t2=5 год. 10 хв., t2/t1=1,48. Це відповідає гострій стадії захворювання: розповсюджені симетричні висипи, численні, поліморфні, запальні висипання, переважно з мокнуттям, суб'єктивно - виражене свербіння. Через 5 діб після початку лікування: t1=1 год. 50 хв., t2=4 год. 20 хв., t2/t1=2,3. Ці дані відповідали таким клінічним проявам: зупинилося мокнуття, висипи в стадії регресу, нових висипів немає, зберігається періодично незначне свербіння. Висновок: лікування, що проводиться, ефективне і його можна продовжувати без змін. На 15 добу від початку лікування: t1=2 год. 10 хв., t2=5 год. 10 хв., t2/t1=2,38. Клінічно: повний регрес висипів і відсутність свербіння. Курс лікування склав 17 койко/діб. 2. Хвора Л., 30 років, історія хвороби № 3300606, поступила на лікування 12.06.1996 з діагнозом: Екзема мікробна розповсюджена. Кристалографічне дослідження крові проведено аналогічно 1. До лікування: t1=3 год. 20 хв., t2=5 год. 10 хв., t2/t1=1,55. Клінічні дані: симетричні, розповсюджені висипи, поліморфні, переважно пустули і ерозії з мокнуттям, суб'єктивно – виражене свербіння. Призначено традиційне лікування (димедрол, алохол, розчин хлористого кальцію). На 3 добу лікування: t1=3 год. 30 хв., t2=5 год. 20 хв., t2/t1=1,52. Клінічно: висипи зберігаються, з'являються нові висипи, посилилося свербіння. Рекомендовано: відмінити раніше призначену терапію, призначити експургаторний метод та АБ(антибіотико)-терапію. На 13 добу лікування: t1=2 год., t2=4 год. 20 хв., t2/t1=2,16. Клінічно: висипи регресують, кількість їх зменшилася, пустул і мокнуття немає, свербіння зберігається незначне. Висновок: лікування, що проводиться, ефективне. На 19 добу лікування: t1=2 год. 30 хв., t2=5 год. 20 хв., t2/t1=2,13. Висипи регресували, свербіння немає. Курс лікування, завдячуючи своєчасній корекції терапії склав 20 діб. 3. Хворий Б., 41 рік, історія хвороби № 3301367, поступив на лікування 25.02.1997 з діагнозом: Екзема, мікробна (мікотична) Оніхомікоз. Кристалографічне дослідження крові проведено аналогічно 1. До лікування: t1=3 год. 20 хв., t2=5 год. 10 хв., t2/t1=1,5. Ці дані відповідають клінічному обстеженню: висипи переважно локалізовані в області ступень, симетричні, поліморфні, більшість з коржами та пустулами, мокнуттям. Є багато алергічних висипів на шкірі тулуба, кінцівок. Нігті з гіперкератозом, кришаться. Призначена традиційна терапія. На 16 добу лікування: t1=2 год. 20 хв., t2=4 год. 20 хв., t2/t1=1,84. Клінічно: кількість висипів на ступенях зменшилася, але на інших місцях алергічні висипи зберігаються, свербіння зменшилося. Рекомендовано: добавити до терапії, яка проводиться орунгал (протигрибковий препарат). На 20 добу лікування: t1=2 год. 20 хв., t2=4 год. 40 хв., t2/t1=2,0. Клінічно: кількість висипів зменшилася, нових висипів немає, свербіння періодичне, незначне. На 24 добу лікування висипи регресували. Курс лікування з урахуванням додатково призначеної терапії склав 24 доби. Рекомендовано: продовжити лікування препаратом "Орунгал" протимікотичної дії по схемі в амбулаторних умовах для попередження рецидиву мікотичної екземи. В період з 1995 по 1997 роки в клініці дерматовенерології НМУ ефективність лікування екземи оцінювалась способом, що пропонується, у 60 пацієнтів. Для контролю була взята група зрівняння 30 пацієнтів, схожих за статтю, віком і ступенем тяжкості захворювання. В обох групах хворих було проведене імунологічне обстеження до і після курсу лікування. Таблиця Кількість хворих 60 30 Показники Метод, що пропонується: t2/t1 Прототип: пептиди середньої молекулярної маси До лікування 1,5+0,02 (р