Комбінований спосіб лікування захворювань хребта

Комбінований спосіб лікування захворювань хребта шляхом його вертикального розтягнення, проведення мануальної терапії на розтягнутому хребті та призначення в подальшому фізичних 34118 Відомий також спосіб лікування остеохондрозу хребта за допомогою мануальної терапії, який передбачає застосування масажу, горизонтального розтягування хребта вручну. При цьому застосовується скручування тіла хворого шляхом різкого нахилу кінцівок в боки при фіксованому плечовому поясі. Сеанси проводяться через 1-2 дні. Всього їх проводять 3-5 в початковій стадії захворювання та 15-20 - в запущених випадках. Цим способом можна лікувати захворювання усього хребта (мануальні дії при цьому контролюються) [3]. Цей спосіб більш ефективний порівняно з попередніми аналогами, не потребує складного обладнання і може бути використаним як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах. Однак і цей відомий спосіб має свої суттєві недоліки. Горизонтальне розтягування хребта вручну за ступні значно знижує тракційне зусилля на вражений сегмент, бо велика частка їх іде на розтягання суглобів нижніх кінцівок, а прикладання більших зусиль небажано, бо може призвести до дуже болісного ускладнення - травматичного міозиту. Крім того, розтягнення хребта вручну не дозволяє дозувати тракційне зусилля на хворий сегмент. За прототип вибраний тракційно-імпульсний метод лікування дискогенних захворювань хребта, що є найближчим за своєю технічною суттю та ефектом, що досягається. Для проведення сеансу цим методом хворого садять на стілець спиною до лікаря. На той рівень хребта, де виявлена верхівка дефансу (напруги м'язів) накладається еластичний валик. Лікар обома руками піднімає хворого під піхви або під лікті і після досягнення максимального розслаблення м'язів штовхає по цьому валику животом. Сила поштовхів регулюється ступенем здавлювання валика (при маніпуляціях на всіх відділах хребта крім шийного). При маніпуляції на шиї лікар розміщує великий палець однієї руки на місце дефансу, іншою обхвачує голову хворого плечем та передпліччям, потім повільно повертає голову пацієнта в бік, протилежний дефансу. Після цього лікар здійснює тракцію по осі хребта за допомогою розгинання своїх ніг в колінах, які були до цього дещо зігнуті. Відчувши тісний контакт між головою хворого та своїми грудьми, лікар закінчує маніпуляцію імпульсним рухом ніг. Оптимальним вважається проведення 1-2 сеансів тракційно-імпульсним методом. Після цього впродовж місяця хворий проводить психофізичні вправи. Потім знову один сеанс мануальної терапії і наступні 2-3 місяці - вправи. І так до одужання [4]. Цей метод реалізується практично без устаткування. Мануальна терапія виконується на розвантаженому хребті, що дає кращі результати порівняно з попередніми аналогами. Але й цей спосіб має суттєві недоліки. Розтягування хребта починають на непідготовлених до цього м'яких структурах спини хворого та без належного контролю за зусиллями, які при цьому докладаються, що може призвести до посилення болю. При підйомі та утриманні хворого за лікті неможливо досягти повного розслаблення м'язів та зв'язок, що значно ускладнює проведення маніпуляцій. В випадках великої ваги та зросту хворого лікар далеко не завжди може підняти та деякий час утримувати в цьому положенні хворого під час проведення лікувального сеансу. Крім цього, дії за допомогою живота та нижніх кінцівок лікаря не дозволяють контролювати ані напрямку, ані сили рухів. До того ж, описаний метод є недосяжним для багатьох лікарів за їх фізичними даними, навіть за умови їх високої професійної кваліфікації. Завданням пропонованого методу є рішення наступного: створення такого комбінованого способу лікування хворих на хребет, в якому за рахунок найбільшого розслаблення м'язів усього тіла хворого, розтягання хребта під контролем лікаря, але без докладання надмірних фізичних зусиль, забезпечення контрольованих мануальних дій, доступність способу для всіх професійно підготовлених лікарів, незалежно від їх фізичних даних, і, завдяки правильній послідовності всіх цих дій, досягти найбільшого ефекту для кожного хворого та скорочення терміну лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що в комбінованому способі лікування захворювань хребта шляхом його вертикального розтягнення, проведення мануальної терапії на розтягнутому хребті та призначення в подальшому фізичних вправ, згідно з винаходом, пацієнтові попередньо проводять розслаблюючий ручний та вібраційний масажі спини та кінцівок, а вертикальне розтягнення виконується на пристрої з повільним розвантаженням хребта з горизонтальною та кутовою ротацією з найменшими зусиллями. Надалі виконують мануальну терапію (звичайно, руками) на розтягнутому (розвантаженому) хребті під постійним контролем лікаря за станом м'язів і хребта хворого. Попереднє розслаблення та розігрів м'язів хворого масажами дозволяє уникнути побічних реакцій, завдяки чому досягаються оптимальні умови для найбільш ефективного проведення вертикального розвантаження хребта та мануальних дій. Вертикальне розтягання хребта на пристрої з плавним дозуванням його розвантаження розширює міжхребцеві щілини, що приводить до значного зниження внутрішнього тиску у дисках, зменшення його на нервові корінці і, як наслідок, до заспокоєння болі, що призводить до почуття комфорту. Горизонтальна та кутова ротація тулуба хворого разом з розвантаженням хребта та мануальною терапією дозволяє розширювати міжхребцеві щілини з ураженого боку і зміщати на місце не тільки диски, але і їх грижі з мінімальними зусиллями з боку лікаря найбільш фізіологічно та ефективно. При цьому мануальна терапія виконується цілеспрямовано, з мінімальною травматизацією і не залежить ні від ваги хворого, ні від його зросту. Крім цього, запропонований спосіб забезпечує значне скорочення терміну лікування порівняно з прототипом. Пошуки за патентною та науково-технічною літературою не виявили засобів лікування захворювань хребта аналогічного призначення з ознаками, подібними до тих прикмет, що відрізняють пропонований спосіб від інших, на підставі чого можна зробити висновок, що запропонований об'єкт відповідає критеріям "новизна" та "рівень винаходу". 2 34118 Комбінований спосіб лікування хворих на хребет, який пропонується, не призводить до будьяких ускладнень і може бути впроваджений в широку лікувальну практику. Після обстеження хворого, уточнення діагнозу та визначення показань для маніпуляції проводиться заявлений спосіб лікування. Хворий лягає на тверде ліжко на живіт. Під ноги підкладається валик, що забезпечує часткове розслаблення м'язів спини і ніг. Лікар або його помічник проводить легкі ручний та вібраційний розслаблюючі масажі (масажер частотою 50-100 Гц) шиї, спини, сідниць та кінцівок. Водночас хворому проводиться психотерапія, яка направлена на віру в благополучне завершення лікування, в одужання. Всі ці заходи приводять до зняття нервової напруги та значного розслаблення хворого. Після цього хворий встає, йому одягається напоперек спеціальний ліф (при локалізації хвороби в нижніх відділах хребта) або петля Гліссона (при локалізації процесу в шиї або у верхньо-грудному відділі). В останньому випадку хворий сідає на стілець, його вкривають чимось теплим і чекають 7-10 хвилин, доки не настане повне розслаблення м'язів. Напрямок тяги за петлю Гліссона - в бік, протилежний ураженню, і дещо вперед. Трос від петлі Гліссона другим кінцем закріплений до важелів. Ліф підвішений вертикально і трос від нього іншим кінцем закріплений до лебідки. При локалізації хвороби в нижніх відділах хребта за допомогою лебідки пацієнта повільно піднімають до тих пір, доки його п'яти будуть не досягати ковдри. При цьому ліф дещо зміщується в краніальному напрямку, що дає можливість маніпулювати на достатньому просторі. Розвантаження хребта виповнюється повільно, тільки під впливом ваги власного тіла хворого під контролем лікаря. Таке положення дозволяє виконувати як ротаційні, так і кутові рухи тіла хворого в усіх без винятку напрямках, а лікар має доступ до пацієнта з будь-якого боку, що вельми сприяє успішному проведенню мануальної терапії. Після завершення мануальних дій хворому одягається спеціальний пасок чи корсет, аби зафіксувати хребці та міжхребцеві структури у вправленому положенні. І лише після цього повільно знімається тяга і ліф. Тривалість кожного сеансу - приблизно 30 хвилин. Після проведення 8-10 таких сеансів, як правило, все стає на свої місця, біль вщухає, але ще 7-10 днів хворий потребує дотримання бережливого режиму з використовуванням паска або корсету, і лише в подальшому він може почати фізичні лікувальні вправи, які поступово перетворюються на профілактичні. При локалізації процесу в верхніх відділах хребта також повільно виконується розтягування його вгору і вперед, причому вага повинна дещо перебільшувати вагу самої голови хворого (приблизно 2-3 кг). Після паузи в 7-10 хвилин виповнюється мануальна терапія по звичайній методиці, але вона вже не потребує докладання значних зусиль тарізких рухів голови. В випадках гострої стадії захворювання на шию хворому вдягається комір Шанца на розтягнутому хребті, і лише після цього поступово зменшується тяга. В подальшому хворому надаються такі ж самі рекомендації, як і при інших локалізаціях хвороби. Запропонований спосіб ілюструється практичними прикладами лікування найбільш тяжких хворих. Приклад 1. Хворий Г., 43 роки. Хворіє 5 років. Загострення хвороби 2,5 міс. Діагноз. Остеохондроз. Правостороння люмбоішалгія в наслідок затиску нервових корінців L5S1. Грижа диску L5-S1. Стійкий больовий синдром. Раніше лікування проводилося амбулаторне і в спеціалізованому стаціонарі з використанням підводного розтягування хребта. Та це не дало бажаних результатів. Там же хворому було запропоноване оперативне лікування, від якого він відмовився. Хворого проліковано запропонованим способом. Проведено 9 щоденних сеансів, а через 5 днів - ще 3 сеанси. Процедури переносив добре. Уже після 3-го сеансу біль в спині і в ногах значно зменшився, а після 12-го - зовсім зник. Функцію хребта вдалося відновити. Термін нагляду - 2 роки. Загострення хвороби за цей час не було. Виконує фізичну роботу. Приклад 2. Хворий Н., 32 роки. Хворів понад 4 роки. Діагноз. Остеохондроз. Дискогенна радикулоішалгія. Компресія нервових корінців L4-L5 та L5-S1. Комп'ютерна томографія: парасагітальні грижі дисків L4-L5 та L5-S1. Впродовж 3-х місяців проводилось амбулаторне та стаціонарне лікування. При цьому окрім масажу, фізіотерапії та знеболюючих блокад використовувались мануальна терапія і горизонтальне розтягування хребта на ліжку. Але значного позитивного ефекту не було. Від операції хворий відмовився. Запропонованим комбінованим способом хворому проведено 11 сеансів через день. При розвантаженні хребта біль зовсім зникав, але після кожного сеансу знов з'являвся, хоча вже і не такий гострий. І лише після 9-го сеансу вдалось зовсім позбавитись болю. Допомагали і корсет, і бережливий режим, і наступні фізичні вправи. Працездатність відновлена. Функція хребта - в повній мірі. Через 1 рік було проведене повторне обстеження. При комп'ютерній томографії дискових гриж не виявлено. До цього часу (термін 2 роки) скарг на хребет немає. Виконує фізичну працю. Приклад 3. Хвора О., 27 років. Хворіє понад 13 років. Діагноз. Остеохондроз шийного відділу хребта. Унко-вертебральний синдром. Порушення кровообігу в базилярному басейні мозку, що супроводжується тривалою та стійкою краніалгією. Раніше лікувалась багаторазово як амбулаторне, так і в лікарнях з різними діагнозами (вегетосудинна дистонія, енцефалопатія та ін.). Але стійкого ефекту не було. Головний біль зникав лише під час дії знеболюючих ліків, а їх за добу вона приймала до 20 таблеток. Після уточнення діагнозу хвора пролікувалась запропонованим комбінованим способом. Проведено всього 2 лікувальних курси по 10 сеансів кожний з інтервалами між ними в 6 місяців. Біль повністю припинився. Працює науковим співробітником. Ліків не вживає. Під наглядом 3 роки. Спосіб лікування хворих, що пропонується, порівняно з відомими технічними рішеннями в даній галузі медицини, має значно більші оздоровчі 3 34118 можливості за рахунок комплексного підходу в лікуванні та виконання різноманітних мануальних вправ на розслабленому та розтягнутому хребті незалежно від ваги та зросту хворого. Пропонований спосіб не потребує для реалізації складного обладнання, доступний спеціалістам незалежно від їх фізичних даних і може бути використаний як в амбулаторіях, так і в стаціонарах. Джерела інформації 1. Авторське свідоцтво СРСР № 878262, кл. А61В17/00, 1977. 2. Авторське свідоцтво СРСР № 1217382, кл. А61В17/56, 1984. 3. Мануальная терапия при остеохондрозе позвоночника: Методические рекомендации. Минздрав УССР. – К., 1984. 4. Тракционно-импульсный метод воздействия на позвоночник: Методические рекомендации. – М., 1966 – прототип. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4